Виклик екстреної (швидкої) медичної допомоги

Нормативна база

• Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров’я"
• Закон України "Про екстрену медичну допомогу"
• Постанова Кабінет Міністрів України від 21 листопада 2012 року № 1119 "Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події"
• Правила виклику бригади швидкої медичної допомоги, затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01 червня 2009 року № 370
• Наказ Міністерства охорони здоров'я України України від 29 серпня 2008 року № 500 "Про заходи щодо удосконалення надання екстреної медичної допомоги населенню в Україні"
• Порядок надання екстреної медичної допомоги особам, узятим під варту або яким призначено покарання у виді позбавлення волі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2012 року № 1122
• Порядок надання медичної допомоги іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають або тимчасово перебувають на території України, які звернулися із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, та компенсації вартості медичних послуг і лікарських засобів, наданих іноземцям та особам без громадянства, які тимчасово проживають або перебувають на території України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2014 року № 121
• Порядок передачі викликів екстреної медичної допомоги за єдиним телефонним номером 103 в телекомунікаційній мережі загального користування, затверджений наказом Адміністрації державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 18 червня 2013 року № 324
• Рішення Київської міської ради від 17 червня 2010 року № 974/4412 "Про затвердження Правил виклику для населення бригад швидкої медичної допомоги, спеціалізованої психіатричної допомоги, пунктів невідкладної медичної допомоги, дільничних лікаря-терапевта, лікаря-педіатра та лікаря-спеціаліста амбулаторно-поліклінічних закладів міста Києва"

Поняття "екстрена медична допомога"

Екстрена медична допомога – медична допомога, яка полягає у здійсненні працівниками системи екстреної медичної допомоги відповідно до Закону України "Про екстрену медичну допомогу" невідкладних організаційних, діагностичних та лікувальних заходів, спрямованих на врятування і збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров’я.

Виклик екстреної медичної допомоги – повідомлення про невідкладний стан людини і місце події та/або звернення про необхідність надання екстреної медичної допомоги за єдиним телефонним номером екстреної медичної допомоги 103 чи за єдиним телефонним номером системи екстреної допомоги населенню 112.

Невідкладний стан людини – раптове погіршення фізичного або психічного здоров’я, яке становить пряму та невідворотну загрозу життю та здоров’ю людини або оточуючих її людей і виникає внаслідок хвороби, травми, отруєння або інших внутрішніх чи зовнішніх причин.

Місце події – територія, приміщення або будь-яке інше місцезнаходження людини у невідкладному стані на момент здійснення виклику екстреної медичної допомоги.

До уваги киян! З 1 вересня 2018 року всі бригади невідкладної медичної допомоги Києва переходять у підпорядкування Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф м. Києва. Звернутись за екстреною та невідкладною медичною допомогою кияни тепер можуть за єдиним номером 103.

Система екстреної медичної допомоги

Система екстреної медичної допомоги адміністративно-територіальної одиниці (частина перша статті 5 Закону України "Про екстрену медичну допомогу") включає:

• центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф - заклад охорони здоров'я (далі - ЗОЗ), основне завдання якого – забезпечення організації та надання екстреної медичної допомоги на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (стаття 7 Закону України "Про екстрену медичну допомогу").
  

Центр у своїй структурі має оперативно-диспетчерську службу. Вона забезпечує у цілодобовому режимі:

1. прийняття, формування та передачу інформації про виклики екстреної медичної допомоги;
2. інформаційну підтримку та координацію дій бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги і закладів охорони здоров’я щодо надання екстреної медичної допомоги.
   

• станція екстреної (швидкої) медичної допомоги - ЗОЗ, основне завдання якого – забезпечення постійної готовності бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги до надання екстреної медичної допомоги у цілодобовому режимі та координація їх діяльності з оперативно-диспетчерською службою центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф на території відповідної адміністративної одиниці (стаття 9 Закону України "Про екстрену медичну допомогу").
  

• бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги (далі -Бригади) - це структурна одиниця станції екстреної (швидкої) медичної допомоги або центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, завданням якої є надання екстреної медичної допомоги людині у невідкладному стані безпосередньо на місці події та під час перевезення такої людини до ЗОЗ (пункт 1 частини першої статті 1 Закону України "Про екстрену медичну допомогу").
  

• відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги - це структурний підрозділ багатопрофільної лікарні, в якому у цілодобовому режимі забезпечується надання екстреної медичної допомоги (пункт 3 частини першої статті 1 Закону України "Про екстрену медичну допомогу").

