Комісія по трудових спорах: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Рядок 30: Рядок 30:


== Порядок розгляду трудового спору у КТС ==
== Порядок розгляду трудового спору у КТС ==
 
[[Файл:Етапи розгляду трудового спору у КТС.jpg|міні|Етапи розгляду трудового спору у КТС]]
Етапи розгляду трудового спору у КТС:<br>
Етапи розгляду трудового спору у КТС:<br>
І. Подача заяви працівником.<br>
І. Подача заяви працівником.<br>

Версія за 08:20, 13 квітня 2020

Нормативна база

Поняття “Комісія по трудових спорах”

Комісія по трудових спорах (далі - КТС) є одним з органів, що створюється і функціонує на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) з метою розгляду та вирішення індивідуальних трудових спорів, які виникають між працівником і роботодавцем або уповноваженим ним органом, з приводу порушення прав та законних інтересів працівників.

Порядок обрання, чисельність, склад і строк повноважень комісії по трудових спорах

КТС обирається загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства, установи, організації з числом працюючих не менш як 15 чоловік.

Якщо на підприємстві працює менше ніж 15 осіб, КТС не створюється і працівник має право звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті (міськрайонного) суду.

Порядок обрання, чисельність, склад і строк повноважень комісії визначаються загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства, установи, організації. При цьому кількість робітників (працівників робітничих професій) у складі КТС підприємства повинна бути не менше половини її складу.

КТС обирає із свого складу голову, його заступників і секретаря комісії.

За рішенням загальних зборів (конференції) трудового колективу підприємства, установи, організації можуть бути створені КТС у цехах та інших аналогічних підрозділах. Ці комісії обираються колективами підрозділів і діють на тих же підставах, що й КТС підприємств, установ, організацій.

У КТС підрозділів можуть розглядатись трудові спори в межах повноважень цих підрозділів.

Організаційно-технічне забезпечення КТС (надання обладнаного приміщення, друкарської та іншої техніки, необхідної літератури, організація діловодства, облік та зберігання заяв працівників і справ, підготовка та видача копій рішень і т. ін.) здійснюється власником або уповноваженим ним органом.

КТС підприємства, установи, організації має печатку встановленого зразка.

Власник або уповноважений ним орган не має права перешкоджати створенню та організації діяльності КТС у межах підприємства (структурного підрозділу).

Порядок розгляду трудового спору у КТС

Етапи розгляду трудового спору у КТС

Етапи розгляду трудового спору у КТС:
І. Подача заяви працівником.
ІІ. Розгляд спору і прийняття рішення.
ІІІ. Виконання/невиконання рішення або його оскарження.

І. Подача заяви працівником

Заява працівника, що надійшла до комісії, підлягає обов'язковій реєстрації.

ІІ. Розгляд спору і прийняття рішення

Комісія по трудових спорах:

  • розглядає індивідуальний трудовий спір:
  1. у десятиденний строк з дня подання заяви;
  2. у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат. У разі нез'явлення працівника або його представника на засідання комісії розгляд заяви відкладається до наступного засідання. При повторному нез'явленні працівника без поважних причин комісія може винести рішення про зняття цієї заяви з розгляду, що не позбавляє працівника права подати заяву знову в межах тримісячного строку з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
  • має право:
  1. викликати на засідання свідків;
  2. доручати спеціалістам проведення технічних, бухгалтерських та інших перевірок;
  3. вимагати від власника або уповноваженого ним органу необхідні розрахунки та документи.

Засідання КТС вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин обраних до її складу членів.

Працівник і власник або уповноважений ним орган мають право заявити мотивований відвід будь-якому члену комісії. Питання про відвід вирішується більшістю голосів членів комісії, присутніх на засіданні. Член комісії, якому заявлено відвід, не бере участі у вирішенні питання про відвід.

На засіданні комісії ведеться протокол, який підписується головою або його заступником і секретарем.

Комісія по трудових спорах приймає рішення більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні.
У ньому зазначаються:

  • повне найменування підприємства, установи, організації;
  • прізвище, ім'я та по батькові працівника, який звернувся, або його представника;
  • дата звернення до комісії;
  • дата розгляду спору;
  • суть спору;
  • прізвища членів комісії, власника або представників уповноваженого ним органу;
  • результати голосування;
  • мотивоване рішення комісії.

Копії рішення комісії у триденний строк вручаються працівникові, власникові або уповноваженому ним органу.

ІІІ. Виконання/невиконання рішення КТС

Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню власником або уповноваженим ним органом у триденний строк по закінченні десяти днів, передбачених на його оскарження.
У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа.
У посвідченні вказуються найменування органу, який виніс рішення щодо трудового спору, дати прийняття і видачі та номер рішення, прізвище, ім'я, по батькові та адреса стягувача, найменування та адреса боржника, номери його рахунків у банках, рішення по суті спору, строк пред'явлення посвідчення до виконання. Посвідчення засвідчується підписом голови або заступника голови комісії по трудових спорах підприємства, установи, організації та печаткою комісії по трудових спорах.
Посвідчення не видається, якщо працівник чи власник або уповноважений ним орган звернувся із заявою про вирішення трудового спору до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду. На підставі посвідчення, пред'явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку.

