Дисциплінарна відповідальність адвоката

Нормативна база

• Кодекс законів про працю України
• Закон України «Про звернення громадян»
• Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»
• Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджений рішенням Ради адвокатів України від «30» серпня 2014 року № 120
• Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 09 червня 2017 року
• Регламент кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затверджений рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року № 268
• Рішення РАУ № 203 «Про встановлення плати за організаційно-технічне забезпечення розгляду заяв (скарг) до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури»
  

Професійні обов’язки адвоката

Стаття 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає професійні обов’язки адвоката.
Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний:

1. дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики;
   
2. на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги;
   
3. невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів;
   
4. підвищувати свій професійний рівень;
   
5. виконувати рішення органів адвокатського самоврядування;
   
6. виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

Адвокату забороняється:

1. використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта;
   
2. без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;
   
3. займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта;
   
4. відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом.
   

Адвокат забезпечує захист персональних даних про фізичну особу, якими він володіє, відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних.
Адвокат також повинен дотримуватися адвокатської таємниці. Якщо адвокат у своїй професійної діяльності порушує обов’язки, які були перераховані вище, то він притягуються до відповідальності.

Підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності

Притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності регулюється ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність.
Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку:

1. Порушення вимог несумісності (ст.7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»);
2. Порушення присяги адвоката України (ст.11 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»);
3. Порушення Правил адвокатської етики;
4. Розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення (ст.22 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»);
5. Невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків;
6. Невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;
7. Порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.

Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

Право ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність адвоката має кожен, кому відомі факти поведінки адвоката, які можуть бути підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Види дисциплінарних стягнень

Згідно з ст.35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:

• попередження;
• зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від 1 місяця до 1 року;
• для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
  

Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом 1 року з дня вчинення дисциплінарного проступку. Заяви (скарги), подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються.

Процедура притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку.

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Адвокат не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката.
Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

До заяв (скарг) щодо поведінки адвоката (далі узагальнено (скарги)) слід відносити:

• скарги громадян,
  
• окремі ухвали судів, постанови суддів, постанови, подання слідчих органів,
  
• подання ради адвокатів регіону або її членів, голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або її членів,
  
• заяви адвокатів, адвокатських об'єднань, адвокатських бюро, об’єднань адвокатів,
  
• заяви підприємств, установ, організацій, громадян та інших осіб на дії адвокатів.

Куди звернутися?

Із заявою (скаргою) щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, необхідно звернутися до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, що визначається згідно зареєстрованої адреси робочого місця адвоката, зазначеної в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Що зазначати у заяві (скарзі)?

Згідно пункту 14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, у заяві (скарзі) обов’язково має бути зазначено:

• найменування кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, до якої подається заява (скарга);
• ПІБ (найменування) заявника для посадової та службової особи,(скаржника), посада, місце роботи поштова адреса, а також номер засобу зв'язку та адреса електронної пошти (за наявності);
• ПІБ адвоката щодо поведінки якого подається заява (скарга), поштова адреса, а також номер засобу зв'язку та адреса електронної пошти, якщо такі відомі;
• зміст дисциплінарного проступку адвоката, згідно зі статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
• виклад обставин, якими заявник обґрунтовує факт наявності в діях адвоката дисциплінарного проступку;
• вимоги заявника (скаржника);
• виклад обставин, якими обґрунтовуються вимоги заявника (скаржника);
• зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, викладену у заяві (скарзі), перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
  

На підтвердження обставин, якими обґрунтовується заява (скарга),заявник (скаржник) надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, надання яких самостійно є неможливим, із обов’язковим зазначенням причин та прохання до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про їх витребування.

До заяви (скарги) додається її копія та копії всіх документів, що приєднуються до неї, для вручення адвокату, щодо поведінки якого подається заява (скарга), а також копія платіжної квитанції банківської установи про оплату за організаційно-технічне забезпечення її розгляду.

За розгляд заяв (скарг) поданих суддями не у рамках наданих їх повноважень процесуальним законодавством України здійснюється оплата за організаційно-технічне забезпечення їх розгляду.

Заява (скарга) підписується заявником (скаржником) або його представником, із зазначенням дати її подання.
У разі подання заяви (скарги) представником, у ній зазначаються ПІБ представника, його поштова адреса, а також номер засобів зв'язку та адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з заявою (скаргою) подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

При виникненні конфлікту між адвокатами, наслідком якого є звернення одного з них зі скаргою до кваліфікаційнодисциплінарної комісії адвокатури регіону, адвокат, який ініціював звернення, зобов’язаний надати докази того, що ним вжиті заходи мирного врегулювання такого конфлікту, зокрема, документи, що свідчать про звернення останнього до Ради адвокатів регіону за робочим місцем адвоката згідно відомостей в Єдиному реєстрі адвокатів України, а стосовно адвоката іноземної держави – асоціації адвокатів чи правового товариства відповідної держави.

