Заміна сторони у виконавчому провадженні

Нормативна база

• Конституція України
• Цивільний кодекс України
• Кодекс адміністративного судочинства в Україні
• Цивільний процесуальний кодекс України
• Господарський процесуальний кодекс України
• Закон України «Про виконавче провадження»
• Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»
• Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5

Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану! Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2129-IX «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення», яким Закон України «Про виконавче провадження» доповнено положеннями, що до набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором, зупиняється вчинення виконавчих дій, забороняється заміна стягувачів у виконавчих діях, стягувачами за якими є російська федерація або такі особи: громадяни російської федерації; юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства російської федерації; юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства, відмінного від законодавства України, серед кінцевих бенефіціарних власників, членів або учасників (акціонерів) яких є російська федерація, громадянин російської федерації або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації. Зазначене обмеження не застосовується до громадян російської федерації, які проживають на території України на законних підставах, та юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до закону України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є виключно громадяни російської федерації, які проживають на території України на законних підставах, або виключно громадяни України та громадяни російської федерації, які проживають на території України на законних підставах.

Правове регулювання виконання судових рішень на території України

Виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка завершує його. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішення законної сили або за інших умов, встановлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов'язки, зумовлені статусом сторони.

Відповідно до статті 129¹ Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України. Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з пунктом 9 частини першої статті 129 Конституції України, є обов'язковість рішень суду.

На підставі частин другої та третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ) постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною першою статті 18 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державних влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Згідно зі статтею 18 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов’язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права чи інтереси.

Сторони виконавчого провадження

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник (частина перша статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон).

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення (частина друга статті 15 Закону).

За рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, що приймаються судами у справах, які розглядаються в порядку цивільного, адміністративного та господарського судочинства, стягувачем виступає державний орган, за позовом якого судом прийнято відповідне рішення (частина третя статті 15 Закону).

За рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, прийнятими у справах про адміністративні правопорушення, та за рішеннями, прийнятими у кримінальних провадженнях, стягувачем виступає державний орган, який прийняв відповідне рішення або за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення (частина четверта статті 15 Закону).

За рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України.

Порядок заміни сторони у виконавчому провадженні

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив (частина п'ята статті 15 Закону).

У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім’я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

У випадку заміни сторони (юридичної особи) у виконавчому написі нотаріуса, який пред’явлено до органу державної виконавчої служби, стороні необхідно звернутися до суду з письмовою заявою про заміну сторони у виконавчому написі. До такої заяви зазвичай додаються докази того, що юридична особа являється правонаступником тієї юридичної особи, яка вибула (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, копії протоколів зборів тощо). Без ухвали суду про заміну сторони у виконавчому провадженні, державний виконавець не має права самостійно замінити сторону.

Коли вибуття сторони виконавчого провадження відбулося внаслідок смерті особи, на підставі статті 15 Закону, державний виконавець виносить постанову про зупинення виконавчого провадження та звертається до суду з заявою про заміну сторони. До такої заяви додаються копії свідоцтва про смерть особи, заяви спадкоємців, та інші документи, які є у виконавчому провадженні.

Судовий розгляд заяви про заміну сторони виконавчого провадження

Згідно з частиною третьою статті 442 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Суд, розглянувши заяву сторони або подання державного виконавця, на підставі статей 259, 260, 353, 442 ЦПК України, статті 4 Закону виносить ухвалу про заміну сторони, виконавчого провадження.

При цьому текст ухвали повинен суворо відповідати вимогам статті 4 Закону (вимоги до виконавчого документу), а саме – в ухвалі повинно бути зазначено:

• назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім’я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
• дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
• повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
• ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
• реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
• резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
• дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
• строк пред’явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв’язку та адреси електронної пошти.

Невиконання судом цих вимог унеможливлює примусове виконання у виконавчому провадженні.

Зважаючи на викладене – звернення з заявою про заміну сторони виконавчого провадження – це не лише обов’язковість вимог закону, але і гарантія своєчасного, повного, реального виконання виконавчого документа (рішення, наказу тощо).

Заміна сторони у виконавчому провадженні в адміністративному судочинстві

Відповідно до статті 379 КАСУ у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Ухвалу суду за результатами вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження може бути оскаржено в порядку, встановленому КАСУ.

Відповідні положення застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Відповідно до статті 52 КАСУ у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов’язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов’язкові для особи, яку він замінив.

Заміна сторони у виконавчому провадженні в господарському судочинстві

Заміна сторони у виконавчому провадженні являє собою заміну сторони в судовій справі, оскільки згідно з частиною першою статті 52 ГПК України господарський суд у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов’язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Згідно зі статтею 1 Закону виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Відповідно до частини першої статті 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 242 КАСУ.

Відповідно до частини п'ятої статті 334 ГПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Зразки процесуальних документів

• Файл:Зразок заяви про заміну сторони виконавчого провадження по аліментам.docx
• Файл:Зразок заяви про заміну сторони виконавчого провадження по дітям війни.docx

Судова практика

• Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (неможливо здійснити заміну учасника справи та сторони виконавчого провадження за межами відкритої стадії господарського процесу).
• Постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (якщо заява про заміну сторони подана після спливу строку пред’явлення виконавчого документа до виконання, то в разі неможливості виконання судового рішення за відсутності підстав для поновлення строків для виконання наказу суду (виконавчого листа) або якщо судове рішення не підлягає виконанню у примусовому порядку через органи виконавчої служби, правонаступник не може бути замінений у виконавчому провадженні, яке не здійснюється).
• Постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (у разі закінчення виконавчого провадження заявник, що звертається із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, повинен поставити перед судом питання щодо відновлення виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження). За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження немає і підстави для процесуального правонаступництва. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом із питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися із заявою про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання немає і підстави для процесуального правонаступництва).
• Ухвала Подільського районного суду м. Києва від 08 лютого 2024 року у справі №760/25223/23 (оскільки передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва у відповідності до ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», а відтак такому правонаступнику вважається за можливе надати статус сторони виконавчого провадження - стягувача, у виконавчому провадженні, яке є відкритим, у зв`язку із припиненням такого статусу первісного стягувача, а тому заява заінтересованої особи про заміну сторони виконавчого провадження підставна, обґрунтована та підлягає до задоволення у повному обсязі).

Див. також

• Відкриття виконавчого провадження
• Представництво у виконавчому провадженні
• Поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документа на виконання
• Закінчення виконавчого провадження