Оскарження вироку в суді апеляційної інстанції

Нормативна база

• Конституція України
• Кримінальний процесуальний кодекс України
• Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 листопада 2012 року № 10-1717/0/4-12 "Про деякі питання порядку здійснення судового провадження з перегляду судових рішень у суді апеляційної інстанції відповідно до Кримінального процесуального кодексу України"

Вироки суду, які можуть бути оскаржені в суді апеляційної інстанції

Згідно з положеннями статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Відповідно до статті 392 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК) в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили.

№п/п	Особа, яка може оскаржити вирок суду	Який вирок суду може бути оскаржений	Мотиви та підстави оскарження
1	Обвинувачений, законний представник, захисник	Обвинувальний вирок	В частині, що стосується інтересів обвинуваченого
2	Обвинувачений, законний представник, захисник	Виправдувальний вирок	В частині мотивів і підстав виправдання
3	Обвинувачений, законний представник, захисник	Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим	Призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди підозрюваного, обвинуваченого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою-сьомою статті 474 КПК, в тому числі нероз'яснення наслідків укладення угоди
4	Обвинувачений, законний представник, захисник	Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості	Призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди підозрюваного, обвинуваченого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвртою,шостою,сьомою статті 474 КПК, в тому числі нероз'яснення наслідків укладення угоди
5	Прокурор	Обвинувальний вирок; виправдувальний вирок	В цілому
6	Прокурор	Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим (частиною третьою статті 394 КПК)	Лише з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 КПК угода не може бути укладена (пункт 3 частини третьої статті 394 КПК)
7	Прокурор	Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим (частина четверта статті 394 КПК)	Призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК угода не може бути укладена (пункт 2 частини четвертої статті 394 КПК)
8	Потерпілий або його законний представник чи представник	Обвинувальний вирок, виправдувальний вирок	У частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції
9	Потерпілий або його законний представник чи представник	Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим (пункт 2 частини третьої статті 394 КПК)	Призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди потерпілого на призначення покарання; нероз'яснення потерпілому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 КПК
10	Цивільний позивач, його представник або законний представник	Вирок суду	У частині, що стосується вирішення цивільного позову
11	Цивільний відповідач, його представник	Вирок суду	У частині, що стосується вирішення цивільного позову
12	Інші особи, прав, свобод чи інтересів яких стосується вирок суду	Вирок суду	В частині порушених прав, свобод чи інтересів

Винятки:

1. Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
2. Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК.

Строки апеляційного оскарження вироку суду

Відповідно до статті 395 КПК особа має право подати апеляційну скаргу через суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення, протягом 30 днів із дня проголошення вироку.

Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому для розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні (стаття 382 КПК), то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (частина третя статті 395 КПК).

Відповідно до статті 397 КПК суд першої інстанції через три дні після закінчення строку апеляційного оскарження судового рішення надсилає отримані апеляційні скарги разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції. Апеляційні скарги, що надійшли після направлення матеріалів кримінального провадження до суду апеляційної інстанції, не пізніше наступного дня після їх надходження направляються до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 400 КПК подання апеляційної скарги на вирок або ухвалу суду першої інстанції зупиняє набрання цими судовими рішеннями законної сили та їх виконання, крім випадків, безпосередньо встановлених КПК.

Вимоги до апеляційної скарги

Статтею 396 КПК передбачено, що апеляційна скарга подається в письмовій формі.

В апеляційній скарзі зазначаються:

1. найменування суду апеляційної інстанції;
2. прізвище, ім’я та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
3. судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив;
4. вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;
5. клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів;
6. перелік матеріалів, які додаються.

Якщо особа не бажає брати участь у апеляційному розгляді, вона зазначає це в апеляційній скарзі.

Якщо в апеляційній скарзі зазначаються обставини, які не були досліджені в суді першої інстанції, або докази, які не подавалися суду першої інстанції, то в ній зазначаються причини цього.

Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає. Якщо апеляційну скаргу подає захисник, представник потерпілого, то до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог КПК.

До апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів надаються копії в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження, інтересів яких стосується апеляційна скарга. Цей обов’язок не поширюється на обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом або тримається під вартою.

