Відновлення втраченого судового провадження, у тому числі на тимчасово окупованій території і в зоні АТО: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 5: Рядок 5:
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1632-18 Закон України від 12 серпня 2014 року № 1632-VII «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1632-18 Закон України від 12 серпня 2014 року № 1632-VII «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції»]
* [http://court.gov.ua/instructions/ Інструкція з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міста Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 173 (Інструкція з діловодства)]
* [http://court.gov.ua/instructions/ Інструкція з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міста Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 173 (Інструкція з діловодства)]
* [http://court.gov.ua/sudova-vlada/969076/polozhenniapasds/ Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (в редакції від 03 березня 2016 року) (Положення про АСДС)]
* [http://court.gov.ua/sudova-vlada/969076/polozhenniapasds/ Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (в редакції від 03 березня 2016 року) (Положення про АСДС)]<br />


== Опис суттєвих аспектів ==
== Поняття та нормативне регулювання втраченого судового провадження ==
Однією з гарантій забезпечення права на судовий захист у цивільному судочинстві є існування на законодавчому рівні інституту цивільного процесуального права – відновлення втраченого судового провадження. Застосування цього процесуального механізму в разі втрати повністю або частково судового провадження забезпечує можливість реалізації усіх складових права на судовий захист, яке не обмежується лише вирішенням справи судом, а охоплює також право на оскарження судового рішення та виконання судового рішення.<br />
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) право на справедливий суд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов’язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Тому виконання рішення суду повинно розглядатись як невід’ємна частина судового процесу в розумінні статті 6 Конвенції (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, «Брумареску проти Румунії» від 28 листопада 1999 року, «Бакай та інші проти України» від 9 листопада 2004 року).<br />


Ефективне застосування у національному цивільному процесі інституту відновлення втраченого судового провадження набуває особливої актуальності у зв’язку з припиненням діяльності судів на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та окремих районах Донецької та Луганської областей і, як наслідок, втратою матеріалів багатьох цивільних справ, що перебували у провадженні цих судів. Адже втрата матеріалів судових проваджень, рішення у яких не виконано, є перешкодою для реалізації громадянами передбаченого Конституцією України права на судовий захист та гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції права на справедливий суд.<br />
Норми ЦПК не містять законодавчого визначення поняття «втрачене судове провадження», однак, виходячи з їх змісту, під втратою судового провадження слід розуміти повну або часткову втрату цивільної справи, якій присвоєно певний порядковий номер та заведено статистичну картку та у якій має місце відображення усіх процесуальних дій та актів в рамках такого провадження. При цьому з урахуванням статті 488 ЦПК України відновлені можуть бути як всі, так і частина документів (окремий документ) конкретної цивільної справи позовного, наказного чи окремого провадження, яке було закінчене ухваленням рішення або постановленням ухвали про його закриття. <br />
Відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/print Цивільним процесуальним Кодексом України статтею 488].<br />
Порядок відновлення судового провадження, втраченого у зв’язку з припиненням діяльності судів на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим (АР Крим) та окремих районах Донецької та Луганської областей, а також у зв’язку з проведенням антитерористичної операції (АТО), окрім положень ЦПК, регламентується також спеціальним законодавством. Так, питання щодо підсудності справ про відновлення судового провадження, втраченого на цих територіях, визначається відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» або Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції». Крім того, вирішення питання підсудності у цій категорії справ має здійснюватись з урахуванням розпоряджень Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (ВССУ) «Про визначення територіальної підсудності справ», «Про зміну територіальної підсудності справ», «Про відновлення роботи судів», якими визначено суди, уповноважені на розгляд справ, підсудних відповідним судам Донецької та Луганської областей, які знаходяться в зоні проведення АТО. <br />


== Відновлення втраченого судового провадження за заявою осіб, які брали участь у справі ==
== Особи, які мають право звертатися до суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження ==
Відповідно до статті 403 ЦПК втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою осіб, які брали участь у справі. Тлумачення зазначеної норми у сукупності з положеннями статті 26 ЦПК, де визначено склад осіб, які беруть участь у справі, дозволяє дійти висновку, що заява про відновлення втраченого судового провадження подається особами, які мали конкретний процесуальний статус у втраченому провадженні як позивач, відповідач, третя особа, представник, заявник або заінтересована особа, а також як орган та особа, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб. При цьому звертаємо увагу, що немає ніякого значення, який саме процесуальний статус з числа осіб, які брали участь у справі, мав заявник.<br />
Стаття [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/print 489 ЦПК] України передбачає, що втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.<br />
При цьому Заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.<br />
У справі про відновлення втраченого провадження заявник звільняється від оплати судових витрат. У разі подання завідомо неправдивої заяви судові витрати, понесені іншими учасниками справи, відшкодовуються заявником у повному обсязі, про що суд постановляє ухвалу ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/print ст. 495 ЦПК України]).


