Право регулювання організаціії діяльності Інтернет-магазину

Нормативна база

1. Конституція України (якою закріплено загальне право на підприємницьку діяльність)
2. Закон України “Про електронну комерцію” №675
3. Господарський кодекс України
4. Цивільний кодекси України
5. Кодекс України про адміністративні правопорушення
6. Кримінальний кодекс України
7. Закон України «Про захист прав споживачів»
8. Закон України «Про рекламу»
9. Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»
10. Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»
11. Закон України «Про захист персональних даних»
12. Закон України “Про ліцензування видів господарської діяльності”
13. Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг"
14. Закон України "Про платіжні послуги" набуде чинності з 01.08.2021р.
15. Закон України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах"
16. Правила продажу товарів на замовлення та поза торговельними або офісними приміщеннями, затверджені наказом Мінекономіки України від 19.04.2007 № 103
17. Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 833
18. Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затверджені наказом Мінекономіки України від 11.07.2003 № 185.

Вимоги до ведення діяльності Інтернет-магазину

Відповідно до ст. 3 Закону № 675 Інтернет-магазин являє собою засіб для реалізації товару, роботи або послуги шляхом укладання електронного правочину з покупцями, замовниками.
Виходячи зі змісту даної норми, веб-сайт інтернет-магазину повинен:

• містити повну інформацію про товар (наявність сертифікатів, інших необхідних документів);
• містити інформацію про продавця: повне найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код – для юросіб;
• П. І. Б., місце реєстрації, реєстраційний номер облікової картки платника податків – для підприємців;
• інші відомості, визначені Законом № 675;
• передбачати можливість укладання електронного правочину.

Вимогою для особи, що відкриває Інтернет-магазин, є реєстрація юридичної особи або ФОП у встановленому порядку. Одночасно відбувається реєстрація як платника податків у відповідних податкових органах.

Відповідно до законодавства України сама по собі діяльність із продажу товарів, робіт чи послуг через Інтернет-магазин ліцензуванню не підлягає. Тому при відкритті Інтернет-магазину отримувати ліцензію не потрібно.

В той же час слід пам’ятати, що окремі види підприємницької діяльності що здійснюються Інтернет-магазином все ж таки можуть попадати під дію Закону України “Про ліцензування видів господарської діяльності” та інших нормативно-правових актів, що визначають порядок державного регулювання певних видів господарської діяльності.

До таких видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, зокрема належать роздрібна торгівля алкоголем, лікарськими засобами, будь яка підприємницька діяльність, що здійснюється як на території так і за межами території України.
Торговий патент для Інтернет-магазинів не потрібен.

Укладення договору в Інтернет-магазині

Договір, який укладено в Інтернет-магазині, вважається електронним правочином.
Електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним Законом "Про електронну комерцію";

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Обов’язкові умови електронного договору
Для укладення електронного правочину обов’язково на сайті повинні зазначатися найменування товару, роботи чи послуги, а також її вартість. Розміщення вказаної інформації повинно безумовно вказувати на готовність продавця виконати зазначені вимоги щодо продажу та доставки товару, виконання роботи чи надання послуги.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про електронну комерцію" розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України "Про платіжні послуги", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків.

Додаткові умови електронного договору

Законом “Про електронну комерцію” визначено, що крім обов’язкових умов може бути передбачені і інші умови, зокрема:

• порядок укладення договору (наприклад, зазначено про обов’язковість проведення попередньої оплати, але така оплата проводиться після підтвердження продавцем отримання замовлення);
• можливість та порядок внесення змін до договору (наприклад, можливість заміни товару на аналогічний, у разі відсутності замовленого на складі продавця);
• спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (наприклад, прийняття пропозиції здійснюється шляхом надсилання листа за допомогою емейл або заповнення форми);
• порядок обміну інформацією між покупцем і продавцем під час виконання договору (наприклад, інформація про адреси листування та строки відповіді);
• порядок дій у разі, якщо покупець помилково або неправильно вказав інформацію про укладення договору як такого (помилково направив замовлення) або щодо окремих його умов (наприклад, невірно зазначив адресу доставки).

