Праця жінок: пільги, гарантії: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 55: | Рядок 55: | ||
[[Категорія:Вагітні жінки]] | [[Категорія:Вагітні жінки]] | ||
[[Категорія:Одинока мати (батько)]] | [[Категорія:Одинока мати (батько)]] | ||
[[Категорія:Пільги та гарантії щодо надання відпусток]] |
Версія за 12:01, 13 липня 2017
Нормативна база
- Конституція України
- Кодекс законів про працю України (розділ «Праця жінок»)
- Закон України «Про зайнятість населення»
- Закон України «Про оплату праці»
- Закон України «Про охорону праці»
- Закон України «Про відпустки»
Основні права та гарантії для жінок
- Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям - за наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда (ч.1 ст. 184 КЗпП).
- Не допускається залучення до робіт у нічний час, до надурочних робіт і робіт у вихідні дні і направлення у відрядження вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років (ст. 176 КЗпП). Жінки, що мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, не можуть залучатись до надурочних робіт або направлятись у відрядження без їх згоди (ст. 177 КЗпП).
- На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням або здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний встановлювати їй 4 неповний робочий день або неповний робочий тиждень (ч.1 ст. 56 КЗпП).
- Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватись за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда (ст. 51 КЗпП).
Пільги, передбачені для жінок, передбачені законодавством про охорону праці
Відповідно ст. 174 КЗпП і ст. 10 Закону України "Про охорону праці" забороняється застосування праці жінок:
- на важких роботах;
- на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці,
- на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт, пов'язаних з санітарним та побутовим обслуговуванням),
- у нічний час, окрім галузей народного господарства, де це викликано необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід,
- залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми, відповідно до переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, граничних норм підіймання і переміщення важких речей, що затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я.
Гранично допустимі норми підіймання та переміщення вантажів для жінок:
- підіймання і переміщення вантажів при чергуванні з іншою роботою -10 кг;
- підіймання і переміщення вантажів постійно протягом зміни – 7 кг;
- сумарна маса вантажу при переміщенні протягом кожної години робочої зміни з робочої поверхні – 350 кг;
- з підлоги – 175 кг.
Пільги та гарантії для вагітних жінок та жінок, які мають дітей
- На підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів - 70) календарних днів після пологів, починаючи з дня пологів.
Тривалість відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів (140 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів). Вона надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів. За бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства. Підприємства, установи та організації за рахунок власних коштів можуть надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості. Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років не надається, якщо дитина перебуває на державному утриманні, крім прийомних дітей у прийомних сім’ях та дітей-вихованців у дитячих будинках сімейного типу. У разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, жінці в обов'язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку. Відпустки для догляду за дитиною, передбачені частинами третьою, четвертою та шостою цієї статті, можуть бути використані повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною. За бажанням жінки або осіб, зазначених у частині сьомій цієї статті, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома (ст. 179 КЗпП).
- Жінці з дитиною у віці до півтора років, крім загальної перерви, надаються перерви для годування. (ст. 183 КЗпП).
- Тимчасове переведення вагітних і жінок, які мають дітей до шести років або дитину-інваліда, на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, можливе тільки за їх згодою (ст. 33 КЗпП).
- Власник або уповноважений ним орган повинен у разі необхідності видавати вагітним жінкам і жінкам, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, путівки до санаторіїв та будинків відпочинку безкоштовно або на пільгових умовах, а також подавати їм матеріальну допомогу (ст. 185 КЗпП).
- На підприємствах і в організаціях з широким застосуванням жіночої праці організовуються дитячі ясла, дитячі садки, кімнати для годування грудних дітей, а також кімнати особистої гігієни жінок (ст. 186 КЗпП).
Пільги та гарантії для жінок при наданні відпусток
- Щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника надаються, зокрема: жінкам - перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда (ст.10 Закону України «Про відпустки»).
- Щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються: - особам віком до вісімнадцяти років; - жінкам перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї; - жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда; - одинокій матері (батьку), які виховують дитину без батька (матері); опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків; - дружинам (чоловікам) військовослужбовців.
- За бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства (ст. 179 КЗпП).
- Надання жінкам оплачуваної відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами (ст. 179 КЗпП).
- Відпустки для догляду за дитиною можуть бути використані повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною (ст. 179 КЗпП).
- За бажанням жінки або інших осіб, які фактично доглядають за дитиною, у період перебування їх у відпустці по догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. При цьому за ними зберігається право на одержання допомоги в 7 період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ст. 179 КЗпП).
- У разі надання жінкам відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за заявою жінки приєднати до неї щорічні основну і додаткову відпустки незалежно від тривалості її роботи на даному підприємстві, в установі, організації в поточному робочому році. (ст. 180 КЗпП).
- Надання додаткової оплачуваної відпустки жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, чи одному із прийомних батьків (ст. 19 Закону України “Про відпустки”).