Порядок визнання в Україні іноземних документів про освіту

Нормативна база

• Конституція України
• Закон України "Про освіту"
• Закон України "Про вищу освіту"
• Закон України "Про ратифікацію Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні "
• Закон України "Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів "
• Закону України «Про захист персональних даних»
• Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.05.2015 № 504 "Про деякі питання визнання в Україні іноземних документів про освіту" (у редакції наказу Міністерства освіти і науки від 05 вересня 2022 року № 784)
• Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 952 "Про затвердження Порядку визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів"
• Конвенція про визнання кваліфікацій з вищої освіти в європейському регіоні (Лісабон, 11 квітня 1997 року), яка є чинною на території України з 3 грудня 1999 року [1]
• Конвенція про визнання учбових курсів, дипломів про вищу освіту і вчених ступенів у державах регіону Європи яка є чинною на території України з 11 січня [2]
• Угода між Урядом України і Урядом Республіки Узбекистанміжнародних двохсторонніх угод про взаємне визнання та еквівалентність документів про освіту та вчені звання [3]

Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану! Алгоритм дій для тих вступників, які здобували освіту за кордоном Якщо вступати на основі іноземного документа про освіту, то подати заяви можна лише в паперовій формі безпосередньо до ЗВО. Для подальшого навчання та отримання диплома вступнику обов'язково треба пройти процедуру визнання іноземного документа в Україні. ️Це можна зробити двома способами: Після зарахування упродовж першого місяця навчання потрібно звернутися до ЗВО. Заклад має прийняти рішення до початку другого семестру першого року навчання. У разі підтвердження видається свідоцтво про визнання іноземного документа про освіту, інформація про яке вноситься в ЄДЕБО. Зверніть увагу, що таке свідоцтво діє тільки в тому ЗВО, який його видав. Звернутися до державного підприємтсва «Інформаційно-іміджевий центр» Міністерства освіти і науки України (МОН). У разі визнання документа видається свідоцтво, інформація про яке вноситься в ЄДЕБО. Зверніть увагу, що таке свідоцтво приймається в усіх закладах освіти, підприємствах, установах, організаціях будь-якої форми власності. Свідоцтва, видані ЗВО і МОН, дійсні тільки разом з оригіналом документа та діють безстроково. Перевірити достовірність свідоцтва можна на сайті. Процедури визнання не потребують документи про освіту громадян колишнього СРСР, видані до 15 травня 1992 року, а також документи, видані за підсумками навчання до початку 1992/1993 навчального року в закладах освіти держав колишнього СРСР. Нагадаємо, перевірити достовірність сертифіката національного мультипредметного тесту можна на сайті ЄДЕБО.

Загальна інформація

Документ про освіту (освітній документ) - документ, який містить інформацію (у тому числі персональні дані) про Власника, його кваліфікацію, рівень та ступінь вищої освіти, спеціальність, спеціалізацію, перепідготовку або засвідчує проходження періоду навчання в іноземному закладі вищої освіти (далі - Документ) (пункт 2 розділу І Порядку визнання здобутих в іноземних закладахвищої освіти ступенів вищої освіти, затвердженого наказом Міністерство освіти і науки України від 05.05.2015 № 504, у редакції наказу Міністерства освіти і науки від 05 вересня 2022 року № 784 (далі - Порядок).

Компетентні органи та сфера дії їх рішень про визнання

1. закладом вищої освіти - з метою зарахування Власника на навчання для здобуття освіти та/або призначення на посаду наукового або науково-педагогічного працівника до цього закладу вищої освіти. Рішенням закладу вищої освіти про визнання підтверджується право Власника претендувати на вступ, продовжувати навчання або здійснювати професійну діяльність у цьому закладі вищої освіти, про що видається Свідоцтво; Для здійснення процедури визнання заклад вищої освіти утворює комісію з визнання здобутих в іноземних освітніх установах ступенів вищої освіти та наукових ступенів (далі - Комісія ЗВО з визнання)
2. Міністерство освіти і науки України (МОН) – з метою зарахування Власника на навчання для здобуття освіти в закладах вищої освіти України та/або здійснення професійної діяльності в Україні. Рішенням МОН про визнання підтверджується право Власника претендувати на вступ, продовжувати навчання та/або здійснювати професійну діяльність в Україні, про що видається свідоцтво про визнання в Україні іноземного документа про освіту (пункт 1 розділу ІІ Порядку).

Інформація про процедуру визнання оприлюднюється на офіційному сайті компетентного органу з визнання.

