Усиновлення громадянами України, які проживають за її межами, та іноземцями дитини, яка проживає в Україні

Нормативна база:

- Конвенція про права дитини,

- Сімейний кодекс України,

- Цивільний процесуальний кодекс України,

- Порядок провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №905 від 08.10.2008 року.

Порядок звернення про усиновлення громадянами України, які проживають за межами України, або іноземцями дитини, яка проживає в Україні

Громадяни України, які проживають за її межами, та іноземці звертаються через консульську установу чи дипломатичне представництво України із заявою про усиновлення дитини, для отримання відповідного висновку, із подальшим зверненням до Мінсоцполітики з метою отримання дозволу для усиновлення дитини. Відповідно до Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України N 905 від 8 жовтня 2008 року слід почати зі збору документів та формування справи для її подачі до Мінсоцполітики.

Справа складається з таких документів:

• - Заява, адресована Мінсоцполітики, про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі, засвідчена нотаріально;
• - Копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, у чотирьох примірниках;
• - Висновок компетентного органу країни проживання, який підтверджує можливість заявників бути усиновлювачами (у трьох примірниках). У висновку зазначаються адреса, житлово-побутові умови (кількість спальних кімнат, наявність умов для проживання дитини), біографічні дані, склад сім’ї (кількість осіб, які проживають разом із заявником, ступінь родинного зв’язку, наявність власних дітей), ставлення заявників до усиновлення, проходження підготовки з питань прийняття та виховання усиновленої дитини, попереднє ознайомлення з вимогами щодо усиновлення дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, в Україні, інформація щодо раніше усиновлених дітей, їх стан здоров’я, розвиток, виховання, умови проживання, перебування в сім’ї після усиновлення дитини під соціальним супроводженням. Висновок повинен містити рекомендації щодо кількості, віку та стану здоров’я дітей, яких можуть усиновити заявники. Рекомендації щодо стану здоров’я дитини зазначаються у разі, коли заявникам рекомендовано усиновлення дитини-інваліда, яка страждає на хворобу, внесену до затвердженого МОЗ переліку захворювань, які дають право на усиновлення дитини без дотримання строків її перебування на обліку в Мінсоцполітики, а також дітей віком до п’яти років. У висновку, також, зазначається інформація про наявність (відсутність) рішень суду щодо визнання заявників недієздатними, позбавлення їх батьківських прав, скасування усиновлення або визнання його недійсним, відібрання у них дітей, а також про факти відмови заявників від виховання власних чи раніше усиновлених дітей.

У разі видачі висновку недержавним органом до нього додається:

• - Засвідчений нотаріально документ, що містить інформацію про акредитацію агентства з питань усиновлення дітей на території іноземної держави (за наявності);
• - Копія ліцензії (до кожного екземпляра висновку) на провадження таким органом діяльності, пов’язаної з усиновленням;
• - Засвідчена нотаріально копія документа, що підтверджує факт укладення договору між усиновлювачами та відповідним агентством з питань усиновлення дітей на території іноземної держави (за наявності), із зазначенням інформації щодо забезпечення агентством та усиновлювачами своєчасного звітування, інформування консульської установи чи дипломатичного представництва України про будь-які надзвичайні випадки, в тому числі зміну місця проживання дитини, виникнення можливості скасування усиновлення або передачі на виховання усиновленої дитини іншим іноземцям, закладам для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відібрання в усиновлювачів дитини, порушення прав та законних інтересів дитини, нещасні випадки, смерть дитини тощо.

Іноземцям, які постійно проживають на території України, що підтверджується посвідкою на постійне проживання в Україні, виданою територіальними органами чи підрозділами ДМС, висновок готує служба у справах дітей за місцем їх проживання;

Для формування справи необхідно також подати:

