Кримінальна відповідальність громадян України, які вчинили кримінальне правопорушення за межами України: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
 
(Не показано 4 проміжні версії 3 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 року]
 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 року]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України «Про громадянство України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закон України «Про громадянство України»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»]
 
== Основні положення ==
== Основні положення ==
Відповідно до статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] '''громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили кримінальне правопорушення за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n41 Кримінальним кодексом України]''', якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.  
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n41 статті 7 Кримінального кодексу України] '''громадяни України''' та '''особи без громадянства, що постійно проживають в Україні''', які вчинили кримінальні правопорушення за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. 
== Особливості кваліфікації ==
 
Якщо особи, зазначені у частині першій цієї статті, за вчинені кримінальні правопорушення зазнали кримінального покарання за межами України, '''вони не можуть бути притягнені в Україні до кримінальної відповідальності за ці кримінальні правопорушення.'''
 
Вищезазначене також зафіксоване в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text Міжнародному пакті про громадянські та політичні права] від 16 грудня 1966 року та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] , які проголошують, що '''ніхто не може бути двічі засуджений чи покараний за злочин, за який він уже був остаточно засуджений або виправданий відповідно до закону.''' Тобто, якщо громадяни України або особи без громадянства, які постійно в ній проживають, за вчинення в іншій державі діяння, яке в Україні теж визнається кримінальним правопорушенням, зазнали там покарання, вони, у разі їх повернення в Україну, вдруге не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за це же кримінальне правопорушення.
 
'''Особливості кваліфікації'''
 
'''''Притягнення особи до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, що вчинений за межами України, потребує точного встановлення, що ця особа на момент вчинення діяння, була громадянином України або особою без громадянства, що постійно проживає в Україні.'''''
'''''Притягнення особи до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, що вчинений за межами України, потребує точного встановлення, що ця особа на момент вчинення діяння, була громадянином України або особою без громадянства, що постійно проживає в Україні.'''''
=== Громадяни України ===
[[Громадянство та належність до громадянства України|'''Громадянином України''']] визнається особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України. Виключний перелік таких осіб встановлено Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text «Про громадянство України»]. '''Законодавство України не передбачає подвійного громадянства'''.


Статтею 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#n35 Закону України «Про громадянство України»] передбачено, якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави, то <u>у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України</u>. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.
[[Громадянство та належність до громадянства України|'''Громадянином України''']] визнається особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України. Виключний перелік таких осіб встановлено Законом України «Про громадянство України»
 
'''Особи без громадянства, які постійно перебувають в Україні''' - особи, які не розглядається як громадяни будь-якою державою в силу дії її закону і постійно проживають в Україні на підставі [[Оформлення посвідки на постійне проживання на території України|посвідки на постійне проживання]], як це передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»]. Іноземці і особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також мають такі самі обов’язки, як і громадяни України, — за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України


Разом з тим, відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#n35 Закону України «Про громадянство України»] добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття, є підставою для [[Припинення громадянства України|втрати громадянства України]]. Добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства іншої держави повинен був звертатися із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство якої набуто.  
'''ВАЖЛИВО! Діяння визнається кримінальним правопорушенням за українськими законами незалежно від того, чи визнається таке діяння кримінальним правопорушенням у тій країні, де воно було вчинене.'''


'''Документами, що підтверджують громадянство України є:'''
== Вирішення питання про кримінальну відповідальність та виконання вироків ==
* [[Порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України|паспорт громадянина України]];
''Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n51 статтею 10 Кримінального кодексу України] '''громадяни України''', які вчинили злочини поза межами України, не можуть бути видані іноземній державі для притягнення до кримінальної відповідальності та віддання до суду.''
* [[Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон|паспорт громадянина України для виїзду за кордон]];
* [[тимчасове посвідчення громадянина України]];
* дипломатичний паспорт;
* службовий паспорт;
* посвідчення особи моряка;
* посвідчення члена екіпажу;
* [[Дії громадянина у разі втрати паспорта для виїзду за кордон під час перебування за межами України|посвідчення особи на повернення в Україну]] (частина перша статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"]).
=== Особи без громадянства, які постійно перебувають в Україні ===
'''Особи без громадянства, які постійно перебувають в Україні''' - особи, які не розглядається як громадяни будь-якою державою в силу дії її закону і постійно проживають в Україні на підставі [[Оформлення посвідки на постійне проживання на території України|посвідки на постійне проживання]], як це передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»].  


До того ж статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] встановлено, що іноземці і особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також мають такі самі обов’язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Україна може перейняти кримінальне провадження, в якому судовими органами іноземної держави не ухвалено вирок, щодо громадян України та іноземців, які вчинили злочини за межами України і перебувають на території України, але які не можуть бути видані іноземній державі або у видачі яких відмовлено, якщо діяння, у зв’язку з яким запитується передача кримінального провадження, згідно з цим Кодексом визнається злочином.


'''ВАЖЛИВО!''' Діяння визнається кримінальним правопорушенням за українськими законами незалежно від того, чи визнається таке діяння кримінальним правопрушенням у тій країні, де воно було вчинене.
'''Виконання в Україні вироку іноземного суду чи міжнародної судової установи можливо, якщо діяння, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальним кодексом України] визнається кримінальним правопорушенням або було б кримінальним правопорушенням у разі його вчинення на території України.'''
== Правовий принцип «non bis in idem» (одна дія двічі не карається) ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text Міжнародний пакт про громадянські та політичні права] від 16 грудня 1966 року та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України] проголошують, що '''ніхто не може бути двічі засуджений чи покараний за злочин, за який він уже був остаточно засуджений або виправданий відповідно до закону.''' Тобто, якщо громадяни України або особи без громадянства, які постійно в ній проживають, за вчинення в іншій державі діяння, яке в Україні теж визнається кримінальним правопорушенням, зазнали там покарання, вони, у разі їх повернення в Україну, вдруге не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за це же кримінальне правопорушення.  


