Правове регулювання утилізації батарей та акумуляторів

Нормативна база

• Конституція України
• Кодекс України про адміністративні правопорушення
• Закон України "Про хімічні джерела струму"
• Закон України "Про управління відходами"
• Наказ Міністерства Транспорту та зв'язку України № 489 від 20.05.2006 року "Про затвердження Експлуатаційних норм середнього ресурсу акумуляторних свинцевих стартерних батарей колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі "

Загальні положення

Хімічні джерела струму - джерела електричної енергії, яка виробляється шляхом перетворення хімічної енергії в електричну, що складаються з одного чи декількох неперезаряджувальних первинних елементів або перезаряджувальних вторинних елементів (акумуляторів), у тому числі інтегрованих у вироби промислового чи побутового призначення.

Сфера хімічних джерел струму - відносини, що виникають при розробці, виробництві, реалізації, імпорті та експлуатації хімічних джерел струму, заготівлі та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму.

Регулювання утилізації акумуляторних батарей та акумуляторів

Батареї та акумулятори - небезпечні відходи, які підлягають утилізації відповідно до законодавства  України. Відходи батарей та акумуляторів  містять у собі токсичні хімічні елементи: кадмій, ртуть, свинець, сірчана кислота, а також небезпечний електроліт.

Для забезпечення навколишнього  середовища та здоров’я людини від згубних наслідків відходів батарей та акумуляторів є їх утилізація.

Акумуляторні батареї повинні бути утилізовані після списання. Окрім акумуляторних свинцево-кислотних стартерних батарей розповсюджені ще свинцево-кислотні тягові, гелеві, лужні нікель-кадмієві, нікель-залізні, нікель-цинкові, літій-іонні, літій-полімерні та інші акумуляторні батареї («Правила експлуатування акумуляторних свинцевих стартерних батарей колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі»).

Переліе властивостей, що роблять відходи небезпечними:

1. HВ 1 Вибухонебезпечність: відходи, здатні до хімічної реакції з виділенням газу за такої температури, тиску та з такою швидкістю, що можуть завдати шкоди навколишньому природному середовищу, включаючи відходи піротехнічних виробів, вибухонебезпечні відходи органічних пероксидів та відходи вибухонебезпечних самореактивних речовин
2. HВ 2 Окисна здатність: відходи, які, виділяючи кисень, викликають або сприяють горінню інших матеріалів
3. НВ 3 Легкозаймистість: легкозаймисті рідкі відходи: рідкі відходи, які мають температуру спалаху нижче 60°С або відпрацьовані газойль, дизельне пальне та світлі нафтопродукти з температурою спалаху від > 55°С до ≤ 75°С; легкозаймисті пірофорні рідкі або тверді відходи: тверді або рідкі відходи, які навіть у невеликій кількості можуть спалахнути протягом 5 хвилин при взаємодії з повітрям; легкозаймисті тверді відходи: тверді відходи, які легко займаються або можуть спричинити, або сприяти горінню через тертя; легкозаймисті газоподібні відходи: газоподібні відходи, які є легкозаймистими у повітрі за температури 20°С та нормального атмосферного тиску 101,3 кПа; відходи, що вступають у реакцію з водою: відходи, які при контакті з водою виділяють легкозаймисті гази у небезпечних обсягах; інші легкозаймисті відходи: легкозаймисті аерозолі, відходи, що саморозігріваються, органічні пероксиди та самореактивні відходи
4. НВ 4 Подразнювальна здатність - подразнення шкіри чи пошкодження очей
5. HP 5 Вибіркова токсичність для окремих органів-мішеней (ВТОМ) /Токсичність при аспірації: відходи, які можуть виявляти вибіркову токсичність для окремих органів за одноразового або повторюваного впливу, або які можуть спричинити гострі токсичні ефекти внаслідок аспірації
6. HВ 6 Гостра токсичність: відходи, які можуть спричинити гострі токсичні ефекти після перорального надходження, потрапляння на шкіру або під час вдихання
7. НВ 7 Канцерогенність: відходи, які провокують онкологічні хвороби або збільшують вірогідність захворювання на такі хвороби
8. НВ 8 Корозивність: відходи, які при контакті можуть викликати роз’їдання шкіри
9. HВ 9 Інфекційність: відходи, які містять життєздатні мікроорганізми або їх токсини, які є або вважаються такими, що викликають захворювання у людей чи інших живих організмів
10. HВ 10 Токсичність для репродуктивної системи: відходи, які негативно впливають на статеву функцію та репродуктивність дорослих чоловіків і жінок, а також справляють токсичну дію на розвиток потомства
11. HP 11 Мутагенність: відходи, які можуть викликати мутацію, тобто постійні зміни в кількості або структурі генетичного матеріалу в клітині
12. HВ 12 Здатність виділяти гостротоксичний газ: відходи, які при контакті з водою або кислотою виділяють гостротоксичні гази
13. HВ 13 Сенсибілізуюча здатність: відходи, які містять одну або більше хімічних речовин, про які відомо, що вони спричиняють сенсибілізацію (алергічну реакцію) на шкірі або в дихальних шляхах
14. HP 14 Екотоксичність: відходи, які становлять або можуть становити безпосередній або віддалений ризик для навколишнього природного середовища
15. HВ 15 Відходи, здатні виявляти небезпечні властивості, зазначені вище, але не класифіковані за такими властивостями (додаток 3 до Закону України "Про управління відходвами").

