Кримінальна відповідальність громадян України, які вчинили кримінальне правопорушення за межами України: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 7: Рядок 7:


== Основні положення ==
== Основні положення ==
Законодавством України визначено, що '''громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальним кодексом України]''', якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.  
Відповідно до статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України'''громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за Кримінальним кодексом України''', якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.


== Особливості кваліфікації ==
== Особливості кваліфікації ==
Притягнення особи до кримінальної відповідальності за злочин, що вчинений за межами України, потребує точного встановлення, що ця особа на момент вчинення діяння, була громадянином України або особою без громадянства, що постійно проживає в Україні.
'''Притягнення особи до кримінальної відповідальності за злочин, що вчинений за межами України, потребує точного встановлення, що ця особа на момент вчинення діяння, була громадянином України або особою без громадянства, що постійно проживає в Україні.'''


=== Громадяни України ===
=== Громадяни України ===
[[Громадянство та належність до громадянства України|'''Громадянином України''']] визнається особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України. Виключний перелік таких осіб встановлено Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 «Про громадянство України»]. '''Законодавство України не передбачає подвійного громадянства'''. Якщо встановлено, що особа має, крім українського, ще й громадянство іншої держави, застосовується '''''принцип єдиного громадянства''''' який встановлює, що набуття нею іноземного громадянства виключає її із числа громадян України.<br>
[[Громадянство та належність до громадянства України|'''Громадянином України''']] визнається особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України. Виключний перелік таких осіб встановлено Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text «Про громадянство України»]'''Законодавство України не передбачає подвійного громадянства'''. Якщо встановлено, що особа має, крім українського, ще й громадянство іншої держави, застосовується '''''принцип єдиного громадянства''''' який встановлює, що набуття нею іноземного громадянства виключає її із числа громадян України.
 
'''Документами, що підтверджують громадянство України є:'''
'''Документами, що підтверджують громадянство України є:'''
* паспорт громадянина України;
* паспорт громадянина України;
* паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
* паспорт громадянина України для     виїзду за кордон;
* тимчасове посвідчення громадянина України;
* тимчасове посвідчення     громадянина України;
* дипломатичний паспорт;
* дипломатичний паспорт;
* службовий паспорт;
* службовий паспорт;
* посвідчення особи моряка;
* посвідчення особи моряка;
* посвідчення члена екіпажу;
* посвідчення члена екіпажу;
* посвідчення особи на повернення в Україну
* посвідчення особи на повернення     в Україну.


=== Особи без громадянства, які постійно перебувають в Україні ===
=== Особи без громадянства, які постійно перебувають в Україні ===
'''Особи без громадянства, які постійно перебувають в Україні''' - особи, які не мають доказів належності до громадянства жодної держави і постійно проживають в Україні на підставі посвідки на постійне проживання, як це передбачено Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»].
'''Особи без громадянства, які постійно перебувають в Україні''' - особи, які не мають доказів належності до громадянства жодної держави і постійно проживають в Україні на підставі посвідки на постійне проживання, як це передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»].  
До того ж [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] встановлює, що іноземці і особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також мають такі самі обов’язки, як і громадяни України.
 
'''ВАЖЛИВО!''' Діяння визнається злочином за українськими законами незалежно від того, чи визнається таке діяння злочином у тій країні, де воно було вчинене.
До того ж статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] встановлено, що іноземці і особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також мають такі самі обов’язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
 
'''ВАЖЛИВО!''' Діяння визнається злочином за українськими законами незалежно від того, чи визнається таке діяння злочином у тій країні, де воно було вчинене.


== Правовий принцип «non bis in idem» (одна дія двічі не карається) ==
== Правовий принцип «non bis in idem» (одна дія двічі не карається) ==
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 року] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] проголошують, що '''ніхто не може бути двічі засуджений чи покараний за злочин, за який він уже був остаточно засуджений або виправданий відповідно до закону.''' Тобто, якщо громадяни України або особи без громадянства, які постійно в ній проживають, за вчинення в іншій державі діяння, яке в Україні теж визнається злочином, зазнали там покарання, вони, у разі їх повернення в Україну, вдруге не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за цей же злочин.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text Міжнародний пакт про громадянські та політичні права] від 16 грудня 1966 року та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України] проголошують, що '''ніхто не може бути двічі засуджений чи покараний за злочин, за який він уже був остаточно засуджений або виправданий відповідно до закону.''' Тобто, якщо громадяни України або особи без громадянства, які постійно в ній проживають, за вчинення в іншій державі діяння, яке в Україні теж визнається злочином, зазнали там покарання, вони, у разі їх повернення в Україну, вдруге не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за цей же злочин.
 
Вищезазначене також визначено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text '''Кримінальному кодексі України'''] . Так,  якщо особи, зазначені у частині першій статті 7 '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України]''' , за вчинені кримінальні правопорушення зазнали кримінального покарання за межами України, вони не можуть бути притягнені в Україні до кримінальної відповідальності за ці кримінальні правопорушення.


