Звільнення працівника за угодою сторін: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 11: Рядок 11:
Однією з підстав припинення трудового договору є угода сторін відповідно до пункту 1 частини першої статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n204 Кодексу законів про працю України] (далі – КЗпП України).
Однією з підстав припинення трудового договору є угода сторін відповідно до пункту 1 частини першої статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n204 Кодексу законів про працю України] (далі – КЗпП України).


Потреба у використанні пункту 1 частини першої статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n204 КЗпП України] з'являється насамперед у сторін строкового трудового договору для його дострокового припинення. З ініціативи власника такий трудовий договір може бути розірваний тільки за наявності підстав, зазначених у законі. Працівник також вправі розірвати строковий трудовий договір тільки за наявності причин, передбачених у статті 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n204 КЗпП України]. Коли ж в кожної з сторін немає права на дострокове розірвання строкового трудового договору, вони можуть домовитися про припинення його за пунктом 1 частини першої статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n204 КЗпП України].
Припинення трудового договору за пунктом 1 статті 36 КЗпП України застосовується у випадку взаємної згоди сторін трудового договору, але пропозиція (ініціатива) про припинення трудового договору за цією підставою може виходити як від працівника, так і від власника або уповноваженого ним органу. За угодою сторін може бути припинено як трудовий договір, укладений на невизначений строк, так і строковий трудовий договір. Припинення трудового договору за пунктом 1 статті 36 КЗпП України не передбачає попередження про звільнення ні від працівника, ні від власника або уповноваженого ним органу. День закінчення роботи визначається сторонами за взаємною згодою ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/82635922 Постанова Верховного Суду від 20 червня 2019 року № 264/2678/17]).
 
Закон не перешкоджає тому, щоб за угодою сторін припинялися і трудові договори, укладені на невизначений строк.  
=== '''Переваги для працівника''' ===
=== '''Переваги для працівника''' ===
* '''по-перше''', можливість звільнення у будь-який строк. Головним, в даному разі, є наявність спільної згоди між працівником та роботодавцем, тому саме звільнення може відбутися як у день внесення пропозиції, так і у будь-який інший момент.  
* '''Перевагою для працівника при звільненні за угодою сторін є''' можливість звільнення у будь-який строк. Головним, у такому разі, є наявність спільної згоди між працівником та роботодавцем, тому саме звільнення може відбутися як у день внесення пропозиції, так і у будь-який інший момент.  
* '''по-друге''', згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"], допомога по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи за угодою сторін починається '''з 8-го дня''' з дня постановлення на облік у центрі зайнятості на відміну від звільнення власним бажанням без поважних причин, де виплата допомоги починається '''з 91-го календарного дня''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 ч.4 ст. 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"])
'''ВАЖЛИВО!''' При звільнені працівника за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України допомога по безробіттю виплачується з 31-го календарного дня. Проте '''під час дії воєнного стану''' допомога по безробіттю призначається з першого дня після дня надання статусу безробітного.
'''ВАЖЛИВО!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2622-IX#Text п.3-3 Прикінцевих положень Закону України № 2622-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці»] '''Під час воєнного стану, допомога по безробіттю призначається з першого дня надання статусу безробітного.'''


Роботодавець в день звільнення зобов'язаний видати працівнику належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у цей же день. Якщо працівник в день звільнення не працював, то виплата належних сум повинна бути здійснена не пізніше наступного дня після того, як звільнений зажадав розрахунок. У разі звільнення працівника з ініціативи роботодавця останній зобов'язаний у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.
Роботодавець в день звільнення зобов'язаний видати працівнику належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у цей же день. Якщо працівник в день звільнення не працював, то виплата належних сум повинна бути здійснена не пізніше наступного дня після того, як звільнений зажадав розрахунок. Роботодавець зобов’язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116 КЗпП) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 КЗпП, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
== Строк звільнення ==
== Строк звільнення ==
При домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за згодою сторін '''договір припиняється в строк, визначений сторонами'''.
При домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за згодою сторін '''договір припиняється в строк, визначений сторонами'''.
Рядок 27: Рядок 24:
Саме у цьому полягає згода сторін, коли працівник і роботодавець '''<u>спільно вирішують коли і як звільнитися працівникові.</u>'''
Саме у цьому полягає згода сторін, коли працівник і роботодавець '''<u>спільно вирішують коли і як звільнитися працівникові.</u>'''


