Порядок відмови від земельної ділянки яка знаходиться у користуванні у разі добровільної відмови землекористувача

Нормативна база

• Земельний кодекс України
• Цивільний кодекс України
• Закон України "Про нотаріат"
• Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»
• Податковий кодекс України

Загальні положення

Добровільна відмова від права користування на земельну ділянку являє собою одне з прав користувачів землі, яке надане їм земельним законодавством України. Порядок добровільної відмови від права користування на земельні ділянки встановлений Земельним кодексом України, зокрема ч. 3,4 ст. 142 Кодексу.

Добровільна відмова землекористувача від права користування земельною ділянкою є однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою, визначених статтею 141 Земельного кодексу України.

Оформлення добровільної відмови від права користування та права власності на земельну ділянку

Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.
Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Відповідно до п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Офіційне визнання і підтвердження державою фактів припинення речових прав на нерухоме майно забезпечується шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі поданих документів (ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Громадянин який бажає відмовитися від права власності на земельну ділянку, має звернутися із заявою до відповідних органів влади (орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування).

За нормою п. 1 ч. 1 ст. 90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право: продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність.
Відповідно до частини 1 статті 347 Цивільного кодексу України особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності.
Добровільна відмова власника від права на земельну ділянку є однією з підстав припинення права власності на земельну ділянку, визначених статтею 140 Земельного кодексу України.

Після розгляду заяви орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування приймає рішення щодо надання згоди на одержання права власності на земельну ділянку або відмовляє в наданні згоди.
У разі надання згоди, останнім кроком цього порядку є спільне звернення до нотаріуса щодо укладання угоди про передачу права власності на земельну ділянку та її нотаріальне посвідчення. Нотаріус здійснює державну реєстрацію права власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

З моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку за державою чи територіальною громадою право власності особи припинено.

Наголошуємо, що при добровільній відмові від права приватної власності на землю передача земельної ділянки державі чи територіальній громаді проводиться безкоштовно.

Важливо пам'ятати, що перед укладанням договору потрібно пересвідчитись, що відомості про Вашу земельну ділянку внесені до Державного земельного кадастру і земельна ділянка має кадастровий номер. Перед укладанням договору необхідно отримати Витяг з відомостями із Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Якщо у Державному земельному кадастрі відомості про таку земельну ділянку відсутні, необхідно замовити у землевпорядній організації технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та на її підставі здійснити державну реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.