Договір пожертви: укладення і скасування

Нормативно-правова база

• Цивільний кодекс України
• Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації»

Загальні положення

Договір пожертви має певні особливості щодо умов укладання та виконання, визначення прав та обов'язків сторін і правових наслідків невиконання (неналежного виконання) договору.

В будь-якому суспільстві є окремі версти населення з невеликими доходами, а також громадяни, соціально незахищені з різних причин. Особливо скрутним стає матеріальне становище значної частини населення у перехідні періоди реформування економіки, в умовах економічної кризи, що відбувається нині в Україні. За цих умов певну матеріальну допомогу таким верстам населення, хворим та інвалідам можуть надати організовані форми благодійництва.

Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.2012 року визначає благодійну пожертву як безоплатну передачу благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до цього Закону.

Статтею 729 ЦК України також визначено поняття пожертви як дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів особам, встановленим частиною першою ст. 720 ЦК України, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

Сторонами у договорі пожертви можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава Україна, Автономна республіка Крим, територіальні громади.

Відмінність від дарунку вбачається в тому, що пожертва призначена для користування невизначеної кількості осіб і має конкретне призначення.

При пожертвуванні майна громадянинові повинно бути обумовлене його використання за певним призначенням. При відсутності такої умови пожертвування майна громадянинові вважається звичайним даруванням.

Укладання договору пожертви

Укладення договорів пожертви громадянами повинно здійснюватись з дотриманням загальних правил цивільного законодавства про їх дієздатність.

Окрім того, п.2 ст. 720 ЦК закріплює додаткову гарантію захисту осіб, які перебувають під опікою або не досягли віку для повного рівня дієздатності - батьки (усиновлювачі), опікуни не мають права дарувати майно дітей та підопічних.

Права пожертвувача

Стаття 730 ЦК України виділяє права пожертвувача:

1. Пожертвувач має право здійснювати контроль за використанням пожертви відповідно до мети, встановленої договором про пожертву.
2. Якщо використання за призначенням виявилось неможливим, використання її за іншим призначенням можливе лише за згодою пожертвувача, а в разі його смерті чи ліквідації юридичної особи - за рішенням суду.
3. Пожертвувач або його правонаступники мають право вимагати розірвання договору про пожертву, якщо пожертва використовується не за призначенням.

Вимоги до форми договору пожертви

Вимоги до форми договору пожертви визначені ст. 719 ЦК України:

• договір пожертви предметів особистого використання і побутового призначення може бути укладений усно;
• договір пожертви нерухомої речі укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню;
• договір пожертви з обов'язком передати подарунок в майбутньому укладається в письмовій формі;
• договір пожертви рухомих речей, які мають особливу цінність, укладається у письмовій формі;
• договір пожертви валютних цінностей на суму, що перевищує 50- кратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Договір пожертви вважається укладеним з моменту прийняття пожертви ( ч.2 ст. 729 ЦК України ).

Порядок і правові наслідки прийняття пожертви

Порядок і правові наслідки прийняття дарунку врегульовано ст. 722 ЦК України, за якою право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття, тобто з того часу, коли обдаровуваний будь-якими діями підтвердить свою згоду на прийняття дарунка.

Дарувальник, який передає річ через підприємство або організацію транспорту, зв'язку або через іншу особу для вручення її обдарованому, має право відмовитися від договору до вручення речі обдаровуваному.

Дарунок, направлений обдаровуваному без його попередньої згоди, є прийнятим, якщо він негайно не заявить про відмову від дарунка.

До прийняття дарунка ст.722 ЦК України прирівнює також прийняття документів про право власності на речі або символів речі (ключів, макета тощо).

Безпосереднє висловлення згоди обдаровуваного необхідне лише при даруванні майна, укладення угоди на яке потребує спеціального оформлення (наприклад, на вогнепальну зброю).

Скасування договору пожертви

У статті 727 ЦК України поданий перелік підстав, які дають право дарувальнику вимагати скасування договору дарування (пожертви).

• Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей.
• Якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування.
• Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність.
• Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.
• Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо на момент пред'явлення вимоги дарунок є збереженим.

У разі розірвання договору дарування (пожертви) дарувальнику повертається дарунок у натурі.

На вимогу про розірвання договору дарування (пожертви) застосовується позовна давність в один рік.