Окремі умови, що будуть обов’язковими складовими електронного договору між покупцем та продавцем, можуть зазначатися в окремому електронному документі (файлі), до якого відсилається покупець.

Після укладення договору в Інтернеті, покупець повинен отримати від продавця оперативне підтвердження отримання замовлення, а також зазначення умов договору для унеможливлення в подальшому їх односторонньої зміни. Таким підтвердженням може розглядатися, наприклад, електронний лист із підтвердженням та зазначенням товару, що придбається, його характеристик, ціни, умов оплати та доставки, а також посилання на інші умови договору, що можуть бути розміщені на сайті інтернет-магазину.

Крім підтвердження отримання замовлення, по факту виконання договірних зобов’язань (наприклад) продавець повинен обов’язково надати вже підтвердження вчинення правочину, якими можуть бути електронний документ, квитанція, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку. Такий документ обов’язково повинен містити порядок обміну чи повернення товару, відмови від роботи чи послуги, найменування продавця адреса та контакті дані, а також гарантійні зобов’язання.

Захист прав споживачів у діяльності Інтернет-магазину

Відносини, що виникають між продавцями та покупцями в Інтернет-магазинах, в повному обсязі підпадають під дію Закону України “Про захист прав споживачів”. Законом визначено, що товари, які продаються споживачам, повинні бути якісними. При чому, на вимогу покупця продавець повинен надати документи, що підтверджують якість товарів. Такими документами можуть бути сертифікати відповідності, гігієнічні висновки, тощо.

Згідно із вимогами Закону України “Про захист прав споживачів” покупець без необхідності будь-якого обґрунтування має можливість повернути річ, якщо протягом 14 днів з дня отримання такої речі або отримання документа, що підтверджує факт укладення правочину, повідомить про це продавця.

Повернення товару

У випадку розірвання договору покупець має повідомити продавцю місце, де товар може бути повернутий. Тобто товар має бути забраний продавцем.

Строк, протягом якого товар має бути забраний, а гроші повернуті покупцю, становить не більше 30 діб. При чому, до повернення грошей продавцем, покупець має право притримати товар.
В умовах договору купівлі-продажу Інтернет-магазином може бути визначено, що товар поставляється та повертається за допомогою пошти. В цьому випадку покупець має повертати товар за допомогою пошти.
Проте в абсолютно всіх випадках, усі витрати із повернення товару покладаються на продавця.

Покупець до вжиття заходів продавцем із повернення товару зобов’язаний протягом 60 днів зберігати його. Якщо продавець за цей час не вжив заходів із повернення товарів такий товар переходить у власність покупця без обов’язку за нього сплатити.
В той же час, якщо продавець не повертає сплачені кошти за товар протягом 30 днів, за кожен наступний день нараховується пеня у розмірі 1 % від вартості товару.

Увага! У разі недосягненні згоди усі питання вирішуються в судовому порядку.

Відповідальність власників Інтернет-магазинів

Також вкрай важливий момент в організації діяльності Інтернет-магазину, що допомагає здійснювати свою діяльність із дотриманням норм законодавства, є усвідомлення можливих несприятливих наслідків, що передбачені такими нормативно-правововими актами.

Цивільно-правова відповідальність

Такий вид відповідальності передбачає, як правило, сплату штрафних санкцій, пені, а також відшкодування матеріальної та моральної шкоди за порушення зобов’язань, що передбачені договором.

Адміністративна відповідальність

Кодекс України про адміністративні правопорушення містить окремий розділ, що передбачає відповідальність за порушення правил здійснення підприємницької діяльності.
Діяльність інтернет-магазину без державної реєстрації є адміністративним порушенням, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі від 17 000 грн. до 34 000 грн., також може бути конфіскована вся продукція, а також гроші, отримані від реалізації продукції.

Відповідальність за підприємницьку діяльність без отримання ліцензії така сама, як і за діяльність без держаної реєстрації (Відсутність податкового обліку, порушення порядку ведення обліку доходів і витрат, здійснення підприємницької діяльності без реєстрації або без отримання ліцензії чи дозволу).

Кримінальна відповідальність

Згідно ст. 190 Кримінального кодексу України заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Корисні посилання

Шахрайство при покупках і продажах в мережі Інтернет