Відповідальність за несплату аліментів

== Нормативна база ==

• Конституція України
• Закон України «Про звернення громадян»
• Закон України «Про виконавче провадження»
• Сімейний кодекс України
• Цивільний процесуальний кодекс України
• Кримінальний кодекс України
• Закон України "Про охорону дитинства"
• Постанова Верховної Ради Української РСР "Про ратифікацію Конвенції про права дитини"
  

== Правові підстави відповідальності за несплату аліментів ==

Частинами 1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради Української РСР № 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року передбачено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 51 Конституції України проголошено, що батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття. Обов’язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття закріплений також і в ст.180 Сімейного Кодексу України. Крім того, статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Як говорить практика деякі батьки виконують цей обов’язок добровільно, інші, на жаль, примусово. Так, в більшості випадків один з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина вимушені звертатись до суду за примусовим стягненням аліментів.
Згідно положень частини 3 статті 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до статті 179 Сімейного кодексу України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Тобто той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

З урахуванням останніх змін, мінімальний розмір аліментів збільшено. Відтепер суд не може визначити на дитину розмір аліментів менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (раніше було 30%).

Зокрема в статті 183 Сімейного кодексу України зазначається, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину – однієї чверті, на двох дітей – однієї третини, на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до статті 184 Сімейного кодексу України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Види відповідальності

• Цивільна відповідальність: неустойка за несплату аліментів (стаття 196 Сімейного кодексу України (далі - СКУ)).
• Кримінальна відповідальність: покарання у вигляді громадських робіт на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин, арешт на строк до трьох місяців або обмеження волі на строк до двох років (стаття 164 Кримінального кодексу України (далі - ККУ).

Цивільна відповідальність

Для виникнення підстави для пред’явлення позову про стягнення пені, повинен бути присутнім фактор наявності вини з боку платника. Тобто, якщо заборгованість виникла з незалежних від останнього обставин (хвороба, помилка бухгалтера, фактична неможливість здійснювати виплати з інших поважних причин), пеню на неї нараховувати не можна. Якщо ж вина платника в наявності, можна сміливо робити розрахунок неустойки за аліментами і подавати позов про її стягнення. При цьому для суду не має значення форма вини платника (умисел чи необережність).

Положення ст. 196 СКУ поширюються тільки на ті випадки, коли стягнення аліментів проводиться на підставі відповідного рішення суду. Звертаємо вашу увагу на те, що у випадку, коли утримання надається на підставі договору про сплату аліментів і в ньому прямо не передбачена відповідальність за несвоєчасне виконання покладених на сторони зобов’язань, тобто надання утримання, неустойка не може бути стягнута.

Згідно ч. 1 ст. 196 СКУ, на аліментну заборгованість нараховується пеня, розмір якої становить 1% від суми не сплачених коштів за кожний день прострочення.

Куди звернутися

Для притягнення платника аліментів до цивільної відповідальності необхідно звернутися до суду з позовною заявою.

Вартість

Вартість судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Перелік необхідних документів

Вимоги до позовної заяви регламентовані статтями 175-177 ЦПК України.

Слід зазначити, що не існує вичерпного переліку документів, яких було б достатньо для аргументації позовних вимог. Розглянемо можливий перелік документів:

• копія свідоцтва про розірвання шлюбу;
• копія свідоцтва про народження дитини(дітей);
• копія рішення суду про стягнення аліментів;
• копія розрахунку заборгованості.

Даний перелік документів може бути збільшений, з огляду на різноманітність життєвої ситуації.

Строки розгляду питання

Цивільна справа в порядку позовного провадження розглядається судом протягом строку, який становить не більше 120 днів з дня відкриття провадження справі за винятком випадків, предбачених законодавством.

Приклади судових рішень про притягнення до цивільної відповідальності за несплату аліментів

• Рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 21.12.2017 року по справі № 181/1104/17
  
• Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20.12.2017 року по справі № 754/7045/17

Кримінальна відповідальність

Підстави для притягнення до кримінальної відповідальності

• наявність факту звернення одержувача аліментів до суду з позовом про стягнення аліментів, за результатами розгляду якого має бути винесене судове рішення;
• наявність заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за шість місяців відповідних платежів;
• злісний характер ухилення від сплати аліментів на утримання дітей, що може виражатись у будь-яких діяннях боржника, які спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо).

Куди звернутися

Для початку кримінального провадження необхідно подати відповідну заяву до органу внутрішніх справ(поліції), яка має відповідати нормам Закону України «Про звернення громадян». Зокрема в ній мають бути вказані такі відомості:

• найменування органу/ПІБ посадової особи, якій подається заява;
• ПІБ громадянина, що подає заяву;
• його місце проживання;
• роз’яснення суті питання, з яким звертається громадянин, його аргументація;
• дата і підпис.
  

07.12.2017 року Верховна рада України підтримала законопроект №7277 щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів. Зокрема, даний Закон передбачає також адміністративну відповідальність за несплату аліментів. 18.12.2017 Закон направлено на підпис Президенту.