Кримінальна відповідальність громадян України, які вчинили кримінальне правопорушення за межами України: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 6: Рядок 6:
== Основні положення ==
== Основні положення ==
<br>
<br>
Громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за КК України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо громадяни України та особи без громадянства за вчинені злочини зазнали кримінального покарання за межами України, вони не можуть бути притягнені в Україні до кримінальної відповідальності за ці злочини.
'''Згідно з ч. 1 ст. 7 Кримінального кодексу України (далі - КК) громадянин України несе відповідальність на батьківщині за вчинене за кордоном діяння лише за умови, що воно визнається злочинним КК і законом іноземної держави або лише КК, якщо воно посягало на певні блага або соціальні цінності України.'''
Відповідно до принципу громадянства особи підлягають відповідальності за вчинене за кордоном суспільне небезпечне діяння лише за умови, що таке діяння визнається злочином за законодавством України. Притягнення особи до кримінальної відповідальності за злочин, що вчинений за межами України, потребує точного встановлення, що ця особа на час вчинення дії або бездіяльності, передбаченої статтею Особливої частини КК України, була: громадянином України.
Якщо ж діяння через малозначність не становило суспільної небезпеки, тобто не заподіяло істотної шкоди й не створило загрози заподіяння такої шкоди особі, суспільству або державі, то воно не є злочином (ч. 2 ст. 11 КК).  
У [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Законі України «Про громадянство України»] визначено, що громадянами України є:
Відповідно до ч. 1 ст. 7 на тих самих підставах за ці діяння несуть відповідальність і “особи без громадянства, що постійно проживають в Україні”, тобто особи, які не мають доказів належності до громадянства жодної держави й постійно проживають в Україні.
• усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;
<br>
• особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (1636-12) (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;
Притягнення до відповідальності за злочини, вчинені за кордоном, передбачає необхідність точно встановити, що особа на момент учинення цього діяння була громадянином України чи особою без громадянства, що постійно проживає в Україні.  
• особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис «громадянин України», та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України;
Питання про належність до громадянства України вирішується згідно з Законом України “Про громадянство України”.  
• особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.
'''Громадянин України''' – ''це особа, яка набула громадянства України в порядку, передбаченому законами України й міжнародними договорами України.''
 
Винятковий перелік осіб, які належать до громадян України, визначено в Законі України “Про громадянство України”. <br>
== Відповідальність за злочини, вчинені за межами України ==
Крім того, згідно з цим Законом, якщо міжнародним договором України встановлено інші правила щодо визнання певних осіб громадянами України, застосовуються правила міжнародного договору, згодана обов’язковість якого надана Верховною Радою України.  
Згідно з ч. 1 ст. 7 «Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України або особами без громадянства за межами України» [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України], громадянин України несе відповідальність на Україні за вчинене за кордоном діяння лише за умови, що воно визнається злочинним даним КК України законом іноземної держави або лише даним КК України , якщо воно посягало на інтереси правопорядку України. Якщо діяння не посягало на інтереси іноземного правопорядку і реально не завдало і не могло завдати шкоди інтересам українського правопорядку, то воно є малозначним діянням (ч. 2 ст. 11 «Поняття злочину» [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]). Згідно з діючим законодавством на таких само підставах за дані діяння несуть відповідальність і «особи без громадянства, які постійно перебувають в Україні», тобто особи, які не мають доказів належності до громадянства жодної держави і постійно проживають в Україні.
'''Документами, які підтверджують громадянство України, є''' ''паспорт громадянина України, свідоцтво про належність до громадянства України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, тимчасове посвідчення громадянина України, проїзний документ дитини, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну.''
 
'''Тісний правовий зв’язок особи з державою у формі їх взаємних прав та обов’язків проявляється в тому, що громадяни України та особи без громадянства, які постійно проживають та території України, несуть відповідальність за злочини, вчинені за її межами за Кримінальним кодексом України'''.
Якщо громадяни України  за вчинений в іншій державі злочин зазнали там же покарання, то згідно з ч. 2 ст. 7 «Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України або особами без громадянства за межами України» КК України вони, у разі їх повернення в Україну, вдруге не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за цей же злочин.  
Якщо ж громадянин України або особа без громадянства, що постійно проживають в Україні, за вчинені злочини зазнали покарання за кордоном, вони не можуть бути притягнені в Україні до кримінальної відповідальності за ці злочини (ч. 2 ст. 7 КК).<br>
Це нормативне положення введено до КК України. відповідно до ч. 1 ст. 61 Конституції України, де зазначено:«Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення» та п. 7 ст. 14 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 р.], де зазначено, що «ніхто не повинен бути вдруге засуджений чи покараний за злочин, за який він уже був остаточно засуджений або виправданий відповідно до закону» (правовий принцип «non bis in idem» (одна дія двічі не карається)). Особами, які зазнали покарання, у ч. 2 ст. 7 «Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України або особами без громадянства за межами України» КК України вважаються особи, які відповідним судом іноземної держави були засуджені з призначенням їм кримінального покарання за суспільно небезпечне винне діяння, яке за законодавством України також кваліфікується як злочин. Не має значення, де було вчинене таке діяння: на території України чи за її межами.


