Санаторно-курортне лікування учасників бойових дій

Нормативна база

• Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"
• Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"
• Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 року № 200 "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на забезпечення постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях санаторно-курортним лікуванням"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2004 року № 785 "Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2009 року № 734 "Про затвердження Порядку направлення дітей до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку за рахунок коштів державного бюджету"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 187 Про затвердження Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян та виплати їм компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення (крім м. Києва) рад

Поняття санаторно-курортного лікування

Санаторно-курортне лікування - це медична допомога, що здійснюється з профілактичною, лікувальною або реабілітаційною метою із застосуванням природних лікувальних факторів в умовах перебування на курорті або лікувально-оздоровчій місцевості та в санаторно-курортних закладах. Санаторно-курортна справа в Україні є традиційно невід’ємною частиною національної системи охорони здоров’я, що дозволяє ефективно здійснювати профілактику захворювань.

Суб'єкти забезпечення безоплатними путівками

1. Учасники бойових дій - не частіше ніж один раз на рік строком на 21 день;
2. Особи з інвалідністю внаслідок війни - позачергово щороку строком на 21 день;
3. Особи з інвалідністю внаслідок війни із захворюваннями нервової системи (з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку) - відповідно до медичних рекомендацій, з них: I та II груп - до санаторіїв (відділень) спінального профілю з лікуванням строком на 35 днів; III групи - до санаторіїв неврологічного профілю з лікуванням строком на 21 день;
4. Постраждалі учасники Революції Гідності - не частіше ніж один раз на рік строком на 21 день;
5. Учасники війни - не частіше ніж один раз на два роки строком на 21 день;
6. Члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни та члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України - не частіше ніж один раз на два роки строком на 21 день.
7. Учасники бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилося 85 років і більше, забезпечуються путівками строком на 18-21 календарний день позачергово щороку (із січня до грудня);
8. Особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, забезпечуються санаторно-курортним лікуванням строком на 18-21 календарний день першочергово не частіше ніж один раз на два роки.

Грошова компенсація

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2004 року № 785 "Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян", компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування учасникам бойових дій, учасникам війни, членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, виплачується за їх бажанням у розмірі вартості самостійного санаторно-курортного лікування на час проведення оздоровлення, але не більше ніж середня вартість санаторно-курортної путівки.

Середня вартість путівки для виплати грошової компенсації та компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування обчислюється з розрахунку 35 відсотків (з округленням до однієї гривні) розміру одного прожиткового мінімуму, щороку встановленого законом на 1 січня відповідного року для осіб, які втратили працездатність.

Станом на 2024 рік – 826 грн.

Грошова компенсація виплачується у таких розмірах (округлених до однієї гривні):

•      особам з інвалідністю I і II групи - 100 відсотків середньої вартості путівки;

•      особам з інвалідністю III групи - 75 відсотків середньої вартості путівки.

Після   отримання  компенсації  вартості  самостійного санаторно-курортного  лікування  особами,   період наступного їх  перебування  на  обліку  для забезпечення  санаторно-курортним  лікуванням  або  для  отримання наступної компенсації вартості  самостійного  санаторно-курортного лікування  обчислюється  з  дня  подання  ними заяви та необхідних документів. Підставою для виплати  компенсації  вартості  самостійного санаторно-курортного лікування є такі документи:

• заява про виплату компенсації;
•  про сплату повної вартості санаторно-курортної путівки, 
• про підтвердження   проходження   санаторно-курортного  лікування  або зворотний     талон     санаторно-курортної     путівки    строком санаторно-курортного  лікування не менш як 18 днів;
• посвідчення особи, що підтверджує її належність до вище зазначеної категорії громадян.

Грошова компенсація виплачується  особам  через  два  роки після  звернення  із  заявою  про  виділення  путівки  або виплату грошової  компенсації,  якщо  вони  протягом  цього   періоду   не одержували безоплатної санаторно-курортної путівки. Право на компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування настає з дня звернення із заявою про її виплату один раз на два роки (з урахуванням року проходження самостійного санаторно-курортного лікування).

У разі зміни статусу особи період перебування її на обліку для одержання грошової компенсації обчислюється з дня набуття нового статусу.

У разі смерті особи, яка мала право на грошову компенсацію або компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування, не одержана нею сума не виплачується.

Необхідні кроки для одержання санаторно-курортного лікування

В першу чергу, потрібно стати на облік в структурному підрозділі з питань соціального захисту населення районних, районних в м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органах міських рад для санаторно-курортного лікування.

Після цього потрібно подати документи (особисто або через уповноважену особу) до органу соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання або за місцем обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту:

1. паспорт (копію та оригінал);
2. копію реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
3. заяву на видачу путівки;
4. медичну довідку лікувальної установи за формою № 070/о;
5. копію посвідчення учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни та документ, що підтверджує безпосереднє залучення особи до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (оригінал подається для перевірки);
6. копію військового квитка (за наявності);
7. копію довідки медико-соціальної експертної комісії про групу інвалідності (для осіб з інвалідністю).

Після цього працівники органів соціального захисту населення повинні надати ґрунтовну консультацію щодо забезпечення санаторно-курортним лікуванням, ознайомити із відповідним переліком санаторно-курортних закладів, які здійснюють лікування і врешті-решт видати санаторно-курортну путівку.

Особа, яка перебуває на обліку для забезпечення санаторно-курортним лікуванням в органах соціального захисту населення, але в поточному році одержала безоплатну путівку, знімається з обліку. Поділ путівки та передача її іншій особі забороняється.

Повторне взяття на облік проводиться на підставі копії (дубліката) медичної довідки лікувальної установи за формою 070/о, що додається до попередньої заяви, якщо строк дії зазначеної довідки не закінчився.

За особою, яка перебуває на обліку, але не отримала безоплатну путівку в поточному році, зберігається право на забезпечення путівкою на наступний рік за умови поновлення медичної довідки лікувальної установи за формою № 070/о, якщо строк дії попередньої довідки закінчився.

Особи, які були письмово повідомлені про умову поновлення такої довідки, але протягом шести місяців з дня закінчення її строку дії не виконали цієї умови, знімаються з обліку.

У разі відмови особи від путівки складається акт відмови від путівки за формою, затвердженою Мінветеранів, а зазначеною путівкою забезпечується інша особа у порядку черговості.