Порядок визнання в Україні іноземних документів про освіту: відмінності між версіями
(редагування у відповідності до чинного законодавства) Мітка: редагування коду 2017 |
|||
Рядок 8: | Рядок 8: | ||
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15 Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.05.2015 № 504 "Про деякі питання визнання в Україні іноземних документів про освіту" (у редакції наказу Міністерства освіти і науки від 05 вересня 2022 року № 784)] | * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15 Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.05.2015 № 504 "Про деякі питання визнання в Україні іноземних документів про освіту" (у редакції наказу Міністерства освіти і науки від 05 вересня 2022 року № 784)] | ||
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1188-16 Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 952 "Про затвердження Порядку визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів"] | * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1188-16 Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 952 "Про затвердження Порядку визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів"] | ||
* Конвенція про визнання кваліфікацій з вищої освіти в європейському регіоні (Лісабон, 11 квітня 1997 року), яка є чинною на території України з 3 грудня 1999 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_308#Text] | |||
* Конвенція про визнання учбових курсів, дипломів про вищу освіту і вчених ступенів у державах регіону Європи яка є чинною на території України з 11 січня [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_261#Text] | |||
* Угода між Урядом України і Урядом Республіки Узбекистанміжнародних двохсторонніх угод про взаємне визнання та еквівалентність документів про освіту та вчені звання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/860_079#Text] | |||
{| class="wikitable sortable" | {| class="wikitable sortable" | ||
|- | |- |
Версія за 14:02, 20 березня 2024
Нормативна база
- Конституція України
- Закон України "Про освіту"
- Закон України "Про вищу освіту"
- Закон України "Про ратифікацію Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні "
- Закон України "Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів "
- Закону України «Про захист персональних даних»
- Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.05.2015 № 504 "Про деякі питання визнання в Україні іноземних документів про освіту" (у редакції наказу Міністерства освіти і науки від 05 вересня 2022 року № 784)
- Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 952 "Про затвердження Порядку визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів"
- Конвенція про визнання кваліфікацій з вищої освіти в європейському регіоні (Лісабон, 11 квітня 1997 року), яка є чинною на території України з 3 грудня 1999 року [1]
- Конвенція про визнання учбових курсів, дипломів про вищу освіту і вчених ступенів у державах регіону Європи яка є чинною на території України з 11 січня [2]
- Угода між Урядом України і Урядом Республіки Узбекистанміжнародних двохсторонніх угод про взаємне визнання та еквівалентність документів про освіту та вчені звання [3]
Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану!Алгоритм дій для тих вступників, які здобували освіту за кордоном
Якщо вступати на основі іноземного документа про освіту, то подати заяви можна лише в паперовій формі безпосередньо до ЗВО. Для подальшого навчання та отримання диплома вступнику обов'язково треба пройти процедуру визнання іноземного документа в Україні. ️Це можна зробити двома способами:
Свідоцтва, видані ЗВО і МОН, дійсні тільки разом з оригіналом документа та діють безстроково. Перевірити достовірність свідоцтва можна на сайті. Процедури визнання не потребують документи про освіту громадян колишнього СРСР, видані до 15 травня 1992 року, а також документи, видані за підсумками навчання до початку 1992/1993 навчального року в закладах освіти держав колишнього СРСР. Нагадаємо, перевірити достовірність сертифіката національного мультипредметного тесту можна на сайті ЄДЕБО. |
Загальна інформація
Документ про освіту (освітній документ) - документ, який містить інформацію (у тому числі персональні дані) про Власника, його кваліфікацію, рівень та ступінь вищої освіти, спеціальність, спеціалізацію, перепідготовку або засвідчує проходження періоду навчання в іноземному закладі вищої освіти (далі - Документ) (пункт 2 розділу І Порядку визнання здобутих в іноземних закладахвищої освіти ступенів вищої освіти, затвердженого наказом Міністерство освіти і науки України від 05.05.2015 № 504, у редакції наказу Міністерства освіти і науки від 05 вересня 2022 року № 784 (далі - Порядок).
