Моніторинг земель: призначення та завдання: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Мітка: редагування коду 2017
Мітка: редагування коду 2017
 
(Не показано 19 проміжних версій цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15#Text Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України "Про охорону земель"]  
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України “Про охорону земель”]  
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/661-93-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20.08.1993 № 661 "Про затвердження Положення про моніторинг земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/661-93-%D0%BF#Text Положення про моніторинг земель, затверджене постановою Кабінету Міністру України від 20.08.1993 661]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0383-04#Text Наказ Мінагрополітики України від 26.02.2004 51 "Про затвердження Положення про моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення"]


==  Визначення поняття моніторинг земель ==
==  Визначення поняття моніторинг земель ==
Рядок 15: Рядок 15:
* оцінка;
* оцінка;
* прогноз.
* прогноз.
''Основними завданнями моніторингу земель є'' прогноз еколого-економічних наслідків деградації земельних ділянок з метою запобігання або усунення дії негативних процесів.


=== Суб'єкти ведення моніторингу земель  ===
=== Суб'єкти ведення моніторингу земель  ===
Рядок 22: Рядок 24:
=== Об'єкти моніторингу ===
=== Об'єкти моніторингу ===


Об’єктом моніторингу є всі землі незалежно від форми власності на них, у тому числі моніторинг ґрунтів.
'''Об’єктом моніторингу''' є всі землі незалежно від форми власності на них, у тому числі моніторинг ґрунтів.


== Складові моніторингу земель ==
== Складові моніторингу земель ==
Рядок 34: Рядок 36:
* процесів, пов’язаних з утворенням ярів, селевими потоками, землетрусами та іншими явищами;  
* процесів, пов’язаних з утворенням ярів, селевими потоками, землетрусами та іншими явищами;  
* стану земель у межах населених пунктів, територій, зайнятих нафтогазодобувними об’єктами, очисними спорудами, гноєсховищами, складами пально-мастильних матеріалів, добрив, стоянками автотранспорту, захороненням токсичних промислових відходів і радіоактивних матеріалів, а також іншими промисловими об’єктами.
* стану земель у межах населених пунктів, територій, зайнятих нафтогазодобувними об’єктами, очисними спорудами, гноєсховищами, складами пально-мастильних матеріалів, добрив, стоянками автотранспорту, захороненням токсичних промислових відходів і радіоактивних матеріалів, а також іншими промисловими об’єктами.
=== Моніторинг грунтів ===
''
Складовою частиною моніторингу земель є''' моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення'''.''
Моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення '''проводиться Мінагрополітики''' відповідно до затвердженого ним положення та включає:
* агрохімічне обстеження ґрунтів (обов'язкове суцільне обстеження сільськогосподарських угідь з метою державного контролю за зміною показників родючості і забруднення ґрунтів);
* контроль змін якісного стану ґрунтів (рівень забруднення, оптимальний вміст поживних речовин, фізико-хімічні властивості тощо);
* [[Агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення|агрохімічну паспортизацію земельних ділянок]] (агрохімічна паспортизація орних земель проводиться раз у 5 років, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень - через кожні 5-10 років, а також на бажання  землевласника, землекористувача, при зміні власника земель сільськогосподарського призначення).
при зміні власника земель сільськогосподарського призначення.).
Суцільне ґрунтове обстеження проводиться через кожні 20 років.
==== Об'єкти моніторингу ґрунтів  ====
Об'єктами моніторингу ґрунтів є землі сільськогосподарського призначення:рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища, перелоги, землі тимчасової консервації.


== Строки та періодичність проведення мотіторингу ==
== Строки та періодичність проведення мотіторингу ==


<u>'''Спостереження за станом земель''', залежно від строку та періодичності їх проведення, '''поділяються на''':</u>
Спостереження за станом земель, ''залежно від строку та періодичності їх проведення'',поділяються на:
 
* '''базові''' (вихідні, що фіксують стан об’єкта спостережень на момент початку ведення моніторингу земель);
* '''базові''' (вихідні, що фіксують стан об’єкта спостережень на момент початку ведення моніторингу земель);
* '''періодичні''' (проводяться через рік і більше);
* '''періодичні''' (проводяться через рік і більше);
Рядок 51: Рядок 68:


== Види моніторингу земель залежно від мети спостережень та ступеня охоплення територій ==
== Види моніторингу земель залежно від мети спостережень та ступеня охоплення територій ==
Порядок проведення моніторингу земель встановлюється Кабінетом Міністрів України, а саме регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/661-93-%D0%BF#Text Положенням про моніторинг земель, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.1993 № 661.]


