Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
 
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України].
 
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод].
== Нормативна база==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України].
 
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінально процесуальний кодекс України].
[http://Конституція%20України Конституція України]
== Загальні положення ==
 
Під давністю притягнення до кримінальної відповідальності розуміють закінчення вказаних у кримінальному законі строків після вчинення злочину, внаслідок чого особа, що його вчинила, звільняється від кримінальної відповідальності.
[http://Конвенція%20про%20захист%20прав%20людини%20і%20основоположних%20свобод Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]
Для застосування інституту давності притягнення до кримінальної відповідальності необхідна наявність таких передбачених законом умов:
 
* сплив встановлених статтею 49 Кримінального кодексу України строків;
[http://Кримінальний%20кодекс%20України Кримінальний кодекс України]
* відсутність обставин, які порушують їх перебіг;
 
* згода обвинуваченого на звільнення від кримінальної відповідальності за цією підставою.
[http://Кримінальний%20процесуальний%20кодекс%20України Кримінальний процесуальний кодекс України]
Законом передбачено два види строків давності:
 
* диференційований, тривалість якого залежить від тяжкості вчиненого злочину;
== Поняття, види та порядок обчислення строків давності ==
 
У загальноприйнятому розумінні '''давність притягнення до кримінальної відповідальності - це закінчення вказаних у кримінальному законі строків після вчинення злочину, внаслідок чого особа, що його вчинила, звільняється від кримінальної відповідальності.  
'''
 
Загалом законом передбачено два '''види строків давності:'''
 
* диференційований, тривалість якого залежить від тяжкості вчиненого злочину;  
* загальний для всіх злочинів 15-річний строк для осіб, які переховуються від слідства чи суду.
* загальний для всіх злочинів 15-річний строк для осіб, які переховуються від слідства чи суду.
Тривалість строків давності за чинним кримінальним законодавством залежить від класифікації злочинів, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 12 Кримінального кодексу України].<br />
 
Згідно зі [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 49 Кримінального кодексу України] особа, що скоїла злочин, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо від дня вчинення злочину та до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
'''До уваги!''' Тривалість строків давності за чинним кримінальним законодавством залежить від класифікації злочинів, передбачених статтею 12 [http://Кримінального%20кодексу%20України Кримінального кодексу України].
* два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
 
* три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді обмеження чи позбавлення волі;
Отже, згідно положень статті 49 [http://Кримінального%20кодексу%20України Кримінального кодексу України] особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
* два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
* три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі;
* п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості;
* п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості;
* десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
* десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
* п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
* п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
При вчиненні кількох злочинів різної тяжкості строки давності для кожного з них визначаються на загальних підставах і можуть бути різними за тривалістю.
 
== Механізм обчислення строків давності ==
Обчислення строку давності починається з дня вчинення злочину та закінчується набранням вироком законної сили.  
Початок обчислення - день учинення злочину, кінець - набрання вироком законної сили. Тож будь-які процесуальні дії з притягнення особи до кримінальної відповідальності не припиняють сплив строків давності. Обчислення їх проводиться аж до набрання вироком суду законної сили.
 
Строк давності обчислюється календарними роками (при зупиненні строку - також місяцями та днями) і закінчується через передбачену статтею 49 Кримінального кодексу України кількість років у 00:00 годин останнього дня відповідного року. Наприклад, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за злочин середньої тяжкості, вчинений 1 червня 2017 року, закінчиться в 00:00 годин 1 червня 2022 року.
'''Зверніть увагу!''' Будь-які процесуальні дії щодо притягнення особи до кримінальної відповідальності не припиняють сплив строків давності, оскільки обчислення цих строків проводиться аж до набрання вироком суду законної сили.
== Зупинення строку давності притягнення до кримінальної відповідальності ==  
 
Перебіг строків давності виключає кримінальну відповідальність за умови, що сплив строку давності не був порушений. Беручи до уваги соціальне призначення цього інституту кримінального права, законодавець передбачає випадки, в яких перебіг давності зупиняється в разі ухилення винної особи від слідства чи суду та переривається, якщо до спливу передбаченого законом строку особа вчинила новий злочин.<br />
Строк давності обчислюється календарними роками (при зупиненні строку - також місяцями та днями) і закінчується через передбачену статтею 49 [http://Кримінального%20кодексу%20України Кримінального кодексу України] кількість років у 00:00 годин останнього дня відповідного року.
Зупинення строку давності притягнення до кримінальної відповідальності означає, що перебіг його припиняється на весь час, упродовж якого особа, котра вчинила злочин, ухилялася від слідства чи суду. Після затримання особи чи її з'явлення із зізнанням перебіг строку давності поновлюється від дня затримання або з'явлення до правоохоронних органів. У такому разі час, який сплинув до моменту ухилення від слідства чи суду, підсумовується до часу, що пройшов після затримання особи або її з'явлення із зізнанням. Якщо сукупно час до моменту набрання вироком законної сили становить п'ятнадцять років і давність не була перервана скоєнням нового злочину, особа звільняється від кримінальної відповідальності. У такому разі закон передбачає недиференційований загальний для всіх строк давності притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які ухиляються від слідства та суду. Факт свідомого ухилення особи від відповідальності свідчить про те, що вона все ще є суспільно небезпечною та це зумовлює необхідність більш суворого підходу до неї при вирішенні питання про давність притягнення до кримінальної відповідальності. Перебіг строку давності притягнення до кримінальної відповідальності переривається, якщо особа вчинила новий злочин.
 
