Відшкодування матеріальної та моральної шкоди при затопленні квартири

Нормативна база

• Цивільний кодекс України
• Цивільний процесуальний кодекс України
• Житловий кодекс України
• Закон України "Про судовий збір"
• Закон України "Про житлово-комунальні послуги"
• Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку"
• Наказ Держжитлокомунгосп України від 17.05.2005 № 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій"
• Наказ Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 "Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень"
• Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"
• Постанова Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.92 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"

Як діяти у випадку затоплення квартири: покроковий алгоритм дій

Залиття квартири, зазвичай, відбувається неочікувано, а також потребує злагоджених дій та прийняття оперативних рішень. Аби в майбутньому відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, яка завдана внаслідок залиття квартири, необхідно:

• по-перше, зафіксувати факт залиття квартири;
• по-друге, підтвердити фактичний розмір посенесених збитків;
• по-третє, визначитись із розміром моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири;
• по-четверте, скористатись своїм правом на досудове врегулювання спору;
• по-п'яте, звернутись до суду у випадку, якщо винуватець не йде на поступки щодо відшкодування шкоди.

Як зафіксувати факт залиття квартири?

Важливо пам'ятати, що у разі залиття квартири важливе значення має належне фіксування такого залиття. Оскільки, якщо винуватець залиття квартири відмовиться добровільно відшкодовувати завдану шкоду, то у разі звернення до суду необхідно буде мати належні та допустимі докази факту залиття.

Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій" у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, форма якого передбачена додатком № 4.

Відповідний акт складається комісією балансоутримувача багатоквартирного будинку, в якому знаходиться квартира, яку було залито.

Ст. 24 Житлового кодексу України передбачає, що експлуатацією державного і громадського житлового фонду, в якому проживають більшість громадян нашої країни, що займаються житлово-експлуатаційні організації. Також це може бути голова ОСББ/компанії-управителя і запросити фахівця для складання акта. Звернення-заявку варто подати письмово і зберігати другий примірник із відміткою про отримання.

Згідно Додатку № 4 та роз'яснення Міністерства з питань житлово-комунального господарства України щодо ремонту квартири після залиття (лист від 29.12.2009 р. N 12/20-11-1975) в акті повинні бути відображені:

• дата складання акту (число, місяць, рік);
• прізвища, ініціали та займані посади членів комісії;
• прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди;
• адреса квартири, поверх, форма власності;
• прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття;
• адреса квартири, поверх, форма власності;
• характер залиття та його причини;
• завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість);
• висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Важливо! Акт залиття квартири, який не містить вищезазначених реквізитів, не може бути належним і допустимим доказом заподіяння майнової шкоди (постанова КЦС ВС по справі №2-1974/11 від 21.02.2018 року, постанова КЦС ВС по справі №465/2120/14-ц від 10.05.2018 року)

Якщо власник житла, який спричинив залиття, відмовляється від підписання акту, це не може вплинути на його правильність та юридичну значимість (постанова КЦС ВС по справі №753/20314/15-ц від 12.11.2018 року).

Також, рекомендуємо, окрім акту, мати фото чи відеоматеріали пошкоджень, завданих внаслідок залиття.

Як встановити та підтвердити розмір матеріальної шкоди внаслідок залиття?

Якщо акт про залиття складено належним чином та в ньому відображено всю передбачену законодавством інформацію, то належним доказом розміру матеріальної шкоди може слугувати кошторис складений відповідною будівельною організацією, яка здійснила ремонтно-відновлювальні роботи у вашому помешканні.

Проте, більш надійним доказом буде висновок експертного дослідження, проведений відповідною експертною установою або атестованим експертом.

Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення (ч. 1 ст. 106 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно п. 1.3. розділу 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (далі – Інструкція) відповідно до чинного законодавства за дорученням, зокрема, осіб, які самостійно захищають свої інтереси, та їх представників, виконуються експертні дослідження, що потребують спеціальних знань та використання методів криміналістики і судової експертизи. Результати експертних досліджень викладаються в письмових висновках експертних досліджень згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до абз 2 п. 1.8. розділу 1 Інструкції підставою для проведення експертного дослідження є письмова заява (лист) замовника (юридичної або фізичної особи) з обов'язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв'язанню, а також об'єктів, що надаються.

Підпунктом 5.1. п. 5 розділу 2 Інструкції передбачено, що до основних завдань будівельно-технічної експертизи відноситься визначення вартості будівельних робіт, пов’язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо.

Підпунктом 5.1.1. п. 5 розділу 2 Інструкції встановлено орієнтовний перелік вирішуваних питань будівельно-технічною експертизою, зокрема:

1. Які пошкодження об’єкта (будівлі, квартири, приміщення, оздоблення тощо) виникли внаслідок залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу, просідання ґрунту на підроблюваних територіях тощо?
2. Яка технічна причина пошкоджень та руйнувань об’єкта нерухомого майна (елементів, конструкцій, інженерних мереж тощо)?
3. Яка вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень унаслідок залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу, просідання ґрунту тощо?
4. Який розмір завданої матеріальної шкоди об’єкту (будівлі, квартирі, приміщенню, оздобленню тощо) унаслідок його залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу, просідання ґрунту тощо?