Хто має на право на екстрену (швидку) медичну допомогу

Кожен громадянин України та будь-яка інша особа мають право на безоплатну, доступну, своєчасну та якісну екстрену медичну допомогу.
Іноземці та особи без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, забезпечуються екстреною медичною допомогою відповідно до Порядку надання медичної допомоги іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають або тимчасово перебувають на території України, які звернулися із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, та компенсації вартості медичних послуг і лікарських засобів, наданих іноземцям та особам без громадянства, які тимчасово проживають або перебувають на території України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2014 року № 121.

Отримання екстреної (швидкої) медичної допомоги

Отримати екстрену медичну допомогу можна звернувшись до найближчого відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги або викликавши екстрену медичну допомогу.
Відмова у прийнятті пацієнта, який потребує екстреної медичної допомоги, або несвоєчасне надання екстреної медичної допомоги пацієнту, який її потребує, не допускається і тягне за собою для осіб, які її допустили чи здійснили без поважних причин, відповідальність, визначену законом (частина шоста статті 3 Закону України "Про екстрену допомогу").

Екстрена медична допомога на території України поза межами лікувально-профілактичних закладів надається цілодобово дорослому і дитячому населенню Бригадами (пункт 1 Правил виклику бригади швидкої медичної допомоги, затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01 червня 2009 року № 370).

Порядок надання екстреної медичної допомоги особам, узятим під варту або яким призначено покарання у виді позбавлення волі, затверджено Порядок надання екстреної медичної допомоги особам, узятим під варту або яким призначено покарання у виді позбавлення волі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2012 року № 1122.
Див. додатково консультацію: Порядок надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі.

Порядок виклику екстреної (швидкої)медичної допомоги

Для виклику екстреної медичної допомоги треба зателефонувати за номером 103 (єдиний телефонний номер виклику екстреної медичної допомоги) або номером 112 (єдиний телефонний номер виклику екстреної допомоги ). Виклик безоплатний.

Виклик приймається диспетчером оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. З метою контролю якості надання послуг, здійснюється аудіозапис виклику та реагування на нього, які підлягають зберіганню протягом 3 років (частина третя статті 8 Закону України "Про екстрену медичну допомогу").

Особи, які викликають Бригаду (хворий, постраждалий, родичі або інші особи), повинні:

1. відповісти на всі запитання диспетчера, який приймає виклик;
2. назвати точну адресу виклику (район, населений пункт, вулицю, номер будинку, квартири, поверх, код і номер під'їзду), у разі коли місцезнаходження вулиці або будинку невідомі, необхідно уточнити шляхи під'їзду до адреси або місця випадку та його загальновідомі орієнтири;
3. назвати прізвище, стать, вік хворого або потерпілого; якщо паспортні дані хворого або потерпілого невідомі, необхідно вказати його стать і орієнтовний вік;
4. описати скарги хворого або потерпілого;
5. повідомити, хто і з якого номера телефону викликає Бригаду;
6. за можливості забезпечити Бригаді безперешкодний доступ до хворого або постраждалого, необхідні умови для надання медичної допомоги;
7. у разі виклику Бригади до приміщення, де перебуває особа, яка потребує надання невідкладної допомоги, ізолювати тварин, які можуть ускладнити надання медичної допомоги хворому або постраждалому, а також завдати шкоди здоров'ю і майну членів Бригади;
8. за можливості сприяти в транспортуванні хворого або постраждалого в санітарний автомобіль;
9. у разі госпіталізації хворого або постраждалого до лікувально-профілактичного закладу бажано мати при собі будь-який документ, який засвідчує його особу (пункт 4 Правил виклику бригади швидкої медичної допомоги, затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01 червня 2009 року № 370).
   

Диспетчер отримавши від особи, що здійснює виклик, інформацію та задавши уточнюючі питання визначає, чи належить виклик до екстреного чи неекстреного. Критерії розподілу звернень залежно від стану пацієнта на екстрені та неекстрені, визначені постановою Кабінет Міністрів України від 21 листопада 2012 року № 1119 "Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події").