'''<u>Виділяють наступні види моніторингу:</u>'''
Залежно від цілей спостережень та охоплення територій моніторинг земель може бути ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv#n1781:~:text=%D0%97%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%86%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%B9%2C%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D1%96%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9%20%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B3%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BC%2C%20%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%96%20%D0%BB%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BC. ст. 191 Земельного кодексу України],[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15/conv#n404:~:text=%D0%97%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%86%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%B9%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9%20%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B3%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BC%2C%20%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%96%20%D0%BB%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BC. ст. 54 Закону України "Про охорону земель"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/661-93-%D0%BF#Text:~:text=2.%20%D0%97%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4,%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%88%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BD%D0%BE%2D%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B2. п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.1993 № 661 "Про затвердження Положення про моніторинг земель"]):
 
* '''національний''' – поширюється на всі землі у межах території України.
 
Для ведення моніторингу земель на національному рівні рішенням центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах земельних відносин, охорони навколишнього природного середовища, на всій території України створюється мережа дослідних земельних ділянок та ділянок з еталонними ґрунтами з метою проведення на них необхідних спостережень, вимірювань та обстежень екологічного стану земель, зміни показників корисних властивостей ґрунтів під впливом господарської та інших видів діяльності.


* '''національний''' – поширюється на всі землі у межах території України;
* '''регіональний''' – поширюється на території, що характеризуються єдністю фізико-географічних, екологічних та економічних умов;  
* '''регіональний''' – поширюється на території, що характеризуються єдністю фізико-географічних, екологічних та економічних умов;
* '''локальний''' – поширюється на окремі земельні ділянки та  окремі частини (елементарних структурах) ландшафтно-екологічних комплексів.
* '''локальний''' – поширюється на окремі земельні ділянки та  окремі частини (елементарних структурах) ландшафтно-екологічних комплексів.


== Зміст моніторингу земель ==
== Використання результатів моніторингу ==
'''Зміст моніторингу земель передбачає:'''
* збір інформації про структуру землекористування і землеволодіння, трансформація угідь, стан та якість ґрунтів і дотримання режиму використання земель водоохоронних зон;  
* зміни у стані земель на конкретних територіях;
* виявлення процесів деградації земель і діагностика їх стану;
* виявлення забруднювачів, їх характеристика і шкідлива дія;
* виявлення напрямів і розмірів негативних процесів;
* передбачення соціальних та економічних наслідків;
* прийняття адекватних заходів (антидеградаційних, агрохімічних тощо;
* рекомендації щодо використання земель;
* управлінські рішення щодо поліпшення стану земель, їх захисту, запобігання і ліквідації наслідків негативних процесів.
== Використання результатів моніторингу ґрунтів ==
'''<u>Результати моніторингу грунтів використовуються:</u>'''
* в процесі регулювання правових основ земельних відносин;
* при здійсненні економічної та грошової  оцінки земель;
* здійсненні заходів щодо відтворення родючості ґрунтів та підвищення урожайності сільськогосподарських культур;
* коригуванні агротехнологій, проведенні еколого-агрохімічного районування (зонування) території;
* визначенні зон виробництва сільськогосподарської продукції для виготовлення продуктів для дитячого та дієтичного харчування;
* формуванні рекомендацій з раціонального та екологічно безпечного застосування агрохімікатів.<br>


Інформація про результати моніторингу, одержана під час спостережень за станом земель, узагальнюється за районами, містами, областями, Автономній Республіці Крим, а також за окремими природними комплексами і передається у пункти збору автоматизованої інформаційної системи територіальних органів Держгеокадастру.
Інформація про результати моніторингу, одержана під час спостережень за станом земель, узагальнюється за районами, містами, областями, Автономній Республіці Крим, а також за окремими природними комплексами і передається у пункти збору автоматизованої інформаційної системи територіальних органів Держгеокадастру.
На основі зібраної інформації і результатів оцінки стану земель складаються оперативні зведення, звіти, прогнози та рекомендації, які надаються до місцевих органів державної виконавчої влади, органів місцевого й регіонального самоврядування, інших держаних органів для вжиття заходів щодо попередження і ліквідації наслідків негативних процесів.
На основі зібраної інформації і результатів оцінки стану земель складаються оперативні зведення, звіти, прогнози та рекомендації, які надаються до місцевих органів державної виконавчої влади, органів місцевого й регіонального самоврядування, інших держаних органів для вжиття заходів щодо попередження і ліквідації наслідків негативних процесів.


== Моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення. ==
'''Результати моніторингу ґрунтів використовуються:'''
'''<u>Моніторинг  ґрунтів на  землях  сільськогосподарського призначення передбачає виконання таких завдань:</u>'''
 
* проведення спостережень, збір, аналіз і опрацювання інформації щодо якісного стану ґрунтів (розвиток ґрунтової ерозії, стан структури ґрунту, підкислення, засолення, солонцюватість, заболочення ґрунтів, динаміка вмісту гумусу і елементів живлення), забруднення ґрунтів важкими металами, радіонуклідами, залишковими кількостями пестицидів та іншими токсичними речовинами;
* в процесі регулювання  правових  основ  земельних відносин;
* розроблення і впровадження науково обґрунтованих рекомендацій щодо  прийняття  рішень про  відвернення  та ліквідацію наслідків негативних  процесів та  заходів  щодо забезпечення  відтворення родючості ґрунтів;
* при  проведенні економічної та грошової (нормативної та експертної) оцінки земель;
* визначення зон  виробництва сільськогосподарської  продукції для виготовлення продуктів для дитячого та дієтичного харчування;
* визначенні розмірів  плати  за  землю;
* створення та ведення  інформаційних банків  даних  про стан ґрунтів    на   землях  сільськогосподарського  призначення  та інформаційно-аналітичної системи для розроблення заходів  у  сфері охорони родючості ґрунтів;
* плануванні  заходів  щодо  відтворення  родючості ґрунтів та підвищення урожайності сільськогосподарських культур;
* надання (на договірній основі) землевласникам, землекористувачам та суб'єктам оціночної діяльності у сфері оцінки  земель інформації про сучасний стан ґрунтів;
* коригуванні агротехнологій;
* участь у здійсненні природно-сільськогосподарського, еколого-економічного,  протиерозійного та інших видів  районування (зонування) земель;
* проведенні еколого-агрохімічного районування (зонування) території;
* підготовка та видання  щорічної (періодичної)  доповіді  про стан ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення.
* визначенні зон виробництва сільськогосподарської продукції для виготовлення продуктів для дитячого та дієтичного харчування;
* розробленні рекомендацій щодо раціонального та екологічно безпечного застосування агрохімікатів.  
 
[[Категорія:Аграрне право]]
[[Категорія:Аграрне право]]
[[Категорія:Екологічне право]]
[[Категорія:Екологічне право]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Охорона земель]]
[[Категорія:Охорона земель]]

Поточна версія на 12:37, 30 вересня 2024

Нормативна база

Визначення поняття моніторинг земель

Моніторинг земель - це система спостереження за станом земель з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів (ст. 191 Земельного кодексу України).

Моніторинг земель є складовою частиною державної системи моніторингу довкілля.

Осовними фукціями моніторингу є:

  • спостереження;
  • оцінка;
  • прогноз.

Основними завданнями моніторингу земель є прогноз еколого-економічних наслідків деградації земельних ділянок з метою запобігання або усунення дії негативних процесів.

Суб'єкти ведення моніторингу земель

Ведення моніторингу земель здійснює Держгеокадастр (на локальному та регіональному рівні моніторинг земель проводять територіальні органи Держгеокадастру, на національному рівні - Держгеокадастр) за участю Міндовкілля, Мінагрополітики (зокрема моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення), Національної академії аграрних наук та Державного космічного агентства України (п.1, п. 4 та п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.1993 № 661 "Про затвердження Положення про моніторинг земель").

Об'єкти моніторингу

Об’єктом моніторингу є всі землі незалежно від форми власності на них, у тому числі моніторинг ґрунтів.

Складові моніторингу земель


Моніторинг земель складається із:

  1. Систематичних спостережень за станом земель (агрохімічна паспортизація земельних ділянок, зйомка, обстеження і вишукування).
  2. Виявлення змін у стані земель.
  3. Проведення оцінки:
  • процесів, пов’язаних із змінами родючості ґрунтів (розвиток водної і вітрової ерозії, втрата гумусу, погіршення структури ґрунту, заболочення і засолення), заростання сільськогосподарських угідь, забруднення земель пестицидами, важкими металами, радіонуклідами та іншими токсичними речовинами;
  • стану берегових ліній річок, морів, озер, водосховищ, гідротехнічних споруд;
  • процесів, пов’язаних з утворенням ярів, селевими потоками, землетрусами та іншими явищами;
  • стану земель у межах населених пунктів, територій, зайнятих нафтогазодобувними об’єктами, очисними спорудами, гноєсховищами, складами пально-мастильних матеріалів, добрив, стоянками автотранспорту, захороненням токсичних промислових відходів і радіоактивних матеріалів, а також іншими промисловими об’єктами.