Компетентні органи та сфера дії їх рішень про визнання
- Вищі навчальні заклади – з метою зарахування Власника на навчання для здобуття освіти та/або призначення на посаду наукового або науково-педагогічного працівника до цього закладу вищої освіти. Рішенням закладу вищої освіти про визнання підтверджується право Власника претендувати на вступ, продовжувати навчання або здійснювати професійну діяльність у цьому закладі вищої освіти, про що видається свідоцтво про визнання в Україні іноземного документа про освіту;
- Міністерство освіти і науки України (МОН) – з метою зарахування Власника на навчання для здобуття освіти в закладах вищої освіти України та/або здійснення професійної діяльності в Україні. Рішенням МОН про визнання підтверджується право Власника претендувати на вступ, продовжувати навчання та/або здійснювати професійну діяльність в Україні, про що видається свідоцтво про визнання в Україні іноземного документа про освіту (пункт 1 розділу ІІ Порядку).
Документи, що не потребують процедури визнання:
1) документи про освіту громадян колишнього СРСР, видані до 15 травня 1992 року (на підставі Угоди про співробітництво в галузі освіти (Ташкент, 1992));
2) документи, видані особам, за підсумками навчання до початку 1992/1993 навчального року в освітніх установах держав колишнього СРСР.
Порядок подання документів
Визнання здійснюється за заявою особи, поданою до компетентного органу. Заявником може бути власник Документа або інша особа, яка представляє його інтереси з питань процедури визнання; для неповнолітніх осіб заявником можуть бути їх законні представники.
Заявник подає до компетентного органу такі документи:
- засвідчені в установленому законодавством порядку копію та переклад українською мовою іноземного докуиента про освіту (за необхідності - пред’явлення оригіналу);
- засвідчені в установленому законодавством порядку копію і переклад українською мовою додатка до Документа та/або інших документів, які містять інформацію про зміст навчальної програми та результати навчання (за необхідності - пред’явлення оригіналів).
- копії документів про попередню базову/повну загальну середню, професійну (професійно- технічну), фахову передвищу освіту за наявності такої освіти (за необхідності);
- документ від офіційної установи (довідка, сертифікат або інший) про академічні та/або професійні права, які надаються Власнику в країні походження Документа (за необхідності);
- копії документів, що засвідчують особу Заявника та Власника, якщо Власник не є Заявником (за необхідності - з перекладами українською мовою);
- заяву;
- заяву (згоду) власника Документа на обробку його персональних даних відповідно до вимог Закону України «Про захист персональних даних»;
- інші документи, що підтверджують освіту та/або кваліфікацію власника, документи про допуск до професійної діяльності, практичний досвід (за необхідності - з перекладами українською мовою).
Документи, зазначені в підпунктах 1, 2, 4, мають бути засвідчені в країні їх походження у спосіб, який офіційно застосовується у цій країні (консульська легалізація або проставлення апостиля,- для країн-учасниць Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (Гаага, 1961), ратифікованої Законом України від 10 січня 2002 року № 2933-III «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів»).
У разі, якщо Документ не засвідчений в країні його видачі у спосіб, який офіційно застосовується в цій країні, або якщо засвідчення не підтверджує підпис та якість, в якій виступала посадова особа, що підписала Документ, Заявник (Власник) надає до компетентного органу з визнання додаткову інформацію та/або документи, що підтверджують факт видачі та/або автентичність Документа, у тому числі відомості, які містяться в реєстрах, базах даних документів про освіту тощо,- у разі відсутності відкритого доступу до таких реєстрів, баз даних (за необхідності - із перекладом українською мовою).
Процедура визнання Документа
Процедура визнання Документа з метою продовження навчання здійснюється компетентним органом - вищим навчальним закладом протягом першого року навчання власника Документа.
Процедура визнання в Україні документів про освіту, виданих навчальними закладами інших держав, передбачає:
- Перевірку автентичності поданих для визнання іноземних документів про освіту, тобто перевірку достовірності факту навчання та отримання освітнього документа.