Компетентний орган з визнання забезпечує надання Заявнику інформації про процедуру визнання, розгляд документів та результати процедури визнання.

Сфера застосування

Можливість ностифікації поширюється на Документи, що засвідчують набуття їх Власником певної кваліфікації, освітнього або освітньо-професійного ступеня вищої освіти, спеціальності, спеціалізації або перепідготовки, що входять до системи вищої освіти, а також на документи, що свідчать про періоди навчання в освітніх установах (окрім документів про професійну підготовку медичного або фармацевтичного спрямування, у тому числі інтернатуру, клінічну ординатуру, резидентуру, підтвердження або підвищення кваліфікації).

Ностифікація не поширюється на документи, видані на тимчасово окупованих територіях України, з урахуванням періодів навчання або на підставі результатів навчання на тимчасово окупованих територіях України.

Не потребують процедури визнання документи, видані з метою продовження навчання в рамках програм академічної мобільності відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2015 року № 579 «Про затвердження Порядку реалізації права на академічну мобільність».

Документи, що не потребують процедури визнання:

1) документи про освіту громадян колишнього СРСР, видані до 15 травня 1992 року (на підставі Угоди про співробітництво в галузі освіти (Ташкент, 1992));

2) документи, видані особам, за підсумками навчання до початку 1992/1993 навчального року в освітніх установах держав колишнього СРСР.

Порядок подання документів

Надання до компетентного органу з визнання достовірної інформації, відомостей та документів забезпечують Заявник та Власник.

Визнання здійснюється за заявою особи, поданою до компетентного органу. Заявником може бути власник Документа або інша особа, яка представляє його інтереси з питань процедури визнання; для неповнолітніх осіб заявником можуть бути їх законні представники.

Заявник подає до компетентного органу такі документи:

• засвідчені в установленому законодавством порядку копію та переклад українською мовою іноземного документа про освіту (за необхідності - пред’явлення оригіналу);
• засвідчені в установленому законодавством порядку копію і переклад українською мовою додатка до Документа та/або інших документів, які містять інформацію про зміст програми та результати навчання (за необхідності - пред’явлення оригіналів).У разі, якщо у країні походження Документа передбачено видачу електронних Документів, Заявник може надати електронний Документ разом із перекладом цього Документа українською мовою, засвідченим в установленому законодавством порядку;
• копії документів про попередню базову/повну загальну середню, професійну (професійно- технічну), фахову передвищу освіту за наявності такої освіти (за необхідності);
• документ від офіційної установи (довідка, сертифікат або інший) про академічні та/або професійні права, які надаються Власнику в країні походження Документа (за необхідності);
• копії документів, що засвідчують особу Заявника та Власника, якщо Власник не є Заявником (за необхідності - з перекладами українською мовою);
• процедура визнання здійснюється з урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних.
• компетентний орган з визнання та установа, на яку покладено функції національного інформаційного центру академічної мобільності, під час виконання функцій, покладених на них цим Порядком, здійснюють обробку персональних даних Заявника та/або Власника, в тому числі передачу персональних даних з метою отримання інформації, необхідної для здійснення процедури визнання, до міжнародних органів, установ і організацій.

Документи, зазначені в підпунктах 1, 2, 4, мають бути засвідчені в країні їх походження у спосіб, який офіційно застосовується у цій країні (консульська легалізація або проставлення апостиля,- для країн-учасниць Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (Гаага, 1961), ратифікованої Законом України від 10 січня 2002 року № 2933-III «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів»).

У разі, якщо Документ не засвідчений в країні його видачі у спосіб, який офіційно застосовується в цій країні, або якщо засвідчення не підтверджує підпис та якість, в якій виступала посадова особа, що підписала Документ, Заявник (Власник) надає до компетентного органу з визнання додаткову інформацію та/або документи, що підтверджують факт видачі та/або автентичність Документа, у тому числі відомості, які містяться в реєстрах, базах даних документів про освіту тощо,- у разі відсутності відкритого доступу до таких реєстрів, баз даних (за необхідності - із перекладом українською мовою).

Документи, зазначені у підпунктах 3-5 пункту 1 цього розділу подаються до компетентного органу з визнання разом із перекладом українською мовою у разі необхідності

Заявник має право надати також інші документи, що підтверджують освіту та/або кваліфікацію Власника, у тому числі документи про допуск до професійної діяльності, практичний досвід (у разі необхідності-із перекладом українською мовою).

