Накладення заборони відчуження нерухомого майна

Нормативно-правова база

• Цивільний кодекс України
• Закон України "Про нотаріат"
• Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 295/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"

Основні поняття

Заборона на відчуження об'єкта нерухомого майна - перешкода у вільному розпорядженню майном. Коли на майно накладено заборону на його відчуження, то власник конкретного об'єкта нерухомого майна не може розпорядитися ним, оскільки не має одного з елементів права власності - розпорядження цим майном, або ж не може розпорядитися ним без дозволу певних осіб, які мають чітко визначені конкретні майнові вимоги, що можуть бути реалізовані.
Згідно ст.34 Закону України “Про нотаріат", нотаріуси України можуть вчиняти нотаріальні дії накладання та зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації.

Перелік випадків, коли нотаріус накладає заборону на відчуження об'єкта нерухомого майна

1. за повідомленням установи банку, підприємства або організації про видачу громадянину позики (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку (квартири);
2. за зверненням органу опіки та піклування з метою захисту особистих і майнових прав та інтересів дитини, яка має право власності або проживає у жилому будинку, квартирі, іншому приміщенні, на відчуження якого накладається заборона;
3. при посвідченні договору довічного утримання;
4. при посвідченні договору про заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна;
5. за повідомленням іпотекодержателя;
6. в усіх інших випадках, передбачених законом.

Стадії провадження нотаріальної дії

1. власне вчинення нотаріальної дії;
2. внесення відомостей про вчинену нотаріальну дію до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Накладення заборони на відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна здійснюється за їхнім місцезнаходженням.

Зняття заборони

Нотаріус знімає заборону якщо йому було подано заяву про це:

• Від установи банку (іншої юридичної особи) про погашення позики (кредиту);
• Від заставодавця (іпотекодавця) та заставодержателя (іпотекодержателя) про припинення договору застави (іпотеки) або лише заставодавця (іпотекодавця) у разі подання ним безспірних доказів виконання зобов’язання;
• Від заставодавця (іпотекодавця) у разі визнання рішенням суду договору застави (іпотеки) недійсним;
• Від заставодержателя (іпотекодержателя) у зв’язку з відкриттям виконавчого провадження про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) на підставі виконавчого напису нотаріуса;
• Від набувача у разі смерті відчужувача за договором довічного утримання (догляду) або спадковим договором;
• Від відчужувача за спадковим договором у разі смерті набувача;
• Від набувача або відчужувача на підставі рішення суду про розірвання договору довічного утримання (догляду) або спадкового договору чи визнання їх недійсними;
• Від фізичної особи, щодо якої скасовано рішення суду про оголошення її померлою;
• Від спадкоємців по закінченню п’ятирічного строку з часу відкриття спадщини після особи, оголошеної померлою;
• Від спадкоємця про смерть другого з подружжя, що склали спільний заповіт (вчиняється нотаріусом, яким заведено спадкову справу).