Приватизація квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку

Нормативна база

• Цивільний кодекс України
• Житловий Кодекс Української РСР
• Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1994 року № 248 "Про індексацію номінальної вартості житлових чеків"
• Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затверджене наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 (далі - Положення)
• Лист Державної реєстраційної служби України від 14 січня 2013 року № 08-06-15-13 "Щодо питань, пов'язаних з видачею свідоцтв про право власності наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді"
• Рішення Конституційного Суду України від 10 червня 2010 року у справі № 1-38/2010 за конституційним зверненням громадянки Власової Ганни Іванівни щодо офіційного тлумачення положення пункту 5 статті 5 Закону України "Про приватизацію ржавного житлового фонду" (справа про безоплатну приватизацію житла)

Загальна інформація

Приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України (пункт 1 статті 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (далі - Закон).

До об'єктів приватизації належать:

1. квартири багатоквартирних будинків;
2. одноквартирні будинки;
3. житлові приміщення в гуртожитках (кімнати, житлові блоки, секції);
4. кімнати в квартирах та одноквартирних будинках, де проживають двоє і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму.

https://www.stepngo.in.ua/pravova-dopomoga-pryvatyzatsiia/

Не підлягають приватизації:

1. квартири-музеї;
2. квартири (будинки), житлові приміщення в гуртожитках, розташованих на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв;
3. квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей);
4. квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових;
5. квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (пункт 2 статті 2 Закону).

Норма приватизації

Приватизація передбачає безоплатну передачу громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 кв. м загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї (лише громадяни, які постійно проживають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло) та додатково 10 кв. м на сім'ю (пункт 1 статті 3 Закону).

Якщо загальна площа квартири (будинку) перевищує площу, яку має право отримати сім'я наймача безоплатно, наймач здійснює доплату цінними паперами, одержаними для приватизації державних підприємств чи землі, а у разі їх відсутності - грошима. Сума доплат визначається добутком розміру надлишкової загальної площі на вартість одного квадратного метра (пункт 3 статті 5 Закону).

Оплата вартості надлишкової загальної площі приватизованого житла може провадитись громадянами у розстрочку на 10 років за умови внесення первинного внеску в розмірі не менше 10 відсотків суми, що підлягає виплаті. При цьому громадянин дає органу приватизації письмове зобов'язання про погашення суми вартості, що залишається несплаченою (пункт 11 Положення).

Допоміжні приміщення передаються у спільну сумісну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах безоплатно і окремо приватизації не підлягають (пункт 7 Положення).

Кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Житлові чеки

Право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків (приватизаційні папери, які одержуються всіма громадянами України і використовуються при приватизації державного житлового фонду) одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію Закону.

Право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитку з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них.

Номінальна вартість житлового чеку визначається відновною вартістю наявного державного житлового фонду з урахуванням загального індексу зростання вартості майна - 10, прийнятого для розрахунків в Державній програмі приватизації державного майна (606 млрд. крб. за станом на 1 липня 1992 року), з розрахунку на кожного громадянина України - 12 тис. карбованців. Ця сума підлягає періодичній індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1994 року № 248 "Про індексацію номінальної вартості житлових чеків".

Порядок приватизації

Куди звернутися

Приватизація здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Перелік необхідних документів

Громадянин подає до органів приватизації такі документи:

1. заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі (бланк надається в органі приватизації);
2. копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім’ї (для осіб, які не досягли 14 років, копії свідоцтв про народження), які проживають разом з ним;
3. копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім’ї, які проживають разом з ним (крім випадків, коли через свої релігійні переконання особи відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
4. копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім’ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, тощо);
5. довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім’ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі;
6. технічний паспорт на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), а на одноквартирний будинок - технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок;
7. копія ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку;
8. документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім’ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду;
9. копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації відповідно до законодавства (за наявності);
10. заява-згода тимчасово відсутніх членів сім’ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі;
11. витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність у власності житла (для громадян, які проживають у гуртожитку);
12. копію договору найму жилого приміщення та/або копію договору оренди житла (для громадян, які проживають у гуртожитку);
13. форму первинної облікової документації № 028/о "Консультаційний висновок спеціаліста" з відміткою про відсутність захворювання на туберкульоз (для громадян, які проживають у гуртожитку).

За малолітніх та неповнолітніх членів сім’ї наймача рішення щодо приватизації житла приймають батьки (усиновлювачі) або опікуни. Згоду на участь у приватизації дітей батьки (усиновлювачі) або опікуни засвідчують своїми підписами у заяві біля прізвища дитини (пункт 13 Положення).

Прийняття рішення

Орган приватизації приймає рішення про передачу квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах у власність громадян та на підставі вказаного рішення орган видає свідоцтво про право власності та реєструє його у спеціальній реєстраційній книзі (пункт 23 Положення).

Свідоцтво про право власності підлягає обов'язковій реєстрації в органі державної реєстрації прав.

Судова практика

• Рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України"
• Рішення Європейського суду з прав людини від 16 травня 2013 року у справі "Максименко та Герасименко проти України"
• Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 березня 2017 року № 752/12075/15-ц (умовою приватизації житла є письмова згода повнолітніх членів сім'ї, а також батьків неповнолітньої дитини, що мешкає в квартирі. За відсутності такої згоди приватизація визнається недійсною)

Див. також

• Приватизація допоміжних приміщень у багатоквартирному будинку
• Приватизація житлового приміщення за відсутності ордеру