Вищезазначене також визначено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text '''Кримінальному кодексі України''']. Так, якщо особи, зазначені у частині першій статті 7 '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України]''', за вчинені кримінальні правопорушення зазнали кримінального покарання за межами України, вони не можуть бути притягнені в Україні до кримінальної відповідальності за ці кримінальні правопорушення.
== Правові наслідки відбутого покарання при вчиненні нового кримінального правопорушення ==
== Правові наслідки відбутого покарання при вчиненні нового кримінального правопорушення ==
'''Засудження за межами України її громадянина або особи без громадянства, яка постійно проживає в Україні, має певні правові наслідки для таких осіб при вчиненні ними нових кримінальних правопорушень на території України.'''
Так, у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n48 статті 9 Кримінального кодексу України] зазначено, що '''вирок суду іноземної держави може бути врахований, якщо громадянин України, іноземець або особа без громадянства були засуджені за кримінальне правопорушення, вчинене за межами України, та знову вчинили кримінальне правопорушення на території України.'''
 
Відповідно до частини першої цієї статті '''рецидив''' кримінальних правопорушень, '''невідбуте покарання''' або інші правові наслідки вироку суду іноземної держави '''враховуються при кваліфікації нового кримінального правопорушення, призначенні покарання, звільненні від кримінальної відповідальності або покарання.'''  


Так, відповідно до статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] вирок суду іноземної держави може бути врахований, якщо громадянин України, іноземець або особа без громадянства були засуджені за кримінальне правопорушення, вчинене за межами України, та знову вчинили кримінальне правопорушення на території України. Відповідно до частини першої цієї статті [[Повторність, сукупність і рецидив кримінальних правопорушень|рецидив кримінальних правопорушень]], невідбуте покарання або інші правові наслідки вироку суду іноземної держави враховуються при кваліфікації нового кримінального правопорушення, призначенні покарання, [[Звільнення від відбування покарання. Допомога особам, які звільненні від відбування покарання|звільненні від кримінальної відповідальності або покарання]]. Це положення поширюється також на іноземців та осіб без громадянства, які постійно не проживають в Україні, у разі вчинення ними кримінального правопорушення на території України.
[[Категорія: Кримінальне право]]
[[Категорія: Кримінальне право]]

Поточна версія на 10:04, 7 серпня 2024

Нормативна база

Основні положення

Відповідно до статті 7 Кримінального кодексу України громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили кримінальні правопорушення за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо особи, зазначені у частині першій цієї статті, за вчинені кримінальні правопорушення зазнали кримінального покарання за межами України, вони не можуть бути притягнені в Україні до кримінальної відповідальності за ці кримінальні правопорушення.

Вищезазначене також зафіксоване в Міжнародному пакті про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 року та Конституції України , які проголошують, що ніхто не може бути двічі засуджений чи покараний за злочин, за який він уже був остаточно засуджений або виправданий відповідно до закону. Тобто, якщо громадяни України або особи без громадянства, які постійно в ній проживають, за вчинення в іншій державі діяння, яке в Україні теж визнається кримінальним правопорушенням, зазнали там покарання, вони, у разі їх повернення в Україну, вдруге не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за це же кримінальне правопорушення.

Особливості кваліфікації

Притягнення особи до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, що вчинений за межами України, потребує точного встановлення, що ця особа на момент вчинення діяння, була громадянином України або особою без громадянства, що постійно проживає в Україні.

Громадянином України визнається особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України. Виключний перелік таких осіб встановлено Законом України «Про громадянство України»

Особи без громадянства, які постійно перебувають в Україні - особи, які не розглядається як громадяни будь-якою державою в силу дії її закону і постійно проживають в Україні на підставі посвідки на постійне проживання, як це передбачено Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Іноземці і особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також мають такі самі обов’язки, як і громадяни України, — за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України

ВАЖЛИВО! Діяння визнається кримінальним правопорушенням за українськими законами незалежно від того, чи визнається таке діяння кримінальним правопорушенням у тій країні, де воно було вчинене.

Вирішення питання про кримінальну відповідальність та виконання вироків

Згідно з статтею 10 Кримінального кодексу України громадяни України, які вчинили злочини поза межами України, не можуть бути видані іноземній державі для притягнення до кримінальної відповідальності та віддання до суду.

Україна може перейняти кримінальне провадження, в якому судовими органами іноземної держави не ухвалено вирок, щодо громадян України та іноземців, які вчинили злочини за межами України і перебувають на території України, але які не можуть бути видані іноземній державі або у видачі яких відмовлено, якщо діяння, у зв’язку з яким запитується передача кримінального провадження, згідно з цим Кодексом визнається злочином.

Виконання в Україні вироку іноземного суду чи міжнародної судової установи можливо, якщо діяння, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, згідно з Кримінальним кодексом України визнається кримінальним правопорушенням або було б кримінальним правопорушенням у разі його вчинення на території України.

Правові наслідки відбутого покарання при вчиненні нового кримінального правопорушення

Так, у статті 9 Кримінального кодексу України зазначено, що вирок суду іноземної держави може бути врахований, якщо громадянин України, іноземець або особа без громадянства були засуджені за кримінальне правопорушення, вчинене за межами України, та знову вчинили кримінальне правопорушення на території України.

Відповідно до частини першої цієї статті рецидив кримінальних правопорушень, невідбуте покарання або інші правові наслідки вироку суду іноземної держави враховуються при кваліфікації нового кримінального правопорушення, призначенні покарання, звільненні від кримінальної відповідальності або покарання.