Лікування військовослужбовців, які отримали поранення. Переведення поранених військовослужбовців між медичними закладами

Нормативна база

• Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»
• Закон України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України»
• Порядок надання медичної допомоги у військово-медичних закладах і взаєморозрахунків за неї між військовими формуваннями, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.1999 №1923
• Постанова Кабінету Міністрів України «Про забезпечення організації направлення осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, на лікування за кордон» від 05.04.2022 №411
• Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку направлення осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, на лікування за кордон» від 21.04.2023 №361
• Наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Критеріїв направлення громадян України для лікування за кордон на період дії воєнного стану та визначення закладів охорони здоров’я, які здійснюють координацію направлення громадян України для лікування за кордон на період дії воєнного стану» від 05.04.2022 №574
• Наказ Міністерства оборони України «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» від 14.08.2008 №402

Евакуація військовослужбовців, які отримали поранення

У разі отримання поранення, першочерговою дією є евакуація військовослужбовця із поля бою. Пораненого військовослужбовця спрямовують до найближчого польового медичного (сортувального) пункту (частини), медичної роти або найближчого лікувального закладу для надання первинної допомоги.

На етапі надання домедичної допомоги після евакуації основним медичним документом є первинна медична карта (форма 100), затверджена додатком 4 наказу Генерального штабу ЗСУ від 09.07.2018 № 258 “Про затвердження Керівництва з медичної евакуації в Збройних Силах України. Цей документ заповнюється медиком після надання першої домедичної допомоги. У первинній медичній картці (формі 100) зазначається така інформація: особисті дані бійця; найменування підрозділу, до якого той належить; вид поранення; факт, що поранення отримане під час бойових дій; час надходження до стабілізаційного пункту; яку допомогу було вже надано на етапі евакуації тощо. Форма 100 у подальшому є необхідною для підтвердження факту отримання поранення під час виконання бойового завдання для військової частини, проходження медико-соціальної експертної комісії (МСЕК).

Лікування поранених військовослужбовців

Після евакуації та стабілізації стану здоров'я пораненого військовослужбовця направляють до відповідного медичного закладу залежно від стану його здоров'я та ушкоджень.

Так при незначних ушкодженнях за рішенням начальника медичної роти лікування військовослужбовця може відбуватись у медичній роті при військовій частині.

Якщо поранення військовослужбовця потребує постійного догляду та спеціалізованого обладнання - лікування відбувається у стаціонарних медичних закладах - або у військово-медичних закладах, або в цивільних медичних установах.

На період лікування у відповідному закладі охорони здоров'я поранений військовослужбовець підпорядковується начальнику такого закладу.

Інформування командування військової частини

Відповідно до статті 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов’язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов’язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо).

Про прибуття військовослужбовців, яких направлено до військового закладу охорони здоров’я на стаціонарне лікування, начальник військового закладу охорони здоров’я зобов’язаний у той самий день повідомити командира військової частини, з якої вони прибули, а про військовослужбовців, які прибули з інфекційними захворюваннями, - також найближчий санітарно-епідеміологічний заклад охорони здоров’я. Військовослужбовці, які захворіли в період відпустки або відрядження, на стаціонарне лікування направляються начальниками відповідних органів управління Служби правопорядку в гарнізонах або керівниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (стаття 261 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України).

Начальник військового закладу охорони здоров’я зобов’язаний за п’ять днів до виписки військовослужбовців повідомити про це командира військової частини, з якої вони прибули. У день виписки із військового закладу охорони здоров’я військовослужбовцям видаються відповідні документи і вони самостійно (якщо не прибув супроводжуючий із військової частини) направляються до військової частини, з якої прибули (стаття 262 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України).

В особливий період медичні та інші документи направляються у електронному вигляді до військової частини закладом охорони здоров’я або територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. У разі неможливості направлення таких документів у електронному вигляді обов’язок по направленню документів у паперовому вигляді покладається на заклад охорони здоров’я або територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Порядок направлення медичних та інших документів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовець, який отримав поранення, за можливості треба самостійно повідомити свого безпосереднього командира про своє місце перебування (місце свого лікування, переведення між медичними закладами, виписку тощо). Якщо є змога - шляхом надсилання документа, який підтверджує лікування (наприклад, виписка з медичної картки) Укрпоштою рекомендованим листом з описом додатків, якщо такої можливості немає - повідомити безпосереднього командира у месенджері, надіслати фото відповідного документа задля уникнення оголошення у СЗЧ.