Моніторинг грунтів

Складовою частиною моніторингу земель є моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення. Моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення проводиться Мінагрополітики відповідно до затвердженого ним положення та включає:

  • агрохімічне обстеження ґрунтів (обов'язкове суцільне обстеження сільськогосподарських угідь з метою державного контролю за зміною показників родючості і забруднення ґрунтів);
  • контроль змін якісного стану ґрунтів (рівень забруднення, оптимальний вміст поживних речовин, фізико-хімічні властивості тощо);
  • агрохімічну паспортизацію земельних ділянок (агрохімічна паспортизація орних земель проводиться раз у 5 років, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень - через кожні 5-10 років, а також на бажання землевласника, землекористувача, при зміні власника земель сільськогосподарського призначення).

при зміні власника земель сільськогосподарського призначення.). Суцільне ґрунтове обстеження проводиться через кожні 20 років.

Об'єкти моніторингу ґрунтів

Об'єктами моніторингу ґрунтів є землі сільськогосподарського призначення:рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища, перелоги, землі тимчасової консервації.

Строки та періодичність проведення мотіторингу

Спостереження за станом земель, залежно від строку та періодичності їх проведення,поділяються на:

  • базові (вихідні, що фіксують стан об’єкта спостережень на момент початку ведення моніторингу земель);
  • періодичні (проводяться через рік і більше);
  • оперативні (фіксують поточні зміни).

Порядок проведення моніторингу

Проведення моніторингу земель здійснюється у такому порядку:

  • виконання спеціальних зйомок і обстеження земель;
  • виявлення негативних факторів, вплив яких потребує здійснення контролю;
  • оцінка, прогноз, запобігання впливу негативних процесів.

Види моніторингу земель залежно від мети спостережень та ступеня охоплення територій

Залежно від цілей спостережень та охоплення територій моніторинг земель може бути (ст. 191 Земельного кодексу України,ст. 54 Закону України "Про охорону земель" та п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.1993 № 661 "Про затвердження Положення про моніторинг земель"):

  • національний – поширюється на всі землі у межах території України.

Для ведення моніторингу земель на національному рівні рішенням центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах земельних відносин, охорони навколишнього природного середовища, на всій території України створюється мережа дослідних земельних ділянок та ділянок з еталонними ґрунтами з метою проведення на них необхідних спостережень, вимірювань та обстежень екологічного стану земель, зміни показників корисних властивостей ґрунтів під впливом господарської та інших видів діяльності.

  • регіональний – поширюється на території, що характеризуються єдністю фізико-географічних, екологічних та економічних умов;
  • локальний – поширюється на окремі земельні ділянки та окремі частини (елементарних структурах) ландшафтно-екологічних комплексів.

Використання результатів моніторингу

Інформація про результати моніторингу, одержана під час спостережень за станом земель, узагальнюється за районами, містами, областями, Автономній Республіці Крим, а також за окремими природними комплексами і передається у пункти збору автоматизованої інформаційної системи територіальних органів Держгеокадастру.

На основі зібраної інформації і результатів оцінки стану земель складаються оперативні зведення, звіти, прогнози та рекомендації, які надаються до місцевих органів державної виконавчої влади, органів місцевого й регіонального самоврядування, інших держаних органів для вжиття заходів щодо попередження і ліквідації наслідків негативних процесів.

Результати моніторингу ґрунтів використовуються:

  • в процесі регулювання правових основ земельних відносин;
  • при проведенні економічної та грошової (нормативної та експертної) оцінки земель;
  • визначенні розмірів плати за землю;
  • плануванні заходів щодо відтворення родючості ґрунтів та підвищення урожайності сільськогосподарських культур;
  • коригуванні агротехнологій;
  • проведенні еколого-агрохімічного районування (зонування) території;
  • визначенні зон виробництва сільськогосподарської продукції для виготовлення продуктів для дитячого та дієтичного харчування;
  • розробленні рекомендацій щодо раціонального та екологічно безпечного застосування агрохімікатів.