У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок (ч. 5 ст. 106 Цивільного процесуального кодексу України)

Таким чином, для встановлення розміру матеріальної шкоди, завданої залиттям помешкання, а також причин такого залиття, необхідно звернутись до відповідної експертної установи або експерта з проханням провести будівельно-технічне експертне дослідження за результатами якої вирішити вищенаведені запитання.

Відшкодування майнової шкоди

Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Наведене свідчить про те, що цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Відшкодування моральної шкоди

Відповідно до ст. 23 ЦКУ особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Див. додатково Відшкодування моральної шкоди

Як визначається розмір грошового відшкодування моральної шкоди?

Залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, суд визначає розмір моральної шкоди. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Аналіз судової практики

• ухвалюючи рішення по справі №686/10520/15-ц від 14.02.2018 року, колегія суддів КЦС ВС дійшла до висновку про відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 000 грн, звернувши увагу на тривалість порушення прав власника квартири, час та зусилля, які потрібні для відновлення попереднього стану, глибину його душевних та психічних страждань, пов’язаних із пошкодженням майна, порушення нормального ритму життя, тяжкість вимушених змін (неможливість користування належним позивачу майном);
• вирішуючи питання по справі №487/2120/16 від 14.11.2018 року, колегія суддів КЦС ВС дійшла до висновку про відшкодування моральної шкоди у розмірі 8 000 гривень, зважаючи на характер та обсяг душевних страждань, яких власник затопленої квартири зазнав через пошкодження його майна.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Досудове врегулювання

Отже, якщо у вас є акт фіксації пошкодження вашого майна в результаті затоплення квартири, то Ви можете звертатися до сусідів щодо відшкодування шкоди у грошовому еквіваленті або наданні послуг щодо ремонтних робіт. Файл:Зразок Позовної заяви про відшкодування шкоди завданої залиттям квартири.odt

Судове врегулювання

У разі відмови винуватця залиття у добровільному порядку відшкодувати шкоду заподіяну вашому майну, необхідно звертатись з позовною заявою до суду.

До кого може бути пред'явлений позов?

• власник житла, якщо затоплення квартири відбулось внаслідок несправності внутрішньоквартирних мереж тепло- або водозабезпечення, чому кореспондує стаття 322 Цивільного кодексу України, стаття 151 Житлового кодексу України, (постанова КЦС ВС по справі №344/3303/16-ц від 03.10.2018 року);
• користувач житлового приміщення (винаймач), чому кореспондують статті 819, 1166 Цивільного кодексу України, пункт 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №572 від 8.10.1992 року (постанова КЦС ВС по справі №750/10171/16-ц від 10.10.2018 року);
• компанія-забудовник, що збудувала житло, в спорудження якого людина інвестувала свої кошти, однак з різних причин не сплатила повний розмір грошового внеску та, відповідно, не оформила право власності на житло (постанова КЦС ВС по справі №553/4365/16-ц від 15.03.2018 року);
• балансоутримувач багатоквартирного будинку, в якому сталося залиття квартири, чому коресподують п. 14 статті 1, ч. 4 статті 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", стаття 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку";
• виконавець послуг з утримання внутрішньобудинкових мереж тепло- або водопостачання (постанова КЦС ВС по справі №639/101/17 від 07.02.2019 року, постанова КЦС ВС по справі №638/9832/15-ц від 28.03.2018 року).

Перелік необхідних документів

• позовна заява відповідно до вимог ст.ст.175-177 ЦПК;
• до позовної заяви обов`язково додати такі документи:

1. документи, що підтверджують право власності або володіння квартирою (наприклад, витяг із Єдиного державного реєстру речових прав на нерухому майно та їхніх обтяжень, договір оренди (найму) приміщення тощо);
2. акт про затоплення квартири, який оформлений відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій;
3. документи, які підтверджують вартість збитків, завданих внаслідок залиття квартири (наприклад, кошторисний розрахунок вартості об’єкта будівництва щодо ремонтно-відновлювальної роботи квартири, проведеної архітектором, повноваження якої підтверджуються сертифікатом архітектора, що зареєстрований у реєстрі сертифікованих архітекторів; висновок судової будівельно-технічної експертизи; звіт, складений особою, що має сертифікат суб’єкта оцінної діяльності; звіт про визначення вартості відновлювальних ремонтно-будівельних робіт; висновок про оцінку майна;
4. рахунок та квитанція про сплату послуг з підготовки висновку про розмір шкоди, завданої затопленням, акт прийняття виконаних робіт з підготовки такого висновку;
5. квитанція про сплату судового збору, якщо ви не належите до категорії осіб які звільнені від сплати судового збору (згідно ЗУ "Про судовий збір").

Підсудність

За загальним правилом позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред’являтися також за місцем заподіяння шкоди.

Вартість

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Онлайн-оплата судового збору за посиланням: https://court.gov.ua/affairs/sudytax/.

Див. додатково Судові витрати:поняття, види, порядок оплати