ЕКСТРЕНІ	НЕЕКСТРЕНІ
Супроводжується:
знепритомленням; судомами; раптовим розладом дихання; раптовим болем у ділянці серця; блювотою кров’ю; гострим болем у черевній порожнині; зовнішньою кровотечею; ознаками гострих інфекційних захворювань; гострими психічними розладами, що загрожують життю і здоров’ю пацієнта та/або інших осіб.	раптовим підвищенням температури тіла з кашлем, нежиттю, болем у горлі; головним болем, запамороченням, слабкістю; болем у попереку, суглобах (радикуліт, остеохондроз, артрит, артроз тощо); підвищенням артеріального тиску; больовим синдромом у онкологічних хворих; алкогольним, наркотичним, токсичним абстинентним синдромом.
Зумовлений
усіма видами травм (поранення, переломи, вивихи, опіки, важкі забої, травми голови); ураженням електричним струмом, блискавкою, тепловими ударами, переохолодженням, асфіксією всіх видів (утоплення, потрапляння сторонніх предметів у дихальні шляхи); ушкодженнями різної етіології під час надзвичайних ситуацій (дорожньо-транспортні пригоди, аварії на виробництві, стихійні лиха тощо); отруєннями, укусами тварин, змій, павуків та комах тощо; порушенням нормального перебігу вагітності (передчасні пологи, кровотеча тощо).	загостренням хронічних захворювань у пацієнтів, які перебувають під наглядом сімейного або дільничного лікаря з приводу: гіпертонічної хвороби, виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, хронічного запалення печінки, хронічного запалення жовчного міхура, хронічного запалення кишківника, хвороби нирок, хронічного запалення суглобів тощо.
Додатково
звернення медичних працівників щодо транспортування пацієнтів, які перебувають у стані, що потребує обов’язкового медичного супроводження та термінової госпіталізації до стаціонарних закладів охорони здоров’я.

Бригаду може бути викликано у випадках:

Бригада не виїжджає:

втрати свідомості; судом; раптового розладу дихання; раптового болю в грудній клітці; гострого болю в черевній порожнині та поперековому відділі; головного болю, що супроводжується запамороченням або нудотою; порушення мовлення, слабкості у кінцівках, що виникли раптово; гіпо- та гіперглікемічної коми; гіпертермічного синдрому; зовнішньої кровотечі, блювання кров'ю; ознак гострого отруєння; порушення перебігу вагітності (передчасні пологи, кровотеча, інше); анафілактичної реакції, спричиненої різними чинниками, в тому числі укусами комах; укусів змій; укусів тварин; усіх видів травм (поранення, переломи, опіки, важкі забої, травми голови тощо); пов'язаних з невідкладною стоматологією; нещасних випадків, у тому числі обумовлених дією диму, вогню та полум'я, електричного струму, блискавки, пов'язаних із транспортними засобами; теплового удару, переохолодження; асфіксії всіх видів (утоплення, потрапляння сторонніх тіл у дихальні шляхи, удушення); наслідків злочинного нападу; надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; гострих психічних розладів (з поведінкою, небезпечною для життя хворого та/або оточуючих); інших станах, які загрожують життю та здоров'ю людини; здійснення міжлікарняних перевезень хворих, які потребують медичного супроводу.

до хворих для виконання планових призначень дільничного лікаря (ін'єкцій, крапельниць, перев'язок, інших призначень); до хворих, які перебувають під наглядом дільничного лікаря з приводу хронічних захворювань і стан яких не вимагає надання екстреної (невідкладної) медичної допомоги; до хворих для надання стоматологічної допомоги, окрім випадків невідкладної стоматології; для видалення кліщів; для видачі листків непрацездатності, виписування рецептів і заповнення будь-яких довідок, у тому числі про стан здоров'я, а також для складання судово-медичних висновків; для здійснення міжлікарняних перевезень хворих, які не потребують медичного супроводу; для транспортування трупів у патолого-анатомічні відділення і бюро судово-медичної експертизи.

Диспетчер направляє до пацієнта Бригаду, якщо виклик відноситься до категорії екстрених. Бригада має прибути на місце події за 10 хвилин у містах, та за 20 хвилин поза межами міста з моменту надходження звернення до диспетчера. Зазначені нормативи з урахуванням метеорологічних умов, сезонних особливостей, епідеміологічної ситуації та стану доріг можуть бути перевищені, але не більше ніж на 10 хвилин (постанова Кабінет Міністрів України від 21 листопада 2012 року № 1119 "Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події").

У випадках агресивної поведінки хворих, постраждалих або оточуючих їх осіб, зокрема тих, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, гострого психічного розладу і становлять загрозу для здоров'я або життя медичних працівників Бригади, надання медичної допомоги і транспортування хворих або потерпілих здійснюються у присутності співробітників Національної поліції (пункт 5 Правил виклику бригади швидкої медичної допомоги, затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01 червня 2009 року № 370).

Якщо диспетчер зрозуміє, що виклик є неекстреним, він перенаправить звернення до відповідного ЗОЗ первинної медико-санітарної допомоги (переадресувати виклик та надати рекомендації щодо звернення до відповідного ЗОЗ, вказавши його адресу та телефон) або направить до хворого протягом години бригаду екстреної медичної допомоги, яка не перебуває на екстреному виклику (пункт 4 постанова Кабінет Міністрів України від 21 листопада 2012 року № 1119 "Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події").

