Державне регулювання діяльності у сфері азартних ігор

Нормативна база

• Конституція України
• Податковий кодекс України
• Закон України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор"  
• Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"
• Закон України "Про запобігання впливу корупційних правопорушень на результати офіційних спортивних змагань"
• Цивільний процесуальний кодекс України

Діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор

Органом державного регулювання у сфері організації та проведення азартних ігор є Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (далі - Уповноважений орган). Діяльність Уповноваженого органу спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Положення про Уповноважений орган (далі - Положення) затверджується Кабінетом Міністрів України.

Закони України "Про центральні органи виконавчої влади", "Про державну службу", інші нормативно-правові акти, що регулюють діяльність органів виконавчої влади, застосовуються до Уповноваженого органу з урахуванням особливостей, визначених Законом "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор"

На території України дозволяється організовувати та проводити виключно такі види діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор:

1) організація та проведення азартних ігор у гральних закладах казино;

2) організація та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет;

3) організація та проведення букмекерської діяльності в букмекерських пунктах та в мережі Інтернет;

4) організація та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів;

5) організація та проведення азартних ігор в покер в мережі Інтернет.

До азартних ігор не належать:

1) організація та проведення творчих конкурсів, спортивних змагань тощо, незважаючи на те, передбачається чи не передбачається умовами проведення грошовий або майновий виграш;

2) гра в більярд, гра в кеглі (боулінг) та інші ігри, що проводяться без одержання гравцем призу (виграшу);

3) гра на автоматах типу "кран-машина" (двокоординатні автомати), в якій як виграш (приз) гравець отримує виключно матеріальні речі (іграшки, цукерки тощо);

4) випуск та проведення лотерей;

5) організація та проведення спортивного покеру.

Державний нагляд (контроль) за ринком азартних ігор здійснюється шляхом проведення планових, позапланових перевірок, фактичних перевірок (методом контрольних закупок) та моніторингу діяльності організаторів азартних ігор з використанням Державної системи онлайн-моніторингу.

Планові перевірки організаторів азартних ігор, їх відокремлених підрозділів проводяться не частіше ніж один раз на рік, але не рідше ніж один раз на три роки відповідно до планів, затверджених Уповноваженим органом.

Обов'язки організаторів азартних ігор

У місцях провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор у вільному доступі для гравців та відвідувачів розміщуються інформаційні матеріали щодо ігрової залежності та відповідальної гри, зокрема про обмеження віку гравця, шанси на виграш, принципи відповідальної гри, місця, де можна отримати допомогу у разі гральної залежності, викладені державною мовою та переведені на англійську мову.

Організатор азартних ігор, який одержав розпорядження або припис уповноваженої посадової особи Уповноваженого органу про усунення порушень законодавства у сфері організації та проведення азартних ігор, зобов’язаний у встановлений розпорядженням чи приписом строк усунути виявлені порушення та подати до Уповноваженого органу відповідну інформацію. Строк усунення організатором азартних ігор порушень законодавства про азартні ігри не повинен перевищувати двох місяців з дня отримання організатором азартних ігор відповідного розпорядження чи припису Уповноваженого органу.

Обмеження в доступі до азартних ігор

Згідно Закону гравцями не можуть бути:

• недієздатні та обмежено дієздатні особи;
• особи, які не досягли 21-річного віку;
• особи, які відповідно до законодавства мають відповідні обмеження;
• особи, які перебувають в стані наркотичного чи алкогольного сп’яніння;
• особи, визнані організатором азартних ігор небажаними;
• особи, внесені до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх.

Якщо особа, незважаючи на встановлену цим Законом, правилами участі в азартній грі заборону, взяла участь в азартній грі, такий договір про участь в азартній грі, укладений між організатором азартної гри та такою особою, є нікчемним. Виплата (видача) виграшів (призів) за нікчемними договорами не здійснюється.

Обмеження участі особи в азартних іграх шляхом внесення до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх, здійснюється:

1) самостійно за заявою особи шляхом особистого подання організатору азартних ігор або Уповноваженому органу письмової заяви (заяви про самообмеження) з одночасним пред’явленням документа, що посвідчує особу;

2) Уповноваженим органом за обґрунтованою заявою членів сім’ї першого ступеня споріднення або законних представників (заяви про обмеження) на строк до шести місяців у порядку, визначеному цією статтею;

3) за рішенням суду.

Гравець може бути обмежений у відвідуванні гральних закладів та в участі у азартних іграх шляхом його внесення до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх,  Уповноваженим органом за заявою членів сім’ї першого ступеня споріднення або законних представників тимчасово до ухвалення рішення суду, але не більше шести місяців у разі:

• перевищення витрат на гру над особистими доходами гравця, що ставить гравця або його сім’ю у скрутне матеріальне становище;
• наявності боргових зобов’язань на суму більш як 100 прожиткових мінімумів доходів громадян;
• ухилення особи від сплати аліментів впродовж більше трьох місяців;
• якщо особа або члени її сім’ї є отримувачами житлової субсидії чи пільг на сплату житлово-комунальних послуг.

При поданні заяви про обмеження в ній зазначається обґрунтування необхідності встановлення такого обмеження.

У разі якщо гравець шляхом участі в азартних іграх завдає шкоду самому собі та/або своїй сім’ї через приведення до тяжкого матеріального стану, такий гравець може бути обмежений у відвідуваннях гральних закладів та участі в азартних іграх на строк від шести місяців до трьох років за рішенням суду. Для цього РОЗДІЛ IV Цивільного процесуального кодексу України доповнено главою 2-1 «Розгляд судом справ про обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх» (ст.ст. 300-1 — 300-5 ЦПК України).

Заяву про обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх може бути подано членами сім’ї першого ступеня споріднення або законними представниками такої особи. Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Заява про обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх подається до суду за місцем проживання такої особи. Справи про обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх судом розглядаються в окремому провадженні за участю заявника та особи, стосовно якої розглядається справа.

Судові витрати пов’язані з провадженням справи про обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх, відносяться на рахунок держави.