Кримінальна відповідальність за порушення обмежувальних заходів, що застосовуються до осіб, які вчинили домашнє насильство

Нормативна база

• Конституція України
• Цивільний процесуальний кодекс України
• Кримінальний кодекс України
• Кодекс України про адміністративні правопорушення
• Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»
• Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами»

Застосування обмежувальних заходів щодо кривдника

Відповідно до статті 29 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» кривдник, який порушив вимоги спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, несе відповідальність відповідно до закону.

В інтересах потерпілого від злочину, пов’язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених Кримінальним кодексом України, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов’язки:

1. Заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;
2. Обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;
3. Заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв’язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;
4. Заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв’язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;
5. Направлення для проходження програми для кривдників (ст. 91-1 Кримінального кодексу України).

Заходи, передбачені частиною першою цієї статті, застосовуються до особи, яка на момент вчинення домашнього насильства досягла 18-річного віку.

Заходи, передбачені частиною першою цієї статті, можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.

Законодавець передбачив винесення обмежувального припису як терміновий захід. Після звернення із заявою від постраждалої особи до суду, впродовж 72 годин має розглянутись ця справа.

Терміновий заборонний припис виносить поліцейський, і він діє від 1 до 10 діб. Це дає додатковий час, щоби зібрати доказову базу та скласти заяву до суду, подати її і прийти на розгляд справи.

Контроль за поведінкою засуджених, до яких застосовано обмежувальні заходи, здійснює орган пробації за місцем проживання засудженого, а в разі вчинення злочину військовослужбовцем - командир військової частини (стаття 91¹ Кримінального кодексу України).

Кримінальна відповідальність

Умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 цього Кодексу, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, - карається пробаційним наглядом на строк до двох років або обмеженням волі на той самий строк.(стаття 390¹ Кримінального кодексу України).

Див. також

• Підстави та порядок звернення із заявою про видачу обмежувального припису
• Проходження корекційних програм особами, які вчиняють насильство в сім'ї