Щорічна відпустка після відпустки для догляду за дитиною

Нормативна база

• Конституція України

• Кодекс законів про працю України

• Сімейний кодекс України •

Закон України «Про відпустки»

• Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»

Право на щорічну основну відпустку

Ст. 45 Конституції України гарантує, що кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.

Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про відпустки», право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Тривалість щорічної основної відпустки становить не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відліковується від дня укладення трудового договору, відповідно до ст. 75 КЗпП України та ст. 6 ЗУ «Про відпустки».

Загальні правила надання щорічної відпустки після відпустки для догляду за дитиною

Надання щорічної основної відпустки (соціальної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку або відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку) прив’язане до відпрацьованого робочого року, який відраховується з дня укладення трудового договору (прийняття на роботу).

Після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. Ця відпустка може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів.

З особою, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку (або у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку), трудовий договір не припиняється, а межі робочого року залишаються незмінними.

Період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами зараховується в стаж, який дає право на щорічну основну відпустку, а період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку (чи 6-ти років) – не зараховується до стажу, який дає право на щорічну відпустку.

Норма про надання щорічної відпустки повної тривалості після закінчення 6-ти місяців безперервної роботи в роботодавця стосується виключно працівників, які працюють перший робочий рік, тобто після виходу з «декретної» відпустки не застосовується. Щорічна відпустка за другий і наступні роки роботи може бути надана в будь-який час відповідного робочого року.

Період щорічної відпустки визначається за погодженням між працівником і роботодавцем. Але в статті 10 ЗУ «Про відпустки» вказані категорії працівників, за бажанням яких щорічні відпустки надаються у зручний для них час.

Тобто, після виходу працівника на роботу з відпустки для догляду за дитиною, йому можуть відразу ж надати щорічну відпустку.

Обчислення стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку після відпустки для догляду за дитиною (зразок)

З працівницею оформлено трудові відносини з 01.10.2013 р. За другий робочий рік вона використала щорічну основну відпустку повної тривалості (24 календарні дні) з 01.12.2014 р. по 24.12.2014 р., після чого пішла у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами (126 календарних днів) з 25.12.2014 р. по 29.04.2015 р. З 30.04.2015 р. по 01.03.2018 р. працівниця перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. Після закінчення відпустки для догляду за дитиною, працівниця приступила до роботи та просить надати їй щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарних дні з 24.09.2018 р. Що робити роботодавцю з її вимогою? Вираховуємо межі робочого року, а саме: перший робочий рік – з 01.10.2013 р. по 30.09.2014 р., другий робочий рік – з 01.10.2014 р. по 30.09.2015 р. (була відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, розпочалась відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку), третій робочий рік – з 01.10.2015 р. по 30.09.2016 р. (весь час відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку), четвертий робочий рік – з 01.10.2016 р. по 30.09.2017 р. (весь час відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку), п’ятий робочий рік – з 01.10.2017 р. по 30.09.2018 р. (припало закінчення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку). Для того, щоб провести розрахунки, необхідно визначити, які «декретні» періоди будуть враховуватися в стаж для надання щорічної основної відпустки, а які – не будуть. Розбираємося з правом працівниці на щорічну основну відпустку до початку відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. Другий робочий рік (з 01.10.2014 р. по 30.09.2015 р.). Кількість днів щорічної основної відпустки, що належить працівниці за другий робочий рік (з 01.10.2014 р. по 29.04.2015 р. – закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами). Усього 202 календарні дні (без урахування святкових і неробочих днів, які припали на цей період). Період з 30.04.2015 р. по 30.09.2015 р. другого робочого року не враховується в стаж для надання щорічної основної відпустки, оскільки у вказаний період працівниця вже перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. Кількість днів щорічної основної відпустки, які припадають на один день року – 24:(365-10)=0,0676056 (к.дн.), де 24 – тривалість щорічної основної відпустки, що належить працівниці за повністю відпрацьований робочий рік; 365 – кількість календарних днів року; 10 – кількість святкових і неробочих днів, які припали на повний четвертий робочий рік. Отже, всього 14 календарних днів. Ми пам’ятаємо, що працівниця перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами використала щорічну основну відпустку повної тривалості, тобто 24 календарні дні. З розрахунків вбачається, що працівниці за другий робочий рік належить щорічна основна відпустка тривалістю лише 14 календарних днів, тобто 10 календарних днів їй надано «наперед». За третій-четвертий робочі роки у працівниці не виникає права на щорічну основну відпустку, оскільки протягом цих робочих років вона повністю перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. Починається п’ятий робочий рік (з 01.10.2017 р. по 30.09.2018 р.). Частина цього робочого року (з 01.10.2017 р. по 01.03.2018 р.) не зараховується в стаж, який дає право на щорічну основну відпустку. Вираховуємо кількість календарних днів у період з дати виходу працівниці на роботу з відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку по дату закінчення п’ятого робочого року (з 02.03.2018 р. по 30.09.2018 р.) за вже відомою нам схемою. Усього 206 календарних днів, що дають право на щорічну відпустку, відповідно – 14 календарних днів щорічної основної відпустки. Через те, що працівниця перед «декретом» використала 10 календарних днів щорічної основної відпустки «авансом», то з 24.09.2018 р. працівниця може використати лише 4 календарні дні цієї відпустки. Оскільки працівниця вийшла на роботу з відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку у межах п’ятого робочого року, то щорічна основна відпустка за шостий робочий рік їй може бути надана повної тривалості тільки з 01.10.2017 р. (почнеться відлік нового робочого року).