Наслідки неприбуття обвинуваченого в судове засідання

Нормативна база

• Кримінальний процесуальний кодекс України
• Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар

Наслідки неявки в судове засідання особи, до якої не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою

Якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 Кримінального процесуального кодексу України.

1. Вимога закону про обов'язкову участь обвинуваченого у судовому розгляді є додатковою гарантією захисту його прав, оскільки надає йому можливість самому захищати свої права і законні інтереси в суді. Розглядувана вимога дає можливість суду безпосередньо заслухати обвинуваченого, вислухати його доводи, спрямовані на спростування обвинувачення чи на пом'якшення покарання, перевірити й оцінити їх у сукупності з іншими наявними у справі доказами та винести законне і обґрунтоване рішення. У випадку неприбуття обвинуваченого за викликом у судове засідання суд відкладає розгляд справи, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду (наприклад, шляхом відправлення повістки про виклик).
Закон вимагає з'ясування причини неприбуття обвинуваченого та ст. 138 КПК надає перелік поважних причин неприбуття особи на виклик, який не є вичерпним. У будь-якому випадку обвинувачений зобов'язаний довести поважність причини своєї неявки, оскільки в протилежному випадку суд своєю ухвалою може постановити рішення про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення. Поважність причини неявки повинна бути доведена до відома суду і засвідчена відповідними документами. Якщо такі причини суду стали відомі за час, достатній для перенесення справи і повідомлення учасників провадження про інший день розгляду справи, суд зобов'язаний використати таку можливість.

2. Привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосований, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу до місця її виклику в зазначений в ухвалі час. Про порядок здійснення приводу див. ст.ст. 140- 143, 188 КПК та коментар до них.

3. Грошове стягнення накладається ухвалою суду на обвинуваченого в тому випадку, якщо він не виконав свій процесуальний обов'язок без поважної причини і якщо таке стягнення є необхідним (див. ст.ст. 139, 144 КПК).

Зазначені дії суду мають бути відображені у журналі судового засідання.

4. Обвинуваченому необхідно сумлінно ставитись до свого обов'язку бути присутнім за викликом у судовому засіданні, оскільки, крім перерахованих наслідків, неприбуття за викликом до суду може бути однією з підстав для обрання чи зміни до нього запобіжного заходу, оскільки метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків (див. ч. 1 ст. 177 КПК). Так, одним з основних обов'язків обвинуваченого є прибуття за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це осіб, які його викликають (див. п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК). Необхідно зазначити, що дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше (наприклад, особисте зобов'язання), є також однією з обставин, що враховується при обранні запобіжного заходу (див. п. 9 ч. 1 ст. 178 КПК).

5. При проведенні спрощеного провадження у справах щодо кримінальних проступків судовий розгляд обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку без судового розгляду в судовому засіданні може бути проведений без участі обвинуваченого, якщо до суду надійшло клопотання прокурора або слідчого, погодженого з прокурором. Проведення такого засідання без участі обвинуваченого можливе, якщо він беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а також якщо потерпілий проти цього не заперечує (див. ч. 1 ст. 381 КПК). В такому разі обвинувачений позбавлений можливості оскаржувати вирок суду з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження (див. ч. 1 ст. 394 КПК).

6. Необхідно звернути увагу на випадки, коли неприбуття обвинуваченого за викликом не перешкоджає проведенню засідання без його участі: при розгляді питання про передання кримінального провадження з одного суду до іншого (див. ч. 4 ст. 34 КПК), розгляд клопотання про накладення грошового стягнення (див. ч. 1 ст. 146 КПК), розгляд клопотання про скасування грошового стягнення (див. ч. 2 ст. 147 КПК), розгляд клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів (див. ч. 4 ст. 163 КПК), розгляд клопотання про арешт майна (див. ч. 1 ст. 172 КПК), питання про звернення застави в дохід держави (див. ч. 9 ст. 182 КПК) та в деяких інших випадках, визначених КПК.

7. Якщо обвинувачений ухилився від суду або захворів на психічну чи іншу тяжку хворобу, то питання про відкладення або зупинення судового провадження вирішується відповідно до вимог ст. 335 КПК. Коли суд дійде висновку про відкладення справи, він зобов'язаний вислухати клопотання учасників судового провадження, які з'явилися на розгляд, щодо продовження судового розгляду стосовно інших обвинувачених і вирішити їх по суті.

Судовий розгляд у кримінальному провадженні за відсутності обвинуваченого

Судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 Кримінального процесуального кодексу України, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук.

За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.

Якщо у справі декілька обвинувачених, суд постановляє ухвалу лише стосовно тих обвинувачених, щодо яких існують обставини для спеціального судового провадження.

Участь захисника у спеціальному судовому провадженні є обов’язковою.

Повістки про виклик обвинуваченого у разі здійснення спеціального судового провадження надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надсилаються захиснику. Інформація про такі документи та повістки про виклик обвинуваченого обов’язково публікуються у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 Кримінального процесуального Кодексу. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.

Якщо підстави для постановлення судом ухвали про спеціальне судове провадження перестали існувати, подальший судовий розгляд розпочинається спочатку згідно із загальними правилами, передбаченими Кримінальним процесуальним Кодексом.