З урахуванням положень статей 26, 38, 44 ЦПК правом подання заяви про відновлення втраченого судового провадження наділений і представник особи.<br />
== Форма і зміст заяви про відновлення втраченого судового провадження ==
Заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду в письмовій формі.<br />
У заяві повинно бути зазначено:<br />
# про відновлення якого судового провадження або якої його частини просить заявник;
# які особи брали участь у справі і в якому процесуальному статусі, їх найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові, за його наявності, для фізичних осіб), їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб); ідентифікаційні коди юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України - якщо відповідні дані відомі заявникові;
# номери засобів зв’язку учасників судового процесу (телефон, факс, засоби електронного зв’язку, офіційна електронна адреса тощо) - якщо вони відомі заявникові;
# наявні у заявника відомості про обставини втрати судового провадження, місцезнаходження копій матеріалів провадження або даних стосовно таких копій;
# документи, відновлення яких заявник вважає необхідним і з якою метою.<br />
Слід зауважити, що нормами розділу X ЦПК України не передбачено з якою метою може бути ініційоване питання про відновлення втраченого судового провадження. Однак відповідно до вимог, які ставляться до заяви про відновлення втраченого судового провадження, зазначення у ній мети відновлення є обов’язковим ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/print частина 2 статті 491 ЦПК України]).<br />


=== Відновлення втраченого судового провадження за заявою осіб, які не брали участі у справі ===
До заяви про відновлення втраченого судового провадження додаються документи або їх копії, навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку, що збереглися в заявника або у справі, копії заяви відповідно до кількості учасників справи, а у разі необхідності - клопотання про поновлення строку на подання заяви про відновлення втраченого судового провадження.<br />
Досить дискусійним та неоднозначним у судовій практиці, незважаючи на норму статті 403 ЦПК, є питання щодо права особи, яка не брала участі у справі, подати заяву про відновлення втраченого судового провадження, якщо суд вирішив питання про її права і обов’язки. Деякі суди відкривають провадження та ухвалюють рішення за заявами таких осіб про відновлення втраченого судового провадження, інші – відмовляють у відкритті провадження у справі (пункт 1 частини другої статті 122 ЦПК).<br />
Заява про відновлення втраченого судового провадження може бути подана до суду незалежно від строку зберігання судового провадження, крім випадку, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/print передбаченого частиною п’ятою статті 491 ЦПК Україн]и.<br />
Заява про відновлення втраченого судового провадження для виконання судового рішення може бути подана до закінчення строку пред’явлення виконавчого документа до виконання. Суд може поновити зазначений строк, якщо за клопотанням заявника визнає причини його пропуску поважними.<br />
'''По даній категорії справ метою відновлення втраченого судового провадження може бути:'''
* одержання завіреної копії судового рішення,<br />
* виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні, <br />
* апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення, <br />
* скасування заходів забезпечення позову, <br />
* вирішення питань, пов’язаних із зверненням судового рішення до виконання, тощо.<br />


