Право на користування житловим приміщенням: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Мітка: редагування коду 2017
 
(Не показана 31 проміжна версія 9 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України];
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 02.10.2013, підстава 994_002-13]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_535 Перший протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 17.07.1997, підстава 475/97-вр]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру»].
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України].
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_535 Перший протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини та основних свобод]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-85 Пленум Верховного Суду України у постанові «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» від 12.04.1985 року № 2]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-85 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України"]
* [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VS120013.html Постанова Верховного Суду України 6-57цс11 від 16.01.2012]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0020700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року 20 «Про судову практику по справам за позовами про захист права приватної власності»]
==Випадки збереження права користування жилим приміщенням==
== Загальні положення ==
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5464-10/parao376#o376 ст.71 Житлового кодексу України], '''жиле приміщення  зберігається''' за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у випадках:<br />
Статтею 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n185 Житлового кодексу України] визначено, що '''''до житлового фонду відносяться''''' жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях на території України. Житловий фонд включає в себе жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд), колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд), житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів), жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд, квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення).  
# призову  на  строкову  військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову  офіцерів  із запасу  на  військову  службу  на  строк до трьох років - протягом усього  періоду  проходження  зазначеної  військової  служби; призову  на  військову  службу  під  час мобілізації, на особливий   
# період  - протягом усього періоду проходження військової служби, а якщо  під  час  її  проходження  вони  отримали  поранення,  інше   
# ушкодження  здоров’я  та  перебувають  на  лікуванні  в медичних закладах або потрапили в полон чи визнані безвісно відсутніми - на строк  до  дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних  (міських)  військових  комісаріатах  після  звільнення з військової  служби  після  закінчення  ними  лікування  в медичних закладах,  незалежно  від  строку  лікування, повернення з полону, скасування  рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою чи ухвалення судом рішення про оголошення особи померлою;<br /> 
# тимчасового  виїзду  з  постійного  місця  проживання  за умовами  і характером  роботи  або  у  зв'язку з навчанням (учні, студенти,  стажисти,  аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання;<br /> 
# влаштування  дитини  (дітей) на  виховання  до  родичів, опікуна  чи  піклувальника, у  прийомну  сім'ю,  дитячий  будинок сімейного  типу,  заклад  для  дітей-сиріт  та дітей, позбавлених батьківського  піклування, - протягом усього часу їх перебування у родичів,  опікуна  чи  піклувальника,  прийомній  сім'ї, дитячому будинку  сімейного  типу,  закладі  для  дітей-сиріт  та дітей, позбавлених батьківського піклування<br /> 
# виїзду  у  зв'язку  з  виконанням  обов'язків  опікуна чи піклувальника,  наданням батькам-вихователям житлового будинку або багатокімнатної  квартири для створення дитячого будинку сімейного типу - протягом усього часу виконання таких обов'язків;<br /> 
# влаштування    непрацездатних    осіб,   у  тому  числі дітей-інвалідів, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги  -  протягом  усього  часу  перебування  в них;<br /> 
# виїзду  для  лікування    в    лікувально-профілактичному закладі - протягом усього часу перебування в ньому;   
# взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення  волі  на певний  строк чи довічне позбавлення волі - протягом  усього  часу  перебування  під  вартою  або  відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї.
== Підстави втрати права користування жилим приміщенням==
* вибуття  наймача та  членів  його  сім'ї  на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле  приміщення в тому  ж  населеному  пункті [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5464-10/parao503#o503 (ст.107 Житлового кодексу України)]<br />
* відсутність члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2156#n2156 (ч.2 ст. 405 ЦК України).]<br />
* відсутність наймача без поважних причин понад шість місяців
*систематичне порушення правил користування житловим приміщенням [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5464-10/parao539#o539 (ст.116 Житлового кодексу України)]
== Порядок поновлення права користування житловим приміщенням ==
Поновлення права користування житловим приміщенням відбувається в судовому порядку. Для цього потрібно:
* Звернутись до суду з позовом "Про поновлення права на користування житловим приміщенням"
<br />
* Надати докази, що підтверджують поважність відсутності за місцем проживання понад установлені строки (наприклад: медична документація, довідки про проходження військової служби, довідки з роботи за кордоном).


'''''До житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.'''''


