Дії особи, якій стало відомо про вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією

Нормативна база

• Конституція України
• Конвенція ООН проти корупції (ратифікована Законом України від 18 жовтня 2006 року №251-V)
• Цивільна конвенція Ради Європи про боротьбу з корупцією (ратифікована Законом України від 16 березня 2005 року №2476-IV)
• Кримінальна конвенція Ради Європи про боротьбу з корупцією (ратифікована Законом України від 18 жовтня 2006 року №252-V)
• Додатковий протокол до Кримінальної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією (ратифікована Законом України від 18 жовтня 2006 року №252-V)
• Закон України «Про запобігання корупції»
• Закон України «Про прокуратуру»
• Закон України «Про Національне антикорупційне бюро України»
• Закон України «Про Службу безпеки України»
• Кримінальний процесуальний кодекс України
• Кримінальний кодекс України
• Закон України "Про звернення громадян"
• Кодекс України про адміністративні правопорушення

Основні поняття

• Корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
  

• Корупція - використання посадовою особою наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній в ст. З Закону України «Про запобігання корупції» або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей.
  

• Неправомірна вигода - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.
  

• Потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
  

• Подарунок - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.
  

• Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
  

• Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Хто є суб’єктами корупційних правопорушень?

Суб’єктами, на яких поширюються дія Закону України «Про запобігання корупції» , є:

особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:

• Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр України, віце-прем’єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор, Голова Національного банку України, Голова та інші члени Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим;
• народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови;
• державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування;
• військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки;
• судді, судді Конституційного Суду України, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої ради правосуддя, посадові особи секретаріату Вищої ради правосуддя, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, посадові особи секретаріату цієї Комісії, посадові особи Державної судової адміністрації України, присяжні (під час виконання ними обов’язків у суді);
• особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, податкової міліції, особи начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України;
• посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, дипломатичної служби, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової політики та державної політики у сфері державної митної справи;
• члени Національного агентства з питань запобігання корупції;
• члени Центральної виборчої комісії;
• поліцейські;
• посадові та службові особи інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим;
• члени державних колегіальних органів;

особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:

• посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку;
• особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, приватні виконавці, оцінювачі, а також експерти, арбітражні керуючі, незалежні посередники, члени трудового арбітражу, третейські судді під час виконання ними цих функцій, інші особи, визначені законом);
• представники громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, інші особи, які входять до складу конкурсних комісій, утворених відповідно до Закону України "Про державну службу", Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", Громадської ради доброчесності, утвореної відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", громадських рад, рад громадського контролю, що утворені при державних органах та беруть участь у підготовці рішень з кадрових питань, підготовці, моніторингу, оцінці виконання антикорупційних програм, і при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої цієї статті;
• особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або спеціально уповноважені на виконання таких обов’язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, а також інші особи, які не є службовими особами та які виконують роботу або надають послуги відповідно до договору з підприємством, установою, організацією, - у випадках, передбачених цим Законом;
• кандидати у народні депутати України, зареєстровані у порядку, встановленому Законом України "Про вибори народних депутатів України", кандидати на пост Президента України, зареєстровані у порядку, встановленому Законом України "Про вибори Президента України", кандидати в депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, кандидати на посади сільських, селищних, міських голів та старост;

фізичні особи, які:

• отримують кошти, майно в рамках реалізації в Україні програм (проектів) технічної або іншої, в тому числі безповоротної, допомоги у сфері запобігання, протидії корупції (як безпосередньо, так і через третіх осіб або будь-яким іншим способом, передбаченим відповідною програмою (проектом);
• систематично, протягом року, виконують роботи, надають послуги щодо імплементації стандартів у сфері антикорупційної політики, моніторингу антикорупційної політики в Україні, підготовки пропозицій з питань формування, реалізації такої політики, - якщо фінансування (оплата) таких робіт, послуг здійснюється безпосередньо або через третіх осіб за рахунок технічної або іншої, в тому числі безповоротної, допомоги у сфері запобігання, протидії корупції;
• є керівниками або входять до складу вищого органу управління, інших органів управління громадських об’єднань, інших непідприємницьких товариств, що здійснюють діяльність, пов’язану із запобіганням, протидією корупції, імплементацією стандартів у сфері антикорупційної політики, моніторингом антикорупційної політики в Україні, підготовкою пропозицій з питань формування, реалізації такої політики, та/або беруть участь, залучаються до здійснення заходів, пов’язаних із запобіганням, протидією корупції.