== Умови переривання перебігу строку давності притягнення до кримінальної відповідальності й особливості наслідків. ==
== Умови зупинення та переривання строків давності притягнення до кримінальної відповідальності==
* Новий злочин, учинений особою, має бути середньої тяжкості, тяжким або особливо тяжким. Якщо особа вчинила злочин невеликої тяжкості, строк давності за перший злочин продовжує спливати, як і досі, а строк давності кримінального переслідування за новий злочин починає спливати окремо, незалежно від першого злочину. Наприклад, якщо особа спочатку вчинила підміну дитини ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 148 Кримінального кодексу України]), то вчинене пізніше зловживання опікунськими правами ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 167 Кримінального кодексу України]) не перериває перебігу п'ятирічного строку давності щодо першого злочину, оскільки другий злочин за класифікацією (стаття 12 Кримінального кодексу України) належить до злочинів невеликої тяжкості. Строк давності за другий злочин починає спливати з дня його вчинення.
 
* Учинення нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину перериває сплив як диференційованих строків давності, вказаних у частина 1 статті 49 Кримінального кодексу України, так і 15-річного загального для всіх строку давності щодо осіб, які ухиляються від слідства та суду, передбачений частина 2 статті 49 Кримінального кодексу України.
'''Перебіг давності зупиняється''', якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять років.
* У разі переривання строку давності у зв'язку зі вчиненням нового злочину частина строку давності, що спливла до моменту вчинення нового злочину, втрачає своє значення та до уваги не береться. Обчислення давності в такому разі починається від моменту вчинення нового злочину одночасно, паралельно та самостійно щодо кожного з них. Наприклад, особа, що схиляла неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 324 Кримінального кодексу України]), до закінчення трирічного строку давності умисно вбила свою новонароджену дитину ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 117 Кримінального кодексу України]). Із часу останнього злочину наново починається трирічний строк давності за перший злочин і п'ятирічний строк давності - за другий. Якщо після скоєння другого злочину пройшов трирічний строк, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів, а коли мине п'ятирічний строк, вона звільняється від кримінальної відповідальності й за умисне вбивство своєї новонародженої дитини.
 
* Згідно з частина 4 статті 49 Кримінального кодексу України, питання застосування строку давності до особи, що вчинила особливо тяжкий злочин, за який згідно із законом може бути призначене довічне позбавлення волі, вирішує суд.
'''Перебіг давності переривається''', якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій статті 49 [http://Кримінального%20кодексу%20України Кримінального кодексу України] строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.
* Окрім вказаного вище факультативного порядку незастосування строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, закон, у відповідності до норми міжнародного права, передбачає обов'язкове незастосування цього інституту (частина 5 статті 49 Кримінального кодексу України) щодо осіб, які вчиняли злочини проти миру, безпеки людства, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтями 437 - 439, частиною 1 статті 442 Кримінального кодексу України]. Особи, що вчинили такі злочини, можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності незалежно від часу, що сплинув від моменту його вчинення, зокрема й за порушення законів і звичаїв війни, застосування зброї масового знищення, геноцид, посягання на життя представника іноземної держави, - із можливим призначенням покарання у виді довічного позбавлення волі.
 
'''Питання про застосування давності до особи, що вчинила особливо тяжкий злочин''', за який згідно із законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі не може бути призначено і заміняється позбавленням волі на певний строк.
 
'''Давність не застосовується''' у разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у статтях 109-114-1, проти миру та безпеки людства, передбачених у статтях 437-439 і частині першій статті 442 [http://Кримінального%20кодексу%20України Кримінального кодексу України].
 
== Особливості звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку ==
 
'''Особа звільняється від відбування покарання''', якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки:
* два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі;
* три роки - у разі засудження до покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі за злочин невеликої тяжкості;
* п'ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за злочин середньої тяжкості, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п'яти років за тяжкий злочин;
* десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років за тяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше десяти років за особливо тяжкий злочин;
* п'ятнадцять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років за особливо тяжкий злочин.
*
'''До уваги!''' Строки давності щодо додаткових покарань визначаються основним покаранням, призначеним за вироком суду.
 
Перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3,що вищенаведені, подвоюються.
 
Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених строків засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.
 
