Відповідальність представників у судовому процесі

Нормативна база

• Цивільний кодекс України
• Цивільний процесуальний кодекс України
• Закон України "Про безоплатну правову допомогу"
• Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"

Поняття та підстави представництва, участь представника у цивільній справі

• Відповідно до ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
• Відповідно до п. 1 ст. 58 ЦПК України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суд

у в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура (Стаття 131-2 Конституції України).

Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 ЦПК України, а саме: Не може бути представником в суді особа, яка бере участь у справі як секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач та свідок або є помічником судді, який розглядає справу. Особа не може бути представником, якщо вона у цій справі представляє або представляла іншу особу, інтереси якої у цій справі суперечать інтересам її довірителя. Особа не може бути представником, якщо вона є чи була медіатором під час проведення медіації щодо спору, пов’язаного із справою, що розглядається в суді. Судді, прокурори, слідчі, працівники підрозділів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, не можуть бути представниками в суді, крім випадків, коли вони діють від імені відповідного органу, що є стороною або третьою особою в справі, чи як законні представники.

Згідно статті 43 ЦПК України крім прав, учасники справи(представник) мають і обов'язки.
Представник, як учасник справи зобов’язаний:

• виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;
• сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи;
• з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою;
• подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
• надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
• виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
• виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.

У випадку невиконання учасником справи його обов’язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.

Зловживання процесуальними правами

Стаття 44 ЦПК України говорить про неприпустимість зловживання процесуальними правами.

• Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:

1. подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2. подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3. подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4. необґрунтоване або штучне об’єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5. укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Суд зобов’язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи.

Відповідно до ч.9 ст.141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Заходи процесуального примусу

Стаття 143 ЦПК України дає визначення, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених ЦПК України у випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов’язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Види заходів процесуального примусу

Заходами процесуального примусу є:

• попередження;
• видалення із залу судового засідання;
• тимчасове вилучення доказів для дослідження судом;
• привід;
• штраф.

Попередження і видалення із залу судового засідання

До учасників судового процесу та інших осіб, присутніх у судовому засіданні, за порушення порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень головуючого застосовується попередження, а у разі повторного вчинення зазначених дій - видалення із зали судового засідання.

У разі повторного вчинення дій, зазначених у частині першій цієї статті, перекладачем суд оголошує перерву і надає час для його заміни.

Штраф

Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

• невиконання процесуальних обов’язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
• зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

Окремої уваги заслуговує новела щодо відповідальності адвокатів, які в більшості випадків будуть виступати представниками сторін.Так, у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов’язків, неналежного виконання професійних обов’язків (в тому числі, якщо підписана ним позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства, адвокат може бути додатково притягнений до дисциплінарної відповідальності у вигляді, зокрема, позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
Таким чином, суд може додатково винести окрему ухвалу, яка надсилається на адресу відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.