Про що повідомляти?

Якщо вам відомо про корупційні діяння, зокрема, про:

• отримання посадовцем (будь-який державний службовець, суддя, прокурор, слідчий, працівник поліції, адвокат, нотаріус, тощо) неправомірної вигоди (неправомірна вигода, подарунок, якісь преференції тощо),
• використання посадовцем будь-якого державного чи комунального майна або коштів в приватних інтересах,
• суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; (це може бути, наприклад, участь у державних закупівлях підприємств, які пов’язані з посадовцями, що мають вплив на прийняття рішень щодо цих закупівель), розділ 5 ЗУ «Про запобігання корупції»,
• порушення обмеження спільної роботи близьких осіб (ст. 27 Закону),
• недотримання обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (статті 25, 26 Закону),
• порушення правил етичної поведінки (розділ 6 Закону),
• неподання, або подання неправдивої декларації особою, яка зобов’язана декларувати свої доходи і видатки (розділ 7 Закону)
• надання керівництвом незаконних доручень (стаття 44 Закону).

Кому повідомляти?

• Органи прокуратури – зокрема, органи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (спочатку треба звертатися до територіальних філій Спеціалізованої прокуратури)
  
• Національне антикорупційне бюро України (НАБУ)
  
• Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК)
  
• Служба безпеки України (СБУ)
  

Увага! До прокуратури, органів внутрішніх справ, СБУ, НАБУ треба звертатися, коли відомі факти корупційних злочинів або адміністративних правопорушень.

Інші органи та організації, яким можна повідомити про факти корупції

• 1. Уповноважені підрозділи з питань запобігання та виявлення корупції органів державної влади.
  

До зазначених підрозділів слід звертатись у випадку, якщо корупційне правопорушення стосується посадових чи службових осіб, які працюють у органах влади.

• 2. Керівники підприємств, установ, організації незалежно від підпорядкованості та форми власності, якщо корупційне правопорушення стосується робітників цих підприємств.
  

В даному випадку слід звернути увагу, що дієвість таких повідомлень може буде досить низькою. Рекомендується паралельно звертатись і до правоохоронних органів.

• 3. Громадські організації, що спеціалізуються на виявленні та протидії корупції, та журналісти-розслідувачі.
  

У випадку, якщо ви володієте інформацією щодо фактів корупційних правопорушень, ви маєте можливість повідомити про це у письмовій формі чи електронним листом громадським організаціям, які спеціалізуються саме на розслідуванні корупційних правопорушень, або журналістам-розслідувачам.

Переваги:

• такі організації і журналісти мають напрацьований досвід супроводження та адвокатування корупційних справ
• напрацьовані контакти з правоохоронними органами
• централізація інформації щодо корупційних правопорушень
• об’єднання зусиль та  активна громадська позиція
  

Ризики: громадські організації і журналісти не наділені каральними функціями, тому необхідно все одно звертатись до правоохоронних органів, а також контролювати хід просування вашої заяви.

Як звертатись?

Звернутись необхідно у письмовій формі. У заяві необхідно викласти у довільній формі всі відомі Вам факти корупційного порушення, можна прикласти докази, якщо вони є. Фактами, що вказують на наявність корупційного правопорушення, можуть бути документи, що підтверджують витрачання коштів, посилання на журналістські розслідування у пресі, аудіо- чи відеозаписи, Ваші власні розслідування тощо.

Також слід зазначити Ваше прохання чи вимоги. Заява повинна містити прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, контактні дані.

Також можна звернутись і в усній формі (при особистому прийомі чи по телефону). Однак, слід пам’ятати, що Ваше звернення повинно бути зафіксовано із зазначенням Вашого ПІБ та адреси проживання.

Однак, зараз все більше з’являється можливостей звертатись з повідомленням про корупційні злочини і анонімно. З’являються телефони довіри та електронні скриньки на сайтах правоохоронних органів.

Кожен орган має свої контакти та телефони довіри, зателефонувавши на які, Ви можете залишити інформацію про відомі Вам факти корупції.

