Досудове врегулювання господарського спору: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
м (Виправив частину статті та ГПК України на ГК України, змінив посилання на ГК України) |
||
(Не показано 3 проміжні версії ще одного користувача) | |||
Рядок 8: | Рядок 8: | ||
== Основні положення досудового врегулювання господарського спору. == | == Основні положення досудового врегулювання господарського спору. == | ||
'''Досудове врегулювання господарських спорів''' являє собою систему заходів, що здійснюються організаціями, іншими суб єктами господарювання, майнові права яких порушено, з метою безпосереднього вирішення конфлікту (спору) до звернення у господарський суд. | '''Досудове врегулювання господарських спорів''' являє собою систему заходів, що здійснюються організаціями, іншими суб єктами господарювання, майнові права яких порушено, з метою безпосереднього вирішення конфлікту (спору) до звернення у господарський суд. | ||
Відповідно до статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)] сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов’язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов’язані поновити їх, не чекаючи пред’явлення претензії чи позову. | |||
Метою досудового врегулювання господарських спорів є усунення або запобігання негативного впливу на господарську діяльність з боку контрагентів. Добровільне задоволення претензійних вимог забезпечує найбільш швидке відновлення порушених прав кредитора. В цьому полягає позитивний аспект досудового порядку врегулювання спорів. Такий порядок є позитивним і для добросовісного боржника, оскільки позбавляє його додаткових витрат на судові видатки.<br> | Метою досудового врегулювання господарських спорів є усунення або запобігання негативного впливу на господарську діяльність з боку контрагентів. Добровільне задоволення претензійних вимог забезпечує найбільш швидке відновлення порушених прав кредитора. В цьому полягає позитивний аспект досудового порядку врегулювання спорів. Такий порядок є позитивним і для добросовісного боржника, оскільки позбавляє його додаткових витрат на судові видатки.<br> | ||
Право на судовий захист не позбавляє суб єктів правовідносин можливості досудового врегулювання спорів. Це може бути передбачено господарським договором, коли суб єкти правовідносин добровільно обирають засіб захисту своїх прав. Досудове врегулювання спорів може мати місце за волевиявленням кожного з учасників правовідносин і за відсутності в договорі застереження щодо такого врегулювання спору.<br> | Право на судовий захист не позбавляє суб єктів правовідносин можливості досудового врегулювання спорів. Це може бути передбачено господарським договором, коли суб єкти правовідносин добровільно обирають засіб захисту своїх прав. Досудове врегулювання спорів може мати місце за волевиявленням кожного з учасників правовідносин і за відсутності в договорі застереження щодо такого врегулювання спору.<br> | ||
Слід зазначити, що спосіб захисту свого порушеного права шляхом досудового врегулювання спору не є обов'язковим до правовідносин, що складаються між сторонами, оскільки право особи на звернення до суду передбачено статтею [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр 55 Конституції України], статтями [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 15,16 Цивільного кодексу України] та відповідними нормами [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарського процесуального кодексу].<br />Даної позиції дотримується Конституційний Суд України, який в своєму [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v015p710-02 рішенні від 09.07.2002 № 15-рп/2002] дав роз'яснення застосування способу захисту свого порушеного права шляхом досудового вирішення спору. Так, зокрема Конституційний Суд України зазначив, що: | |||
Даної позиції дотримується Конституційний Суд України, який в своєму [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v015p710-02 | |||
* можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту, утому числі досудового врегулювання спору; | * можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту, утому числі досудового врегулювання спору; | ||
* обов'язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист; | * обов'язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист; | ||
Рядок 25: | Рядок 20: | ||
== Порядок і строки розгляду претензії == | == Порядок і строки розгляду претензії == | ||
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарським кодексом України] визначено вимоги до претензій, строки їх розгляду та наслідки ігнорування вимог, визначених у претензії.<br />Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом (стаття 222 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ГК України]). | |||
==== Строки розгляду претензії ==== | ==== Строки розгляду претензії ==== | ||
Згідно із частиною шостою ст. 222 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ГК України] претензія розглядається в місячний строк з дня її одержання, якщо інший строк не встановлено законодавством (''наприклад, відповідно до ст. 315 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ГК України]за договорами перевезення строк розгляду претензії становить три місяці, а за перевезення у прямому змішаному сполученні – шість місяців. Претензії щодо сплати штрафу або премії розглядаються протягом сорока п'яти днів).'' | |||
Обгрунтовані вимоги заявника одержувач претензії зобов'язаний задовольнити. | |||
При розгляді претензії сторони у разі необхідності повинні звірити розрахунки, провести експертизу або вчинити інші дії для забезпечення досудового врегулювання спору. | |||
==== Вимоги до претензії ==== | ==== Вимоги до претензії ==== | ||
Рядок 42: | Рядок 41: | ||
Документи, що підтверджують вимоги заявника, додаються в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях. Документи, які є у другої сторони, можуть не додаватися до претензії.<br /> | Документи, що підтверджують вимоги заявника, додаються в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях. Документи, які є у другої сторони, можуть не додаватися до претензії.<br /> | ||
Претензія підписується повноважною особою заявника претензії або його представником та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом або вручається адресатові під розписку.<br /> | Претензія підписується повноважною особою заявника претензії або його представником та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом або вручається адресатові під розписку.<br /> | ||
== Повідомлення заявника про результати розгляду претензії == | == Повідомлення заявника про результати розгляду претензії == | ||
Про результати розгляду претензії заявник має бути повідомлений письмово. Відповідь на претензію підписується повноважною особою або представником одержувача претензії та надсилається заявникові рекомендованим або цінним листом або вручається йому під розписку | Про результати розгляду претензії заявник має бути повідомлений письмово. Відповідь на претензію підписується повноважною особою або представником одержувача претензії та надсилається заявникові рекомендованим або цінним листом або вручається йому під розписку (частина восьма ст. 222 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГК України]) | ||
== Див. також == | |||
* [[Звернення до господарського суду]] | |||
[[Категорія:Господарський процес]] | [[Категорія:Господарський процес]] | ||
[[Категорія:Господарське право]] | [[Категорія:Господарське право]] | ||
[[Категорія:Цивільне право]] | [[Категорія:Цивільне право]] |
Поточна версія на 05:52, 14 серпня 2024
Нормативна база
- Конституція України
- Цивільний кодекс України
- Господарський процесуальний кодекс України
- Господарський кодекс України
- Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів)
Основні положення досудового врегулювання господарського спору.
