Договір у сфері надання готельних послуг

Нормативна база

• Міжнародна готельна конвенція щодо укладання контрактів власниками готелів та турагентами
• Цивільний кодекс України
• Закон України «Про туризм»
• Закон України «Про захист прав споживачів»
• ДСТУ 4268:2003

Загальна інформація

Відповідно до ст. 22 Закону України “Про туризм”, за договором на готельне обслуговування одна сторона (готель або інший суб'єкт, що надає послуги з розміщення) зобов'язується за дорученням іншої сторони (проживаючого) надати послуги по тимчасовому проживанню (ночівлі) у спеціально обладнаному жилому приміщенні (номері), виконати або організувати виконання інших визначених договором на готельне обслуговування послуг, пов'язаних з тимчасовим проживанням, а проживаючий зобов'язується сплатити за ці послуги встановлену плату.

Згідно Національного стандарту України ДСТУ 4268:2003 “Послуги туристичні. Засоби розміщування“, засоби розміщування — це будь-які об'єкти, в яких регулярно або час від часу надають послуги розміщення для ночівлі, в тому числі орендовані засоби розміщуванн, неосновне власне житло тощо.

Відповідно до ст. 22 Закону України “Про туризм” до послуг, пов'язаних з тимчасовим розміщенням, належать послуги з обслуговування жилого приміщення (номера), харчування (ресторанного обслуговування), із збереження майна і багажу проживаючого, а також інші послуги, надані залежно від категорії готелю.

До відносин за договором на готельне обслуговування застосовуються норми Цивільного кодексу(ст. 633, 638), закон України "Про захист прав споживачів" та інші нормативно-правові акти, прийняті відповідно до них. Цей Закон застосовується при наданні готельного обслуговування в мотелях, будинках відпочинку, санаторіях, пансіонатах, а також інших місцях, призначених для розміщення громадян.

Готель або інший суб'єкт, що надає послуги з розміщення, зобов'язаний до укладення договору надати необхідну і достовірну інформацію про послуги з готельного обслуговування, їх види і особливості, про порядок і терміни оплати послуг готелю та надати проживаючому на його прохання інші пов'язані із договором і відповідним готельним обслуговуванням відомості, а також іншу інформацію, передбачену законодавством про захист прав споживачів.

Форма договору

Договір на готельне обслуговування укладається як шляхом укладення письмового договору, так і шляхом прийняття готелем заявки на бронювання за допомогою поштового, телефонного чи іншого зв'язку, що дозволяє достовірно встановити особу, від якої надходить заявка. У разі прийняття заявки договір на готельне обслуговування вважається укладеним з моменту отримання підтвердження готелю про прийняття замовлення та вказівки можливого початку надання готельного обслуговування з визначеного часу.

При цьому за своєю суттю подання заявки на бронювання за допомогою поштового, телефонного чи іншого зв'язку та підтвердження виконавця про прийняття замовлення є також вчиненням його у письмовій формі. Такий висновок можна зробити зі змісту ст. 207 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі , якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

В ст. 9 Міжнародної готельної конвенції щодо укладання контрактів власниками готелей та турагентами визначено, що початком укладення готельного контракту визначається направлення турагентом на адресу власника готелю запиту на бронювання готельних послуг.

Виходячи із буквального змісту наведеного, під бронюванням розуміється не що інше, як процес замовлення замовником готельних послуг, тобто процедура укладення договору.

Відповідальність сторін

Згідно зі ст. 22 Закону України "Про туризм" відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю чи майну проживаючого, визначається відповідно до цивільного законодавства, якщо договором на готельне обслуговування не передбачена підвищена відповідальність готелю.

Права й обов'язки, відповідальність сторін та інші умови договору між туроператором (турагентом) та готелем чи іншим суб'єктом, що надає послуги з розміщення, визначаються загальними положеннями про агентський договір, якщо інше не передбачено договором між ними та цим Законом.