Трудовий договір з фізичною особою-роботодавцем: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
мНемає опису редагування
Мітка: редагування коду 2017
Рядок 12: Рядок 12:
|}
|}
==Поняття трудового договору==
==Поняття трудового договору==
Трудові відносини між працівником і підприємством повинні бути оформлені трудовим договором, визначення якого дає Кодекс законів про працю.  
Трудові відносини між працівником та роботодавцем – фізичною особою - підприємцем повинні бути оформлені трудовим договором.


Згідно з статтею 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0461500-09 Кодексу законів про працю України], трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно зі статтею 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0461500-09 Кодексу законів про працю України], трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.


<br>Робітник може укласти трудовий договір як з одним, так і з кількома підприємствами одночасно, якщо це не суперечить законодавству або умовам трудового договору, контракту. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. При цьому навіть якщо такого наказу або розпорядження не видано, але працівник фактично був допущений до роботи, трудовий договір вважається укладеним. І хоч відсутні документи, на підставі яких можна нарахувати заробітну плату такому працівникові, однак немає і законних підстав не нараховувати її. Необхідно виправити ситуацію, вимагаючи від керівника підприємства оформлення відповідних документів.
Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.


Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституції України] кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.


Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.
==Перелік необхідних документів==
 
При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, — також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.
==Види трудового договору==
Трудовий договір може бути:
* безстроковим, що укладається на невизначений строк;
* на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;
* таким, що укладається на час виконання певної роботи.
 
Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
 
Роботодавець зобов’язаний інформувати працівників, які працюють за строковим трудовим договором, про вакансії, що відповідають їх кваліфікації та передбачають можливість укладення безстрокового трудового договору, а також забезпечити рівні можливості таких працівників для його укладення.
 
Ще одним видом трудового договору є трудовий договір з нефіксованим робочим часом. Це особливий вид трудового договору, умовами якого не встановлено конкретний час виконання роботи, обов’язок працівника виконувати яку виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно, але з дотриманням умов оплати праці, передбачених цією статтею.
 
Роботодавець самостійно визначає необхідність та час залучення працівника до роботи, обсяг роботи та в передбачений трудовим договором строк погоджує з працівником режим роботи та тривалість робочого часу, необхідного для виконання відповідної роботи. При цьому повинні дотримуватися вимоги законодавства щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку.
 
Кількість трудових договорів з нефіксованим робочим часом у одного роботодавця не може перевищувати 10 відсотків загальної кількості трудових договорів, стороною яких є цей роботодавець.
 
Роботодавець (роботодавець - фізична особа), який використовує працю менше ніж 10 працівників, може укладати не більше одного трудового договору з нефіксованим робочим часом.
 
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом повинен містити, зокрема, інформацію про:
* спосіб та мінімальний строк повідомлення працівника про початок виконання роботи, який повинен бути достатнім для своєчасного початку виконання працівником своїх обов’язків;
* спосіб та максимальний строк повідомлення від працівника про готовність приступити до роботи або про відмову від її виконання у випадках, передбачених частиною восьмою цієї статті;
* інтервали, під час яких від працівника можуть вимагати працювати (базові години та дні).
 
==Форма трудового договору==
За загальним правилом трудовий договір укладається у двох формах: усній та письмовій.
 
Трудовий договір між роботодавцем - фізичною особою та найманим працівником обов’язково укладається письмово в двох примірниках. Один із примірників трудового договору має зберігатися у працівника.
 
Типову форму трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затверджено Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 08.06.2001 року № 260.
 
Сторони можуть вносити в зазначену форму зміни та доповнення за умови, що вони не будуть погіршувати становище працівників та суперечити законодавству України.
 
==Гарантії при укладенні, зміні та припиненні трудового договору==
 
Фізична особа, яка використовує найману працю, має право вільного вибору серед кандидатів на зайняття робочого місця (посади).
 
Забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу, тобто відмова без будь-яких мотивів або з підстав, що не стосуються кваліфікації чи професійних якостей працівника, або з інших підстав, не передбачених законом.
 