Так, Фастівський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 19 червня 2015 року відмовив у відкритті провадження у справі за заявою П.С.В. про відновлення втраченого судового провадження. Ухвалу суд мотивував тим, що заявник не наводить підстав про те, що він був стороною у справі, провадження в якій просить поновити. Отже, заявник позбавлений можливості захищати свої права та інтереси в межах вказаного провадження, а вправі звертатись до суду з окремою заявою.<br />
Слід зауважити, що саме від мети відновлення судового провадження може залежати обсяг документів втраченого судового провадження, які будуть відновлені. При цьому питання щодо обсягів відновлення втраченого судового провадження законодавцем віднесено на розсуд суду. Так, відповідно до статті [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/print 494 ЦПК] суд ухвалює рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.<br />
Нормами ЦПК, що регулюють порядок відновлення втраченого судового провадження, не визначено з яких причин судове провадження може бути втрачено. Разом з тим судове провадження може бути відновлене незалежно від причин його втрати, які можуть мати як об’єктивний, так і суб’єктивний характер. <br />
До об’єктивних причин втрати судового провадження (які не залежать від волі людини) можна віднести, зокрема, стихійне лихо (землетрус, повінь, ураган тощо), аварію техногенного характеру (пожежа, затоплення приміщення тощо), військові дії. <br />
Суб’єктивними причинами втрати судового провадження (які залежать від волі людини) можуть бути, зокрема, протиправні дії окремих осіб (знищення, викрадення матеріалів тощо), недбалість працівників суду під час зберігання справи у суді, втрата справи під час пересилання поштою з одного суду до іншого. <br />
Крім того, у ППВСУ № 2 ВСУ окремо звернув увагу на таку причину втрати судового провадження, як знищення справи у зв’язку із закінченням строку  її  зберігання. Втрата судового провадження з цієї причини нерідко є підставою для відновлення такого провадження.<br />
Оскільки відновлення втраченого судового провадження не вирішує питання щодо суб’єктивних матеріальних прав та обов’язків осіб, а є судовим захистом процесуальних прав, які пов’язані із втратою судового провадження, законодавець виключив можливість відновлення судового провадження, яке було втрачене до закінчення судового розгляду. Це зумовлено тим, що особа в такому разі не позбавлена можливості реалізувати захист свого порушеного, оспореного чи невизнаного права або охоронюваного законом інтересу шляхом подання нового позову.<br />


Крім того, ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 29 травня 2014 року в справі № 639/4593/14-ц (провадження № 2-в/639/1/14) заявнику відмовлено у відкритті провадження за заявою П.В.П. про відновлення втраченого судового провадження. Судом було встановлено, що заявник звернувся до суду із зазначеною заявою у зв’язку з необхідністю відновлення втраченого судового провадження у справі № 2 1506/01 в частині ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 27.01.2000 про скасування ухвали цього суду від 19.01.2000, про накладання арешту на квартиру, співвласником якої він є. У квітні 2014 року він звернувся до нотаріальної контори з питання відчуження цього майна, проте йому було відмовлено в зв’язку з арештом на вказану квартиру ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 19 січня 2000 року. У матеріалах архівної справи (№ 2-1506/1), що зберігається в архіві Жовтневого районного суду м. Харкова, відсутні документи, що стосуються накладення арешту на квартиру.<br />
== Наслідки недодержання вимог до форми та змісту заяви ==
У разі невідповідності заяви про відновлення втраченого судового провадження вимогам, встановленим [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/print статтею 491 ЦПК Україн]и, застосовуються правила статті 185 ЦПК України, а саме залишення позовної заяви без руху, повернення заяви.<br />
Відмову у відкритті провадження за заявою заявника про відновлення втраченого судового провадження суд, зокрема, мотивував тим, що як вбачається з матеріалів та зазначається заявником, він не є особою, яка брала участь у справі. 
Водночас у судовій практиці непоодинокими є й протилежні приклади, коли суди відновлюють втрачене судове провадження за власною ініціативою, якщо таке відновлення є необхідним для захисту прав особи, яка не брала участі у справі, але в якій суд вирішив питання про її права і обов’язки.<br />


З огляду на те, що норма статті 403 ЦПК не передбачає можливості подання заяви про відновлення втраченого судового провадження особами, які не брали участі у справі, то наступають наслідки, передбачені пунктом 1 частини другої статті 122 ЦПК (відмова у відкритті провадження у справі), а якщо таку заяву подано особою, яка не має повноважень на звернення до суду та на ведення справи, то застосовуються положення, передбачені пунктом 3 частини третьої статті 121 ЦПК (повернення заяви).<br />
Якщо мета звернення до суду, зазначена заявником, не пов’язана із захистом його прав та інтересів або заявник відкликав заяву про відновлення втраченого судового провадження - суд своєю ухвалою повертає заяву або залишає її без розгляду, якщо провадження було відкрито.<br />
Повернення заяви або залишення її без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження.<br />