=== Визначення порядку користування житловим приміщенням, що належать до державної власності ===


Правовий статус житлових приміщень, що перебувають у державній власності, регулюється житловим законодавством та умовами Договорів на підставі яких дане майно передано у користування. Договір найму жилого приміщення укладається у письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією і наймачем – громадянином, на ім‘я якого видано ордер.
Відповідно до ст. 63 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n185 Житлового кодексу України] України предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.
В той же час не може бути самостійним предметом договору найму, жиле приміщення яке, хоч і є ізольованим, проте за розміром є меншим за встановлений ч. 1 ст. 48 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n185 Житлового кодексу України], а також кімната, яка зв‘язана з іншою кімнатою спільним входом, а також підсобні приміщення.
Члени сім‘ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов‘язки, що випливають з договору найму жилого приміщення (ст. 64 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n185 Житлового кодексу України]).
Визначення порядку користування таким житловим приміщенням, відбувається або за спільною згодою членів сім'ї квартиронаймача, або за рішенням суду.
При цьому поділ не може бути допущений, коли це призведе до штучного погіршення житлових умов позивача і викличе необхідність постановки його на облік, як такого, що потребує поліпшення житлових умов (роз‘яснення у постанові Пленуму  Верховного Суду України від 12 квітня1985 року № 2 ).


'''Важливо!''' Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три і більше роки підлягає нотаріальному посвідченню. (ч. 2 ст.793 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3842 Цивільного кодексу України]).


Якщо з будинку,  квартири (їх частини) вибула дитина (діти) і
[[:Файл:Договір найму.odt|Договір_найму.odt ‎]]
членів її (їх) сім'ї не залишилося,  це житло може бути надано  за
договором  оренди  іншому  громадянину  до  закінчення  строку
перебування дитини (дітей) у дитячому закладі  або  до  досягнення
нею  (ними)  повноліття  і  повернення  від  родичів,  опікуна  чи
піклувальника,  в окремих випадках  -  до  закінчення  навчання  в
загальноосвітніх  навчальних закладах усіх типів і форм власності,
у тому числі для громадян,  які потребують соціальної допомоги  та
соціальної  реабілітації,  а також в професійно-технічних чи вищих
навчальних закладах або до закінчення  строку  служби  у  Збройних
Силах  України  та інших військових формуваннях;


    4)  виїзду  у зв'язку  з  виконанням  обов'язків  опікуна чи
=== Визначення порядку користування житловим приміщенням, яке знаходитися в приватній власності ===
піклувальника, наданням батькам-вихователям житлового будинку або  
Правовий статус приміщень, які перебувають у приватній власності, регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним кодексом України]. У таких житлових приміщень може бути один або декілька власників (співвласників). Визначення порядку користування житловим приміщенням, що перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб виникає, коли між ними відсутня добровільна згода щодо порядку використання такого майна і розділити (виділити) частину із загального майна технічно неможливо.
багатокімнатної  квартири для створення дитячого будинку сімейного
Згідно зі ст. 358 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
типу - протягом усього часу виконання таких обов'язків;
Отже, у разі відсутності згоди у визначенні порядку користування квартирою між співвласниками, особа має право звернутись із позовом до інших співвласників про визначення порядку користування квартирою, або ж вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.


    5) влаштування    непрацездатних    осіб,   у   тому  числі
Порядок користування майном, що перебуває у спільній сумісній чи частковій власності також регулюється договором, укладеним співвласниками такого майна.
дітей-інвалідів,  у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної
== Судова практика щодо визначення порядку користування спільною квартирою ==
допомоги  -  протягом  усього  часу  перебування в них;
Кожен із співвласників майна має право на отримання у користування та володіння частки майна в натурі. Така частка повинна відповідати його частці в праві загальної часткової власності. Якщо виділення в натурі неможливе, співвласник має право на отримання матеріальної компенсації від інших співвласників або запропонувати встановити порядок користування спільним майном.


    6) виїзду  для  лікування    в    лікувально-профілактичному
Пунктом 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0020700-95 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справах за позовами про захист права приватної власності» №20 від 22.12.1995 року] встановлено, що квартира не підлягає поділу в натурі якщо не можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири.
закладі - протягом усього часу перебування в ньому;


    7) взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі,
Таким чином, у випадку якщо неможливо виділити частину будинку (квартири) в натурі та відсутня згода співвласників щодо порядку його використаня є підстава звертатись до суду з вимогою про встановлення порядку користування спільним майном.
позбавлення  волі  на  певний  строк чи довічне позбавлення волі -
протягом  усього  часу  перебування  під  вартою  або  відбування
покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися
проживати інші члени сім'ї.  