'''Зверніть увагу!''' Давність не застосовується у разі засудження за злочини проти миру та безпеки людства, передбачені статтями 437-439 та частиною першою статті 442 [http://Кримінального%20кодексу%20України Кримінального кодексу України].
 
== Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності неповнолітніх==
 
'''Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності до осіб, які вчинили злочин у віці до вісімнадцяти років, застосовується відповідно до статей 49, 80 та з урахуванням положень статті 106 [http://Кримінального%20кодексу%20України Кримінального кодексу України].'''
 
Щодо неповнолітніх осіб встановлюються такі '''строки давності''':
* два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості;
* п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості;
* сім років - у разі вчинення тяжкого злочину;
* десять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
 
Окрім цього, для неповнолітніх встановлюються '''строки виконання обвинувального вироку''':
* два роки - у разі засудження до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, а також при засудженні до покарання у виді позбавлення волі за злочин невеликої тяжкості;
* п'ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за злочин середньої тяжкості, а також при засудженні до покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років за тяжкий злочин;
* сім років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше п'яти років за тяжкий злочин;
* десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий злочин.
*
[[Категорія:Звільнення від кримінальної відповідальності]]
[[Категорія:Звільнення від кримінальної відповідальності]]

Версія за 11:22, 7 травня 2019


Нормативна база

Конституція України

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод

Кримінальний кодекс України

Кримінальний процесуальний кодекс України

Поняття, види та порядок обчислення строків давності

У загальноприйнятому розумінні давність притягнення до кримінальної відповідальності - це закінчення вказаних у кримінальному законі строків після вчинення злочину, внаслідок чого особа, що його вчинила, звільняється від кримінальної відповідальності.

Загалом законом передбачено два види строків давності:

  • диференційований, тривалість якого залежить від тяжкості вчиненого злочину;
  • загальний для всіх злочинів 15-річний строк для осіб, які переховуються від слідства чи суду.

До уваги! Тривалість строків давності за чинним кримінальним законодавством залежить від класифікації злочинів, передбачених статтею 12 Кримінального кодексу України.

Отже, згідно положень статті 49 Кримінального кодексу України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

  • два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
  • три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі;
  • п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості;
  • десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
  • п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Обчислення строку давності починається з дня вчинення злочину та закінчується набранням вироком законної сили.

Зверніть увагу! Будь-які процесуальні дії щодо притягнення особи до кримінальної відповідальності не припиняють сплив строків давності, оскільки обчислення цих строків проводиться аж до набрання вироком суду законної сили.

Строк давності обчислюється календарними роками (при зупиненні строку - також місяцями та днями) і закінчується через передбачену статтею 49 Кримінального кодексу України кількість років у 00:00 годин останнього дня відповідного року.

Умови зупинення та переривання строків давності притягнення до кримінальної відповідальності

Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять років.

Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій статті 49 Кримінального кодексу України строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

Питання про застосування давності до особи, що вчинила особливо тяжкий злочин, за який згідно із законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі не може бути призначено і заміняється позбавленням волі на певний строк.

Давність не застосовується у разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у статтях 109-114-1, проти миру та безпеки людства, передбачених у статтях 437-439 і частині першій статті 442 Кримінального кодексу України.

Особливості звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку

Особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки:

  • два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі;
  • три роки - у разі засудження до покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі за злочин невеликої тяжкості;
  • п'ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за злочин середньої тяжкості, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п'яти років за тяжкий злочин;
  • десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років за тяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше десяти років за особливо тяжкий злочин;
  • п'ятнадцять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років за особливо тяжкий злочин.

До уваги! Строки давності щодо додаткових покарань визначаються основним покаранням, призначеним за вироком суду.

Перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3,що вищенаведені, подвоюються.

Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених строків засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.

Зверніть увагу! Давність не застосовується у разі засудження за злочини проти миру та безпеки людства, передбачені статтями 437-439 та частиною першою статті 442 Кримінального кодексу України.

Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності неповнолітніх

Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності до осіб, які вчинили злочин у віці до вісімнадцяти років, застосовується відповідно до статей 49, 80 та з урахуванням положень статті 106 Кримінального кодексу України.

Щодо неповнолітніх осіб встановлюються такі строки давності:

  • два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості;
  • п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості;
  • сім років - у разі вчинення тяжкого злочину;
  • десять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Окрім цього, для неповнолітніх встановлюються строки виконання обвинувального вироку:

  • два роки - у разі засудження до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, а також при засудженні до покарання у виді позбавлення волі за злочин невеликої тяжкості;
  • п'ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за злочин середньої тяжкості, а також при засудженні до покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років за тяжкий злочин;
  • сім років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше п'яти років за тяжкий злочин;
  • десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий злочин.
Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Звільнення_від_кримінальної_відповідальності_та_відбування_покарання_у_зв%27язку_із_закінченням_строків_давності&oldid=13757