Оскарження рішення КТС

У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.

Строки звернення до комісії по трудових спорах

Працівник може звернутися до комісії по трудових спорах:

  • у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права;
  • без обмеження будь-яким строком - у спорах про виплату належної йому заробітної плати.
ВАЖЛИВО! У разі пропуску з поважних причин установленого строку комісія по трудових спорах може його поновити.

Індивідуальні та колективні трудові спори

Індивідуальний трудовий спір - це неврегульовані шляхом безпосередніх переговорів розбіжності між працівником і власником підприємства (уповноваженим ним органом) з приводу застосування норм трудового законодавства, а також встановлення нових або зміни існуючих умов праці. Моментом виникнення індивідуального трудового спору є звернення із заявою до відповідного органу, що розглядає трудові спори.

Колективні трудові спори (конфлікти) — розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо: а) встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту; б) укладення чи зміни колективного договору, угоди; в) невиконання колективного договору, угоди або окремих їх положень; г) невиконання вимог законодавства про працю.

Розгляд колективного трудового спору (конфлікту) здійснюється примирною комісією та трудовим арбітражем.

Примирна комісія

Примирна комісія - це орган, призначений для прийняття рішення, що може задовольнити сторони колективного спору (конфлікту), та який складається із представників сторін.

Примирна комісія утворюється за ініціативою однієї із сторін на виробничому рівні - у триденний, на галузевому чи територіальному рівні - у п’ятиденний, на національному рівні - у десятиденний строк з моменту виникнення колективного спору з однакової кількості представників сторін.

Рішення примирної комісії оформляється протоколом і має для сторін обов’язкову силу та виконується в порядку і в строки, які встановлені цим рішенням. Після прийняття рішення щодо вирішення колективного трудового спору (конфлікту) примирна комісія припиняє свою роботу.

У вирішенні колективних трудових спорів можуть брати також незалежні посередники, тобто визначені за спільним вибором сторін особи, які сприяють встановленню взаємодії між сторонами, проведенню переговорів, беруть участь у виробленні примирною комісією взаємоприйнятного рішення.

Трудовий арбітраж

Трудовий арбітраж - це орган, який складається із залучених сторонами фахівців, експертів та інших осіб і приймає рішення по суті трудового спору.

Трудовий арбітраж утворюється з ініціативи однієї із сторін конфлікту або незалежного посередника у разі:

  • неприйняття примирною комісією погодженого рішення щодо вирішення колективного спору про встановлення нових або зміну існуючих соціально- економічних умов праці та виробничого побуту, а також про укладення чи змину колективного договору, угоди;
  • виникнення колективного трудового конфлікту про виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень, про невиконання вимог законодавства про працю.

Кількісний і персональний склад трудового арбітражу визначається за згодою сторін. До складу трудового арбітражу не можуть входити особи, які є представниками сторін колективного трудового спору, або особи, які тією чи іншою мірою зацікавлені в його однобічному вирішенні. Готує трудових арбітрів Національна служба посередництва і примирення, яка була утворена Указом Президента України від 17 листопада 1998 року.

Колективний трудовий спір (конфлікт) розглядається трудовим арбітражем з обов’язковою участю представників сторін, а в разі потреби - представників інших заінтересованих органів та організацій.

Рішення трудового арбітражу оформлюється протоколом і підписується всіма його членами. Воно є обов’язковим для виконання, якщо про це попередньо домовилися сторони конфлікту.

Національна служба посередництва і примирення

Постійно діючим органом, створеним для сприяння врегулюванню колективних трудових спорів (конфліктів) є Національна служба посередництва і примирення, яка відповідно до покладених на неї завдань:

  1. вивчає та узагальнює причини виникнення колективних трудових спорів і можливі їх наслідки, виробляє пропозиції щодо запобіганню колективних трудових конфліктів;
  2. здійснює реєстрацію висунутих працівниками вимог та колективних трудових спорів;
  3. аналізує висунуті працівниками вимоги та здійснює оцінку їх обґрунтування;
  4. сприяє встановленню контактів між сторонами колективного трудового спору (конфлікту);
  5. перевіряє в разі необхідності повноваження представників сторін колективного трудового спору;
  6. консультує представників сторін колективного трудового конфлікту;
  7. за зверненням сторін (сторони) колективного трудового спору (конфлікту) розглядає надані матеріали з метою його вирішення;
  8. у випадках передбачених законодавством коли рекомендації Національної служби посередництва і примирення щодо вирішення колективного трудового конфлікту не враховано, звертається з заявою про вирішення трудового спору до суду;
  9. формує списки незалежних посередників та арбітрів тощо.

Національна служба посередництва і примирення у межах своїх повноважень приймає рішення, які мають рекомендаційний характер і повинні розглядатися сторонами колективного трудового спору (конфлікту), відповідними центральними або місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.