Грубе порушення законодавства про працю: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 13: Рядок 13:
[http://www.viaduk.net/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/E589677CA7ACA5CDC2257EE00042A15F 6.Постанова Верховного Суду України від 01.10.2015 у справі №5-106кс15]<br />
[http://www.viaduk.net/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/E589677CA7ACA5CDC2257EE00042A15F 6.Постанова Верховного Суду України від 01.10.2015 у справі №5-106кс15]<br />


== Загальні положення ==
За даний вид правопорушення передбачена кримінальна відповідальність – ст. 172 КК України.<br />


== Основні засади ==
Порядок дій:
# Визначити чи кваліфікуються дії як грубе порушення законодавства про працю.
# Звернутися до відділку поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення.


Чинний закон України про кримінальну відповідальність передбачає покарання за грубе порушення законодавства про працю, яке полягає у незаконному звільненні працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним про порушення вимог  [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3206-17 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції]"  ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України «Про запобігання корупції»]) іншою особою, а також інше грубе порушення законодавства про працю ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст.172 КК України]).
''Об'єктом злочину'' є трудові права людини, які включають право на працю, право на гарантовану заробітну плату, право на відпочинок тощо.


'''Право на працю закріплено [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ст.43 Конституції України].'''
== Визначення кваліфікації дій по ст. 172 КК України ==
Для кваліфікації дії роботодавця за даною статтею необхідно, щоб:
# Посягання на загальні умови праці було умисним;
# Таке посягання не було пов»язане зі створенням небезпеки для життя і здоров»я робітника або службовця.
Якщо хоч одна вимога не дотримана, склад правопорушення за ст. 172 КК України відсутній.<br />


Основні засади трудових відносин врегульовані Кодексом законів про працю України, а також й іншими законним та підзаконними актами.
За цими двома ознаками даний злочин відрізняється від злочинів, що вказані в статтях 271—275 КК, та передбачають відповідальність за порушення пра­вил безпеки виробництва, яке могло спричинити загибель людей, каліцтво, втрату працездатності або інші тяжкі наслідки.
Тому, норма [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статті 172 КК] України охороняє безпосередньо право на труд, яке реалізується виключно на законодавчих засадах.


''Потерпілим'' від цього злочину закон України про кримінальну відповідальність визнає працівника. Під працівниками розуміються особи, на яких поширюється законодавство України про працю і які є відповідною стороною трудових правовідносин, у т. ч. державні службовці, які уклали трудові договори з громадянами, особи, які проходять альтернативну (невійськову) службу. Підставою виникнення таких відносин можуть бути: трудовий договір (як письмовий, так і усний), членство у кооперативах та їх об'єднаннях, колективних сільськогосподарських підприємствах, селянських (фермерських) господарствах, підприємствах з іноземними інвестиціями. До працівників слід відносити також іноземців, які відповідно до чинного українського законодавства оформлені на роботу і працюють на підприємствах, в установах і організаціях на території України, і громадян України, які працюють за її межами (слід враховувати, що трудові відносини цих осіб регулюються законодавством сторони працевлаштування та міжнародними договорами України).
Для цього потрібно визначити:
Дія цієї норми не поширюється на працівників, що мають спеціальні звання (поліція, військові тощо).
* характер порушуваних трудових прав людини;
Також, кваліфікуючою ознакою цього злочину є незаконне грубе порушення законодавства про працю щодо певних категорій працівників: неповнолітнього, вагітної жінки чи матері, що має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч.2 ст.172 КК]).
* категорії працівника, права якого порушуються;
* об’єктивні ознаки здійснюваного порушення (тривалість, систематичність, тяжкість можливих наслідків, кількість потерпілих тощо);
* суб’єктивні ознаки здійснюваного порушення (злісність мотивів, особисті неприязні стосунки тощо).