Якщо Ви надаєте легалізовані документи зі штампом «Апостиль» чи консульською легалізацією, то цього достатньо, аби підтвердити автентичність документів. Отже, вони не потребуватимуть перевірки факту їх видачі, що значно прискорить процедуру визнання.
- Перевірку офіційного визнання закладу освіти, який видав освітній документ системою освіти країни, якій він належить. Цей етап включає перевірку наявності свідоцтва про державну акредитацію закладу освіти та ліцензії на момент видачі Вам освітнього документа.
- Встановлення еквівалентності кваліфікації, зазначеної в іноземному документі про освіту, вимогам до освітнього або освітньо-кваліфікаційного рівнів системи освіти України (здійснюється із залученням експертних комісій за відповідними спеціальностями).
Порівняльний аналіз навчальних програм - це співставлення навчальних програм за змістом і обсягом, яке проводиться закладом освіти України, акредитованим за такою ж спеціальністю, що зазначено в дипломі заявника. Якщо така спеціальність в Україні відсутня, то обирається найбільш близька з існуючих.
Для країн, з якими Україною укладено міжнародні угоди, що встановлюють еквівалентність документів про освіту та вчені звання, визначення освітньо-кваліфікаційного рівня здійснюється Міністерством освіти і науки України на підставі відповідних міжнародних угод. Такі міжнародні угоди спрощують процедуру визнання, але не відміняють її.
У випадку прийняття компетентним органом рішення про визнання Документа, видається Свідоцтво про визнання в Україні іноземного документа про освіту, яке діє безстроково.
В Україні запроваджується єдина система обліку свідоцтв про визнання, виданих усіма компетентними органами, які здійснюють цю процедуру – електронний журнал визнання в Україні іноземних освітніх документів. Таким чином, Свідоцтва різних компетентних органів матимуть єдину нумерацію, відповідатимуть типовій формі та міститимуть уніфікований перелік інформації. Будь-яка зацікавлена установа або особа матимуть можливість перевірити наявність рішення (Cвідоцтва) про визнання.
Проведення Міністерством освіти і науки України процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів
Дія Порядку визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 952, поширюється на:
- дипломи доктора наук і доктора філософії, які є документами державного (установленого) зразка і видані уповноваженими органами атестації інших держав;
- документи про присудження наукових ступенів, які є еквівалентними таким документам, що видаються в Україні, а саме: доктора з галузі наук, кандидата наук, що відповідають кваліфікації доктора філософії; доктора габілітованого, що відповідає кваліфікації доктора наук.
Визнання кваліфікацій біженців та осіб, прирівняних до них
Біженці та особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту, мають право на визнання кваліфікації компетентним органом з визнання без наявності повного пакета документів, зазначеного у переліку документів.
Підставою для початку процедури визнання без наявності повного пакета документів є посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні.
Для проведення процедури визнання біженці та особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту, надають наявні у них освітні документи, у тому числі не зазначені у переліку документів, такі як: копії документів про освіту або періоди навчання, студентський квиток, довідку, академічну відомість, залікову книжку, опис курсів, документи про неформальне та інформальне навчання або інші документи, що можуть підтвердити факт навчання/здобуття освіти та/або здобуття кваліфікації; а також наявні документи про досвід роботи, такі як: свідоцтво про досвід роботи, трудовий договір, трудову книжку, довідки з місць роботи або інші документи, які можуть свідчити про відповідну кваліфікацію.
У разі недостатньої інформації процедура визнання іноземних освітніх кваліфікацій біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, може включати спеціально організовані екзамени, тестування, співбесіди, результати яких беруться до уваги компетентним органом з визнання під час прийняття рішення.
