Спадкування земельної ділянки за відсутності кадастрового номера

Нормативна база

• Цивільний кодекс України
• Цивільний процесуальний кодекс України
• Земельний кодекс України
• Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"
• Закон України "Про Державний земельний кадастр"
• Закон України "Про землеустрій"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 "Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"
• Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"

Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану! На час дії воєнного стану відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття було зупинено на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Зверніть увагу! з 18.06.2023 зазначену норму скасовано (постанова Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 року № 469). Тобто діє загальний строк прийняття спадщини - 6 місяців. Відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерство юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5: в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п'яти робочих днів з дня відновлення такого доступу; забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі.

Загальні положення

Спадкування — перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 Цивільного кодексу України).

Спадкування земельної ділянки здійснюється за законом або заповітом. Спадкоємцем за заповітом є особа, визначена у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, здійснюється спадкування за законом.

Спадкоємці за законом поділяються на декілька черг і кожна з них успадковує майно лише у разі, якщо попередня черга його не успадкувала. Цивільним кодексом України встановлені наступні черги:

1 черга: діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

2 черга: рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

3 черга: рідні дядько та тітка спадкодавця.

4 черга: особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

5 черга: інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Кадастровий номер - цифровий унікальний штрих-код об'єкта нерухомого майна, що дозволяє ідентифікувати певну ділянку землі щодо її місця розташування. Він унікальний в межах держави і не може повторюватися. Присвоєння номера - обов'язкова складова процесу приватизації, оформлення прав власності, врегулювання договірних відносин і отримання даних з державного реєстру.

Проблеми спадкування земельних ділянок за відсутності кадастрового номера

Відповідно до ст. 1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах — до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. Видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом здійснюється також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього.

Чинним законодавством встановлена форма витягу з Державного земельного кадастру (додаток № 47 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051), у якому повинен бути зазначений кадастровий номер земельної ділянки.

Базуючись на вказаних приписах, нотаріуси відмовляють у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки, які:

1. були набуті у власність спадкодавцем до 2013 року,
2. права на які посвідчені Державними актами на право власності на землю,
3. не зареєстровані у Державному земельному кадастрі
4. не мають кадастрового номера.

Відповідно до п. 2 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 р., вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом, або органу місцевого самоврядування, що затвердив комплексний план просторового розвитку території територіальної громади, генеральний план населеного пункту, детальний план території. Заява також може подаватися особою, якій на підставі рішення Кабінету Міністрів України та відповідного договору було передано у господарське відання об’єкт державної власності, що використовується у процесі провадження діяльності з передачі електричної енергії і транспортування та/або зберігання природного газу, і на замовлення якої була розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою передачі земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, у постійне користування зазначеній особі.

У 2016 р. право подати заяву про державну реєстрацію земельної ділянки було надано також особам, які подали заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом. При цьому серед цього переліку відсутні спадкоємці земельної ділянки за законом або за заповітом, що не може бути пояснена будь-якою доцільністю. Закритий перелік осіб, які можуть звернутися із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки, безпідставно ускладнює процедуру оформлення права власності на земельну ділянку у випадку її успадкування.

Свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) після смерті фізичних осіб може бути видане уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування спадкоємцям першої та другої черги за законом (як у випадку спадкування ними за законом, так і у випадку спадкування ними за заповітом) і за правом представлення на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) чи договорів купівлі-продажу, дарування, міни, чи свідоцтва про право на спадщину, чи рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Спадкування земельної ділянки за відсутності кадастрового номера, шляхом виготовлення технічної документації

При застосуванні приписів земельного законодавства щодо спадкування земельних ділянок у яких відсутні кадастрові номери, доцільно виходити із розширювального тлумачення норм п. 2 та п. 3 Розділу VII Закону України «Про Державний земельний кадастр», поширюючи на спадкоємців, які прийняли спадщину, право звернутися із заявою про реєстрацію земельних ділянок, права на які було набуто до 2004 року, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Оскільки кадастровий номер присвоюється не на фізичну особу, а на земельну ділянку, спадкоємець не набуває при цьому жодних додаткових прав. Тому у територіальних органів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру відсутні підстави для відмови у реєстрації ділянок. Крім цього, у ч. 3 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою власника земельної ділянки або уповноваженої особи. Такою особою може бути спадкоємець земельної ділянки, який прийняв спадщину.

З метою здійснення зазначеного вище права й отримання кадастрового номера земельної ділянки спадкоємець замовляє землевпорядній організації виготовлення технічної документації зі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Землевпорядна організація має виконати геодезичні роботи і розробити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки у строки, встановлені договором.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про землеустрій» від 22 травня 2003 р. встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.

У разі передачі у власність та користування земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування технічна документація розробляється на підставі дозволу, виданого відповідним органом.

Виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки дає можливість ініціювати державну реєстрацію земельної ділянки, яка здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:

1. заява за встановленою формою;
2. оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;
3. документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Заява з доданими документами наданими заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надісланими поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

Технічну документацію з встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляти на ім’я спадкодавця, а витяг із Державного земельного кадастру видавати на ім’я спадкоємця, що зазначений у запиті нотаріуса.

Після спливу шестимісячного строку з дня смерті спадкодавця необхідно звернутись до нотаріуса, якому було подано заяву про прийняття спадщини. Нотаріус зобов’язаний зареєструвати право власності на земельну ділянку у реєстрі речових прав на нерухоме майно. Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку можна замовити і он-лайн, на офіційному веб-сайті Єдиного державного порталу адміністративних послуг перейшовши за посиланням: https://my.gov.ua/info/services/byservicescope/86 у розділі «Природні ресурси та екологія» у підрозділі «Земля". За надання відомостей з Державного земельного кадастру справляється адміністративний збір, що становить 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому надаються відповідні відомості.

Спадкування земельної ділянки за відсутності кадастрового номера в судовому порядку

У випадку відмови територіальних органів Держгеокадастру здійснити державну реєстрацію земельної ділянки з тих підстав, що у вичерпному переліку осіб, які можуть звернутися із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки відсутні спадкоємці такої ділянки, виникає необхідність звертатись до суду із позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування.

Згідно положень ч.1 ст.30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Таким чином, позов про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування подається до загального місцевого суду за місцем знаходження земельної ділянки.

Відповідачем у категорії таких справ буде орган місцевого самоврядування на території якого розташована земельна ділянка, право власності на яку визнається.

До позовної заяви необхідно долучити:

• правовстановлюючі документи на земельну ділянку та заповіт чи інші документи, які підтверджують права спадкоємця;
• письмова постанова нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, як підтвердження того, що існує спір про право та порушуються права спадкоємця;
• квитанція про сплату судового збору в розмірі, згідно Закону України "Про судовий збір" (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому заява подається до суду) за кожну позовну вимогу, або якщо подається одночасно кількома позивачами, то сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом.

Зразок позовної заяви про встановлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкуванняФайл:Визнання права власності в порядку спадкування.docx

Після отримання рішення суду про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, необхідно виготовити проект землеустрою щодо встановлення (відновлення)меж земельної ділянки в натурі(на місцевості). На підставі вказаного проекту землеустрою здійснюється реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з присвоєнням їй кадастрового номера, після чого видається витяг із Державного земельного кадастру в порядку передбаченому Закону України "Про Державний земельний кадастр".

Одержавши всі вищевказані документи, особа має право звернутися із заявою про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку. Із такою заявою особа може звернутися у ЦНАП або безпосередньо в державну реєстраційну службу за місцем знаходження земельної ділянки.

Див. також

• Оформлення спадщини на земельний пай
• Порядок оформлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та за заповітом
• Невитребувані паї