=== Вимоги до змісту заяви про відновлення втраченого судового провадження ===
'''Суд відмовляє у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження у випадках:'''
Статтею 405 ЦПК передбачено вимоги до змісту заяви про відновлення втраченого судового провадження. Так, відповідно до частини першої цієї статті у заяві повинно бути зазначено:<br />
* про відновлення якого саме провадження просить заявник;
* чи було у справі ухвалено рішення по суті справи або постановлена ухвала про закриття провадження;
* якою саме особою з числа осіб, які брали участь у справі, був заявник;
* хто конкретно і в якості кого брав участь у справі, місце проживання чи місцезнаходження цих осіб;
* що відомо заявнику про обставини втрати провадження, про місцезнаходження копій документів провадження або відомостей щодо них;
* поновлення яких саме документів заявник вважає необхідним;
* для якої мети необхідне їх поновлення.<br />


Водночас, вирішуючи питання про відповідність заяви про відновлення втраченого судового провадження вимогам закону, суди повинні враховувати не лише встановлені статтею 405 ЦПК вимоги до такої заяви, а й загальні вимоги, передбачені статтею 119 ЦПК, оскільки, як вже зазначалося, на цей вид провадження поширюються загальні правила здійснення судочинства, крім особливостей, встановлених розділом ІХ ЦПК.<br />
# подання заяви про відновлення судового провадження, втраченого до закінчення судового розгляду;<br />
# заява подана після закінчення строку, встановленого частиною п’ятою статті 491 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення.<br />


Відповідно до частини 2 статті 405 ЦПК до заяви про відновлення втраченого провадження додаються документи або їх копії, навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку, що збереглися у заявника або у справі. Це правило є винятком із загальних правил, встановлених статтею 64 ЦПК щодо вимог до письмових доказів, та зумовлене особливостями провадження у справі про відновлення втраченого судового провадження.<br />
'''Розгляд заяви про відновлення втраченого судового провадження'''
Слід зазначити, що коло необхідних документів, які додаються до заяви про відновлення матеріалів кожної конкретної цивільної справи, залежить від її характеру і від того, в якому обсязі ініціатор судового розгляду просить поновити судове провадження (повне чи часткове відновлення). Зокрема, до заяви про відновлення втраченого судового провадження може бути додано копії позовної заяви, копії апеляційної або касаційної скарги, рішення, ухвала, судові повістки або повідомлення, виконавчі листи, інші документи, які вказують на наявність судової справи і зміст вчинених у ній процесуальних дій та ухвалених процесуальних документів.<br />


== Дотримання судами вимог законодавства під час визначення підсудності заяви про відновлення втраченого судового провадження ==
При розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги:
Стаття 404 ЦПК встановлює виключну територіальну підсудність справи про відновлення втраченого судового провадження. Відповідно до цієї статті заява про відновлення втраченого судового провадження подається заінтересованими особами до суду, який розглядав цю справу та ухвалив рішення по суті справи або постановив ухвалу про закриття провадження у справі.<br />
Такі судові рішення може ухвалити не тільки суд першої інстанції, що розглядав справу (статті 205, 208, 215 ЦПК), а й апеляційний чи касаційний суд (статті 314, 344 ЦПК). Однак, незважаючи на відсутність прямої вказівки в ЦПК, заява про відновлення втраченого судового провадження повинна подаватися до суду першої інстанції, оскільки саме в цьому суді формується та зберігається (зберігалася) справа.<br />


Такий висновок узгоджується з позицією ВССУ, викладеною в ухвалі від 01 липня 2015 у справі № 6-13992св15, де зазначено, що відновлення втраченого судового провадження здійснюється місцевим судом, незалежно від того, на якій стадії розгляду (в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції) вона перебувала. Якщо необхідно здійснити апеляційний або касаційний розгляд справи, її матеріали після такого відновлення передаються місцевим судом відповідно до суду апеляційної або касаційної інстанції.<br />
# частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо);<br />
# документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів;<br />
#  матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи;<br />
# будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи;<br />
# відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень;<br />
# дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі;<br />
# будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.<br />
Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії з метою відновлення втраченого судового провадження.<br />
Розгляд заяви про відновлення втраченого судового провадження здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи протягом тридцяти днів з дня надходження заяви до суду ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/print ч.3 ст. 493 ЦПК України]).<br />


Зазначені вище правила щодо підсудності мають дотримуватися й у випадку, коли питання про відновлення втраченого судового провадження ініціюється судом на підставі статті 403 ЦПК.<br />
== Ухвала суду за наслідками розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження ==
 
На підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.<br />
Підсудність справ про відновлення судового провадження, втраченого на тимчасово окупованій території України або в районі проведення АТО, встановлюється нормами спеціального законодавства, а саме: Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (Закон № 1207-VII) та Законом України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції» (Закон № 1632-VII). На це також звертає увагу ВССУ в ухвалі від 01 липня 2015 року у справі № 6-13992св15, де зазначає, що, якщо місцевий суд (якому згідно зі статтею 404 ЦПК підсудна заява про відновлення втраченого судового провадження) знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, то відновлення втраченої справи здійснюється судом за територіальною підсудністю судових справ, визначеною згідно з нормами зазначених Законів (стаття 12 Закону № 1207-VII або статті 1, 3 Закону № 1632 VII).
В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження.<br />
У разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд відмовляє у відновленні втраченого судового провадження і роз’яснює учасникам справи право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.<br />


== Особливості розгляду судами справ про відновлення судових проваджень, матеріали яких були втрачені на тимчасово окупованій території України та на території проведення АТО ==
== Особливості розгляду судами справ про відновлення судових проваджень, матеріали яких були втрачені на тимчасово окупованій території України та на території проведення АТО ==
Особливістю таких справ про відновлення втраченого судового провадження є їх підсудність, яка визначається не відповідно до статті 404 ЦПК, а спеціальним законодавством.<br />
Проблемних питань, пов’язаних з визначенням підсудності справ про відновлення судового провадження, втраченого на тимчасово окупованій території АРК, під час проведення узагальнення виявлено не було. У таких справах підсудність, як встановлено Законом № 1207-VII, визначається Апеляційним судом м. Києва, який на підставі статті 12 цього Закону постановляє про це окрему ухвалу та передає матеріали заяви про відновлення втраченого судового провадження визначеному ним районному суду м. Києва (наприклад, ухвала Апеляційного суду м. Києва від 04 грудня 2014 року в справі № 22-ц-вп/796/996/2014).<br />
Водночас результати проведеного узагальнення засвідчили наявність проблем, пов’язаних з дотриманням судами правил підсудності у справах про відновлення судового провадження, втраченого на території проведення АТО. Помилки судів першої інстанції, пов’язані з вирішенням зазначеного питання, було проаналізовано у третьому розділі цього узагальнення про дотримання судами відповідних вимог законодавства. При цьому, як було встановлено, апеляційні суди зазвичай звертають увагу на такі помилки та скасовують ухвали судів першої інстанції, постановлені з порушенням вимог щодо підсудності в цій категорії справ.<br />
Звертаємо також увагу, що в цій категорії справ суди не завжди правильно вирішують питання щодо необхідності доказування факту втрати судового провадження на території проведення АТО. Деякі суди, враховуючи загальновідомий факт проведення антитерористичної операції в окремих районах Донецької та Луганської областей, не вимагають від заявників надання доказів втрати судового провадження у справах, які перебували на розгляді в судах, які були розташовані у таких районах.<br />
Інші ж суди, під час вирішення питання про відкриття провадження у справі вимагають від заявників доведення факту та обставин втрати судового провадження на території проведення АТО.<br />
Наприклад, ухвала Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2014 року у справі № 185/11527/14-ц, якою суд повернув заяву про відновлення втраченого провадження, зокрема, у зв’язку з тим, що  місцевий суд повернув заяву, оскільки заявником не надано доказів на підтвердження втрати судового провадження.<br />
У зв’язку з цим судам під час вирішення зазначеного питання слід керуватись нормативно-правовими актами України, що визначають які райони та населені пункти Донецької та Луганської областей є тимчасово окупованою територією (зокрема, Постанова Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 252 VIII «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення»). Якщо суд, у провадженні якого знаходилась справа, матеріали якої просить відновити заявник, знаходився на такій території і  матеріали цієї справи не було передано згідно з визначеною Законом № 1632-VII та розпорядженнями ВССУ підсудністю, факт втрати судового провадження не потребує доведення заявником.<br />
Крім того, зазначений підхід узгоджується з позицію ВССУ, викладеною в ухвалі від 09 вересня 2015 року в справі № 6-19073св15. Скасовуючи ухвалу Дружківського міського суду Донецької області від 29 січня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 20 травня 2015 року, ВССУ зазначив, зокрема, що місцевий суд (ухвалу якого залишено без змін апеляційним судом), закриваючи розгляд заяви про відновлення провадження на підставі частини третьої статті 408 ЦПК, виходив з того, що обставини втрати матеріалів судової справи ґрунтуються на припущеннях. При цьому місцевий суд не звернув уваги на заявлені обставини щодо втрати судового провадження Ясинуватським міськрайонним судом Донецької області під час проведення в районі міста антитерористичної операції.<br />
Труднощі під час розгляду справ зазначеної категорії також виникають через неможливість належного повідомлення про час та місце розгляду справи учасників провадження, останнє відоме місце проживання (перебування) яких знаходиться на тимчасово-окупованій території України або на території проведення АТО. Оскільки відправлення поштової кореспонденції у населені пункти, розташовані на такій території, не здійснюється, тому суди, як правило, здійснюють повідомлення таких осіб про місце, дату та час розгляду справи через оголошення у пресі (за аналогією з частиною дев’ятою статті 74 ЦПК) та/або розміщення повідомлення на сторінці відповідного суду офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет.<br />