== Порядок поновлення права користування житловим приміщенням ==
Слід також зазначити, до даних правовідносин застосовується правило виключної підсудності передбачене ст. 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України], а отже позовну заяву слід подавати не за місцем реєстрації відповідача, а за місцезнаходженням нерухомого майна.
{| class="wikitable"
|+
! Позиція суду !! Рішення суду
|-
| Сама лише вірогідність (технічна можливість відповідно до висновку експерта) переобладнання житлової кімнати площею у 17,3 кв. м на два ізольовані житлові приміщення не може бути достатньою підставою для закріплення за співвласниками порядку користування квартирою, запропонованого позивачами, оскільки технічна можливість переобладнання трикімнатної квартири у чотирикімнатну, зі збереженням обсягу загальної житлової площі
не відповідає вимогам державних будівельних норм України В.2.2-15-2005 "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення".  || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88375859 Постанова Верховного Суду у справі № 405/3475/15-ц від 18.03.2020]
|-
| Оскільки спірні правовідносини не стосуються розподілу майна для припинення права спільної часткової власності і такий правовий режим зберігається, суд виділяє в користування сторонам спору в натурі частки, адекватні розміру їх часток у праві власності на спільне майно. При цьому допускається можливість відійти в незначних обсягах від відповідності реальних часток ідеальним у зв'язку з неможливістю забезпечити їх точну відповідність. Таке рішення не змінює розміру часток співвласників у праві власності на спільне майно, не порушує їх прав як власників. || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88375859 Постанова Верховного Суду України у справі № 6-1500цс15 від 17.02.2016]
|}


Поновлення права користування житловим приміщенням відбувається в судовому порядку. Для цього потрібно:
== Випадки збереження права користування жилим приміщенням ==
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 ст.71 Житлового кодексу України], '''жиле приміщення  зберігається''' за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї <u>'''понад шість місяців'''</u> у випадках:  
* призову  на  строкову  військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу,  а також призову  офіцерів  із запасу  на  військову  службу  на  строк до трьох років - протягом усього  періоду  проходження  зазначеної  військової  служби;


* Звернутись до суду з позовом "Про поновлення права на користування житловим приміщенням"
* призову  на  військову  службу  під  час мобілізації, на особливий період  - протягом усього періоду проходження військової служби, а якщо  під  час  її  проходження  вони  отримали  поранення,  інше  ушкодження  здоров’я  та  перебувають  на  лікуванні  в  медичних закладах або потрапили в полон чи визнані безвісно відсутніми- на строк  до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних  (міських)  військових  комісаріатах  після  звільнення з військової  служби  після  закінчення  ними  лікування  в медичних закладах,  незалежно  від  строку  лікування, повернення з полону, скасування  рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою чи ухвалення судом рішення про оголошення особи померлою;   
<br />
* тимчасового  виїзду  з  постійного  місця  проживання  за умовами  і  характером  роботи  або  у  зв'язку з навчанням (учні, студенти,  стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання;   
* Надання доказів що підтверджують поважність відсутності за місцем проживання понад установлені строки (медична документація, довідки про проходження військової служби, довідки з роботи за кордоном).


* влаштування  дитини  (дітей)  на  виховання  до  родичів, опікуна  чи  піклувальника,  у  прийомну  сім'ю,  дитячий  будинок сімейного  типу,  заклад  для  дітей-сиріт  та  дітей, позбавлених батьківського  піклування, - протягом усього часу їх перебування у родичів,  опікуна  чи  піклувальника,  прийомній  сім'ї,  дитячому будинку  сімейного  типу,  закладі  для  дітей-сиріт  та  дітей, позбавлених батьківського піклування- протягом усього часу перебування в них;   


* виїзду  у  зв'язку  з  виконанням  обов'язків  опікуна чи піклувальника,  наданням батькам-вихователям житлового будинку або багатокімнатної  квартири для створення дачного будинку сімейного типу - протягом усього часу виконання таких обов'язків;   


* влаштування    непрацездатних    осіб,    у  тому  числі дітей з інвалідністю,  у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги  -  протягом  усього  часу  перебування  в них;   


* виїзду  для  лікування    в    лікувально-профілактичному закладі - протягом усього часу перебування в ньому;   


* взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення  волі  на  певний  строк чи довічне позбавлення волі - протягом  усього  часу  перебування  під  вартою  або  відбування покарання,  якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї.