Переведення поранених військовослужбовців між медичними закладами

Медична допомога військовослужбовцям може надаватись військово-медичними закладами інших військових формувань або державними або комунальними закладами охорони здоров’я за таких умов:

• у разі відсутності за місцем проходження ними військової служби військово-медичних закладів відповідних військових формувань
• або відсутності у них необхідних відділень, фахівців чи спеціального медичного обладнання
• та у невідкладних випадках (відповідно до положень Порядку надання медичної допомоги у військово-медичних закладах і взаєморозрахунків за неї між військовими формуваннями).

Під час дії особливого періоду медична допомога військовослужбовцям, зазначеним у пункті 1 Порядку, надається у військово-медичних закладах інших військових формувань за територіальним принципом.

Переведення військовослужбовців для подальшого надання медичної допомоги до військово-медичних закладів інших військових формувань дозволяється після стабілізації їх загального стану (пункт 2-1 Порядку надання медичної допомоги у військово-медичних закладах і взаєморозрахунків за неї між військовими формуваннями).

Витрати на надання медичної допомоги військовослужбовцям у військово-медичних закладах інших військових формувань відшкодовуються цим закладам центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані військові формування, в яких проходять службу зазначені військовослужбовці, за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання цих військових формувань (пункт 3 Порядку надання медичної допомоги у військово-медичних закладах і взаєморозрахунків за неї між військовими формуваннями).

Переведення пораненого військовослужбовця між медичними закладами є його можливістю, а не обов'язком медичної установи або військової частини. Переведення між медичними установами може відбуватись за ініціюванням військовослужбовця про таке переведення за власним бажанням або за рішенням керівників медичних установ.

Для переведення військовослужбовця до іншої медичної установи за власним бажанням необхідно подати заяву/рапорт на ім'я керівника медичної установи із зазначенням прохання переведення в інший визначений медичний заклад. Також можна отримати від медичному закладу, до якого військовослужбовець бажає перевестись, запрошення у довільній письмовій формі та додати до заяви/рапорту.

У разі погодження заяви/рапорту на переведення військовослужбовця до іншого медичного закладу військовослужбовцю видають перевідний епікриз.

Лікування поранених військовослужбовців у приватних медичних закладах

Військовослужбовці, які отримали поранення, мають можливість лікування у приватних медичних закладах лише за погодженням командира військової частини та за умови, що обраний приватний медичний заклад надає послуги безоплатно (тобто, будуть оплачені самим закладом охорони здоров’я або в рамках Програми медичних гарантій НСЗУ).

Для отримання направлення направлення на стаціонарне лікування до приватного медичного закладу військовослужбовцю потрібно:

1. Отримати від медичного закладу гарантійний лист, у якому буде зазначене зобов'язання про безкоштовне надання послуг та підтвердженням щодо забезпечення харчуванням та санітарно-гігієнічними потребами.
2. Подати рапорт на ім'я командира військової частини із проханням надання направлення до конкретно визначеного медичного закладу. До рапорту варто додати гарантійний лист від медичного закладу.
3. Отримати направлення на стаціонарне лікування до приватного закладу за підписом командира військової частини.

Військовослужбовець зобов'язаний повідомляти командування про місце лікування військовослужбовця до моменту його виписки з медичної установи.

Лікування поранених військовослужбовців вдома

Відповідно до положень статті 256 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України залишатись на лікування на квартирах (удома) можуть виключно офіцери та військовослужбовці військової служби за контрактом за наявності висновку лікаря та його погодження безпосереднім командиром військової частини.

Для отримання рішення про лікування вдома необхідно:

1. Подати рапорт на ім'я безпосереднього командира військової частини з проханням клопотати перед вищим командуванням про звільнення від виконання обов’язків на підставі висновку лікаря, додати до рапорту висновок лікаря.
2. Безпосередній командир пише у рапорті клопотання за підпорядкованістю до командира військової частини про задоволення прохання зазначеного в рапорті.
3. Отримати рішення про лікування вдома від командира військової частини.

Лікування поранених військовослужбовців у медичних закладах за кордоном

Деякі військовослужбовці за висновком військово-лікарської комісії під час воєнного стану можуть отримати та/або реабілітаційну допомогу у медичних закладах за кордоном. Порядок оформлення для лікування за кордон поранених військовослужбовців передбачений Порядком направлення осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, на лікування за кордон та Критеріями направлення громадян України для лікування за кордон на період дії воєнного стану та визначення закладів охорони здоров’я, які здійснюють координацію направлення громадян України для лікування за кордон на період дії воєнного стану.