Є такі випадки, коли працівник перед тим, як звільнитися повинен передати матеріальні цінності, документи, тощо, на що необхідно певний час - то роботодавець виходить з інтересів підприємства при прийнятті рішення. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника (відповідно до п. 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"]).
Сама по собі згода власника або уповноваженого ним органу задовольнити прохання працівника про звільнення до закінчення строку попередження не означає, що трудовий договір припинено за п.1 ст.36 КЗпП, якщо не було домовленості сторін про цю підставу припинення трудового договору. В останньому випадку звільнення вважається проведеним з ініціативи працівника (ст.38 КЗпП) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92#Text абз. 2 п. 8. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]).
 
Крім цього, слід зауважити, що роботодавець не має права звільняти працівника за власним бажанням, якщо працівник про це не просив і не подавав про це заяви, <u>а подав заяву про звільнення за угодою сторін.</u>
== Форма угоди ==
== Форма угоди ==
Форма домовленостi (угоди сторiн) про звiльнення за цiєю пiдставою припинення трудового договору не визначена, а це означає, що пропозицiя (iнiцiатива) i сама угода сторiн про припинення трудового договору за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n204 п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП] '''''можуть бути у письмовiй або уснiй формi.'''''
Пропозиція (ініціатива) і сама угода сторін про припинення трудового договору за пунктом 1 статті 36 КЗпП України можуть бути в письмовій або в усній формі. Якщо працівник подає письмову заяву про припинення трудового договору, то в ній мають бути зазначені прохання звільнити його за угодою сторін і дата звільнення. '''Саме ж оформлення припинення трудового договору за угодою сторін має здійснюватися лише в письмовій формі'''. У наказі (розпорядженні) і трудовій книжці зазначаються підстава звільнення за угодою сторін з посиланням на пункт 1 статті 36 КЗпП України і раніше домовлена дата звільнення (Постанова Верховного Суду від 20 червня 2019 року № 264/2678/17).
 
Незалежно вiд форми трудового договору припинення трудових правовiдносин допускається в разi досягнення домовленостi мiж працiвником i власником або уповноваженим ним органом у будь-який час i у строк, визначений сторонами.
 
Якщо працiвник подає письмову заяву про припинення трудового договору, то в нiй має бути зазначено прохання звiльнити його '''за угодою сторiн i дату звiльнення.'''
 
Ураховуючи, що трудовий договiр укладається, як правило, у письмовiй формi [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n204 (ст. 24 КЗпП)], процедуру припинення трудового договору вiдповiдно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n204 п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП] доцiльно теж оформлювати у письмовiй формi.
 
Отже, звiльнення за угодою сторiн можна характеризувати так:
 
– вiдсутнiсть взаємних претензiй сторiн трудового договору (працiвник та власник або уповноважений ним орган);
 
– необов’язковiсть дотримання сторонами письмової форми волевиявлення про звiльнення, оскiльки така форма може бути усною;
 
– вiдсутнiсть зобов’язання сторiн щодо виконання будь-яких процесуальних дiй (наприклад, попередження; зобов’язання щодо працевлаштування працiвника; погодження звiльнення з виборним органом первинної профспiлкової органiзацiї тощо);
 
– вiдсутнiсть зобов’язання власника або уповноваженого ним органу щодо виплати працiвниковi вихiдної допомоги.


== Відмова роботодавця ==
== Відмова роботодавця ==
Роботодавець, зі свого боку, '''вправі відмовити працівникові у розірванні трудового договору за угодою сторін'''.
У разі домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України (за угодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами.  