== Підстави втрати права користування жилим приміщенням ==
* вибуття  наймача та  членів  його  сім'ї  на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле  приміщення в  тому  ж  населеному  пункті [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 (ст.107 Житлового кодексу України)]
* відсутність члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 (ч.2 ст. 405 ЦК України).]
* відсутність наймача без поважних причин понад шість місяців
*систематичне порушення правил користування житловим приміщенням [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 (ст.116 Житлового кодексу України)]


=== Визнання особи такою, що втратила право користування житлом за рішенням суду ===
Трапляється, що власник чи співвласники майна не можуть належним чином розпорядитися майном що їм належить через те, що у житловому приміщенні, що їм належить, або, яким він користується, зареєстрована особа, яка фактично проживає в іншому місці. В такому випадку потрібно звертатися до суду із позовом про визнання особи такою, що втратила право користування житлом. Доказування позовних вимог полягає в тому, щоб довести факт непроживання у житловому приміщенні ооби понад рік для приватної власності, та понад 6 місяців для житла комунальної чи державної власності.


Доказами в такому позові можуть бути:
* ''покази щонайменше двох свідків,''
* ''Акт про фактичне непроживання особи в якому вказано хто і з якого часу не проживає у житловому приміщенні, складений власником житла, посвідчений свідками (сусідами, або іншими особами, які знають про обставини непроживання особи). такий Акт підписують сусіди, а їх свідчення може засвідчити, наприклад, орган управління житловим багатоквартирним будинком (ЖЕК, ОСББ), орган місцевого самоврядування (територіальна громада, сільська рада, старостинський округ), місцевий депутат, голова вуличного або квартального комітету.''
* ''Довідка сільської ради (старостинського округу) про фактичну реєстрацію та непроживання особи.''
* ''копії посвідки на постійне чи тимчасове місце проживання особи в іншій країні, а також інші не заборонені законом докази.''
[[:Файл:Позовна заява про визнання особи такою, що втратила право користування житлом.odt|Файл:Позовна заява про визнання особи такою, що втратила право користування]]


    Стаття 71. Збереження жилого приміщення за тимчасово
=== Порядок поновлення права користування житловим приміщенням ===
                відсутніми громадянами
Поновлення права користування житловим приміщенням відбувається в судовому порядку. Для цього потрібно:
 
* звернутись до суду з позовом "Про поновлення права на користування житловим приміщенням"
    При тимчасовій відсутності наймача або членів його  сім'ї  за
* надати докази, що підтверджують поважність відсутності за місцем проживання понад установлені строки (наприклад: медична документація, довідки про проходження військової служби, довідки з роботи за кордоном).
ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.  
[http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96#.D0.A4.D0.BE.D1.80.D0.BC.D0.B0_.D1.96_.D0.B7.D0.BC.D1.96.D1.81.D1.82_.D0.BF.D0.BE.D0.B7.D0.BE.D0.B2.D0.BD.D0.BE.D1.97_.D0.B7.D0.B0.D1.8F.D0.B2.D0.B8 Зміст та форма позовної заяви повинна відповідати ст.ст.174-175 ЦПК України.]
 
    Якщо наймач або члени його сім'ї  були  відсутні  з поважних
причин  понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього  може
бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
 
    Жиле приміщення  зберігається за тимчасово відсутнім наймачем
або членами його сім'ї понад шість місяців у випадках:  
 
    1) призову  на  строкову  військову службу або направлення на
альтернативну (невійськову) службу, а також призову  офіцерів  із
запасу  на  військову  службу  на  строк до трьох років - протягом
усього  періоду  проходження  зазначеної  військової  служби;
призову  на  військову  службу  під  час мобілізації, на особливий
період  - протягом усього періоду проходження військової служби, а
якщо  під  час  її  проходження вони  отримали  поранення,  інше
ушкодження  здоров’я  та  перебувають  на  лікуванні  в  медичних
закладах або потрапили в полон чи визнані безвісно відсутніми - на
строк  до  дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у
районних  (міських)  військових  комісаріатах  після  звільнення з
військової служби після  закінчення  ними  лікування  в медичних
закладах,  незалежно  від  строку  лікування, повернення з полону,
скасування  рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою чи
ухвалення судом рішення про оголошення особи померлою;
{  Пункт  1 частини третьої статті 71 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 2181-VIII ( 2181-19 ) від 07.11.2017 }
 
    2)  тимчасового  виїзду  з  постійного  місця  проживання  за
умовами  і  характером  роботи або  у  зв'язку з навчанням (учні,
студенти,  стажисти,  аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, -
протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання;
 
    3)  влаштування  дитини  (дітей) на  виховання  до  родичів,
опікуна  чи  піклувальника,  у  прийомну  сім'ю,  дитячий  будинок
сімейного  типу,  заклад  для  дітей-сиріт  та  дітей, позбавлених
батьківського  піклування, - протягом усього часу їх перебування у
родичів,  опікуна  чи  піклувальника,  прийомній  сім'ї,  дитячому
будинку  сімейного  типу,  закладі  для  дітей-сиріт  та  дітей,
позбавлених батьківського піклування.  
 
