Арбітражна угода

Нормативно-правова база

• Конвенція про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень
• Європейська конвенція про зовнішньоторговельний арбітраж
• Типовий закон ЮНСІТРАЛ щодо міжнародного торгівельного арбітражу
• Господарський процесуальний кодекс України
• Господарський кодекс України
• Цивільний процесуальний кодекс України
• Закон України «Про міжнародний комерційний арбітраж»
• Закон України «Про міжнародне приватне право»
• Регламент Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України
• Регламент Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України

Загальні положення про арбітраж

Арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні.
Сторони можуть за власним розсудом визначати кількість арбітрів. Якщо сторони не визначать цієї кількості, то призначаються три арбітри.

Існує два види арбітражних угод за формою фіксації, а саме:

• арбітражне застереження, тобто домовленість про передачу майбутніх спорів у арбітраж, міститься в основному договорі і, отже, є однією з умов цього договору, що була погоджена сторонами на стадії розроблення тексту договору та при його підписанні. Така угода має перспективний характер, спрямована в майбутнє.
• окрема арбітражна угода, також носить назву "третейський запис", "компроміс" - це домовленість сторін щодо передачі в арбітраж вже існуючих спорів, які виникли на основі конкретних правовідносин. Такий вид на противагу арбітражному застереженню, характеризується ретроспективним характером, адже спрямований у минуле - на спір, що вже виник і не був урегульований переговорами між сторонами.

Переваги:

1. нейтральність;
2. можливість обрати арбітра, місце арбітражу, застосовуване право і т. д.;
3. гнучкість процесу (ведення процесу на розсуд арбітра, можливість обумовити розгляд справи без проведення засідань);
4. менш формальні і строгі правила процедури;
5. швидкість;
6. конфіденційність;
7. остаточність та виконуваність арбітражного рішення;
8. подання позову до МКА зупиняє нарахування 0,3 % пені по ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Недоліки:

1. обмежені повноваження арбітрів (щодо витребування доказів, забезпечення позову тощо);
2. не завжди швидше і дешевше;
3. можливі проблеми з визнанням і виконанням арбітражного рішення (в деяких юрисдикціях, в т.ч. в Україні).

Арбітражне застереження

Арбітражне застереження — це угода сторін про арбітражний порядок вирішення спорів, яка прямо включена в контракт і є його складовою. Підписант арбітражного застереження повинен бути уповноважений на вчинення саме такого правочину (п. 2 листа ВССУ від 26.07.2011 Про перегляд судових рішень із мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанцій одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах). Аналогічна практика є і в інших країнах світу.

Найбільш поширені дефекти арбітражних застережень:

• хибна назва арбітражної інституції
• розбіжності у перекладі двомовних контрактів
• незобов'язальний характер арбітражного застереження
• суперечливість іншим положенням контракту

До МКА можуть за угодою сторін передаватися:

• спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном;
• спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об'єднань та організацій, створених на території України, між собою, спори між їх учасниками, а так само їх спори з іншими суб'єктами права України. (ч. 2 ст. 1 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»)
  

Процедура вирішення спорів в арбітражі

• Подання позовної заяви(сплата реєстраційного збору) і порушення провадження у справі
• Сплата арбітражного збору і призначення арбітра (якщо застосовується) позивачем
• Надсилання позовних матеріалів відповідачу
• Відзив на позовну заяву
• Призначення арбітра відповідачем (якщо застосовується)
• Формування складу арбітражного суду. Передача справи складу арбітражного суду
• Повідомлення про слухання справи
• Арбітражний розгляд
• Завершення арбітражного розгляду винесенням арбітражного рішення або постанови про припинення арбітражного розгляду

Процедура визнання та виконання іноземних арбітражних рішень в Україні

В національному законодавстві можуть бути передбачені різні форми оскарження рішення (заява про скасування, апеляція та ін.). Типовий закон ЮНСІТРАЛ передбачає можливість скасування арбітражного рішення шляхом оскарження. Оскарження в суді арбітражного рішення може бути здійснено тільки шляхом передачі клопотання про скасування, зокрема у тому випадку, коли сторона, яка заявляє клопотання, наддасть докази того, що одна з сторін в арбітражній угоді була в будь-якій мірі недієздатною; якщо ця угода недійсна за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а за відсутністю такої вказівки – за законом країни суду; якщо сторона не була належним чином повідомлена про призначення арбітра або про арбітражний розгляд або з інших причин не могла надати свої пояснення, або рішення винесено по спору, не передбаченому чи не підлягаючому умовам арбітражної угоди, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; якщо склад арбітражного суду або арбітражна процедура не відповідали угоді сторін і т. ін. Рішення може бути оскаржене і в тому випадку, коли суд визначить, що об’єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законами даної держави або арбітражне рішення суперечить публічному порядку даної держави. Рішення арбітражу виконуються добровільно. Добровільність виконання рішень арбітражу відповідає правовій природі цієї юрисдикції. Разом з цим іноді виникає необхідність звернення до використання заходів примусового виконання рішень арбітражу.

Арбітражне рішення національного арбітражу в тій чи іншій державі звичайно виконується в тому ж порядку, що й рішення суду.

Для міжнародного комерційного арбітражу більш актуальною проблемою є порядок виконання іноземного арбітражного рішення. Мова йде про те, чи може арбітражне рішення бути виконаним в іншій країні. Незважаючи на відмінності у національних законодавствах, можна констатувати, що, в принципі, можливість примусового виконання іноземного арбітражного рішення передбачена у всіх країнах. При цьому загальний принцип виконання іноземних арбітражних рішень зводиться до того, що вони можуть бути виконані за законодавством іншої країни, де одержується їх виконання. Якщо ж є міжнародний договір, учасниками якого є та чи інша держава, то у відповідності з договірною міжнародною практикою застосовуються міжнародно-правові норми.

Див. також:

• Правовий спір: шляхи вирішення
• Звернення до третейського суду
• Провадження у справах про надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів
• Оскарження рішень третейських судів