Якщо роботодавець не погоджується звільняти працівника за угодою сторін, то він повинен написати письмову відмову у задоволенні заяви з обґрунтуванням того, чому він не може звільнити цього працівника.
Розглядаючи позовні вимоги щодо оскарження наказу про припинення трудового договору за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України (за  угодою сторін), суди повинні з`ясувати: чи дійсно існувала домовленість сторін про припинення трудового договору за взаємною згодою; чи було волевиявлення працівника на припинення трудового договору в момент видачі наказу про звільнення; чи не заявляв працівник про анулювання попередньої домовленості сторін до припинення договору за угодою сторін; '''і була згода власника або уповноваженого ним органу на анулювання угоди сторін про припинення трудового договору'''.  


<u>У разі відсутності такого обґрунтування і відмови у звільненні</u> - працівник має право не продовжувати працювати і вимагати через суд звільнення з роботи. Хоча, якщо письмова відмова надійшла працівникові - вона повинна містити причини неможливості її задоволення, умови, при яких заява буде задоволена і дата потенційного звільнення працівника.
Якщо роботодавець і працівник домовились про певну дату припинення трудового договору, працівник не має права відкликати свою заяву про звільнення. '''Анулювати таку домовленість можна лише за взаємною згодою на це власника або уповноваженого ним органу і працівника''' (постанова Верховного Суду від 16 лютого 2022 року № 591/4938/18).


Якщо працівник погоджується з цими причинами - він або переписує заяву, або на письмовій відповіді робить власноручний запис про те, що він погоджується бути звільненим за цих умов у визначений термін, що і виправдовує назву способу звільнення «за угодою сторін».
У разі, якщо сторони не дійшли згоди щодо припинення трудового договору за п. 1 ч.1 ст. 36 КЗпП, працівник має право написати заяву на звільнення за власним бажанням.


Якщо ж працівник не погоджується на умови, викладені у письмовій відмові - він вправі звертатися до суду з позовом про її оскарження чи переписати свою заяву на звільнення за власним бажанням з поважних чи без поважних причин.
А вже відмовити працівникові у звільненні за власним бажанням роботодавець не має права. При відсутності згоди кожної сторони на пропозицію іншої розірвання трудового договору проводиться за ініціативою працівника чи власника або уповноваженого ним органу.
== Порядок оскарження необґрунтованої відмови роботодавця ==
== Порядок оскарження необґрунтованої відмови роботодавця ==
Необґрунтована відмова працівнику звільнитися за угодою сторін обмежує права та законні інтереси працівника. Це дає право працівнику на оскарження таких дій (бездіяльності) роботодавця в судових органах.
Вимоги спрямовані на захист трудових прав працівників, виникають із трудових правовідносин, то вони підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
 
Оскільки ці вимоги спрямовані на захист трудових прав працівників, виникають із трудових правовідносин, то вони підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.


Відповідно до вимог статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції.
Усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції (ст. 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України]).


Згідно з вимогами частини першої статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися на вибір позивача за місцем знаходження підприємства (установи організації) або за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися на вибір позивача за місцем знаходження підприємства (установи організації) або за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача (ст. 27, 28 Цивільного процесуального кодексу України).
== Сплата судового збору ==
== Сплата судового збору ==
Відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] за позовну заяву немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу  (у 2024 році - 1211.20 грн.).
Відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] за позовну заяву немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу  (у 2024 році - 1211.20 грн.).

Версія за 12:31, 16 жовтня 2024

Нормативна база

Порядок звільнення

Однією з підстав припинення трудового договору є угода сторін відповідно до пункту 1 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України).

Припинення трудового договору за пунктом 1 статті 36 КЗпП України застосовується у випадку взаємної згоди сторін трудового договору, але пропозиція (ініціатива) про припинення трудового договору за цією підставою може виходити як від працівника, так і від власника або уповноваженого ним органу. За угодою сторін може бути припинено як трудовий договір, укладений на невизначений строк, так і строковий трудовий договір. Припинення трудового договору за пунктом 1 статті 36 КЗпП України не передбачає попередження про звільнення ні від працівника, ні від власника або уповноваженого ним органу. День закінчення роботи визначається сторонами за взаємною згодою (Постанова Верховного Суду від 20 червня 2019 року № 264/2678/17).