Кримінальне правопорушення шляхом грубого порушення законодавства про працю у двох формах:
== Хто є потерпілим ==
- незаконне звільнення працівника з роботи;
Потерпілим від даного злочину є працівник, тобто особа, на яку поширюється законодавство України про працю і яка є відповідною стороною трудових правовідносин.  
- інше грубе порушення законодавства про працю.
Не є потерпілими від даного злочину:
Незаконне звільнення працівника з роботи, у свою чергу, поділяється на два підвиди, по-перше, з особистих мотивів; по-друге, у зв’язку з повідомленням ним про порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції".
* особи, що мають спеціальні звання,
Особистими мотивами для незаконного звільнення може бути особиста неприязнь, зловмисна зацікавленість у звільненні тощо.
* військово­службовці,  
У другому випадку слід розуміти грубе порушення особою законодавства про працю відносно працівника, що повідомив уповноважені підрозділи (особи) з питань запобігання та виявлення корупції про наявність в діях такої особи ознак корупційного правопорушення.
* працівники поліції тощо.<br />
Поняття «інше грубе порушення законодавства про працю» носить оціночний характер. Для з’ясування характеру порушення слід звертатися до відповідних норм Кодексу законів про працю України. У кожному конкретному випадку воно повинно встановлюватися, виходячи з об’єктивних та суб’єктивних ознак вчиненого діяння.
Визнання порушення законодавства про працю грубим залежить від оцінки таких критеріїв, кожний з яких має самостійне значення:  характеру порушуваних трудових прав людини; категорії працівника, права якого порушуються; об’єктивних ознак здійснюваного порушення (тривалість, систематичність, тяжкість можливих наслідків, кількість потерпілих тощо); суб’єктивних ознак здійснюваного порушення (злісність мотивів, особисті неприязні стосунки тощо).


'''Отже, вирішуючи питання про те, чи є порушення законодавства про працю грубим, у кожному окремому випадку слід виходити з характеру порушених трудових прав людини, обставин, за яких вчинено це порушення, яку ним завдано (могло бути завдано) шкоду.
Порушення щодо них законодавства, яке регулює проходження ними служби, має розглядатися як службові зловживання і, за наявності до того підстав, кваліфікуватися, наприклад, за статтями 364, 365, 423, 424 КК України.<br />
== Об"єктивна сторона ==
Об'єктивна сторона цього злочину передбачає встановлення:
* пору­шення конкретної норми трудового законодавства, що пов'язане з незакон­ним звільненням працівника з роботи або іншим грубим порушенням зако­нодавства про працю;
* наявність грубого характеру цього порушення.


'''Звільнення з роботи працівника має визнаватися незаконним, якщо воно здійснене без законних на це підстав або з порушенням встановленого порядку звільнення, визначеного законом. Такі законні підстави можуть бути загальними або спеціальними.'''
== Що  таке грубе порушення законодавства про працю ==
Звільнення з роботи працівника вважається незаконним, якщо воно здійсне­не з порушенням установленого порядку або без законних підстав до цього.


Під «грубим порушенням законодавства про працю» слід розуміти випад­ки обмеження трудових прав громадян або зневажливого до них ставлення. Поняття «грубе порушення» має оціночний характер, і в кожному конкрет­ному випадку воно повинне встановлюватися виходячи з кількості по­терпілих, тяжкості можливих наслідків, тривалості, систематичності пору­шень, злісності мотивів тощо. Так, грубим порушенням буде вважатися си­стематичне порушення тривалості робочого часу, ненадання протягом три­валого часу відпустки, на яку має право працівник, ненадання передбачених законом пільг, компенсацій, незаконне накладення матеріальної відповідаль­ності тощо
== Хто є правопорушником? ==
Суб'єкт даного злочину спеціальний — особа, на яку покладений обов'язок дотримання трудового законодавства: службові особи, наділені правом прийому та звільнення, керівники, власники або уповноважені ними особи, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності.


== Кримінальна відповідальність ==


За вчинення злочину, передбаченого частиною [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 1 статті 172 КК України] передбачене покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років.
== Звернення до поліції із заявою ==
Форма такої заяви не встановлена законом. Проте при її написанні варто враховувати, які саме відомості вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань ч.5. ст. 214 КПК України, на них і потрібно орієнтуватись при складанні заяви. Так у заяві потрібно вказати:
- назву органу до якого ви звертаєтесь;
- прізвище, ім’я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника, номер телефону;
- короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
- попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
- докази, що підтверджують викладені у заяві обставини;
- дату та підпис.


За скоєння кримінального правопорушення, передбаченого [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч.2 ст. 172 КК України], а саме у разі повторності, або щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, - у вигляді штрафу від трьох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.


