Поновлення батьківських прав

Нормативна база

• Сімейний кодекс України
• Цивільний процесуальний кодекс України
• Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30.03.2007 №3

Хто має право подати заяву про поновлення батьківських прав

Позбавлення батьківських прав має безстроковий характер. Чинним законодавством визначена можливість поновлення батьківських прав. Оскільки позбавити батьківських прав може лише суд, тому поновлення батьківських прав можливо тільки в судовому порядку.
Так, відповідно до положень частини 1 ст. 169 Сімейного кодексу України: право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав мають мати, батько, що позбавлені батьківських прав особисто. Хотілося б зазначити, що такого права не надано ні органам опіки та піклування, ні представникам батьків, ні діду, ні бабі, ні закладам охорони здоров'я, ні дитячим закладам. При поданні таких заяв цих осіб суд відмовляє у прийнятті заяви ( стаття 185 ЦПК).

До матеріалів справи долучаються:

• рішення суду про позбавлення батьківських прав;
• акти обстеження умов проживання батьків,характеристики як за місцем роботи, так і за місцем проживання, довідка лікаря, що позивач пройшов курс лікування від алкогольної залежності, психічно здоровий, тощо, інші докази, що засвідчують виправлення позивача чи інші умови, за яких було позбавлено батьківських прав;
• висновок органу опіки та піклування щодо можливості поновлення позивачів у батьківських правах.

Підстави за яких поновлення батьківських прав неможливе

• якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом.
• якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.

Порядок розгляду судом справи про поновлення батьківських прав

• Заява про поновлення батьківських прав приймається судом до розгляду незалежно від часу постановлення рішення про позбавлення батьківських прав. Це може бути місяць, декілька місяців, рік тощо, бо законом конкретно не встановлено мінімального строку звернення до суду після позбавлення батьківських прав. 
• Справи про поновлення батьківських прав розглядаються в порядку цивільного судочинства в загальному позовному порядку, з додержанням правил підсудності і правил пред'явлення позову та відкриття провадження у справі.
• Позивачем виступає особа, яка була позбавлена батьківських прав, відповідачем — другий із батьків, з яким проживає дитина, або орган опіки та піклування, якщо дитину виховує інша особа, третіми особами можуть бути залучені ті особи, з якими проживають діти, а також орган опіки та піклування для дачі висновку за справою.
• Орган опіки та піклування, повинен до початку розгляду справи надати письмовий висновок про можливість поновлення батьківських прав. Однак, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
• Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.
• При вирішенні справи про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з батьків, інших осіб, з ким проживає дитина,а також думку дитини, якщо вона може її висловити.
• Рішення суду про поновлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини. У разі відмови в задоволенні позову про поновлення батьківських прав повторно звернутися до суду з таким позовом модна лише через один рік із часу набрання відповідним рішенням суду законної сили.
• Батьки, поновлені у своїх правах, знову набувають батьківських прав і обов'язків у повному обсязі.