Заявник може подати до компетентного органу з визнання заяву всі вище зазначені  документи форматі електронного документа та/або електронних копій документів.

Електронні копії документів засвідчуються кваліфікованим електронним підписом Власника відповідно до законодавства України.

Компетентний орган з визнання визначає можливість і порядок подання документів у форматі електронного документа та/або електронних копій документів із використанням кваліфікованого електронного підпису.

Компетентний орган з визнання має право перевірити відповідність електронних копій оригіналам та/або копіям з перекладами всіх вище зазначених документів .

Якщо документи надані Заявником не в повному обсязі та/або не відповідають вимогам Порядку про визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти, компетентний орган з визнання може повернути документи без розгляду протягом 15 робочих днів з дати отримання пакета документів.

Мета подання документів  

Заявник подає документи до компетентного органу з визнання для проведення процедури визнання:

1) з метою реалізації права Власника претендувати на вступ до закладу вищої освіти України та/або продовження навчання на певному рівні вищої освіти - до початку навчання або протягом першого місяця навчання;

2) з метою працевлаштування в Україні - згідно з вимогами та протягом строку, встановленого роботодавцем відповідно до чинного законодавства України.

Процедура визнання Документа

Процедура визнання Документа з метою навчання/здобуття освіти, здійснюється протягом першого року навчання Власника. У разі навчання Власника на підготовчому факультеті (відділенні або підрозділі) у закладі вищої освіти України, процедура визнання Документа здійснюється до зарахування Власника на навчання для здобуття відповідного освітнього або освітньо-професійного ступеня вищої освіти з рівня, визначеного закладом вищої освіти України.

Заклад вищої освіти України забезпечує контроль за строками подання документів до компетентного органу з визнання та здійсненням процедури визнання.

Строк зберігання поданих документів у  компетентного органу з визнання документів становить 8 років. Строк зберігання копій документів про результати процедури визнання - 75 років.

1. Процедура визнання Документа, окрім випадків, зазначених у пунктах 2-3 цього розділу, складається з:

1) верифікації Документа та/або додатка до нього; а у разі необхідності - верифікації документів про попередню освіту;

2) перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за результатами якої виданий Документ (далі - перевірка статусу);

3) оцінки кваліфікації або періоду навчання, зазначеного в Документі, та встановлення їхньої відповідності освітньому або освітньо-професійному ступеню в Україні, академічних та/або професійних прав (далі - оцінка кваліфікації).

Для отримання відомостей про Документ та/або проходження Власником періоду навчання, перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за результатами якої виданий Документ, проведення оцінки кваліфікації або періодів навчання, зазначених в Документі, компетентний орган з визнання має право звернутися до офіційних установ.

Компетентний орган з визнання має право перевірити походження Документа, документа про попередню освіту з тимчасово окупованих територій України та відомостей щодо проходження Власником періодів навчання в нелегітимних освітніх установах, освітніх провайдерах, розташованих на тимчасово окупованих територіях України. Перевірка включає запити до офіційних установ, додаткові опитування та тестування Власника Документа, аналіз додаткових документів, письмові заяви Власника Документа, у тому числі афідевіт.

2. Процедура визнання Документів, виданих освітніми установами, освітніми провайдерами, та/або за результатами навчання в цих установах, що входять до академічного рейтингу університетів світу - Academic Ranking of World Universities (ARWU) або відповідно до цього рейтингу за викладанням з окремих дисциплін (відповідно до року завершення навчання / присвоєння ступеня) складається з підпунктів 1, 3 пункту 1 цього розділу.

3. Процедура визнання Документа про періоди навчання складається з:

1) верифікації Документа;

2) перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за якою виданий Документ;

3) перевірки періоду навчання та рівня освіти, за яким відбувалось навчання, та встановлення відповідного освітнього або освітньо-професійного ступеня, за яким може бути продовжено навчання / здобуття освіти в Україні.

