Принципи вибору за відкритими партійними списками

Нормативна база

1. Конституція України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141) [1]
2. Закон Ураїни “ Про місцеві вибори” [2]
3. Закон Ураїни “ Про статус депутатів місцевих рад” [3]

Поняття відкритих списків

Відкриті списки – це не лише публікація списків, це фактично голосування за конкретного кандидата в цьому списку і хто більше набирає, той піднімається в цьому рейтингу вище. Тобто це зміна рейтингу за рахунок голосування за окремого кандидата в списку партії.

Формування партією списків кандидатів

Кожна партія формуватиме два типи списків кандидатів.

• Перший – єдиний для міста (району, області) та кілька окремих для територіальних виборчих округів. До цього списку входять усі кандидати, яких партія висунула в межах міста (району, області). Партія самостійно встановлює черговість розміщення кандидатів у ньому. В єдиному списку партії може бути стільки кандидатів, скільки депутатів нараховується в місцевій раді.
• Другий – це списки для окремих територіальних виборчих округів, куди розподілять кандидатів із загального списку (окрім першого номера). У таких виборчих списках число кандидатів не може бути меншим за 5 і більшим за 12 осіб. Висунуті партією кандидати до місцевої ради не можуть дублюватися в різних територіальних списках.

Процедура голосування

Бюллетень для голосування за відкритими списками матиме перелік і номери усіх партій, які беруть участь у виборах і поле для позначки виборця. Під назвою кожної партії буде перелік прізвищ та номерів кандидатів із регіонального виборчого списку цієї партії. Також бюллетень матиме поле для написання номера кандидата в депутати з регіонального списку.
Тобто спочатку треба буде обрати партію, як і раніше, поставивши позначку у клітинці напроти назви партії. А далі треба буде визначитися і з конкретним кандидатом від цієї партії, вписавши номер обраного зі списку. Якщо такий номер не вказати, то буде врахований тільки голос за партію.
Партія отримає мандат, якщо подолає 5-відсотковий бар'єр. В такому разі кандидат під першим номером у цьому списку гарантовано отримає депутатський мандат.
Кандидати, які наберуть 25 відсотків і більше від виборчої квоти голосів свого округу, потрапляють на початок списку в порядку зменшення кількості голосів за них. У разі отримання рівної кількості голосів, черговість кандидатів залишиться такою, яка була визначена партією на момент балотування. Після кандидатів, які пройшли до ради за квотою, решту розміщують в черговості, визначеній партією.
Виборча квота – це кількість голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандата. Виборчу квоту визначає територіальна виборча комісія. Для цього їй треба буде загальну кількість голосів за ті партії, які здобули не менше 5 відсотків голосів виборців і тепер беруть участь у розподілі мандатів, поділити на кількість мандатів.
Кількість мандатів, на яку треба буде ділити голоси виборців, – це різниця між кількістю місць у раді та кількістю гарантованих мандатів для кожної партії, яка пройшла до ради (по одному мандату на партію).