Зокрема, повідомлення заінтересованої особи у справі про відновлення втраченого провадження про розгляд справи зазначеними способами здійснювалось Слов’янським міськрайонним судом Донецької області в справі № 243/7597/15-ц (провадження № 2 в/243/7/2015), Троїцьким районним судом Луганської області в справі № 433/506/16-ц, Куйбишевським районним судом Запорізької області в справі № 244/842/14-ц (провадження № 2-в/319/1/2015).<br />
У таких справах підсудність, як встановлено [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Законом № 1207-VII], визначається Апеляційним судом м. Києва, який на підставі статті 12 цього Закону постановляє про це окрему ухвалу та передає матеріали заяви про відновлення втраченого судового провадження визначеному ним районному суду м. Києва <br />
під час вирішення зазначеного питання слід керуватись нормативно-правовими актами України, що визначають які райони та населені пункти Донецької та Луганської областей є тимчасово окупованою територією (зокрема, Постанова Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 252 VIII «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення»). Якщо суд, у провадженні якого знаходилась справа, матеріали якої просить відновити заявник, знаходився на такій території і  матеріали цієї справи не було передано згідно з визначеною [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1632-18 Законом № 1632-VII] та розпорядженнями ВССУ підсудністю, факт втрати судового провадження не потребує доведення заявником. <br />
Враховуючи відсутність законодавчого вирішення зазначеного питання, а також характер справ про відновлення втраченого судового провадження, у яких відсутній спір про право та не вирішуються питання  щодо суб’єктивних матеріальних прав, свобод чи інтересів, повідомлення учасників процесу про судовий розгляд у такій категорії справ у наведені вище способи слід вважати належним в контексті статті 74 ЦПК.<br />
Одним із найбільш проблемних питань у справах про відновлення судового провадження, втраченого на тимчасово окупованій території України та території проведення АТО, є те, що суд зазвичай позбавлений можливості витребувати у фізичних чи юридичних осіб, які знаходяться на такій території, будь-які документи, що у них збереглися і стосуються відновлюваного судового провадження. Це, у свою чергу, може значно ускладнити відновлення втрачених матеріалів справи і навіть мати наслідком закриття розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження у разі, якщо наданих заявником та зібраних судом матеріалів буде недостатньо для такого відновлення.  
Одним із найбільш проблемних питань у справах про відновлення судового провадження, втраченого на тимчасово окупованій території України та території проведення АТО, є те, що суд зазвичай позбавлений можливості витребувати у фізичних чи юридичних осіб, які знаходяться на такій території, будь-які документи, що у них збереглися і стосуються відновлюваного судового провадження. Це, у свою чергу, може значно ускладнити відновлення втрачених матеріалів справи і навіть мати наслідком закриття розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження у разі, якщо наданих заявником та зібраних судом матеріалів буде недостатньо для такого відновлення.