• - Дозвіл компетентного органу країни проживання заявників на в'їзд і постійне проживання усиновленої дитини, крім громадян України, які проживають за межами України, та іноземців, які проживають на території країни, з якою Україна має безвізовий режим;
• - Зобов’язання заявника нотаріально засвідчене (у двох примірниках), адресоване Мінсоцполітики та консульській установі чи дипломатичному представництву України поставити дитину на облік у відповідній консульській установі чи дипломатичному представництві України (із зазначенням найменування установи, представництва, його адреси) протягом місяця після в'їзду до країни проживання. У зобов'язанні повинна зазначатися адреса проживання заявника (за наявності кількох місць проживання зазначається адреса кожного з них), паспортні дані, номер телефону та електронна адреса.
• - Засвідчена нотаріально письмова згода другого з подружжя на усиновлення дитини із зазначенням причини усиновлення тільки одним із подружжя (у разі усиновлення дитини одним із подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;
• - Довідка з місця роботи про заробітну плату за останні шість місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органом, який її видав або нотаріально;
• - Засвідчена нотаріально копія документа про шлюб, зареєстрований в компетентних органах країни (у двох примірниках);
• - Висновок про стан здоров’я кожного заявника.
  

Строки розгляду питання про усиновлення дитини громадянами України, які проживають за межами України, або іноземцями дитини, яка проживає в Україні.

Консульська установа чи дипломатичне представництво України протягом 20-ти робочих днів після надходження заяви готує висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. Усиновлення дитини, яка є громадянином України але проживає за її межами, здійснюється за умови надання дозволу Мінсоцполітики. Для отримання дозволу Мінсоцполітики на усиновлення дитини консульська установа чи дипломатичне представництво України надсилає до Мінсоцполітики ряд документів, висновок про доцільність усиновлення та його відповідність інтересам дитини, а також засвідчені в установленому порядку документи, що підтверджують можливість дитини бути усиновленою. Мінсоцполітики протягом 20-ти робочих днів перевіряє подані документи на відповідність вимогам законодавства та розглядає питання про взяття заявників на облік кандидатів в усиновлювачі. Питання про надання дозволу на усиновлення Мінсоцполітики розглядається протягом 10-ти робочих днів після надходження від МВС України результатів перевірки заявників. Усиновлення громадянином України дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України, здійснюється в консульській установі або дипломатичному представництві України. Усиновлення іноземцем в Україні дитини, яка є громадянином України, здійснюється на загальних підставах встановлених главою 18 Сімейного кодексу (особливості усиновлення дітей громадянами України, які проживають за її межами, та іноземцями).

Підстави для відмови в усиновленні.

Відповідно до статі 212 Сімейного кодексу України не можуть бути усиновлювачами особи:

1. ) обмежені у дієздатності;
2. ) визнані недієздатними;
3. ) позбавлені батьківськи прав, якщо ці права не були поновлені;
4. ) були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини;
5. ) перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
6. ) зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
7. ) не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);
8. ) страждають на хвороби, перелік яких затверджений Міністерством охорони здоров'я України;
9. ) є іноземцями, які не перебувають у шлюбі крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;
10. ) були засуджені за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148,150,150-1,164,166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;
11. ) за станом, здоров'я потребують постійного стороннього догляду;
12. ) є особами без громадянства;
13. ) перебувають у шлюбі з особою, яка відповідно до пунктів 3-6, 8 і 10 цієї статті не може бути усиновлювачем.

Пункт 78 Порядку усиновлення від 8 жовтня 2008 р. № 905 передбачає підстави для відмови в усиновленні. Так, кандидатам в усиновлювачі може бути відмовлено у наданні згоди на усиновлення дитини у разі, коли:

• -стали відомі обставини, за наявності яких особа не може бути усиновлювачем чи які можуть мати негативні наслідки для виховання і розвитку дитини, або з'ясувалось, що у дитини є родичі, які висловили бажання її усиновити;

• -кандидати в усиновлювачі отримали направлення для знайомства з двома і більше дітьми, які є братами і сестрами, але без поважних причин відмовилися від усиновлення будь-кого з них або виявили бажання усиновити дитину віком до п'яти років окремо від інших братів або сестер;

• -виявлено факти передачі кандидатами в усиновлювачі на виховання попередньо усиновленої ними дитини іншим іноземцям, закладам для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відібрання у кандидатів в усиновлювачі дитини правоохоронними органами та органами соціальної опіки, а також інформацію про порушення прав та законних інтересів попередньо усиновленої ними дитини, про нещасні випадки з попередньо усиновленою ними дитиною та її смерть з їхньої вини.