Порядок утилізації батарей та акумуляторів ємність яких більше 7 А/год. в Україні регулюється Законом України "Про хімічні джерела струму".

Юридичні та фізичні особи (суб'єкти підприємницької діяльності), які використовують хімічні джерела струму, зобов'язані здавати відпрацьовані небезпечні хімічні джерела струму ємністю 7 А/год та більше для утилізації на спеціалізовані виробництва з утилізації, спеціалізованим підприємствам з утилізації чи на їх приймальні пункти протягом трьох місяців з дня закінчення строку експлуатації хімічних джерел струму або з дня оформлення документа про непридатність хімічних джерел струму для експлуатації внаслідок фізичного, морального зносу, непоправного браку, пошкодження, з інших причин.

Фізичні особи, які не зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності та використовують хімічні джерела струму для забезпечення власних потреб, зобов'язані здавати відпрацьовані небезпечні хімічні джерела струму ємністю 7 А/год та більше для утилізації на спеціалізовані виробництва з утилізації, спеціалізованим підприємствам з утилізації чи на їх приймальні пункти (стаття 17 Закону України "Про хімічні джерела струму").

Утилізація відпрацьованих хімічних джерел струму здійснюється на спеціалізованому виробництві з утилізації чи спеціалізованим підприємством з утилізації із застосуванням технологій і устаткування, що забезпечують екологічну безпеку технологічних процесів утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму та вилучення вторинної сировини для використання у виробництві хімічних джерел струму (стаття 20 "Закону України "Про хімічні джерела струму").

Державний контроль і нагляд за якістю хімічних джерел струму та забезпеченням екологічної безпеки технологічних процесів виробництва здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів (Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів), центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного екологічного контролю (Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України), в порядку, встановленому законом (частина четверта статті 15 Закону України "Про хімічні джерела струму").

Також визначено сплату екологічного грошового закладу, якій покладається на юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують у своїй діяльності хімічні джерела струму ємністю 7 А/год та більше, та становить п'ять відсотків від ціни хімічного джерела струму, визначеної без урахування податку на додану вартість (стаття 19 Закону України "Про хімічні джерела струму" ).

Державний контроль та відповідальність у сфері хімічних джерел струму

Відповідальність у сфері хімічних джерел струму, передбачена Законом та Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Державний контроль у сфері хімічних джерел струму здійснюють центральні та місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування - стосовно реалізації загальнодержавних, галузевих та регіональних програм у сфері хімічних джерел струму (стаття 22 "Закону України "Про хімічні джерела струму").

Порушення порядку обліку придбання та експлуатації хімічних джерел струму або порядку обліку обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх на утилізацію - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (стаття 82⁷ Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Не надання в установленому порядку інформації або надання неправдивої інформації щодо обсягів придбання та експлуатації нових хімічних джерел струму, обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх на утилізацію - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Не передача в установленому порядку відпрацьованих небезпечних хімічних джерел струму ємністю 7 А/год та більше на утилізацію підприємствам, що здійснюють діяльність із заготівлі та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Алгоритм дій громадян по утилізації батарейок і акумуляторів

Оскільки батарейки та акумулятори містять небезпечні хімічні реагенти і речовини, вони здатні завдати серйозної шкоди екології внаслідок порушення вимог їхньої утилізації. Одна батарейка може забруднити до 10 кв. м. площі.

Таким чином, для збереження екології від забруднення відпрацьовані батарейки і акумулятори необхідно здавати  до маркованого сортувальних боксів, які розташовані в супермаркетах і торгових центрах, магазинах електроніки та аксесуарів до них. У великих містах контейнери для прийому батарей на утилізацію встановлюються і в інших прохідних місцях.