[[Категорія: Доробити]]
[[Категорія: Цивільне право]]

Версія за 21:41, 16 січня 2018

Нормативна база

Поняття та нормативне регулювання втраченого судового провадження

Норми ЦПК не містять законодавчого визначення поняття «втрачене судове провадження», однак, виходячи з їх змісту, під втратою судового провадження слід розуміти повну або часткову втрату цивільної справи, якій присвоєно певний порядковий номер та заведено статистичну картку та у якій має місце відображення усіх процесуальних дій та актів в рамках такого провадження. При цьому з урахуванням статті 488 ЦПК України відновлені можуть бути як всі, так і частина документів (окремий документ) конкретної цивільної справи позовного, наказного чи окремого провадження, яке було закінчене ухваленням рішення або постановленням ухвали про його закриття.
Відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому Цивільним процесуальним Кодексом України статтею 488.
Порядок відновлення судового провадження, втраченого у зв’язку з припиненням діяльності судів на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим (АР Крим) та окремих районах Донецької та Луганської областей, а також у зв’язку з проведенням антитерористичної операції (АТО), окрім положень ЦПК, регламентується також спеціальним законодавством. Так, питання щодо підсудності справ про відновлення судового провадження, втраченого на цих територіях, визначається відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» або Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції». Крім того, вирішення питання підсудності у цій категорії справ має здійснюватись з урахуванням розпоряджень Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (ВССУ) «Про визначення територіальної підсудності справ», «Про зміну територіальної підсудності справ», «Про відновлення роботи судів», якими визначено суди, уповноважені на розгляд справ, підсудних відповідним судам Донецької та Луганської областей, які знаходяться в зоні проведення АТО.

Особи, які мають право звертатися до суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження

Стаття 489 ЦПК України передбачає, що втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.
При цьому Заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
У справі про відновлення втраченого провадження заявник звільняється від оплати судових витрат. У разі подання завідомо неправдивої заяви судові витрати, понесені іншими учасниками справи, відшкодовуються заявником у повному обсязі, про що суд постановляє ухвалу (ст. 495 ЦПК України).

Форма і зміст заяви про відновлення втраченого судового провадження

Заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду в письмовій формі.
У заяві повинно бути зазначено:

  1. про відновлення якого судового провадження або якої його частини просить заявник;
  2. які особи брали участь у справі і в якому процесуальному статусі, їх найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові, за його наявності, для фізичних осіб), їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб); ідентифікаційні коди юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України - якщо відповідні дані відомі заявникові;
  3. номери засобів зв’язку учасників судового процесу (телефон, факс, засоби електронного зв’язку, офіційна електронна адреса тощо) - якщо вони відомі заявникові;
  4. наявні у заявника відомості про обставини втрати судового провадження, місцезнаходження копій матеріалів провадження або даних стосовно таких копій;
  5. документи, відновлення яких заявник вважає необхідним і з якою метою.

Слід зауважити, що нормами розділу X ЦПК України не передбачено з якою метою може бути ініційоване питання про відновлення втраченого судового провадження. Однак відповідно до вимог, які ставляться до заяви про відновлення втраченого судового провадження, зазначення у ній мети відновлення є обов’язковим (частина 2 статті 491 ЦПК України).

До заяви про відновлення втраченого судового провадження додаються документи або їх копії, навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку, що збереглися в заявника або у справі, копії заяви відповідно до кількості учасників справи, а у разі необхідності - клопотання про поновлення строку на подання заяви про відновлення втраченого судового провадження.
Заява про відновлення втраченого судового провадження може бути подана до суду незалежно від строку зберігання судового провадження, крім випадку, передбаченого частиною п’ятою статті 491 ЦПК України.
Заява про відновлення втраченого судового провадження для виконання судового рішення може бути подана до закінчення строку пред’явлення виконавчого документа до виконання. Суд може поновити зазначений строк, якщо за клопотанням заявника визнає причини його пропуску поважними.
По даній категорії справ метою відновлення втраченого судового провадження може бути:

  • одержання завіреної копії судового рішення,
  • виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні,
  • апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення,
  • скасування заходів забезпечення позову,
  • вирішення питань, пов’язаних із зверненням судового рішення до виконання, тощо.