Перегляд і оскарження результатів
Підстави відмови у визнанні:
Рішення про відмову у визнанні поданого документа приймається компетентним органом у разі, якщо:
1) щодо документів, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 1 розділу IV Порядку, компетентним органом з визнання отримано негативний результат верифікації;
2) компетентним органом з визнання отримано негативний результат перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за результатами якої виданий Документ;
3) Документи, зазначені у підпунктах 1-3 пункту 1 розділу IV Порядку, видані за результатами навчання/здобуття освіти в освітній установі, освітньому провайдері, яка(ий) не є офіційно визнаною(им) в системі освіти держави, до якої належить, та держави, на території якої здійснюється освітня діяльність;
4) Документ виданий за результатами навчання/здобуття освіти в освітній установі, освітньому провайдері, які не є офіційно визнані в державі, на території якої провадять освітню діяльність, якщо це передбачено законодавством цієї держави, та/або здійснюють освітню діяльність без дотримання вимог чинного законодавства цієї держави;
5) Документ виданий освітньою установою, освітнім провайдером невизнаних держав (територій) відповідно до зовнішніх правових відносин України;
6) Документ виданий освітньою установою, освітнім провайдером, що здійснюють освітню діяльність на тимчасово окупованій території України;
7) Документ виданий освітньою установою, освітнім провайдером, до якої(ого) застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), відповідно до рішення органів державної влади України (в межах дії рішення);
8) встановлено, що Документ виданий на підставі документів, що походять з освітніх установ, освітніх провайдерів, які провадять освітню діяльність на тимчасово окупованих територіях України;
9) встановлено, що Власник для здобуття рівня/ступеня вищої освіти, зазначеного в Документі, проходив окремий період навчання в освітніх установах, освітніх провайдерах, визначених підпунктами 3-8 пункту 3 цього розділу;
10) виявлені ознаки підробки, недостовірності інформації в поданих документах;
11) Документ виданий за результатами навчання, під час якого загальний обсяг навантаження менший за мінімально передбачений освітньою установою, освітнім провайдером обсяг навантаження для одного семестру навчання;
12) Документ виданий за результатами навчання за Програмою, яка не входить в систему вищої освіти країни походження документа;
13) Документи, зазначені в підпунктах 1-2 пункту 1 розділу IV Порядку, не містять повної інформації про Програму, необхідну для встановлення відповідного ступеня та/або освітньої програми в Україні;
14) Документ виданий за результатами навчання за період, що становить менше ніж один навчальний рік з дати вступу на освітню програму;
15) Документ виданий за результатами навчання за Програмою, яка не може бути співвіднесена з жодним ступенем вищої освіти в Україні;
16) під час здійснення Порівняльного аналізу, відповідно до підпункту 3 пункту 8 розділу V Порядку, встановлено суттєву різницю в освітніх програмах, що унеможливлює прийняття рішення про визнання;
17) протягом 1 року з дати направлення письмового повідомлення Заявнику до компетентного органу з визнання не надано додаткові документи: результати додаткового навчання, результати тестів на компетентність тощо або заяви про продовження цього строку;
18) встановлено, що Документ одержаний на підставі документа про попередню освіту або період навчання, який не надавав його Власнику відповідних академічних прав; 19) якщо текст Документа та/або його переклад неможливо прочитати внаслідок пошкодження, наявні незастережні виправлення або дописки, помилки, які суттєво змінюють зміст Документа.
У разі незгоди Власника з результатами процедури визнання, Власник або інша уповноважена ним особа, не пізніше 3 місяців з дати видачі Свідоцтва або Повідомлення може звернутися до компетентного органу з визнання, що здійснював процедуру визнання, із мотивованою письмовою заявою про перегляд рішення, в якій має бути зазначено дату реєстрації, номер документа про результат процедури визнання, та надати додаткові документи щодо Програми, отриманої кваліфікації тощо. У такому випадку компетентний орган з визнання розглядає всі додатково надані Власником документи та проводить їх дослідження, у результаті якого попереднє рішення може бути переглянуто.
За результатами перегляду рішення видається Свідоцтво або надсилається офіційний лист із зазначенням підстав відмови у перегляді рішення.
Перегляд рішення здійснюється у строк не більше 4 місяців з дати отримання всіх необхідних документів та інформації необхідної для здійснення перегляду рішення.
Власник не згодний з результатами процедури визнання, здійсненої компетентним органом з визнання - закладом вищої освіти, Власник, або уповноважена ним особа, може звернутися до МОН для здійснення процедури визнання відповідно до положень Порядку.
Рішення компетентного органу можуть бути оскаржені до суду.