• Телефони довіри у Генеральній прокуратурі України та її територіальних органах.
• Номери "телефонів довіри" Служби безпеки України
• Безкоштовна телефонна лінія Національного антикорупційного бюро України:  0-800-503-200 
• Гарячі телефонні лінії, куди можна поскаржитись про корупцію.

Захист прав викривачів

Викривач - особа, яка за наявності обґрунтованого переконання, що інформація є достовірною, повідомляє про порушення вимог цього Закону іншою особою.

Особи, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, перебувають під захистом держави. За наявності загрози життю, житлу, здоров’ю та майну осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, або їх близьких осіб, у зв’язку із здійсненим повідомленням про порушення вимог цього Закону, правоохоронними органами до них можуть бути застосовані правові, організаційно-технічні та інші спрямовані на захист від протиправних посягань заходи, передбачені Законом України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві". Інформація про викривача може бути розголошена лише за його згодою, крім випадків, встановлених законом. Національне агентство, а також інші державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування забезпечують умови для повідомлень їх працівниками про порушення вимог цього Закону іншою особою, зокрема через спеціальні телефонні лінії, офіційні веб-сайти, засоби електронного зв’язку. Повідомлення про порушення вимог цього Закону може бути здійснене працівником відповідного органу без зазначення авторства (анонімно). Анонімне повідомлення про порушення вимог цього Закону підлягає розгляду, якщо наведена у ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.

Термір розгляду звернення

Анонімне повідомлення про порушення вимог цього Закону підлягає перевірці у термін не більше п’ятнадцяти днів від дня його отримання. Якщо у вказаний термін перевірити інформацію, що міститься в повідомленні, неможливо, керівник відповідного органу або його заступник продовжують термін розгляду повідомлення до тридцяти днів від дня його отримання.

Розмежування між подарунком та неправомірною вигодою

Особам, зазначеним у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього ЗУ «Про запобігання корупції», забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб:

1. у зв’язку із здійсненням такими особами діяльності, пов’язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
2. якщо особа, яка дарує, перебуває в підпорядкуванні такої особи.

Особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, можуть приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, якщо вартість таких подарунків не перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка, одноразово, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки. Передбачене цією частиною обмеження щодо вартості подарунків не поширюється на подарунки, які:

1. даруються близькими особами;
2. одержуються як загальнодоступні знижки на товари, послуги, загальнодоступні виграші, призи, премії, бонуси.

Подарунки, одержані особами, зазначеними у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, як подарунки державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді, державним або комунальним підприємствам, установам чи організаціям, є відповідно державною або комунальною власністю і передаються органу, підприємству, установі чи організації у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Рішення, прийняте особою, зазначеною у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, на користь особи, від якої вона чи її близькі особи отримали подарунок, вважаються такими, що прийняті в умовах конфлікту інтересів, і на ці рішення розповсюджуються положення статті 67 цього Закону.

Адміністративна та кримінальна відповідальність за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією

Згідно Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлена адміністративна відповідальність за наступні правопорушення, пов’язані з корупцією:

• - порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (стаття 172-4);
• - порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків (стаття 172-5);
• - порушення вимог фінансового контролю (стаття 172-6);
• - порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (стаття 172-7);
• - незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв’язку з виконанням службових повноважень (стаття 172-8);
• - невжиття заходів щодо протидії корупції (статті 172-9, 172-9-1);
• - невиконання законних вимог (приписів) Національного агентства з питань запобігання корупції (стаття 188-46).

Відповідно до Кримінального кодексу України корупційними злочинами вважаються:

• - нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням (стаття 210);
• - підкуп працівника підприємства, установи чи організації (стаття 354);
• - зловживання владою або службовим становищем (стаття 364);
• - зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (стаття 364-1);
• - зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги (стаття 365-2);
• - декларування недостовірної інформації (стаття 366-1);
• - прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (стаття 368);
• - незаконне збагачення (стаття 368-2);
• - підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (стаття 368-3);
• - підкуп особи, яка надає публічні послуги (стаття 368-4);
• - пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі (стаття 369);
• - зловживання впливом (стаття 369-2);
• - провокація підкупу (стаття 370).

Крім того, до корупційних злочинів належать наступні злочини, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем:

- привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (стаття 191);

- викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження (стаття 357).