Виділення частки майна, що знаходиться у спільній сумісній власності, у разі смерті одного з подружжя: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 8: Рядок 8:
== Поняття спільної сумісної власності та її особливості ==
== Поняття спільної сумісної власності та її особливості ==


'''Спільна сумісна власність – це власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності''' ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1996 ч. 1 ст. 368 ЦК України]). Цією ознакою вона відрізняється від спільної часткової власності, де частки кожного із співвласників визначені.  
'''Спільна сумісна власність – це власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності''' ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1996 ч. 1 ст. 368 ЦК України]). Цією ознакою вона відрізняється від спільної часткової власності, де частки кожного із співвласників визначені.


Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n315 ст. 60 Сімейного кодексу України] майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу), окрім майна, що є особистою приватною власностю дружини та чоловіка відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n292 ст. 57 Сімейного кодексу України].
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n315 ст. 60 Сімейного кодексу України] майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу), окрім майна, що є особистою приватною власностю дружини та чоловіка відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n292 ст. 57 Сімейного кодексу України].

Версія за 07:59, 14 січня 2022

Нормативна база

Поняття спільної сумісної власності та її особливості

Спільна сумісна власність – це власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності (ч. 1 ст. 368 ЦК України). Цією ознакою вона відрізняється від спільної часткової власності, де частки кожного із співвласників визначені.

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу), окрім майна, що є особистою приватною власностю дружини та чоловіка відповідно до ст. 57 Сімейного кодексу України.

Спадкування майна, що знаходиться у спільній сумісній власності подружжя

Відповідно до ст. 1226 Цивільного кодексу України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. При цьому, співвласник має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі. При оформленні спадщини як за законом, так і за заповітом нотаріус у випадках, коли із документа, що посвідчує право власності, вбачається, що майно може бути спільною сумісною власністю подружжя, повинен з’ясувати, чи є у спадкодавця той з подружжя, який його пережив і який має право на 1/2 частку в спільному майні подружжя.

Видача свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя

Для оформлення права власності на частку майна у спільній сумісній власності другому з подружжя після відкриття спадщини необхідно звернутися з відповідними документами до нотаріуса. У той же час, той із подружжя, хто є живим, має право подати заяву про те, що він не претендує на одержання свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя, оскільки майно є особистою приватною власністю спадкодавця. Така заява подається нотаріусу у письмовій формі як особисто, так і через представника, якщо останньому надано такі повноваження. Для одержання свідоцтва про прав на частку у спільному майні поружжя нотаріусу надається:

  • письмова заява про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя. На заяві, яка підшивається до

спадкової справи, нотаріусом встановлюється особа, яка подала заяву, із зазначенням реквізитів відповідних документів, за яким її встановлено, робиться відмітка про перевірку справжності підпису. На заяві, яка надійшла поштою, справжність підпису пережившого подружжя повинна бути засвідчена нотаріально;

  • свідоцтво про смерть одного з подружжя, видане органом державної реєстрації актів цивільного стану (копія залишається в спадковій справі);
  • свідоцтво про шлюб, видане органом державної реєстрації актів цивільного стану (копія залишається в спадковій справі);
  • документ, який підтверджує право спільної сумісної власності подружжя на майно.

Якщо той з подружжя, який є живим, не має можливості надати нотаріусу документ, що підтверджує реєстрацію шлюбу зі спадкодавцем, то питання визнання права власності мають вирішуватися у судовому порядку.

Судова практика

[1]