На вимогу особи, якій відмовлено в прийнятті на роботу, фізична особа, яка використовує найману працю, зобов’язана письмово повідомити про причину такої відмови, яка має відповідати частині першій статті 22 Кодексу законів про працю України.
 
Будь-яке пряме або непряме обмеження трудових прав при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.
 
Вимоги щодо віку, рівня освіти, стану здоров’я працівника можуть встановлюватися законодавством.
 
==Укладення трудового договору==
 
Трудовий договір вважається укладеним, коли:
* підписано письмовий документ під назвою "Трудовий договір";
* оформлено наказ роботодавця про прийом на роботу (призначення на посаду).
 
При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи.
 
При укладенні трудового договору громадянин, який вперше приймається на роботу, має право подати вимогу про оформлення трудової книжки.
 
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров’я.


При укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством.
При укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством.


При реєстрації трудового договору сторони повинні пред'явити паспорт та подати такі документи:
==Обов’язок роботодавця до початку роботи працівника за трудовим договором==
*фізична особа - підприємець - свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи — підприємця, довідку відповідної державної податкової інспекції про присвоєння ідентифікаційного номера;
До початку роботи роботодавець зобов’язаний в узгоджений із працівником спосіб поінформувати працівника про:
*фізична особа, яка використовує найману працю, пов'язану з наданням послуг, — довідку відповідної державної податкової інспекції про присвоєння ідентифікаційного номера;
*працівник, який влаштовується на роботу до фізичної особи, - трудову книжку, довідку відповідної державної податкової інспекції про присвоєння ідентифікаційного номера;
*особа, яка вперше шукає роботу і не має трудової книжки, - довідку відповідної державної податкової інспекції про присвоєння ідентифікаційного номера.
У випадку відсутності працівника при проведенні державної реєстрації трудового договору фізична особа (або за нотаріальним дорученням уповноважена нею особа) повинна пред'явити паспорт та подати такі документи:
*фізична особа - підприємець: підписаний сторонами трудовий договір у трьох примірниках із нотаріально посвідченим підписом працівника, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, довідку відповідної державної податкової інспекції про присвоєння ідентифікаційного номера, копію такої довідки, виданої працівникові, його трудову книжку;
*фізична особа, яка використовує найману працю, пов'язану з наданням послуг: підписаний сторонами трудовий договір у трьох примірниках із нотаріально засвідченим підписом працівника, довідку відповідної державної податкової інспекції про присвоєння ідентифікаційного номера, копію такої довідки, виданої працівникові, його трудову книжку.
==Обов'язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці==
Працівник зобов'язаний:
*дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;
*знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
*проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
==Перелік обов’язків роботодавця при укладенні трудового договору ==
До початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний:
#роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору;
#ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;
#визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;
#проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.
==Термін дії трудового договору==
Трудовий договір може бути:
*безстроковим, що укладається на невизначений строк;
*на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;
*таким, що укладається на час виконання певної роботи.
Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
==Підстави звільнення==
Підставами припинення трудового договору можуть бути:
#угода сторін — сторони, а саме підприємство і працівник, погодили питання звільнення і не мають претензій один до одного з цього питання. Дане звільнення можна оформити письмовою угодою про припинення трудових відносин, або ж заявою працівника. На підставі даних документів видається наказ про звільнення особи за угодою сторін;
#закінчення терміну — ця ситуація передбачена лише для працівників, з якими було укладено строкові трудові договори. У цьому випадку, для того щоб припинити трудові відносини з працівником, підприємство повинно видати наказ в останній день його роботи. У разі коли наказ про звільнення не було видано у вказаний термін, то трудовий договір буде вважатися укладеним на невизначений строк. Крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення;
#призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну службу — для звільнення працівник повинен надати адміністрації підприємства документ, який підтверджує призов (вступ) на військову службу або направлення на альтернативну службу;
#переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство або перехід на виборну посаду. Для звільнення необхідно подання власника підприємства, на яке працівник переводиться, або рішення відповідного органу про обрання працівника;
#відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці. Під зміною істотних умов праці розуміють зміну систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, зміну розрядів і найменування посад тощо;
#набрання чинності вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків умовного засудження) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи;
#підстави, передбачені контрактом. Контракт є особливою формою трудового договору, в якому можна передбачити умови розірвання договору, в т.ч. дострокового. У контракті можна зазначити підставу для його розірвання, яка відсутня в трудовому законодавстві, наприклад в контракті з керівником підприємства можна зазначити, що контракт розривається у разі, якщо підприємство закінчило рік із збитками;
#розірвання трудового договору з ініціативи працівника, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу. При припиненні трудового договору фізична особа-підприємець робить у трудовому договорі запис про підстави його припинення з посиланням на відповідні статті КЗпП. Сторони трудового договору мають повідомити державну службу зайнятості, яка зареєструвала трудовий договір, про факт припинення трудових відносин, пред’явивши свої примірники договору й додатки до нього. Розірвання договору має бути підтверджене підписами сторін трудових відносин на трьох примірниках договору, один з яких знаходиться у фізичної особи-підприємця, другий – у працівника, третій – у державній службі зайнятості, яка здійснила реєстрацію трудового договору. Вчинення дій щодо зняття з реєстрації в центрі зайнятості розірваного трудового договору проводиться в присутності сторін трудового договору – роботодавця (фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності без створення юридичної особи з правом найму працівників або фізична особа, яка використовує найману працю, пов’язану з наданням послуг ) та працівника. Зняття трудового договору з реєстрації в службі зайнятості за відсутності однієї зі сторін трудових відносин можливе лише за умови надання службі зайнятості рішення суду, яке набрало законної сили, про розірвання цього договору або про визнання його недійсним. Трудовий договір знімається з реєстрації у випадку смерті однієї зі сторін трудового договору, про що на підставі свідоцтва про смерть, копія якого додається, робиться відповідний запис у договорі. Відповідальна особа центру зайнятості протягом трьох днів повинна зняти трудовий договір із реєстрації, про що робиться відмітка в книзі реєстрації трудових договорів. На підставі цього запису відповідальна особа центру зайнятості робить запис на трьох примірниках трудового договору. Слід наголосити, що фізична особа має право внести запис до трудової книжки працівника про звільнення його з роботи лише після внесення цих записів про зняття з реєстрації трудового договору. Крім цього, посадова особа центру зайнятості обов’язково підтверджує особистим підписом записи, внесені фізичною особою до трудової книжки працівника, і засвідчує їх печаткою. Необхідно зазначити, що роботодавець зобов’язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку й провести розрахунок – виплатити всі суми, які належать працівникові від фізичної особи-підприємця. Строки для зняття з реєстрації трудового договору законодавством не встановлені, але слід мати на увазі, що при затримці видачі трудової книжки з вини роботодавця (наприклад, якщо з його вини несвоєчасно знято з реєстрації трудовий договір), працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
#
==Особливості трудового договору==
Існують свої особливості також у питанні винагороди за працю. Так, у трудовому договорі винагорода виплачується у формі заробітної плати за заздалегідь установленими нормами, систематично, має свою структуру, обмежена мінімальним розміром і зазнає докладного правового регламентування. Працівникові гарантуються заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо (оплата відпусток та інших видів часу відпочинку, лікарняні, вихідна допомога та ін.) Винагорода за цивільним договором визначається угодою сторін, а ЇЇ мінімальний розмір не встановлено. Зокрема, за підрядним договором оплачуються результати роботи, які визначають після закінчення роботи і оформлюють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами.