[[Категорія: Доробити]]
 
 
 
 
[[Категорія: Кримінальне право]]

Версія за 14:58, 18 вересня 2018

Нормативна база

1.Конституція України

2.Кримінальний кодекс України

3.Кодекс законів про працю України

4.Закон України "Про засади запобігання і протидії корупції"

5.Закон України «Про запобігання корупції»

6.Постанова Верховного Суду України від 01.10.2015 у справі №5-106кс15

Загальні положення

За даний вид правопорушення передбачена кримінальна відповідальність – ст. 172 КК України.

Порядок дій:

  1. Визначити чи кваліфікуються дії як грубе порушення законодавства про працю.
  2. Звернутися до відділку поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення.


Визначення кваліфікації дій по ст. 172 КК України

Для кваліфікації дії роботодавця за даною статтею необхідно, щоб:

  1. Посягання на загальні умови праці було умисним;
  2. Таке посягання не було пов»язане зі створенням небезпеки для життя і здоров»я робітника або службовця.

Якщо хоч одна вимога не дотримана, склад правопорушення за ст. 172 КК України відсутній.

За цими двома ознаками даний злочин відрізняється від злочинів, що вказані в статтях 271—275 КК, та передбачають відповідальність за порушення пра­вил безпеки виробництва, яке могло спричинити загибель людей, каліцтво, втрату працездатності або інші тяжкі наслідки.

Для цього потрібно визначити:

  • характер порушуваних трудових прав людини;
  • категорії працівника, права якого порушуються;
  • об’єктивні ознаки здійснюваного порушення (тривалість, систематичність, тяжкість можливих наслідків, кількість потерпілих тощо);
  • суб’єктивні ознаки здійснюваного порушення (злісність мотивів, особисті неприязні стосунки тощо).

Хто є потерпілим

Потерпілим від даного злочину є працівник, тобто особа, на яку поширюється законодавство України про працю і яка є відповідною стороною трудових правовідносин. Не є потерпілими від даного злочину:

  • особи, що мають спеціальні звання,
  • військово­службовці,
  • працівники поліції тощо.

Порушення щодо них законодавства, яке регулює проходження ними служби, має розглядатися як службові зловживання і, за наявності до того підстав, кваліфікуватися, наприклад, за статтями 364, 365, 423, 424 КК України.

Об"єктивна сторона

Об'єктивна сторона цього злочину передбачає встановлення:

  • пору­шення конкретної норми трудового законодавства, що пов'язане з незакон­ним звільненням працівника з роботи або іншим грубим порушенням зако­нодавства про працю;
  • наявність грубого характеру цього порушення.

Що таке грубе порушення законодавства про працю

Звільнення з роботи працівника вважається незаконним, якщо воно здійсне­не з порушенням установленого порядку або без законних підстав до цього.

Під «грубим порушенням законодавства про працю» слід розуміти випад­ки обмеження трудових прав громадян або зневажливого до них ставлення. Поняття «грубе порушення» має оціночний характер, і в кожному конкрет­ному випадку воно повинне встановлюватися виходячи з кількості по­терпілих, тяжкості можливих наслідків, тривалості, систематичності пору­шень, злісності мотивів тощо. Так, грубим порушенням буде вважатися си­стематичне порушення тривалості робочого часу, ненадання протягом три­валого часу відпустки, на яку має право працівник, ненадання передбачених законом пільг, компенсацій, незаконне накладення матеріальної відповідаль­ності тощо

Хто є правопорушником?

Суб'єкт даного злочину спеціальний — особа, на яку покладений обов'язок дотримання трудового законодавства: службові особи, наділені правом прийому та звільнення, керівники, власники або уповноважені ними особи, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності.


Звернення до поліції із заявою

Форма такої заяви не встановлена законом. Проте при її написанні варто враховувати, які саме відомості вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань ч.5. ст. 214 КПК України, на них і потрібно орієнтуватись при складанні заяви. Так у заяві потрібно вказати: - назву органу до якого ви звертаєтесь; - прізвище, ім’я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника, номер телефону; - короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; - попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; - докази, що підтверджують викладені у заяві обставини; - дату та підпис.

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Грубе_порушення_законодавства_про_працю&oldid=8206