    Якщо з будинку,  квартири (їх частини) вибула дитина (діти) і
членів її (їх) сім'ї не залишилося,  це житло може бути надано  за
договором  оренди  іншому  громадянину  до  закінчення  строку
перебування дитини (дітей) у дитячому закладі  або  до  досягнення
нею  (ними)  повноліття  і  повернення  від  родичів,  опікуна  чи
піклувальника,  в окремих випадках  -  до  закінчення  навчання  в
загальноосвітніх  навчальних закладах усіх типів і форм власності,
у тому числі для громадян,  які потребують соціальної допомоги  та
соціальної  реабілітації,  а також в професійно-технічних чи вищих
навчальних закладах або до закінчення  строку  служби  у  Збройних
Силах  України  та інших військових формуваннях;
 
    4)  виїзду  у  зв'язку  з  виконанням  обов'язків  опікуна чи
піклувальника,  наданням батькам-вихователям житлового будинку або
багатокімнатної  квартири для створення дитячого будинку сімейного
типу - протягом усього часу виконання таких обов'язків;
 
    5) влаштування    непрацездатних    осіб,    у  тому  числі
дітей-інвалідів,  у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної
допомоги  -  протягом  усього  часу  перебування  в них;
 
    6) виїзду  для  лікування    в    лікувально-профілактичному
закладі - протягом усього часу перебування в ньому;
 
    7) взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі,
позбавлення  волі  на  певний  строк чи довічне позбавлення волі -
протягом  усього  часу  перебування  під  вартою  або  відбування
покарання,  якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися
проживати інші члени сім'ї.  
 
    Якщо в будинку, квартирі (їх частині) не залишилися проживати
інші  члени сім'ї наймача,  це житло може бути надано за договором
оренди (найму) у встановленому законом порядку іншому  громадянину
до  звільнення  таких  осіб  з-під  варти  або  до  відбуття  ними
покарання.  
 
    У  випадках,  передбачених  пунктами 1 - 7 цієї статті, право
користування  жилим приміщенням зберігається за відсутнім протягом
шести  місяців з дня закінчення строку, зазначеного у відповідному
пункті.  
 
    Відповідно до  Основ  житлового  законодавства  Союзу  РСР  і
союзних республік законодавством Союзу РСР і Української РСР може
бути  встановлено  й  інші  умови  і  випадки  збереження  жилого
приміщення за тимчасово відсутніми громадянами на  більш  тривалий
строк.
{ Стаття 71 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3187-12 від
06.05.93,  N  1525-III  (  1525-14  )  від  02.03.2000,  N 2377-IV
( 2377-15 ) від 20.01.2005, N 2394-VI ( 2394-17 ) від 01.07.2010 }
 
    Стаття 72. Порядок визнання особи такою, що втратила право
                користування жилим приміщенням
 
    Визнання особи такою,  що втратила право  користування  жилим
приміщенням  внаслідок  відсутності  цієї  особи понад встановлені
строки, провадиться в судовому порядку.  
 
    Стаття 73. Бронювання жилого приміщення
 
    Жилі приміщення,  що їх займають наймачі та члени  їх  сімей,
бронюються  при  направлені  на  роботу  за  кордон  - на весь час
перебування за кордоном,  при виїзді на роботу в  райони  Крайньої
Півночі  і  в  прирівняні  до  них  місцевості  -  на весь час дії
трудового договору,  а  у  випадках,  передбачених  законодавством
Союзу РСР,  - на весь час перебування в районах Крайньої Півночі і
в прирівняних до них місцевостях.  
 