Проте засудження за межами України її громадянина або особи без громадянства, яка постійно проживає в Україні, у разі вчинення ними на території України нового злочину може мати для них певні правові наслідки. За ч. 2 ст. 9 «Правові наслідки засудження особи за межами України» [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України] рецидив злочинів, невідбуте покарання або інші правові наслідки вироку суду іноземної держави враховуються при кваліфікації нового злочину, призначенні покарання, звільненні від кримінальної відповідальності або покарання. Це положення поширюється також на іноземців та осіб без громадянства, які постійно не проживають в Україні, у разі вчинення ними злочину на території України.
Проте засудження за межами України її громадянина або особи без громадянства, яка постійно проживає в Україні, у разі вчинення ними на території України нового злочину може мати для них певні правові наслідки. За ч. 2 ст. 9 «Правові наслідки засудження особи за межами України» [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України] рецидив злочинів, невідбуте покарання або інші правові наслідки вироку суду іноземної держави враховуються при кваліфікації нового злочину, призначенні покарання, звільненні від кримінальної відповідальності або покарання. Це положення поширюється також на іноземців та осіб без громадянства, які постійно не проживають в Україні, у разі вчинення ними злочину на території України.
 
 

Версія за 17:34, 11 листопада 2018

Нормативно-правова база

  1. Кримінальний кодекс України
  2. Закон України «Про громадянство України»
  3. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права

Основні положення


Згідно з ч. 1 ст. 7 Кримінального кодексу України (далі - КК) громадянин України несе відповідальність на батьківщині за вчинене за кордоном діяння лише за умови, що воно визнається злочинним КК і законом іноземної держави або лише КК, якщо воно посягало на певні блага або соціальні цінності України. Якщо ж діяння через малозначність не становило суспільної небезпеки, тобто не заподіяло істотної шкоди й не створило загрози заподіяння такої шкоди особі, суспільству або державі, то воно не є злочином (ч. 2 ст. 11 КК). Відповідно до ч. 1 ст. 7 на тих самих підставах за ці діяння несуть відповідальність і “особи без громадянства, що постійно проживають в Україні”, тобто особи, які не мають доказів належності до громадянства жодної держави й постійно проживають в Україні.
Притягнення до відповідальності за злочини, вчинені за кордоном, передбачає необхідність точно встановити, що особа на момент учинення цього діяння була громадянином України чи особою без громадянства, що постійно проживає в Україні. Питання про належність до громадянства України вирішується згідно з Законом України “Про громадянство України”. Громадянин України – це особа, яка набула громадянства України в порядку, передбаченому законами України й міжнародними договорами України. Винятковий перелік осіб, які належать до громадян України, визначено в Законі України “Про громадянство України”.
Крім того, згідно з цим Законом, якщо міжнародним договором України встановлено інші правила щодо визнання певних осіб громадянами України, застосовуються правила міжнародного договору, згодана обов’язковість якого надана Верховною Радою України. Документами, які підтверджують громадянство України, є паспорт громадянина України, свідоцтво про належність до громадянства України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, тимчасове посвідчення громадянина України, проїзний документ дитини, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну. Тісний правовий зв’язок особи з державою у формі їх взаємних прав та обов’язків проявляється в тому, що громадяни України та особи без громадянства, які постійно проживають та території України, несуть відповідальність за злочини, вчинені за її межами за Кримінальним кодексом України. Якщо ж громадянин України або особа без громадянства, що постійно проживають в Україні, за вчинені злочини зазнали покарання за кордоном, вони не можуть бути притягнені в Україні до кримінальної відповідальності за ці злочини (ч. 2 ст. 7 КК).

Проте засудження за межами України її громадянина або особи без громадянства, яка постійно проживає в Україні, у разі вчинення ними на території України нового злочину може мати для них певні правові наслідки. За ч. 2 ст. 9 «Правові наслідки засудження особи за межами України» КК України рецидив злочинів, невідбуте покарання або інші правові наслідки вироку суду іноземної держави враховуються при кваліфікації нового злочину, призначенні покарання, звільненні від кримінальної відповідальності або покарання. Це положення поширюється також на іноземців та осіб без громадянства, які постійно не проживають в Україні, у разі вчинення ними злочину на території України.  

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Кримінальна_відповідальність_громадян_України,_які_вчинили_кримінальне_правопорушення_за_межами_України&oldid=10599