Ще однією особливістю трудового договору є те, що він, як правило, безстроковий (укладається на невизначений строк). Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами. Строк цивільного договору визначається сторонами.
* місце роботи (інформація про роботодавця, у тому числі його місцезнаходження), трудову функцію, яку зобов’язаний виконувати працівник (посада та перелік посадових обов’язків), дату початку виконання роботи;
==Відповідальність сторін, вирішення спорів==
* визначене робоче місце, забезпечення необхідними для роботи засобами;
У випадку невиконання чи неналежного виконання обов’язків, передбачених цим контрактом, сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства та цього контракту.
* права та обов’язки, умови праці;
Спори між сторонами вирішуються у порядку, встовленому чинним законодавством.
* наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, а також про право на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства - під підпис;
====Зміни, припинення та розірвання контракту====
* правила внутрішнього трудового розпорядку або умови встановлення режиму роботи, тривалість робочого часу і відпочинку, а також про положення колективного договору (у разі його укладення);
Зміни та доповнення до цього контракту вносяться тільки за угодою сторін, складеною у письмовій формі.
* проходження інструктажу з охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони;
* організацію професійного навчання працівників (якщо таке навчання передбачено);
* тривалість щорічної відпустки, умови та розмір оплати праці;
* процедуру та встановлені цим Кодексом строки попередження про припинення трудового договору, яких повинні дотримуватися працівник і роботодавець.


Цей контракт припиняється:
==Підстави припинення трудового договору==
*після закінчення строку дії контракту;
Підставами припинення трудового договору є:
*за згодою сторін;
*з ініціативи роботодавця до закінчення строку дії контракту у випадках, передбачених законодавством та цим контрактом;
*з ініціативи працівника до закінчення строку дії контракту у випадках, передбачених законодавством та цим контрактом;
*з інших підстав, передбачених законодавством.
====Додаткові підстави припинення та розірвання контракту, не передбачені чинним законодавством====
При розірванні контракту з підстав, не передбачених чинним законодавством, звільнення провадиться на умовах, передбачених законодавством.


У випадку дострокового припинення контракту з незалежних від працівника причин, в тому числі розірвання контракту працівником з причин невиконання чи неналежного виконання роботодавцем зобов’язань, передбачених цим контрактом, або роботодавцем – з підстав, не передбачених чинним законодавством та цим контрактом, встановлюються відповідно додаткові гарантії та (або) компенсації моральної та матеріальної шкоди, заподіяної працівникові.
* угода сторін;
* закінчення строку, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення;
* призов або вступ працівника або роботодавця - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частини третьої статті 119 цього Кодексу;
* розірвання трудового договору з ініціативи працівника або з ініціативи роботодавця;
* набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи;
* підстави, передбачені трудовим договором з нефіксованим робочим часом, контрактом;
* смерть роботодавця - фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою;
* смерть працівника, визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим;
* відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль;
* підстави, передбачені іншими законами.


При достроковому розірванні контракту у випадку невиконання або неналежного виконання сторонами зобов’язань, передбачених контрактом, він розривається з попередженням відповідної сторони за два тижні.


За два місяці до закінчення строку чинності контракту він може бути за згодою сторін продовжений або укладений на новий строк.
[[Категорія:Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу]]
[[Категорія:Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу]]

Версія за 07:42, 30 вересня 2022

Нормативна база

Увага!!! З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану!

24 березня 2022 року набрав чинності Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" , який визначає особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами, у період дії воєнного стану

Також, відповідно до цього Закону на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.

Поняття трудового договору

Трудові відносини між працівником та роботодавцем – фізичною особою - підприємцем повинні бути оформлені трудовим договором.

Згідно зі статтею 21 Кодексу законів про працю України, трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Види трудового договору

Трудовий договір може бути:

  • безстроковим, що укладається на невизначений строк;
  • на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;
  • таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Роботодавець зобов’язаний інформувати працівників, які працюють за строковим трудовим договором, про вакансії, що відповідають їх кваліфікації та передбачають можливість укладення безстрокового трудового договору, а також забезпечити рівні можливості таких працівників для його укладення.

Ще одним видом трудового договору є трудовий договір з нефіксованим робочим часом. Це особливий вид трудового договору, умовами якого не встановлено конкретний час виконання роботи, обов’язок працівника виконувати яку виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно, але з дотриманням умов оплати праці, передбачених цією статтею.

Роботодавець самостійно визначає необхідність та час залучення працівника до роботи, обсяг роботи та в передбачений трудовим договором строк погоджує з працівником режим роботи та тривалість робочого часу, необхідного для виконання відповідної роботи. При цьому повинні дотримуватися вимоги законодавства щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку.