    Відповідно до  Основ  житлового  законодавства  Союзу  РСР  і
союзних республік законодавством Союзу РСР і Української РСР  може
бути передбачено й інші випадки бронювання жилих приміщень.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Основний Закон України - Конституція України в статті 47 закріплює право кожної людини на житло. При цьому задекларовано, що держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
 
Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Але одним з основних моментів даної норми є те, що ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
 
Найбільш детально питання про право користування жилим приміщенням регулюється Житловим кодексом України. Так ч. 1 ст. 71 закріплює, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. А це фактично означає, що власник жилого приміщення, або квартиронаймач, або члени сім'ї квартиронаймача можуть звернутися до суду лише після того, як особа яку необхідно визнати такою, що втратила право користування жилим приміщенням, була відсутня протягом шести місяців за місцем свого проживання. До речі, Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" в ч. 5 ст. 3 визначає, що місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік. Не відходячи далеко від зазначеного закону хочу звернути увагу на те, що невірним є твердження, що зняття з реєстраційного обліку за місцем проживання є підставою вважати особу втратившою право користування жилим приміщенням. Так само і реєстрація місця проживання не є підставою для набуття права користування, оскільки є похідною. Тобто зареєструвати можуть тільки в тому випадку, коли особа набула право на користування (в т.ч. і в змісті права власності). Приведу приклад з практики. Місцевим судом було відмовлено у задоволенні позову про  визнання права користування жилим приміщенням за попереднім місцем проживання дитині, позбавленій батьківського піклування, яка перебувала під опікою і проживала разом з опікуном і в квартирі опікуна. Суд мотивував тим, що не зважаючи на факт проживання дитини з моменту народження в спірній квартирі, за відсутності реєстрації місця проживання підстав для задоволення позову немає. Апеляційний суд скасував рішення місцевого суду і ухвалив нове, яким задовольнив позовні вимоги.
 
Ч.3 ст. 71 Житлового кодексу України встановлює виключення при яких жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців. До них відносяться:
 
- призов на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років - протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби; перебування на військовій службі прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби - протягом перших п'яти років перебування на дійсній військовій службі;
 
- тимчасовий виїзд з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв'язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання;
 
- поміщення дитини (дітей) на виховання в дитячий заклад, до родичів, опікуна чи піклувальника - протягом усього часу їх перебування в цьому закладі, у родичів, опікуна чи піклувальника, якщо в будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї. Якщо з будинку, квартири (їх частини) вибула дитина (діти) і членів її (їх) сім'ї не залишилося, це житло може бути надано за договором оренди іншому громадянину до закінчення строку перебування дитини (дітей) у дитячому закладі або до досягнення нею (ними) повноліття і повернення від родичів, опікуна чи піклувальника, в окремих випадках - до закінчення навчання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, а також в професійно-технічних чи вищих
 
- навчальних закладах або до закінчення строку служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях;
 
- виїзд в зв'язку з виконанням обов'язків опікуна (піклувальника) - протягом усього часу виконання цих обов'язків;
 
- влаштування непрацездатних осіб, у тому числі дітей-інвалідів, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги - протягом усього часу перебування в них;
 
- виїзд для лікування в лікувально-профілактичному закладі - протягом усього часу перебування в ньому;
 
- взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі - протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї.  
 
Основні підстави втрати права користування жилим приміщенням зазначені у ч.2 ст. 107 Житлового кодексу України - у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.  
 
Стосовно вищезазначеної статті надав роз'яснення Верховний Суд України у постанові "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України". В п. 11 зазначено наступне:
 
- відповідно до ст.107 ЖК наймач або член його сім'ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від пред'явлення позову про це. Разом з тим належить враховувати, що згідно п.5 ст.71 ЖК (в редакції Закону від 18 грудня 1991 р. інваліди, влаштовані в будинки-інтернати або інші установи соціальної допомоги, мають право на збереження за ними жилої площі протягом 12 місяців.
 
На ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресація кореспонденції, утворення сім'ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).
 
Громадяни, відсутні у місці постійного проживання за умовами і характером роботи (члени екіпажів суден, працівники геологічних, розвідувальних партій, експедицій та інші працівники, діяльність яких пов'язана з постійним пересуванням), у період її виконання можуть бути визнані на підставі ст.107 ЖК такими, що втратили право користування жилим приміщенням, з якого вони вибули у зв'язку з цією роботою, в разі одержання жилої площі, вселенні на жилу площу членів сім'ї або в інших випадках забезпечення їх жилою площею для постійного проживання.


