Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 28: Рядок 28:
== Судова практика ==
== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/84229880 Постанова Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 9901/283/19]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/84229880 Постанова Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 9901/283/19]
[[Категорія:Адміністративне право]]
 
== Див. також ==
* [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі]]
* [[Спрощене провадження в адміністративних справах]]
* [[Перегляд судових рішень Верховним Судом у адміністративних справах]]
[[Категорія:Верховна Рада України]]
[[Категорія:Верховна Рада України]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Президент України]]

Версія за 12:01, 25 травня 2020

Нормативна база

Загальна інформація

Відповідно до статті 266 КАСУ в особливому порядку розглядають адміністративні справи щодо:

♦ законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України;

♦ законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України.

Порядок судового розгляду

Адміністративні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п’яти суддів.

Верховний Суд за наслідками розгляду адміністративних справ може:

  • визнати акт Верховної Ради України, Президента України протиправним та нечинним повністю або в окремій його частині;
  • визнати дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України протиправними, зобов’язати Верховну Раду України, Президента України вчинити певні дії;
  • застосувати інші наслідки протиправності таких рішень, дій чи бездіяльності, визначені статтею 245 КАСУ, а саме:
  1. визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення;
  2. визнати дії суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язати утриматися від вчинення певних дій;
  3. встановити наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень;
  4. прийняти судом одне із зазначених рішень та стягнути з відповідача - суб’єкта владних повноважень кошти на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;
  5. інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Судом апеляційної інстанції у справах є Велика Палата Верховного Суду. Судове рішення Верховного Суду у таких справах набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Судова практика

Див. також