Кількість трудових договорів з нефіксованим робочим часом у одного роботодавця не може перевищувати 10 відсотків загальної кількості трудових договорів, стороною яких є цей роботодавець.

Роботодавець (роботодавець - фізична особа), який використовує працю менше ніж 10 працівників, може укладати не більше одного трудового договору з нефіксованим робочим часом.

Трудовий договір з нефіксованим робочим часом повинен містити, зокрема, інформацію про:

  • спосіб та мінімальний строк повідомлення працівника про початок виконання роботи, який повинен бути достатнім для своєчасного початку виконання працівником своїх обов’язків;
  • спосіб та максимальний строк повідомлення від працівника про готовність приступити до роботи або про відмову від її виконання у випадках, передбачених частиною восьмою цієї статті;
  • інтервали, під час яких від працівника можуть вимагати працювати (базові години та дні).

Форма трудового договору

За загальним правилом трудовий договір укладається у двох формах: усній та письмовій.

Трудовий договір між роботодавцем - фізичною особою та найманим працівником обов’язково укладається письмово в двох примірниках. Один із примірників трудового договору має зберігатися у працівника.

Типову форму трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затверджено Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 08.06.2001 року № 260.

Сторони можуть вносити в зазначену форму зміни та доповнення за умови, що вони не будуть погіршувати становище працівників та суперечити законодавству України.

Гарантії при укладенні, зміні та припиненні трудового договору

Фізична особа, яка використовує найману працю, має право вільного вибору серед кандидатів на зайняття робочого місця (посади).

Забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу, тобто відмова без будь-яких мотивів або з підстав, що не стосуються кваліфікації чи професійних якостей працівника, або з інших підстав, не передбачених законом.

На вимогу особи, якій відмовлено в прийнятті на роботу, фізична особа, яка використовує найману працю, зобов’язана письмово повідомити про причину такої відмови, яка має відповідати частині першій статті 22 Кодексу законів про працю України.

Будь-яке пряме або непряме обмеження трудових прав при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Вимоги щодо віку, рівня освіти, стану здоров’я працівника можуть встановлюватися законодавством.

Укладення трудового договору

Трудовий договір вважається укладеним, коли:

  • підписано письмовий документ під назвою "Трудовий договір";
  • оформлено наказ роботодавця про прийом на роботу (призначення на посаду).

При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи.

При укладенні трудового договору громадянин, який вперше приймається на роботу, має право подати вимогу про оформлення трудової книжки.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров’я.

При укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством.

Обов’язок роботодавця до початку роботи працівника за трудовим договором

До початку роботи роботодавець зобов’язаний в узгоджений із працівником спосіб поінформувати працівника про:

  • місце роботи (інформація про роботодавця, у тому числі його місцезнаходження), трудову функцію, яку зобов’язаний виконувати працівник (посада та перелік посадових обов’язків), дату початку виконання роботи;
  • визначене робоче місце, забезпечення необхідними для роботи засобами;
  • права та обов’язки, умови праці;
  • наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, а також про право на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства - під підпис;
  • правила внутрішнього трудового розпорядку або умови встановлення режиму роботи, тривалість робочого часу і відпочинку, а також про положення колективного договору (у разі його укладення);
  • проходження інструктажу з охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони;
  • організацію професійного навчання працівників (якщо таке навчання передбачено);
  • тривалість щорічної відпустки, умови та розмір оплати праці;
  • процедуру та встановлені цим Кодексом строки попередження про припинення трудового договору, яких повинні дотримуватися працівник і роботодавець.

Підстави припинення трудового договору

Підставами припинення трудового договору є:

  • угода сторін;
  • закінчення строку, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення;
  • призов або вступ працівника або роботодавця - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частини третьої статті 119 цього Кодексу;
  • розірвання трудового договору з ініціативи працівника або з ініціативи роботодавця;
  • набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи;
  • підстави, передбачені трудовим договором з нефіксованим робочим часом, контрактом;
  • смерть роботодавця - фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою;
  • смерть працівника, визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим;
  • відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль;
  • підстави, передбачені іншими законами.
Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Трудовий_договір_з_фізичною_особою-роботодавцем&oldid=39459