Суд може визнати особу такою, що втратила право користування жилим приміщенням, лише з однієї вказаної позивачем підстави, передбаченої ст.71 або ст.107 ЖК. Змінити підставу позову суд вправі тільки за згодою позивача.
== Корисні статті ==
[[Усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням]]<br>


Якщо основними доказами непроживання є відповідні акти і пояснення свідків, то необхідно обов'язково звернути увагу не те, щоб термін між датами складення першого і останнього актів становив понад шість місяців.
[[Втрата права користування житловим приміщенням]]
[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Користування жилими приміщеннями]]
[[Категорія:Вирішення житлових спорів]]

Поточна версія на 08:12, 30 вересня 2022

Нормативна база

Загальні положення

Статтею 4 Житлового кодексу України визначено, що до житлового фонду відносяться жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях на території України. Житловий фонд включає в себе жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд), колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд), житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів), жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд, квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення).

До житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Визначення порядку користування житловим приміщенням, що належать до державної власності

Правовий статус житлових приміщень, що перебувають у державній власності, регулюється житловим законодавством та умовами Договорів на підставі яких дане майно передано у користування. Договір найму жилого приміщення укладається у письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією і наймачем – громадянином, на ім‘я якого видано ордер. Відповідно до ст. 63 Житлового кодексу України України предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок. В той же час не може бути самостійним предметом договору найму, жиле приміщення яке, хоч і є ізольованим, проте за розміром є меншим за встановлений ч. 1 ст. 48 Житлового кодексу України, а також кімната, яка зв‘язана з іншою кімнатою спільним входом, а також підсобні приміщення. Члени сім‘ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов‘язки, що випливають з договору найму жилого приміщення (ст. 64 Житлового кодексу України). Визначення порядку користування таким житловим приміщенням, відбувається або за спільною згодою членів сім'ї квартиронаймача, або за рішенням суду. При цьому поділ не може бути допущений, коли це призведе до штучного погіршення житлових умов позивача і викличе необхідність постановки його на облік, як такого, що потребує поліпшення житлових умов (роз‘яснення у постанові Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня1985 року № 2 ).

Важливо! Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три і більше роки підлягає нотаріальному посвідченню. (ч. 2 ст.793 Цивільного кодексу України).

Договір_найму.odt ‎

Визначення порядку користування житловим приміщенням, яке знаходитися в приватній власності

Правовий статус приміщень, які перебувають у приватній власності, регулюється Цивільним кодексом України. У таких житлових приміщень може бути один або декілька власників (співвласників). Визначення порядку користування житловим приміщенням, що перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб виникає, коли між ними відсутня добровільна згода щодо порядку використання такого майна і розділити (виділити) частину із загального майна технічно неможливо. Згідно зі ст. 358 Цивільного кодексу України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Отже, у разі відсутності згоди у визначенні порядку користування квартирою між співвласниками, особа має право звернутись із позовом до інших співвласників про визначення порядку користування квартирою, або ж вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Порядок користування майном, що перебуває у спільній сумісній чи частковій власності також регулюється договором, укладеним співвласниками такого майна.

Судова практика щодо визначення порядку користування спільною квартирою

Кожен із співвласників майна має право на отримання у користування та володіння частки майна в натурі. Така частка повинна відповідати його частці в праві загальної часткової власності. Якщо виділення в натурі неможливе, співвласник має право на отримання матеріальної компенсації від інших співвласників або запропонувати встановити порядок користування спільним майном.

Пунктом 14 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справах за позовами про захист права приватної власності» №20 від 22.12.1995 року встановлено, що квартира не підлягає поділу в натурі якщо не можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири.

Таким чином, у випадку якщо неможливо виділити частину будинку (квартири) в натурі та відсутня згода співвласників щодо порядку його використаня є підстава звертатись до суду з вимогою про встановлення порядку користування спільним майном.

Слід також зазначити, до даних правовідносин застосовується правило виключної підсудності передбачене ст. 30 Цивільного процесуального кодексу України, а отже позовну заяву слід подавати не за місцем реєстрації відповідача, а за місцезнаходженням нерухомого майна.