Відповідно до статті 403 КПК особа, яка подала апеляційну скаргу, наділена правом змінити та/або доповнити апеляційну скаргу, яке може бути реалізовано лише до початку апеляційного розгляду. Необхідно звернути увагу, що внесення до апеляційної скарги змін, які тягнуть за собою погіршення становища обвинуваченого, після закінчення строку на апеляційне оскарження не допускається.

Інші учасники судового провадження повинні бути ознайомлені зі змінами та/або доповненнями до апеляційної скарги, тому суд апеляційної інстанції, за клопотанням таких учасників, зобов'язаний надати їм час для ознайомлення та підготовки заперечень на відповідні зміни/доповнення.

Прийняття апеляційної скарги судом апеляційної інстанції

Після надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції вона не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, який протягом трьох днів перевіряє її на відповідність вимогам статті 396 КПК. Невідповідність апеляційної скарги встановленим у КПК вимогам перешкоджає її розгляду судом апеляційної інстанції.

За результатами перевірки апеляційної скарги на відповідність вимогам КПК суддя-доповідач:

1. постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху (частина перша статті 399 КПК);
2. виносить ухвалу про повернення апеляційної скарги (частина третя статті 399 КПК);
3. виносить ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження (частина четверта статті 399 КПК);
4. постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

Слід враховувати, що відповідно до частини шостої статті 399 КПК особа, яка подала апеляційну скаргу, має право оскаржити у касаційному порядку ухвалу судді-доповідача про повернення апеляційної скарги, а також ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження. Водночас ухвали судді-доповідача про відкриття апеляційного провадження, про залишення апеляційної скарги без руху оскарженню до суду касаційної інстанції не підлягають. Проте, залишення апеляційної скарги без руху або її повернення не позбавляють права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на апеляційне оскарження.

Ухвала про відкриття апеляційного провадження. Підготовка до апеляційного розгляду

Якщо апеляційна скарга відповідає усім вимогам, визначеним у статті 396 КПК, суддя-доповідач постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

Протягом десяти днів з моменту постановлення зазначеної ухвали суддя-доповідач:

1. надсилає копії ухвали про відкриття апеляційного провадження учасникам судового провадження разом із копіями апеляційних скарг та інформацією про їхні права та обов'язки. Така інформація може міститися в ухвалі про відкриття апеляційного провадження або у супровідному листі, який надсилається учасникам судового провадження;
2. встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на апеляційну скаргу. При вирішенні питання щодо особи, яка має право подати заперечення на апеляційну скаргу, судам слід керуватися положеннями статті 393 КПК. Вимоги до заперечення на апеляційну скаргу передбачено у частині другій статті 402 КПК;
3. пропонує учасникам судового провадження подати нові докази, на які вони посилаються, або витребовує докази за наявності відповідного клопотання особи, яка подала апеляційну скаргу;
4. вирішує інші клопотання, в тому числі щодо зміни, скасування чи припинення запобіжного заходу;
5. вирішує інші питання, необхідні для апеляційного розгляду.

Усі судові рішення судді-доповідача під час підготовки до апеляційного розгляду викладаються у формі ухвали, копія якої надсилається учасникам судового провадження.
Протягом десяти днів після постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження суддя-доповідач постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення апеляційного розгляду. В такій ухвалі зазначається час та місце розгляду кримінального провадження, вирішуються питання щодо необхідності обов'язкової явки сторін або інших учасників кримінального провадження, доставки обвинуваченого, який утримується під вартою, тощо.

Необхідно зазначити, що обвинувачений підлягає обов’язковому виклику в судове засідання для участі в апеляційному розгляді, якщо в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення його становища або якщо суд визнає обов’язковою його участь, а обвинувачений, який утримується під вартою, - також у разі, якщо про це надійшло його клопотання.

Строк, у межах якого може бути призначено апеляційний розгляд, має бути достатнім для належної підготовки та подання учасниками провадження заперечень, витребування необхідних документів, доставки засудженого тощо.

Апеляційний розгляд

Відповідно до частини четвертої статті 31 КПК кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох професійних суддів.

Апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції (статті 342 - 345 КПК) з урахуванням особливостей, передбачених главою 31 КПК.

Неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, не перешкоджає розгляду справи в суді апеляційної інстанції (частина четверта статті 405 КПК).