Дії при виявленні людини у невідкладному стані

У випадку виявлення людини у невідкладному стані, яка не може особисто звернутися за наданням екстреної медичної допомоги, та на місці події немає медичних працівників, необхідно:
→ негайно викликати екстрену медичну допомогу або повідомити про виявлену людину у невідкладному стані та про місце події працівників найближчого закладу охорони здоров’я чи будь-яку особу, яка зобов’язана надавати домедичну допомогу та знаходиться поблизу місця події;
→ за можливості допомогти транспортувати людину до найближчого відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги чи іншого закладу охорони здоров’я, де вона зможе отримати необхідну допомогу.

Кожен, хто виявив людину у невідкладному стані, має право звернутися до інших людей, підприємств, установ та організацій з проханням надати транспортний засіб для перевезення такої людини до найближчого місця медичної допомоги, які не мають право відмовити без поважних причин. Перевезення здійснюється безкоштовно.

Відповідальність за порушення законодавства у сфері надання екстреної медичної допомоги

Може мати місце дисциплінарна, адміністративна, кримінальна, цивільно-правова відповідальність за:

• ненадання без поважних причин на місці події домедичної допомоги або необґрунтовану відмову у її наданні;
  

Домедична допомога – невідкладні дії та організаційні заходи, спрямовані на врятування та збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров’я, що здійснюються на місці події особами, які не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов’язками повинні володіти основними практичними навичками з рятування та збереження життя людини, яка перебуває у невідкладному стані, та відповідно до закону зобов’язані здійснювати такі дії та заходи (абз 13 частини першої статті 3 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я").
Особами, які зобов’язані надавати домедичну допомогу людині у невідкладному стані, є: рятувальники аварійно-рятувальних служб, працівники державної пожежної охорони, поліцейські, фармацевтичні працівники, провідники пасажирських вагонів, бортпровідники та інші особи, які не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов’язками повинні володіти практичними навичками надання домедичної допомоги (стаття 12 Закону України "Про екстрену медичну допомогу").

• ненадання без поважних причин на місці події необхідної медичної допомоги або необґрунтовану відмову у її наданні;
  

Надання екстреної медичної допомоги людині у невідкладному стані на місці події, під час перевезення та у ЗОЗ здійснюється відповідно до медичних показань на основі клінічних протоколів і стандартів екстреної медичної допомоги, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
Див. додатково консультацію: "Право на застосування міжнародних протоколів лікування".

• ненадання без поважних причин наявного транспортного засобу для безоплатного перевезення людини, яка перебуває у невідкладному стані, до найближчого до місця події відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги або необґрунтовану відмову у здійсненні такого перевезення;
• несвоєчасне надання екстреної медичної допомоги або створення перешкод у її наданні;
• невиконання без поважних причин розпоряджень оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф або бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги щодо надання необхідної невідкладної медичної допомоги пацієнту, який перебуває у невідкладному стані, що загрожує життю такого пацієнта;
  

Якщо під час перевезення Бригадою пацієнта, який перебуває у невідкладному стані, у його стані виникли раптові ускладнення, які не можуть бути усунуті медичними працівниками цієї бригади, такий пацієнт доставляється до найближчого закладу охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування, де йому може бути надано необхідну медичну допомогу відповідно до його стану. Відмова у наданні медичної допомоги такому пацієнту або створення перешкод у її наданні не допускається і тягне за собою для осіб, які її допустили чи здійснили без поважних причин, відповідальність, визначену законом.

Відповідно до медичних показань у ЗОЗ пацієнтам, які перебувають у невідкладному стані, вторинна (спеціалізована) та третинна (високоспеціалізована) медична допомога надається безоплатно і без направлення (статті 35² – 35³ Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я").

• необґрунтовану відмову у передачі та прийнятті викликів екстреної медичної допомоги.

Необґрунтований виклик швидкої

Громадяни, які здійснили завідомо неправдивий виклик Бригади та/або вчинили хуліганські дії стосовно медичного працівника Бригади, завдали шкоди його здоров'ю або майну, відповідають згідно з законодавством України, зокрема статтею 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачене покарання за завідомо неправдивий виклик спеціальних служб, що тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 гривень).

Інформація про місце перебування особи, якій була надана екстрена допомога

Інформацію про місце перебування хворих, постраждалих, яким була надана допомога Бригадою, надається інформаційно-довідковою структурою оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, без зазначення діагнозу (пункт 12 Правил виклику бригади швидкої медичної допомоги, затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01 червня 2009 року № 370).

Правова консультація розроблена ГО "Медичний проектний центр" за підтримки українсько-канадського проекту "Доступна та якісна правова допомога в Україні"