Слід зауважити, що саме від мети відновлення судового провадження може залежати обсяг документів втраченого судового провадження, які будуть відновлені. При цьому питання щодо обсягів відновлення втраченого судового провадження законодавцем віднесено на розсуд суду. Так, відповідно до статті 494 ЦПК суд ухвалює рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.
Нормами ЦПК, що регулюють порядок відновлення втраченого судового провадження, не визначено з яких причин судове провадження може бути втрачено. Разом з тим судове провадження може бути відновлене незалежно від причин його втрати, які можуть мати як об’єктивний, так і суб’єктивний характер.
До об’єктивних причин втрати судового провадження (які не залежать від волі людини) можна віднести, зокрема, стихійне лихо (землетрус, повінь, ураган тощо), аварію техногенного характеру (пожежа, затоплення приміщення тощо), військові дії.
Суб’єктивними причинами втрати судового провадження (які залежать від волі людини) можуть бути, зокрема, протиправні дії окремих осіб (знищення, викрадення матеріалів тощо), недбалість працівників суду під час зберігання справи у суді, втрата справи під час пересилання поштою з одного суду до іншого.
Крім того, у ППВСУ № 2 ВСУ окремо звернув увагу на таку причину втрати судового провадження, як знищення справи у зв’язку із закінченням строку її зберігання. Втрата судового провадження з цієї причини нерідко є підставою для відновлення такого провадження.
Оскільки відновлення втраченого судового провадження не вирішує питання щодо суб’єктивних матеріальних прав та обов’язків осіб, а є судовим захистом процесуальних прав, які пов’язані із втратою судового провадження, законодавець виключив можливість відновлення судового провадження, яке було втрачене до закінчення судового розгляду. Це зумовлено тим, що особа в такому разі не позбавлена можливості реалізувати захист свого порушеного, оспореного чи невизнаного права або охоронюваного законом інтересу шляхом подання нового позову.

Наслідки недодержання вимог до форми та змісту заяви

У разі невідповідності заяви про відновлення втраченого судового провадження вимогам, встановленим статтею 491 ЦПК України, застосовуються правила статті 185 ЦПК України, а саме залишення позовної заяви без руху, повернення заяви.

Якщо мета звернення до суду, зазначена заявником, не пов’язана із захистом його прав та інтересів або заявник відкликав заяву про відновлення втраченого судового провадження - суд своєю ухвалою повертає заяву або залишає її без розгляду, якщо провадження було відкрито.
Повернення заяви або залишення її без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження.

Суд відмовляє у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження у випадках:

  1. подання заяви про відновлення судового провадження, втраченого до закінчення судового розгляду;
  2. заява подана після закінчення строку, встановленого частиною п’ятою статті 491 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення.

Розгляд заяви про відновлення втраченого судового провадження

При розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги:

  1. частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо);
  2. документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів;
  3. матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи;
  4. будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи;
  5. відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень;
  6. дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі;
  7. будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії з метою відновлення втраченого судового провадження.
Розгляд заяви про відновлення втраченого судового провадження здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи протягом тридцяти днів з дня надходження заяви до суду (ч.3 ст. 493 ЦПК України).

Ухвала суду за наслідками розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження

На підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.
В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження.
У разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд відмовляє у відновленні втраченого судового провадження і роз’яснює учасникам справи право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.

Особливості розгляду судами справ про відновлення судових проваджень, матеріали яких були втрачені на тимчасово окупованій території України та на території проведення АТО

У таких справах підсудність, як встановлено Законом № 1207-VII, визначається Апеляційним судом м. Києва, який на підставі статті 12 цього Закону постановляє про це окрему ухвалу та передає матеріали заяви про відновлення втраченого судового провадження визначеному ним районному суду м. Києва
під час вирішення зазначеного питання слід керуватись нормативно-правовими актами України, що визначають які райони та населені пункти Донецької та Луганської областей є тимчасово окупованою територією (зокрема, Постанова Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 252 VIII «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення»). Якщо суд, у провадженні якого знаходилась справа, матеріали якої просить відновити заявник, знаходився на такій території і матеріали цієї справи не було передано згідно з визначеною Законом № 1632-VII та розпорядженнями ВССУ підсудністю, факт втрати судового провадження не потребує доведення заявником.
Одним із найбільш проблемних питань у справах про відновлення судового провадження, втраченого на тимчасово окупованій території України та території проведення АТО, є те, що суд зазвичай позбавлений можливості витребувати у фізичних чи юридичних осіб, які знаходяться на такій території, будь-які документи, що у них збереглися і стосуються відновлюваного судового провадження. Це, у свою чергу, може значно ускладнити відновлення втрачених матеріалів справи і навіть мати наслідком закриття розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження у разі, якщо наданих заявником та зібраних судом матеріалів буде недостатньо для такого відновлення.

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Відновлення_втраченого_судового_провадження,_у_тому_числі_на_тимчасово_окупованій_території_і_в_зоні_АТО&oldid=5125