== Правові наслідки відбутого покарання при вчиненні нового злочину ==
== Правові наслідки відбутого покарання при вчиненні нового злочину ==
Засудження за межами України її громадянина або особи без громадянства, яка постійно проживає в Україні, має певні правові наслідки для таких осіб при вчиненні ними нових злочинів на території України.<br>
'''Засудження за межами України її громадянина або особи без громадянства, яка постійно проживає в Україні, має певні правові наслідки для таких осіб при вчиненні ними нових злочинів на території України.'''
Відповідно до статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] [[Повторність, сукупність і рецидив кримінальних правопорушень|рецидив кримінальних правопорушень]], невідбуте покарання або інші правові наслідки вироку суду іноземної держави враховуються при кваліфікації нового кримінального правопорушення, призначенні покарання, [[Звільнення від відбування покарання. Допомога особам, які звільненні від відбування покарання|звільненні від кримінальної відповідальності або покарання]]. Це положення поширюється також на іноземців та осіб без громадянства, які постійно не проживають в Україні, у разі вчинення ними злочину на території України.


Так, відповідно статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] вирок суду іноземної держави може бути врахований, якщо громадянин України, іноземець або особа без громадянства були засуджені за кримінальне правопорушення, вчинене за межами України, та знову вчинили кримінальне правопорушення на території України. Відповідно до частини першої цієї статті [[Повторність, сукупність і рецидив кримінальних правопорушень|рецидив кримінальних правопорушень]], невідбуте покарання або інші правові наслідки вироку суду іноземної держави враховуються при кваліфікації нового кримінального правопорушення, призначенні покарання, [[Звільнення від відбування покарання. Допомога особам, які звільненні від відбування покарання|звільненні від кримінальної відповідальності або покарання]]. Це положення поширюється також на іноземців та осіб без громадянства, які постійно не проживають в Україні, у разі вчинення ними злочину на території України.
[[Категорія: Кримінальне право]]
[[Категорія: Кримінальне право]]

Версія за 06:59, 1 вересня 2021

Нормативно-правова база

Основні положення

Відповідно до статті 7 Кримінального кодексу Українии громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за Кримінальним кодексом України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Особливості кваліфікації

Притягнення особи до кримінальної відповідальності за злочин, що вчинений за межами України, потребує точного встановлення, що ця особа на момент вчинення діяння, була громадянином України або особою без громадянства, що постійно проживає в Україні.

Громадяни України

Громадянином України визнається особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України. Виключний перелік таких осіб встановлено Законом України «Про громадянство України»Законодавство України не передбачає подвійного громадянства. Якщо встановлено, що особа має, крім українського, ще й громадянство іншої держави, застосовується принцип єдиного громадянства який встановлює, що набуття нею іноземного громадянства виключає її із числа громадян України.

Документами, що підтверджують громадянство України є:

  • паспорт громадянина України;
  • паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
  • тимчасове посвідчення громадянина України;
  • дипломатичний паспорт;
  • службовий паспорт;
  • посвідчення особи моряка;
  • посвідчення члена екіпажу;
  • посвідчення особи на повернення в Україну.

Особи без громадянства, які постійно перебувають в Україні

Особи без громадянства, які постійно перебувають в Україні - особи, які не мають доказів належності до громадянства жодної держави і постійно проживають в Україні на підставі посвідки на постійне проживання, як це передбачено Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

До того ж статтею 26 Конституції України встановлено, що іноземці і особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також мають такі самі обов’язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

ВАЖЛИВО! Діяння визнається злочином за українськими законами незалежно від того, чи визнається таке діяння злочином у тій країні, де воно було вчинене.

Правовий принцип «non bis in idem» (одна дія двічі не карається)

Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 року та Конституція України проголошують, що ніхто не може бути двічі засуджений чи покараний за злочин, за який він уже був остаточно засуджений або виправданий відповідно до закону. Тобто, якщо громадяни України або особи без громадянства, які постійно в ній проживають, за вчинення в іншій державі діяння, яке в Україні теж визнається злочином, зазнали там покарання, вони, у разі їх повернення в Україну, вдруге не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за цей же злочин.

Вищезазначене також визначено у Кримінальному кодексі України . Так, якщо особи, зазначені у частині першій статті 7 Кримінального кодексу України , за вчинені кримінальні правопорушення зазнали кримінального покарання за межами України, вони не можуть бути притягнені в Україні до кримінальної відповідальності за ці кримінальні правопорушення.

Правові наслідки відбутого покарання при вчиненні нового злочину

Засудження за межами України її громадянина або особи без громадянства, яка постійно проживає в Україні, має певні правові наслідки для таких осіб при вчиненні ними нових злочинів на території України.

Так, відповідно статті 9 Кримінального кодексу України вирок суду іноземної держави може бути врахований, якщо громадянин України, іноземець або особа без громадянства були засуджені за кримінальне правопорушення, вчинене за межами України, та знову вчинили кримінальне правопорушення на території України. Відповідно до частини першої цієї статті рецидив кримінальних правопорушень, невідбуте покарання або інші правові наслідки вироку суду іноземної держави враховуються при кваліфікації нового кримінального правопорушення, призначенні покарання, звільненні від кримінальної відповідальності або покарання. Це положення поширюється також на іноземців та осіб без громадянства, які постійно не проживають в Україні, у разі вчинення ними злочину на території України.