Суміжні права

Нормативна база

1. Конституція України
2. Цивільний кодекс України
3. Закон України "Про авторське право і суміжні права"
4. Закон України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав"
5. Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів від 9 вересня 1886 р.
6. Міжнародна конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення від 26 жовтня 1961 р.
7. Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм від 29 жовтня 1971 р.
8. Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право, прийнятого Дипломатичною конференцією 20 грудня 1996 р.
9. Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про виконання і фонограми, прийнятий Дипломатичною конференцією 20 грудня 1996 р.
10. Постанова Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 72 "Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав"
11. Постанова Пленуму ВСУ від 4 червня 2010 року № 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав"

Поняття суміжних прав

Суміжні права - це права виконавців на результати творчої діяльності, їх спадкоємців та осіб, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо виконання, права виробників фонограм, відеограм, їх спадкоємців (правонаступників) та осіб, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо фонограм і відеограм, а також організацій мовлення та їх правонаступників.

Об'єкти суміжних прав

Відповідно до статті 34 Закону України "Про авторське право і суміжні права" та статті 449 Цивільного кодексу України об'єктами суміжних прав, незалежно від призначення, змісту, оцінки, способу і форми вираження, є:

• виконання;
• фонограма;
• відеограма;
• програма організації мовлення.

Суб'єкти суміжних прав

Суб'єктами суміжних прав є:

• виконавці творів, їх спадкоємці та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо виконань;
• виробники фонограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо фонограм;
• виробники відеограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо відеограм;
• організації мовлення та їх правонаступники (частина друга стаття 35 Закону України "Про авторське право і суміжні права").

Первинними суб’єктами суміжних прав є виконавець, виробник фонограми, виробник відеограми, організація мовлення. За відсутності доказів іншого, виконавцем, виробником фонограми, виробником відеограми вважаються особи, імена (найменування) яких зазначені у фонограмі, відеограмі та їх копіях або на упаковці, що містить примірники фонограми, відеограми (стаття 450 Цивільного кодексу України).

Виконавці здійснюють свої права за умови дотримання ними прав авторів виконуваних творів та інших суб'єктів авторського права. Виробники фонограм, виробники відеограм повинні дотримуватися прав суб'єктів авторського права і виконавців. Організації мовлення повинні дотримуватися прав суб'єктів авторського права, виконавців, виробників фонограм (відеограм).

Виникнення і здійснення суміжних прав

Право інтелектуальної власності на виконання виникає з моменту першого його здійснення
Право інтелектуальної власності на фонограму чи відеограму	виникає з моменту її вироблення
Право інтелектуальної власності на передачу (програму) організації мовлення	виникає з моменту її першого здійснення

Для виникнення і здійснення суміжних прав не вимагається виконання будь-яких формальностей.

Виконавець, виробник фонограми, виробник відеограми для сповіщення про свої суміжні права на фонограмах, відеограмах і всіх їх примірниках, що розповсюджуються серед публіки на законних підставах, або їх упаковках можуть використовувати знак охорони суміжних прав. Цей знак складається з таких елементів:

• латинська літера "P", обведена колом;
• імена (назви) осіб, які мають щодо цих фонограм (відеограм) суміжні права;
• рік першої публікації фонограми (відеограми).

За відсутності доказів іншого, виконавцем, виробником фонограми чи відеограми вважаються особи, імена (назви) яких зазначені на фонограмі, відеограмі та їх примірниках або на їх упаковці.

Кабінетом Міністрів України можуть установлюватися мінімальні ставки винагороди за використання об'єктів суміжних прав та порядок їх індексації.

Особисті немайнові права виконавців та права на ім'я (назву) виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення

Виконавцеві твору належать такі особисті немайнові права:

• вимагати визнання того, що він є виконавцем твору;
• вимагати, щоб його ім'я або псевдонім зазначалися чи повідомлялися у зв'язку з кожним його виступом, записом чи виконанням (у разі, якщо це можливо);
• вимагати забезпечення належної якості запису його виконання і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій суттєвій зміні, що може завдати шкоди його честі і репутації.

Виробник фонограми, виробник відеограми має право зазначати своє ім'я (назву) на кожному носії запису або його упаковці поряд із зазначенням авторів, виконавців і назв творів, вимагати його згадування у процесі використання фонограми (відеограми).

Організація мовлення має право вимагати згадування своєї назви у зв'язку із записом, відтворенням, розповсюдженням своєї передачі і публічним повторним сповіщенням її іншою організацією мовлення.

Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт суміжних прав

Майновими правами інтелектуальної власності на об'єкт суміжних прав є:

1. право на використання об'єкта суміжних прав;
2. виключне право дозволяти використання об'єкта суміжних прав;
3. право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта суміжних прав, у тому числі забороняти таке використання;
4. інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт суміжних прав належать відповідно виконавцеві, виробнику фонограми, виробнику відеограми чи організації мовлення, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Обмеження майнових прав виконавців, виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення

Допускаються використання виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення, їх фіксація, відтворення і доведення до загального відома без згоди виконавців, виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення у випадках, передбачених статтями 21-25 Закону щодо обмеження майнових прав авторів літературних, художніх і наукових творів, якщо задовольняються такі умови:

• відтворення зазначених об'єктів здійснюється виключно з метою навчання чи наукових досліджень;

Право на відтворення, не поширюється на експорт відтворених примірників фонограм, відеограм, програм мовлення за межі митної території України.

• за суб'єктами суміжних прав зберігається право на справедливу винагороду з урахуванням кількості відтворених примірників.

Використання об'єктів суміжних прав без згоди суб'єктів суміжних прав є можливим лише за умови дотримання особистих немайнових прав суб'єктів авторського права і суміжних прав, передбачених статтями 14 і 38 Закону.

Допускається відтворення в домашніх умовах і виключно в особистих цілях творів і виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах, а також репрографічне відтворення літературних, фотографічних, образотворчих та інших подібних творів без згоди суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав, але з виплатою їм винагороди у порядку, встановленому законом. Особливості виплати винагороди у таких випадках визначені Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав".

Використання об'єктів суміжних прав без згоди суб'єктів суміжних прав не повинно завдавати шкоди нормальній експлуатації виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення і зачіпати законні інтереси виконавців, виробників фонограм, відеограм і програм мовлення чи інших суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Строки чинності суміжних майнових прав

Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на виконання спливає через п'ятдесят років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком здійснення першого запису виконання, а за відсутності такого запису - з 1 січня року, наступного за роком здійснення виконання.

Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на фонограму, відеограму спливає через п'ятдесят років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком її опублікування, а за відсутності такого опублікування протягом п'ятдесяти років від дати її вироблення - з 1 січня року, наступного за роком вироблення фонограми, відеограми.

Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на передачу (програму) організації мовлення спливає через п'ятдесят років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком її першого здійснення.

Особисті немайнові права виконавців, передбачені частиною першою статті 38 Закону, охороняються безстроково.

Закінчення строків захисту суміжних прав настає 1 січня року, наступного за роком, у якому закінчилися строки захисту.

До спадкоємців виконавців і правонаступників виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення переходить право дозволяти чи забороняти використання виконань, фонограм, відеограм, публічні сповіщення, а також право на одержання винагороди у межах установленого цією статтею строку.

Захист суміжних прав

Порушення суміжних прав

Порушення суміжних прав, які дають підстави для захисту:

1. вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові та майнові права суб'єктів суміжних прав (з урахуванням обмежень майнових прав, передбачених ст.ст. 21 - 25, 42 і 43 Закону України "Про авторське право і суміжні права", а також зловживання посадовими особами організації колективного управління службовим становищем, що призвело до невиплати або неналежних розподілу і виплати винагороди правовласникам;
2. піратство у сфері суміжних прав - опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення,камкординг, кардшейрінг, а також Інтернет-піратство, тобто вчинення будь-яких дій, які відповідно до статті 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права" визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав з використанням мережі Інтернет;
3. плагіат - оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору;
4. ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають суміжні права, примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, програм мовлення;
5. вчинення дій, що створюють загрозу порушення (або) суміжних прав;
6. будь-які дії для свідомого обходу технічних засобів захисту суміжних прав, зокрема виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу;
7. підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема в електронній формі, про управління правами без дозволу суб'єктів суміжних прав чи особи, яка здійснює таке управління;
8. розповсюдження, ввезення на митну територію України з метою розповсюдження, публічне сповіщення об'єктів суміжних прав, з яких без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав вилучена чи змінена інформація про управління правами, зокрема в електронній формі.
9. камкординг, кардшейрінг.

Способи цивільно-правового захисту суміжних прав

За захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.
При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право:

1. Вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення.
2. Звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують авторське право та (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення.
3. Подавати позови про відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
4. Подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

Практика розгляду справ

Використання оригінальної назви та персонажу літературного твору
Відповідно до статті 9 Закону України "Про авторське право і суміжні права" частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону. Показовим прикладом захисту авторського права на частину твору є судова справа № 161/12051/14-ц, яка розглядалась у порядку цивільного судочинства.
Кримінальна відповідальність
Порушення авторського права і (або) суміжних прав, вчинені з використанням телекомунікаційних мереж, можуть також тягнути за собою і кримінальну відповідальність (стаття 176 КК України).
Вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 січня 2018 року справа № 335/3830/17

Див. також

• Авторське право
• Відповідальність за порушення авторського права та суміжних прав