Звільнення з роботи у разі призову або мобілізації роботодавця-фізичної особи під час особливого періоду: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
У разі отримання мобілізаційного розпорядження, повістки самозайнята особа (фізособа-підприємець) може звільнити всіх своїх працівників без завчасного попередження. | У разі отримання мобілізаційного розпорядження, повістки самозайнята особа (фізособа-підприємець) може звільнити всіх своїх працівників без завчасного попередження. | ||
[[Категорія: | [[Категорія: Трудове право]] | ||
Версія за 08:31, 3 листопада 2017
Нормативна база
Звільнення з роботи у разі призову або мобілізації власника-фізичної особи під час особливого періоду
Призов або мобілізація власника-фізособи під час особливого періоду на військову службу є додатковою підставою розірвати трудовий договір із найманими у такого власника працівниками, для цього відповідною нормою було доповнено ст. 36, 40 та 43(1) КЗпПУ. Відповідно до п.3 ст.36 Кодексу законів про працю України - призов або вступ працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертої статті 119 цього Кодексу. Під терміном «власник-фізична особа» розуміють самозайнятих осіб, які мають найманих працівників (тобто фізосіб-підприємців й осіб, що займаються незалежною професійною діяльністю). Вони є роботодавцями для працівників, із якими укладено трудові договори. Згідно зі ст. 21 КЗпПУ, трудовий договір — це угода між працівником і власником підприємства (установи, організації) або вповноваженим ним органом чи фізособою (теж можуть виступати в ролі роботодавців (ст. 1 Закону України «Про професійний розвиток працівників» від 12.01.2012 р. № 4312-VI). В п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпПУ передбачено як одну із підстав припинити трудові відносини — призов або вступ власника — фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу. Тут ідеться про випадки призову або вступу на військову службу, крім мобілізації в особливий період. У п. 10 ч.1 ст.40 КЗпПУ йдеться про призов або мобілізацію власника — фізичної особи під час особливого періоду як додаткову підставу, за якою можна звільняти працівників з ініціативи такого власника. При цьому отримувати тут попередньо згоду від профспілки власнику-фізособі не потрібно (ч. 1 ст.43(1) КЗпП). У разі отримання мобілізаційного розпорядження, повістки самозайнята особа (фізособа-підприємець) може звільнити всіх своїх працівників без завчасного попередження.