Заява (скарга), оформлена без дотримання вищезазначених вимог, повертається заявникові (скаржникові) з відповідним роз'ясненням не пізніше 10 днів від дня її надходження.
Повернення заяви (скарги) не перешкоджає повторному зверненню із заявою (скаргою) до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Визнаються анонімними і розгляду не підлягають заяви (скарги) без зазначення місця проживання (місцезнаходження) заявника (скаржника), не підписані автором, а також такі, з яких неможливо встановити авторство.

Не підлягають розгляду і повертаються повторні заяви (скарги) до однієї і тієї ж кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від одного і того ж заявника (скаржника) з одного і того ж питання, якщо перша заява (скарга) вирішена по суті; заяви (скарги), подані до неналежної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, а також заяви (скарги) осіб, визнаних судом недієздатними.

Вартість

Рішенням РАУ № 203 «Про встановлення плати за організаційно-технічне забезпечення розгляду заяв (скарг) до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури» встановлено та затвердити плату за організаційно-технічне забезпечення розгляду:
- заяв (скарг) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності;
- скарг на рішення дисциплінарних палат кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури;
- скарг на дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури
у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на день подання заяви (скарги).

Від зазначеної плати звільняються:

• заявники (скаржники), які мають відповідні пільги щодо звільнення від оплати судового збору та визначені Законом України «Про судовий збір, а саме особи: які страждають на психічні розлади, та їх представники; з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю; громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори під час виконання службових обов’язків; учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України»;
  
• органи адвокатського самоврядування, їх робочі органи (комітети, центри, комісії та ін.);
  
• суди, Вища рада правосуддя, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів, що звертаються з заявами (скаргами) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності в рамках, наданих їм повноважень процесуальним законодавством України;
  
• особи, які перебувають у місцях позбавлення, обмеження волі, місцях тимчасового тримання або під вартою, якщо заява (скарга) подана через установу, в якій перебуває скаржник.
  

У разі відмови, або відкликання своєї заяви (скарги) заявником (скаржником) після внесення плати за організаційно-технічне забезпечення розгляду заяви (скарги), така плата скаржнику не повертається.

Заявник (скаржник) має право на відшкодування витрат, понесених за організаційно-технічне забезпечення розгляду його заяви (скарги), у разі притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за рахунок адвоката, стосовно якого прийнято відповідне рішення. У свою чергу, у разі задоволення ВКДКА скарги адвоката на рішення КДКА, адвокат має право на відшкодування понесених витрат за організаційно-технічне забезпечення розгляду та підготовку скарги за рахунок заявника (скаржника), який звернувся із заявою (скаргою) до КДКА.

Строки розгляду питання

Звернення громадян підлягають розгляду відповідними головами органів адвокатського самоврядування, яким вони адресовані, в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян».

Підстави для відмови

Заява (скарга), оформлена без дотримання вимог пункту 14 Положення, повертається заявникові (скаржникові) з відповідним роз'ясненням не пізніше 10 днів від дня її надходження.

Повернення заяви (скарги) не перешкоджає повторному зверненню із заявою (скаргою) до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Визнаються анонімними і розгляду не підлягають заяви (скарги) без зазначення місця проживання (місцезнаходження) заявника (скаржника), не підписані автором, а також такі, з яких неможливо встановити авторство.

Не підлягають розгляду і повертаються повторні заяви (скарги) до однієї і тієї ж кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від одного і того ж заявника (скаржника) з одного і того ж питання, якщо перша заява (скарга) вирішена по суті; заяви (скарги), подані до неналежної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, а також заяви (скарги) осіб, визнаних судом недієздатними.

Рішення про повернення та залишення без розгляду заяви (скарги) приймає Голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, якій/якому адресовано заяву (скаргу), про що повідомляється особа, яка її подала, крім анонімних заяв (скарг).

Порядок оскарження

Згідно з ст.42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом 10 днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом 30 днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.

Оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (ВКДКА) за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право:

1. залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін;
2. змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;
3. скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення;
4. направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов’язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.
   

Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом 30 днів з дня його прийняття.