Порядок оформлення права власності на земельні ділянки відповідно до Декрету Уряду від 26.12.1992 № 15-92 "Про приватизацію земельних ділянок": відмінності між версіями
(Створена сторінка: == '''Нормативна база''' == # [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України] # [https://zakon...) Мітка: редагування коду 2017 |
м (Natalia.zaitseva перейменував сторінку з Порядок оформлення права власності на земельні ділянки відповідно до Декрету КМУ від 26.12.1992 року “Про приватизацію земельних ділянок” на Порядок оформлення права власності на земельні ділянки відповідно до Декрету Уряду від 26.12.1992 № 15-92 "Про приватизацію земельних ділянок" без створення перенаправлення) |
Версія за 07:10, 25 жовтня 2021
Нормативна база
- Земельний кодекс України
- Цивільний кодекс України
- Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень
Загальні відомості
Відповідно до п.п. 2 п. 1 перехідних положень Земельного кодексу України, рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року “Про приватизацію земельних ділянок” (далі – Декрет), є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців.
Державна реєстрація земельної ділянки:
Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
У випадку наявності у громадянина документа, рішення про безоплатну передачу у приватну власність земельної ділянки, прийняте органом місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», такий громадянин має право на дану земельну ділянку розробити технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та внести дані про земельну ділянку до Державного земельного кадастру.
У разі, якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом.
Якщо такий громадянин помер, не отримавши державного акта на право власності на земельну ділянку, його спадкоємці мають право оформити право власності на дані земельні ділянки вже на своє ім’я.
Варто зазначити, що згідно Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.
Право власності, користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Потрібно враховувати вимогу щодо виконання спадкодавцем за життя активних дій та вимог законодавства щодо приватизації земельної ділянки, а також неможливості завершити процедуру приватизації та реєстрації за собою права власності на землю у зв`язку зі смертю, а тому така земельна ділянка входить до складу спадкового майна.
За змістом ст. 1296 Цивільного кодексу України оформлення спадщини здійснюється шляхом видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину.
Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
'