Направленню для лікування за кордон з метою отримання медичної та/або реабілітаційної допомоги підлягають особи із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалі у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України (далі - захисники України), за умови наявності висновку про необхідність направлення на лікування за кордон та повідомлення від Координаційного центру з надзвичайних ситуацій (Emergency Response Coordination Centre) Європейської Комісії через електронну платформу “Система раннього попередження та реагування” (Early Warning and Response System) про готовність конкретної країни - члена Європейського Союзу на безоплатній основі прийняти на лікування та/або письмового підтвердження готовності закладу охорони здоров’я іноземної держави на безоплатній основі прийняти на лікування (пункт 1 Порядку).

Алгоритм дій для оформлення лікування за кордон військовослужбовцю, який отримав поранення:

1. Звернутись та проконсультуватись із лікарем, який закріплений за військовослужбовцем, адже саме цей лікар визначає потребу в лікуванні за кордоном відповідно до Критеріїв. Направлення захисників України на лікування за кордон ініціюється закладами охорони здоров’я, в яких вони перебувають на лікуванні та/або реабілітації.
2. Заклад охорони здоров’я, у якому перебуває на лікуванні та/або реабілітації військовослужбовець, готує такі документи: • згода захисника України або його законного представника на лікування за кордоном з наданням однозначної згоди на обробку персональних даних, що стосуються медичної інформації; • згода на обробку та передачу персональних даних закладам охорони здоров’я іноземних держав відповідно до законодавства у довільній формі; • виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою, затвердженою МОЗ; • висновок про необхідність направлення на лікування за кордон згідно з додатком.
3. Заклад охорони здоров’я, в якому захисник України перебуває на лікуванні та/або реабілітації, формує та надсилає до державного органу, що входить до складу сектору безпеки і оборони, в якому проходять службу захисник України (КМС, ДПС, СБУ, ДСНС, Нацгвардія тощо) вищезазначені документи, а також перелік захисників України, щодо яких наявні висновки про необхідність направлення на лікування за кордон, із зазначенням діагнозу/діагнозів та ускладнень відповідно до НК 025:2021 “Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я”;
4. Після узагальнення інформації, отриманої від закладу охорони здоров’я, в якому захисник України перебуває на лікуванні та/або реабілітації, державний орган, що входить до складу сектору безпеки і оборони, протягом трьох календарних днів надсилає на розгляд МОЗ в електронній формі лист-направлення з копіями документів, зазначених у пункті 4 Порядку, та готує дозволи на виїзд за кордон для захисників України.
5. МОЗ листом інформує Командування Медичних сил Збройних Сил або відповідний державний орган, що входить до складу сектору безпеки і оборони, який надав інформацію про захисників України, Адміністрацію Держприкордонслужби та МЗС про погоджений з іноземною стороною перелік захисників України, яких заклади охорони здоров’я іноземних держав можуть прийняти на лікування за кордоном. Інформування здійснюється протягом семи календарних днів з дня отримання повідомлення від Координаційного центру з надзвичайних ситуацій (Emergency Response Coordination Centre) Європейської Комісії через електронну платформу “Система раннього попередження та реагування” (Early Warning and Response System) про готовність конкретної країни - члена Європейського Союзу на безоплатній основі прийняти на лікування та/або письмового підтвердження готовності закладу охорони здоров’я іноземної держави на безоплатній основі прийняти на лікування. У разі коли у МОЗ відсутні повідомлення від Координаційного центру з надзвичайних ситуацій (Emergency Response Coordination Centre) Європейської Комісії через електронну платформу “Система раннього попередження та реагування” (Early Warning and Response System) про готовність конкретної країни - члена Європейського Союзу на безоплатній основі прийняти на лікування та/або пропозиції закладів охорони здоров’я іноземних держав на безоплатній основі прийняти на лікування конкретного захисника України з надісланого переліку, МОЗ та МЗС вживають заходів до пошуку відповідних закладів охорони здоров’я іноземних держав.
6. Транспортування захисників України згідно з переліком захисників України, яких заклади охорони здоров’я іноземних держав можуть прийняти на лікування за кордоном, до державного кордону організовує МОЗ за сприяння Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби. Після перетину державного кордону транспортування до закладів охорони здоров’я іноземних держав здійснюється за сприяння МЗС та МОЗ. МЗС надає необхідне організаційне сприяння захисникам України під час перебування за межами України.
7. Супровід захисників України під час лікування у закладі охорони здоров’я відповідної держави перебування та повернення захисників України після завершення лікування здійснює МЗС через закордонні дипломатичні установи України за сприяння МОЗ, Міноборони, представників Європейського Союзу, волонтерських організацій і громад закордонних українців.

