Права та обов'язки педагогічного працівника загальноосвітнього закладу. Порядок оскарження його дій чи бездіяльністі

Нормативна база

• Цивільний кодекс України
• Закон України "Про освіту"
• Закон України "Про повну загальну середню освіту"
• Закон України "Про звернення громадян"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963 "Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників"

• Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затверджений  постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 800 (далі з текстом-Порядок)

Права та обов’язки педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу

Відповідно до статті 54 Закону України "Про освіту" педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники мають право на:

• академічну свободу, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі;
• педагогічну ініціативу;
• розроблення та впровадження авторських навчальних програм, проектів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання;
• користування бібліотекою, навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою інфраструктурою закладу освіти та послугами його структурних підрозділів у порядку, встановленому закладом освіти відповідно до спеціальних законів;
• підвищення кваліфікації, перепідготовку;
• вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку педагогічних працівників;
• доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі та науковій діяльності;
• відзначення успіхів у своїй професійній діяльності;
• справедливе та об’єктивне оцінювання своєї професійної діяльності;
• захист професійної честі та гідності;
• індивідуальну освітню (наукову, творчу, мистецьку та іншу) діяльність за межами закладу освіти;
• творчу відпустку строком до одного року не більше одного разу на 10 років із зарахуванням до стажу роботи;
• забезпечення житлом у першочерговому порядку, пільгові кредити для індивідуального і кооперативного будівництва;
• забезпечення службовим житлом з усіма комунальними зручностями у порядку, передбаченому законодавством;
• безпечні і нешкідливі умови праці;
• подовжену оплачувану відпустку;
• участь у громадському самоврядуванні закладу освіти;
• участь у роботі колегіальних органів управління закладу освіти;
• захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю.

Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов’язані:

• постійно підвищувати свій професійний і загальнокультурний рівні та педагогічну майстерність;
• виконувати освітню програму для досягнення здобувачами освіти передбачених нею результатів навчання;
• сприяти розвитку здібностей здобувачів освіти, формуванню навичок здорового способу життя, дбати про їхнє фізичне і психічне здоров’я;
• дотримуватися академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами освіти в освітньому процесі та науковій діяльності;
• дотримуватися педагогічної етики;
• поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу;
• настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;
• формувати у здобувачів освіти усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України;
• виховувати у здобувачів освіти повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України та навколишнього природного середовища;
• формувати у здобувачів освіти прагнення до взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;
• захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психологічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам;
• додержуватися установчих документів та правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, виконувати свої посадові обов’язки;
• повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).

Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники мають також інші права та обов’язки, передбачені законодавством, колективним договором, трудовим договором та/або установчими документами закладу освіти.

Відволікання педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників від виконання професійних обов’язків не допускається, крім випадків, передбачених законодавством.

Вимоги до педагогічних працівників

Відповідно до статті 24 Закону України "Про повну загальну середню освіту" на посади педагогічних працівників приймаються особи, які мають педагогічну освіту, вищу освіту та/або професійну кваліфікацію, вільно володіють державною мовою (для громадян України) або володіють державною мовою в обсязі, достатньому для спілкування (для іноземців та осіб без громадянства), моральні якості та фізичний і психічний стан здоров’я яких дозволяють виконувати професійні обов’язки.

Перелік посад педагогічних працівників встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про освіту" педагогічну діяльність у закладах освіти здійснюють особи, які працюють на посадах педагогічних працівників.

На посади педагогічних працівників приймаються особи, фізичний і психічний стан яких дозволяє здійснювати педагогічну діяльність та які мають освітню та/або професійну кваліфікацію, що відповідає встановленим законодавством, зокрема професійним стандартом (за наявності), кваліфікаційним вимогам до відповідних посад педагогічних працівників.

Особам, які здобули вищу, фахову передвищу чи професійну (професійно-технічну) освіту за педагогічною спеціальністю (педагогічну освіту), відповідний заклад освіти присвоює професійну кваліфікацію педагогічного працівника. Педагогічна освіта передбачає підготовку особи, результатом якої є набуття компетентностей зі спеціальності (предметної спеціальності, спеціалізації), педагогіки, психології, у тому числі шляхом проходження педагогічної практики, необхідних для забезпечення процесу навчання, виховання і розвитку особистості, у тому числі осіб з особливими освітніми потребами, моніторингу педагогічної діяльності та аналізу педагогічного досвіду, проведення освітніх вимірювань, застосування освітніх технологій і методів навчання, ефективних способів взаємодії всіх учасників освітнього процесу.