Переваги для працівника

  • Перевагою для працівника при звільненні за угодою сторін є можливість звільнення у будь-який строк. Головним, у такому разі, є наявність спільної згоди між працівником та роботодавцем, тому саме звільнення може відбутися як у день внесення пропозиції, так і у будь-який інший момент.

ВАЖЛИВО! При звільнені працівника за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України допомога по безробіттю виплачується з 31-го календарного дня. Проте під час дії воєнного стану допомога по безробіттю призначається з першого дня після дня надання статусу безробітного.

Роботодавець в день звільнення зобов'язаний видати працівнику належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у цей же день. Якщо працівник в день звільнення не працював, то виплата належних сум повинна бути здійснена не пізніше наступного дня після того, як звільнений зажадав розрахунок. Роботодавець зобов’язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116 КЗпП) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 КЗпП, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Строк звільнення

При домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за згодою сторін договір припиняється в строк, визначений сторонами.

У заяві про звільнення за угодою сторін працівник ставить бажану дату звільнення, яка може співпадати з датою подачі заяви, а роботодавець, розглядаючи цю заяву вирішує задовольняти її чи ні.

Саме у цьому полягає згода сторін, коли працівник і роботодавець спільно вирішують коли і як звільнитися працівникові.

Сама по собі згода власника або уповноваженого ним органу задовольнити прохання працівника про звільнення до закінчення строку попередження не означає, що трудовий договір припинено за п.1 ст.36 КЗпП, якщо не було домовленості сторін про цю підставу припинення трудового договору. В останньому випадку звільнення вважається проведеним з ініціативи працівника (ст.38 КЗпП) (абз. 2 п. 8. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»).

Форма угоди

Пропозиція (ініціатива) і сама угода сторін про припинення трудового договору за пунктом 1 статті 36 КЗпП України можуть бути в письмовій або в усній формі. Якщо працівник подає письмову заяву про припинення трудового договору, то в ній мають бути зазначені прохання звільнити його за угодою сторін і дата звільнення. Саме ж оформлення припинення трудового договору за угодою сторін має здійснюватися лише в письмовій формі. У наказі (розпорядженні) і трудовій книжці зазначаються підстава звільнення за угодою сторін з посиланням на пункт 1 статті 36 КЗпП України і раніше домовлена дата звільнення (Постанова Верховного Суду від 20 червня 2019 року № 264/2678/17).

Відмова роботодавця

У разі домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України (за угодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами.

Розглядаючи позовні вимоги щодо оскарження наказу про припинення трудового договору за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України (за  угодою сторін), суди повинні з`ясувати: чи дійсно існувала домовленість сторін про припинення трудового договору за взаємною згодою; чи було волевиявлення працівника на припинення трудового договору в момент видачі наказу про звільнення; чи не заявляв працівник про анулювання попередньої домовленості сторін до припинення договору за угодою сторін; і була згода власника або уповноваженого ним органу на анулювання угоди сторін про припинення трудового договору.

Якщо роботодавець і працівник домовились про певну дату припинення трудового договору, працівник не має права відкликати свою заяву про звільнення. Анулювати таку домовленість можна лише за взаємною згодою на це власника або уповноваженого ним органу і працівника (постанова Верховного Суду від 16 лютого 2022 року № 591/4938/18).

У разі, якщо сторони не дійшли згоди щодо припинення трудового договору за п. 1 ч.1 ст. 36 КЗпП, працівник має право написати заяву на звільнення за власним бажанням.

Порядок оскарження необґрунтованої відмови роботодавця

Вимоги спрямовані на захист трудових прав працівників, виникають із трудових правовідносин, то вони підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції (ст. 23 Цивільного процесуального кодексу України).

Позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися на вибір позивача за місцем знаходження підприємства (установи організації) або за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача (ст. 27, 28 Цивільного процесуального кодексу України).

Сплата судового збору

Відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» за позовну заяву немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (у 2024 році - 1211.20 грн.).

Перелік осіб які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи визначається ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Судова практика

Див. також

Лист-роз’яснення Міністерства соціальної політики України від 04 квітня 2014 року № 60/06/186-14