Суд апеляційної інстанції відкладає апеляційний розгляд у разі неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження, присутність яких є обов'язковою згідно з КПК, або якщо суд апеляційної інстанції своїм рішенням визначив їх явку обов'язковою. При цьому у разі неприбуття до суду особи, явка якої визнана обов'язковою, суд апеляційної інстанції може з власної ініціативи прийняти рішення про здійснення приводу такої особи відповідно до частини другої статті 140 КПК.

Відповідно до стаття 335 КПК суд має право зупинити провадження у разі, якщо обвинувачений:

1. ухилився від явки до суду (до розшуку обвинуваченого, що оголошується ухвалою суду, виконання якої доручається слідчому та/або прокурору);
2. захворів на психічну чи іншу тяжку хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні (до ойого одужання);
3. був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб.

Межі розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Апеляційний суд має право вийти за межі апеляційних вимог лише у таких випадках:

1. якщо цим не погіршується становище обвинуваченого;
2. якщо цим не погіршується становище особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;
3. за наявності підстав для прийняття рішення на користь осіб, які не подали апеляційну скаргу. У такому випадку суд апеляційної інстанції зобов'язаний прийняти рішення на користь цих осіб.

За наявності відповідного клопотання учасників кримінального провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний:

• повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, якщо вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями;
• дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, лише у випадку, якщо під час розгляду в суді першої інстанції було клопотання про дослідження таких доказів;
• дослідити докази, які стали відомими після ухвалення рішення судом першої інстанції. При цьому слід мати на увазі, що такі докази можуть бути подані учасниками судового провадження або витребувані судом за наявності відповідного клопотання учасника кримінального провадження при підготовці до апеляційного розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 403 КПК особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного розгляду. Захисник підозрюваного, обвинуваченого або представник потерпілого можуть відмовитися від апеляційної скарги лише за наявності згоди відповідно підозрюваного, обвинуваченого або потерпілого. У цьому випадку вони подають відповідну заяву, яку обвинувачений, потерпілий можуть підтримати безпосередньо у засіданні, або до заяви додається документ від імені обвинуваченого, потерпілого, що підтверджує їх особисту згоду на відмову від апеляційної скарги.

У випадку відмови від апеляційної скарги особи, яка її подала, суд апеляційної інстанції виносить ухвалу про закриття апеляційного провадження лише у випадку, якщо вирок або ухвала суду першої інстанції не були оскаржені іншими особами або якщо немає заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу, проти закриття провадження у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги.

Відповідно до статті 406 КПК перегляд судового рішення в суді апеляційної інстанції може бути проведений у формі письмового апеляційного провадження. Обов'язковою умовою такого провадження є наявність клопотання від усіх без винятку учасників судового провадження про здійснення провадження за їх відсутності. За своїм змістом розгляд матеріалів кримінального провадження у письмовому провадженні є аналогічним звичайному апеляційному розгляду та передбачає детальний розгляд у контексті дослідження підстав та доводів апеляції, а також заперечень на апеляційну скаргу. Суд апеляційної інстанції, ґрунтуючись на вимогах апеляційної скарги, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та ухвалює відповідне рішення.

Наслідки апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції

Відповідно до частини першої статті 407 КПК за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:

1. залишити вирок без змін;
2. змінити вирок;
3. скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок;
4. скасувати вирок і закрити кримінальне провадження;
5. скасувати вирок і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду на підставі угоди суд апеляційної інстанції, окрім повноважень, передбачених пунктами 1 - 5 частини 1 статті 407 КПК, також має право скасувати вирок і направити кримінальне провадження:

• до суду першої інстанції для проведення судового провадження у загальному порядку, якщо угода була укладена під час судового провадження;
• до органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування в загальному порядку, якщо угода була укладена під час досудового розслідування.

Зміна вироку суду першої інстанції (стаття 408 КПК).

Суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі:

1. пом'якшення призначеного покарання, якщо суд апеляційної інстанції визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого;
2. зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення і застосування статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність про менш тяжке кримінальне правопорушення;
3. зменшення сум, які підлягають стягненню, або збільшення цих сум, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію кримінального правопорушення;
4. в інших випадках, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого. У таких випадках суд апеляційної інстанції змінює вирок, якщо його зміна не погіршує становища обвинуваченого, зокрема:

а) у разі зміни рішення про долю речових доказів і документів згідно зі статтею 100 КПК;

б) у разі виключення окремих епізодів обвинувачення, що не підтверджені доказами, не містять складу кримінального правопорушення чи поставлені у вину особі з порушенням порядку застосування процесуального закону, якщо направлення провадження на новий судовий розгляд буде визнано недоцільним.