Позиція суду Рішення суду
Сама лише вірогідність (технічна можливість відповідно до висновку експерта) переобладнання житлової кімнати площею у 17,3 кв. м на два ізольовані житлові приміщення не може бути достатньою підставою для закріплення за співвласниками порядку користування квартирою, запропонованого позивачами, оскільки технічна можливість переобладнання трикімнатної квартири у чотирикімнатну, зі збереженням обсягу загальної житлової площі

не відповідає вимогам державних будівельних норм України В.2.2-15-2005 "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення". || Постанова Верховного Суду у справі № 405/3475/15-ц від 18.03.2020

Оскільки спірні правовідносини не стосуються розподілу майна для припинення права спільної часткової власності і такий правовий режим зберігається, суд виділяє в користування сторонам спору в натурі частки, адекватні розміру їх часток у праві власності на спільне майно. При цьому допускається можливість відійти в незначних обсягах від відповідності реальних часток ідеальним у зв'язку з неможливістю забезпечити їх точну відповідність. Таке рішення не змінює розміру часток співвласників у праві власності на спільне майно, не порушує їх прав як власників. Постанова Верховного Суду України у справі № 6-1500цс15 від 17.02.2016

Випадки збереження права користування жилим приміщенням

Відповідно до ст.71 Житлового кодексу України, жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у випадках:

  • призову на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років - протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби;
  • призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період - протягом усього періоду проходження військової служби, а якщо під час її проходження вони отримали поранення, інше ушкодження здоров’я та перебувають на лікуванні в медичних закладах або потрапили в полон чи визнані безвісно відсутніми- на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах після звільнення з військової служби після закінчення ними лікування в медичних закладах, незалежно від строку лікування, повернення з полону, скасування рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою чи ухвалення судом рішення про оголошення особи померлою;
  • тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв'язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання;
  • влаштування дитини (дітей) на виховання до родичів, опікуна чи піклувальника, у прийомну сім'ю, дитячий будинок сімейного типу, заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - протягом усього часу їх перебування у родичів, опікуна чи піклувальника, прийомній сім'ї, дитячому будинку сімейного типу, закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування- протягом усього часу перебування в них;
  • виїзду у зв'язку з виконанням обов'язків опікуна чи піклувальника, наданням батькам-вихователям житлового будинку або багатокімнатної квартири для створення дачного будинку сімейного типу - протягом усього часу виконання таких обов'язків;
  • влаштування непрацездатних осіб, у тому числі дітей з інвалідністю, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги - протягом усього часу перебування в них;
  • виїзду для лікування в лікувально-профілактичному закладі - протягом усього часу перебування в ньому;
  • взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі - протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї.

Підстави втрати права користування жилим приміщенням

  • вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті (ст.107 Житлового кодексу України)
  • відсутність члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом (ч.2 ст. 405 ЦК України).
  • відсутність наймача без поважних причин понад шість місяців
  • систематичне порушення правил користування житловим приміщенням (ст.116 Житлового кодексу України)

Визнання особи такою, що втратила право користування житлом за рішенням суду

Трапляється, що власник чи співвласники майна не можуть належним чином розпорядитися майном що їм належить через те, що у житловому приміщенні, що їм належить, або, яким він користується, зареєстрована особа, яка фактично проживає в іншому місці. В такому випадку потрібно звертатися до суду із позовом про визнання особи такою, що втратила право користування житлом. Доказування позовних вимог полягає в тому, щоб довести факт непроживання у житловому приміщенні ооби понад рік для приватної власності, та понад 6 місяців для житла комунальної чи державної власності.

Доказами в такому позові можуть бути:

  • покази щонайменше двох свідків,
  • Акт про фактичне непроживання особи в якому вказано хто і з якого часу не проживає у житловому приміщенні, складений власником житла, посвідчений свідками (сусідами, або іншими особами, які знають про обставини непроживання особи). такий Акт підписують сусіди, а їх свідчення може засвідчити, наприклад, орган управління житловим багатоквартирним будинком (ЖЕК, ОСББ), орган місцевого самоврядування (територіальна громада, сільська рада, старостинський округ), місцевий депутат, голова вуличного або квартального комітету.
  • Довідка сільської ради (старостинського округу) про фактичну реєстрацію та непроживання особи.
  • копії посвідки на постійне чи тимчасове місце проживання особи в іншій країні, а також інші не заборонені законом докази.

Файл:Позовна заява про визнання особи такою, що втратила право користування

Порядок поновлення права користування житловим приміщенням

Поновлення права користування житловим приміщенням відбувається в судовому порядку. Для цього потрібно:

  • звернутись до суду з позовом "Про поновлення права на користування житловим приміщенням"
  • надати докази, що підтверджують поважність відсутності за місцем проживання понад установлені строки (наприклад: медична документація, довідки про проходження військової служби, довідки з роботи за кордоном).

Зміст та форма позовної заяви повинна відповідати ст.ст.174-175 ЦПК України.

Корисні статті

Усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням

Втрата права користування житловим приміщенням