Порядок прийняття та оформлення спадщини неповнолітніми

Нормативна база

• Цивільний кодекс України
• Податковий кодекс України
• Сімейний кодекс України
• Закон України "Про нотаріат"
• Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5
• Методичні рекомендації щодо вчинення нотаріальних дій, пов'язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя, схвалені рішенням Науково-експертної ради з питань нотаріату при Міністерстві юстиції України від 29 січня 2009 року

Увага!!! З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану! Зверніть увагу! З 18.06.2023 пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану", яким на час дії воєнного стану зупинявся перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття, але не більше ніж на чотири місяці скасовано (постанова Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 року № 469). Тобто діє загальний строк прийняття спадщини - 6 місяців. Наказом Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року № 1118/5 "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату" (набрав чинності 19.03.2022) внесено зміни до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерство юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5, відповідно до яких: в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п'яти робочих днів з дня відновлення такого доступу; забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» наказом Міністерства юстиції України від 3 травня 2022 р. № 1760/5 затверджено перелік нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна.

Хто така малолітня та неповнолітня особа?

Фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років - малолітня особа (ч.1 ст. 31 Цивільного кодексу України).

Фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років - неповнолітня особа (ч. 1 ст. 32 Цивільного кодексу України).

Куди звернутись?

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, подає нотаріусу (державному або приватному) або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини заяву про прийняття спадщини за місцем її відкриття (ч. 1 ст. 1269 Цивільного кодексу України).

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна. Якщо спадкодавець мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається відповідно до Закону України "Про міжнародне приватне право". (ч. 1 ст. 1221 Цивільного кодексу України).

Прийняття спадщини неповнолітніми

Малолітня та неповнолітня особа, вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо не було подано заяву про відмову від прийняття спадщини відповідно до чинного законодавства (ч. 4 ст. 1268 Цивільного кодексу України). Тобто, незалежно від того чи подавалась заява про прийняття спадщини від імені малолітньої чи неповнолітньою особою, чи була зареєстрована малолітня або неповнолітня особа разом із спадкодавцем на момент смерті — вони приймають спадщину автоматично. Тому подання заяви про прийняття спадщини такими особами не є обов'язковим.

Особа, яка досягла чотирнадцяти років (неповнолітня), має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника (ч. 3 ст. 1269 Цивільного кодексу України).

Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої особи подають її батьки (усиновлювачі).

Для подання заяви про прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України). Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 2 ст. 1220 Цивільного кодексу України).

Чи може неповнолітня або малолітня особа відмовитись від прийняття спадщини?

Неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів) і органу опіки та піклування (ч. 3 ст. 1273 Цивільного кодексу України). Слід зауважити, що така згода надається обома батьками!!!

У разі смерті одного з батьків:

• згода надається тим із батьків, хто є живим;
• надається свідоцтво про смерть померлого з батьків .

Батьки (усиновлювачі) можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування (ч. 4 ст. 1273 Цивільного кодексу України). Дана норма закріплена статтею 177 Сімейного Кодексу України, згідно якої батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав:

• відмовитися від прав на майно малолітньої дитини, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації;
• видавати письмові зобов’язання від імені малолітньої дитини;;
• вчиняти правочини щодо: об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є малолітня дитина; відчуження (у тому числі шляхом міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є малолітня дитина.

Дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом одного місяця, і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло.

Що таке обов'язкова частка у спадщині?

При видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом нотаріус має обов’язково з’ясувати наявність спадкоємців, які мають право на обов’язкову частку у спадщині, перелік яких визначено у статті 1241 Цивільного кодексу України, а саме:

• малолітні, неповнолітні,
• повнолітні непрацездатні діти спадкодавця,
• непрацездатна вдова (вдівець);
• непрацездатні батьки.

Обов’язкова частка у спадщині визначається незалежно від змісту заповіту у розмірі половини частки, яка належала б кожному із спадкоємців у разі спадкування за законом (підпункт 5.10 пункту 5 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок)).

Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині (підпункт 5.7 пункту 5 глави 10 розділу II Порядку).

Які документи необхідні для прийняття та оформлення спадщини?

Свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів (підпункт 4.12 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку), а саме:

1. Свідоцтво про смерть спадкодавця (для встановлення факту смерті спадкодавця та часу відкриття спадщини (підпункту 1.3 пункту 1 глави 10 розділу II Порядку)) — оригінал;
2. Заповіт (у разі наявності) - оригінал;
3. Документи, які підтверджують родинні відносини (свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб), повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису (про народження, про шлюб), копії актових записів (про народження, про шлюб), копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин) — оригінали;
4. Документи, які підтверджують право власності спадкодавця на спадкове майно, яке бажають оформити спадкоємці — оригінали;
5. Свідоцтво про народження (для малолітніх до 14 років) — оригінал;
6. Паспорт (для неповнолітніх з 14 років) – оригінал;
7. Реєстраційний номер облікової картки платника податків (для усіх без винятку осіб, якщо до складу спадкового майна входить майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації) - оригінал.

Батьки, які діють від імені малолітньої особи або надають згоду неповнолітньому на прийняття та оформлення спадщини також повинні пред'явити нотаріусу:

• оригінали документів, які підтверджують родинні відносини з малолітньою чи неповнолітньою особою (свідоцтво про народження дитини);
• оригінали документів, які підтверджують особу батьків (ст. 43 Закону України “Про нотаріат”).

Коли звертатись для видачі свідоцтва про право на спадщину?

Свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1298 Цивільного кодексу України).

Якщо заповіт складено на користь зачатої, але ще не народженої дитини, видача свідоцтва про право на спадщину і розподіл спадщини між усіма спадкоємцями може відбутися лише після народження дитини.

Дане положення застосовується також щодо дитини, зачатої за життя спадкодавця, але народженої після його смерті, у разі спадкування за законом (ч. 2 ст. 1298 Цивільного кодексу України).

Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена (підпункт 4.10 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку).

Вартість

Загальну суму, в яку обійдеться прийняття та оформлення спадщини прорахувати неможливо. Вартість буде залежати від:

• місця звернення спадкоємця - приватний нотаріус чи державна нотаріальна контора;
• наявності чи відсутності необхідних для оформлення спадщини документів та їх стану (помилки, розбіжності і т.д.), що визначить подальший порядок ведення спадкової справи — нотаріальний чи судовий;
• наявність фактів, які надають можливість нотаріусу звільнити від сплати окремих платежів при оформленні спадщини (наприклад, державного мита, адміністративного збору);
• наявність чи відсутність обставин, які визначатимуть оподаткування об'єктів спадщини.

За нульовою ставкою оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (підпункт "а" підпункту 174.2.1 пункту 174.2 статті 174 Податкового кодексу України)