Довідка про обставини травми

Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) - документ, у якому міститься інформація щодо обставин, за яких військовослужбовець отримав травму (поранення, контузію, каліцтва). Цей документ є важливим, оскільки у ньому зазначається причинний зв'язок між пов’язаними змінами у здоров’ї військовослужбовця із захистом Батьківщини чи виконанням обов’язків під час військової служби. Наявність довідки про обставини травми є обов’язковою для проходження ВЛК, МСЕК, від формулювання причинного зв'язку у довідці залежить отримання пільг, одноразової грошової допомоги, визнання особи як особи з інвалідністю внаслідок війни або або часткової втрати працездатності. Зазначаються умови зазнання травми, а також місце та час її зазнання та виключення того факту, що поранення було зазнано під впливом алкогольного чи наркотичного сп’яніння. Формат довідки про обставини травми передбачений додатком 5 до Наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» від 14.08.2008 №402.

Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається начальником медичної служби військової частини, як правило, після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва).

У разі якщо обстановка не дозволяє надати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) до направлення військовослужбовця, який одержав травму (поранення, контузію, каліцтво), на лікування поза розташуванням військової частини, така довідка направляється до закладу охорони здоров’я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Увага! У разі якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника, відповідне розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) НЕ ПРОВОДИТЬСЯ.

Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається протягом п’яти днів та у такий самий строк направляється до закладу охорони здоров’я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (стаття 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України).

Для отримання довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) необхідно подати рапорт на ім'я командира військової частини про отримання довідки про обставини поранення самостійно або через військово-медичну установу, де лікується військослужбовець. До рапорту необхідно додати пояснення про обставини поранення. Рапорт обовʼязково треба зареєструвати у військовій частині самостійно або відправити поштою рекомендованим листом з описом та повідомленням про вручення на військову частину. Згідно із Законом України “Про звернення громадян” звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.

У разі бездіяльності військової частини або відмови у видачі довідки про обставини травми, можна звернутись із скаргою на гарячу лінію Міністерства оборони України (контакти: 0 800 500 442, 0 800 500 410, 044 454 44 99) або із письмовим звернення, яке можна надіслати поштою рекомендованим листом із описом вкладення на адресу Міністерства оборони України: 03168, Повітрофлотський проспект, 6, м.Київ або на електронну пошту: zvernmou@post.mil.gov.ua, vzg@mil.gov.ua, до Військової служби правопорядку Збройних Сил України.

Також військовослужбовець може звернутися зі скаргою до штабу оперативного командування або до ВСП протягом місяця з дня видачі відмови. У разі відсутності відповіді від оперативного командування чи Міноборони України ти можеш звернутись до окружного адміністративного суду для визнання протиправною відмови командира військової частини в наданні довідки про обставини травми та зобов’язання видати її.

Виписка з лікарні та повернення до військової частини

Якщо військовослужбовець проходив лікування у військово-медичній установі, начальник військового закладу охорони здоров’я зобов’язаний за п’ять днів до виписки військовослужбовців повідомити про це командира військової частини, з якої вони прибули.

В особливий період медичні та інші документи направляються у електронному вигляді до військової частини закладом охорони здоров’я або територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. У разі неможливості направлення таких документів у електронному вигляді обов’язок по направленню документів у паперовому вигляді покладається на заклад охорони здоров’я або територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Порядок направлення медичних та інших документів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Якщо військовослужбовець проходив лікування у цивільному або приватному медичному закладі, тоді військовослужбовець має повідомити свого безпосереднього командира про дату вибуття з медичного закладу.

У день виписки із військового закладу охорони здоров’я військовослужбовцям видаються відповідні документи і вони самостійно (якщо не прибув супроводжуючий із військової частини) направляються до військової частини, з якої прибули. Після повернення до військової частини і доповіді безпосередньому командирові (начальникові) військовослужбовці направляються до медичного пункту військової частини, де здають медичні документи; інші документи здаються сержантові із матеріального забезпечення (старшині) роти.

Документи, які видаються медичним закладом військовослужбовцю при виписці:

• Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (виписний епікриз), оформлену начальником відділення за підписом начальника госпіталя (медичного закладу).
• Медичну книжку військовослужбовця.
• Постанова або довідка ВЛК та свідоцтво про хворобу (за умови проходження ВЛК).
• Медичні довідки, результати оглядів, обстежень.
• Первинну медичну карту (форму 100) (якщо її було передано лікарям).