Підстави для скасування або зміни судового рішення (стаття 409 КПК):

• неповнота судового розгляду;
• невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження;
• істотне порушення вимог кримінального процесуального закону;
• неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність;
• невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

При цьому за наявності декількох підстав для скасування або зміни вироку суд апеляційної інстанції має зазначити в ухвалі про всі такі підстави.

У частині третій статті 409 та частині другій статті 421 КПК закріплено застереження, спрямоване на забезпечення прав виправданого, оскільки суд апеляційної інстанції не має права скасувати виправдувальний вирок лише з мотивів істотного порушення прав обвинуваченого.

Неповнота судового розгляду (стаття 410 КПК):

1. якщо судом були відхилені клопотання учасників судового провадження про допит певних осіб, дослідження доказів або вчинення інших процесуальних дій для підтвердження чи спростування обставин, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення;
2. якщо необхідність дослідження тієї чи іншої підстави випливає з нових даних, встановлених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Неповнота судового розгляду може бути встановлена також у разі, якщо:

1. належно не з'ясовано обставини, що характеризують об'єкт і об'єктивну сторону злочину;
2. всебічно і повно не досліджено ознаки, на підставі яких встановлюється суб'єкт і суб'єктивна сторона злочину;
3. поверхово досліджено відомості про особу обвинувачуваного, обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання;
4. не з'ясовано наявність/відсутність обставин, що виключають притягнення особи до кримінальної відповідальності;
5. недостатньо досліджено характер і розмір заподіяної шкоди;
6. не встановлено роль кожного обвинуваченого у вчиненні кожного епізоду злочину;
7. не виявлено причини й умови, що сприяли вчиненню злочину, якщо це має істотне значення для справи;
8. не вжито заходів щодо перевірки показань заінтересованих учасників провадження, що покладені в основу судового рішення;
9. не з'ясовано причини істотних протиріч у доказах;
10. висновки суду побудовано на припущеннях;
11. не проведено необхідні слідчі дії;
12. неповно досліджено версії обвинувачення або захисту;
13. суд необґрунтовано обмежився оголошенням показань свідків, не допитавши їх;
14. не з'ясовано обставини, що мають значення для початку досудового розслідування щодо осіб, причетних до злочину, встановлення ролі яких може вплинути на ступінь винуватості засуджених осіб.

Судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо:

1. висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду;
2. суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки;
3. наявні суперечливі докази, які мають істотне значення для висновків суду, у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші;
4. висновки суду, викладені у судовому рішенні, містять істотні суперечності.

У КПК визначено, що істотними порушеннями кримінального процесуального закону є такі порушення, що перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

За змістом частини другої статті 412 КПК судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо:

1. за наявності підстав для закриття судом кримінального провадження його не було закрито (стаття 284 КПК);
2. судове рішення ухвалено незаконним складом суду;
3. судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 323 чи статтею 381 КПК, або прокурора, крім випадків, коли його участь не є обов'язковою;
4. судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов'язковою;
5. судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання;
6. порушено правила підсудності;
7. у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.

Підстави скасування вироку чи ухвали суду і призначення нового розгляду у суді першої інстанції (стаття 415 КПК):

1. судове рішення ухвалено незаконним складом суду;
2. судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених статтею 381 КПК, або прокурора, крім випадків, коли його участь не є обов'язковою;
3. судове провадження здійснено за відсутності захисника, коли його участь є обов'язковою;
4. судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання;
5. порушено правила підсудності;
6. у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.

Крім цього, КПК передбачає інші підстави, що тягнуть за собою призначення нового судового розгляду у суді першої інстанції:

а) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які очевидно викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою;

б) судове рішення ухвалено чи підписано не тим складом суду, який здійснював судовий розгляд (пункти 2, 3 частини першої статті 415 КПК).

Судові рішення суду апеляційної інстанції

Відповідно до статті 418 КПК у випадку, передбаченому пунктом 3 частини першої статті 407 КПК, суд апеляційної інстанції ухвалює вирок. Будь-яке інше рішення суд апеляційної інстанції приймає у формі ухвали.

Зразок апеляційної скарги на вирок суду

Зразок апеляційної скарги на вирок суду