Особам, які здобули у закладі освіти вищу, фахову передвищу чи професійну (професійно-технічну) освіту за іншою спеціальністю, цей заклад може присвоїти професійну кваліфікацію педагогічного працівника у разі, якщо це передбачено відповідною освітньою програмою.

Особи, які здобули вищу, фахову передвищу чи професійну (професійно-технічну) освіту за іншою спеціальністю та яким не було присвоєно професійну кваліфікацію педагогічного працівника, можуть бути призначені на посаду педагогічного працівника строком на один рік.

Особи можуть продовжити працювати на відповідних посадах педагогічних працівників системи дошкільної, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти після їх успішної атестації у порядку, визначеному законодавством.

Особам, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, професійна кваліфікація педагогічного працівника може бути присвоєна закладом вищої чи післядипломної освіти або відповідним кваліфікаційним центром після одного року роботи на посадах педагогічних працівників, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, за умови успішного складення кваліфікаційного іспиту відповідно до кваліфікаційних вимог до педагогічного працівника чи відповідного професійного стандарту (за наявності).

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників

З прийняттям 16.01.2020 нового Закону України «Про повну загальну середню освіту» застосовуються нові підходи щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 800 затверджений «Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» (зі змінами, затвердженими  постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1133).

Статтею 51 Закону України «Про повну загальну середню освіту» передбачено, що кожен педагогічний працівник зобов’язаний щороку підвищувати свою кваліфікацію відповідно до Закону України "Про освіту" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Педагогічні працівники надають педагогічній  раді  закладу освіти пропозиції  для формування  та затвердження  річного плану  підвищення кваліфікації педагогічних працівників на наступний календарний рік. 

В річному плані зазначаються: вид, форма, суб’єкти підвищення кваліфікації, кількість годин і строки проходження підвищення кваліфікації педагогічними працівниками закладу освіти.

За результатами успішного підвищення кваліфікації кожен суб’єкт підвищення кваліфікації зобов’язаний видати педагогічному працівникові документ про підвищення кваліфікації, що має містити, зокрема, опис досягнутих ним результатів навчання.

Відповідно до пункту 9 Порядку  суб’єктами підвищення кваліфікації педагогічних працівників можуть бути:

• заклад освіти (його структурний підрозділ),
• наукова установа,
• інша юридична особа,
• фізична особа, у тому числі фізична особа – підприємець.

Всі перелічені суб’єкти повинні провадити освітню діяльність у сфері підвищення кваліфікації педагогічних та/або науково-педагогічних працівників.

Перевірити інформацію щодо діяльності обраного суб’єкта підвищення кваліфікації (юридичної особи або фізичної особи – підприємця) можна на сайті «Кабінет електронних сервісів Міністерства юстиції України» за наступним посиланням https://kap.minjust.gov.ua/ шляхом безкоштовного пошуку відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Порядок оскарження дії чи бездіяльності педагогічного працівника

Крок 1. Написати письмову скаргу на ім'я керівника закладу освіти. Усна скарга не годиться. Тільки письмова - щоб пізніше ви точно змогли довести, що дійсно зверталися до керівника закладу з цією проблемою. Також потрібно зробити ксерокопію своєї заяви.

Крок 2. Написати письмову скаргу до місцевого органу управління освіти або Департаменту (управління) освіти і науки у відповідному регіоні. Якщо ж керівник закладу освіту не відреагував на вашу заяву і в школі нічого не змінилося — тоді писати скаргу керівнику місцевого органу управління освіти або Департаменту (управління) освіти і науки вашої області. Заява практично нічим не відрізняється від скарги на ім'я директора школи, крім того, що в "шапці" заяви в департамент необхідно вказати свою домашню адресу, телефон і статус (пенсіонер, багатодітна мати і т. д.).

Вимоги до подання звернень у відповідності з вимогами Закону України "Про звернення громадян"

1. Звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об’єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
2. Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне). Особливою формою колективного звернення громадян до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування є електронна петиція, яка подається та розглядається в порядку, передбаченому статтею 23-1 Закону України "Про звернення громадян".
3. Звернення може бути усним чи письмовим. Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.
4. Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).
5. У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.
6. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону. Звернення про надання безоплатної правової допомоги розглядаються в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.