Досудове врегулювання господарських спорів являє собою систему заходів, що здійснюються організаціями, іншими суб єктами господарювання, майнові права яких порушено, з метою безпосереднього вирішення конфлікту (спору) до звернення у господарський суд.
Відповідно до статті 19 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов’язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов’язані поновити їх, не чекаючи пред’явлення претензії чи позову.
Метою досудового врегулювання господарських спорів є усунення або запобігання негативного впливу на господарську діяльність з боку контрагентів. Добровільне задоволення претензійних вимог забезпечує найбільш швидке відновлення порушених прав кредитора. В цьому полягає позитивний аспект досудового порядку врегулювання спорів. Такий порядок є позитивним і для добросовісного боржника, оскільки позбавляє його додаткових витрат на судові видатки.
Право на судовий захист не позбавляє суб єктів правовідносин можливості досудового врегулювання спорів. Це може бути передбачено господарським договором, коли суб єкти правовідносин добровільно обирають засіб захисту своїх прав. Досудове врегулювання спорів може мати місце за волевиявленням кожного з учасників правовідносин і за відсутності в договорі застереження щодо такого врегулювання спору.
Слід зазначити, що спосіб захисту свого порушеного права шляхом досудового врегулювання спору не є обов'язковим до правовідносин, що складаються між сторонами, оскільки право особи на звернення до суду передбачено статтею 55 Конституції України, статтями 15,16 Цивільного кодексу України та відповідними нормами Господарського процесуального кодексу.
Даної позиції дотримується Конституційний Суд України, який в своєму рішенні від 09.07.2002 № 15-рп/2002 дав роз'яснення застосування способу захисту свого порушеного права шляхом досудового вирішення спору. Так, зокрема Конституційний Суд України зазначив, що:
- можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту, утому числі досудового врегулювання спору;
- обов'язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист;
- обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.
Порядок і строки розгляду претензії
Господарським кодексом України визначено вимоги до претензій, строки їх розгляду та наслідки ігнорування вимог, визначених у претензії.
Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом (стаття 222 ГК України).
Строки розгляду претензії
Згідно із частиною шостою ст. 222 ГК України претензія розглядається в місячний строк з дня її одержання, якщо інший строк не встановлено законодавством (наприклад, відповідно до ст. 315 ГК Україниза договорами перевезення строк розгляду претензії становить три місяці, а за перевезення у прямому змішаному сполученні – шість місяців. Претензії щодо сплати штрафу або премії розглядаються протягом сорока п'яти днів).
Обгрунтовані вимоги заявника одержувач претензії зобов'язаний задовольнити.
При розгляді претензії сторони у разі необхідності повинні звірити розрахунки, провести експертизу або вчинити інші дії для забезпечення досудового врегулювання спору.
Вимоги до претензії
У претензії зазначаються:
- повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та підприємства, організації, яким претензія пред'являється;
- дата пред'явлення і номер претензії;
- обставини, на підставі яких пред'явлено претензію;
- докази, що підтверджують ці обставини;
- посилання на відповідні нормативні акти;
- вимоги заявника;
- сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці; платіжні реквізити заявника претензії;
- перелік документів, що додаються до претензії, а також інших доказів.
Файл:Претензія.doc
Документи, що підтверджують вимоги заявника, додаються в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях. Документи, які є у другої сторони, можуть не додаватися до претензії.
Претензія підписується повноважною особою заявника претензії або його представником та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом або вручається адресатові під розписку.
Повідомлення заявника про результати розгляду претензії
Про результати розгляду претензії заявник має бути повідомлений письмово. Відповідь на претензію підписується повноважною особою або представником одержувача претензії та надсилається заявникові рекомендованим або цінним листом або вручається йому під розписку (частина восьма ст. 222 ГК України)