4. Автоматичне визнання Документа може бути застосовано компетентним органом з визнання у разі, якщо задовольняються всі зазначені критерії:

1) країною походження Документа ратифіковано та імплементовано Конвенцію про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні (м. Лісабон, 1997 рік), ратифікованої Законом України від 03 грудня 1999 року № 1273-XIV «Про ратифікацію Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні»;

2) національна рамка кваліфікацій країни походження Документа співставлена з Європейською рамкою кваліфікації для навчання впродовж життя та самосертифікована згідно з Рамкою кваліфікацій Європейського простору вищої освіти;

3) систему вищої освіти країни походження Документа організовано відповідно до трирівневої структури і принципів Болонського процесу, вона включає, за наявності, короткий цикл у значенні Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти;

4) у країні походження Документа зовнішнє забезпечення якості вищої освіти здійснюється незалежними агенціями із забезпечення якості, що включені до Європейського реєстру забезпечення якості або здійснюють діяльність, спрямовану на забезпечення такого включення, та які функціонують відповідно до стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти та Європейського підходу до забезпечення якості спільних освітніх програм;

5) Документ видано відповідно до трирівневої Болонської системи;

6) в країні походження Документа імплементовано додаток до диплома європейського зразка та додаток до Документа відповідає цій формі;

7) верифікацію Документа можна здійснити одним із способів, визначених підпунктами 1, 2 пункту 5 цього розділу;

8) перевірку статусу освітньої установи можна здійснити у спосіб, визначений підпунктом 1 пункту 6 цього розділу;

9) Компетентний орган з визнання для винесення рішення не потребує додаткової інформації від офіційних установ.

5. Для верифікації Документа можуть застосовуватися такі способи:

1) перевірка наявності апостиля або консульської легалізації, якщо такі штампи підтверджують підпис та якість, в якій виступала особа, яка підписала Документ, а також перевірка реквізитів апостиля у відповідному реєстрі, якщо такий реєстр запроваджено країною походження Документа або освітньою установою, що його видала,- за наявності доступу до такого реєстру;

2) перевірка у реєстрі документів про освіту, якщо такий реєстр запроваджено країною походження Документа або освітньою установою, що його видала,- за наявності доступу до такого реєстру;

3) отримання підтвердження про факт видачі та/або автентичність Документа від офіційних установ;

4) якщо країною походження Документа або освітньою установою, освітнім провайдером затверджені зразки (стандарти) оформлення документів про освіту, здійснюється аналіз на відповідність таким зразкам (стандартам) поданого Документа.

5) у разі необхідності компетентний орган з визнання може вжити заходи для додаткової перевірки Документа;

6) компетентний орган з визнання має право використовувати методичні розробки та рішення центрів Європейської мережі інформаційних центрів у Європейському регіоні (ENIC), національних інформаційних центрів академічного визнання в Європейському Союзі (NARIC), органів державної влади України та/або іноземних країн, іноземних організацій з визнання кваліфікацій.

Для верифікації Документа та/або перевірки проходження періоду навчання, або іншої необхідної інформації, компетентний орган з визнання має право звернутися до освітньої установи, освітнього провайдера та/або будь-якої іншої офіційної установи.

6. З метою встановлення права в освітньої установи та/або освітнього провайдера надавати певну кваліфікацію, компетентний орган з визнання здійснює перевірку статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за результатами якої виданий Документ.

Для перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми можуть застосовуватися такі способи:

1) перевірка в офіційних джерелах національного або регіонального рівня: реєстрах органів акредитації / забезпечення якості освіти, профільних органів управління, асоціацій агенцій з акредитацій / забезпечення якості освіти та інших офіційних установ, офіційних національних публікаціях про систему освіти;

2) перевірка в міжнародних офіційних джерелах: вебсайтах визнаних міжнародних організацій, вебсайтах мереж з визнання;

3) отримання інформації від офіційних установ щодо статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми.

Статус освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми перевіряється компетентним органом з визнання на дату присвоєння кваліфікації з урахуванням законодавства країни видачі Документа та країни здійснення навчання.

З метою перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за якою виданий Документ, компетентний орган з визнання має право звернутися до освітньої установи, освітнього провайдера та іншої офіційної установи.

Під час перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, компетентний орган з визнання має право використовувати інформацію, методичні розробки та рішення центрів Європейської мережі інформаційних центрів у Європейському регіоні (ENIC), національних інформаційних центрів академічного визнання в Європейському Союзі (NARIC), органів державної влади, іноземних організацій з визнання кваліфікацій.

7. Для оцінки кваліфікації можуть застосовуватися такі способи:

1) співставлення систем освіти, міжнародних та/або національних рамок кваліфікацій з Національною рамкою кваліфікацій України:

для Документів, що задовольняють критеріям щодо автоматичного визнання, визначеним пунктом 4 цього розділу;

для Документів, виданих в іноземних країнах, що входять до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР);

для Документів, виданих в іноземних країнах, якщо країною затверджено національну рамку кваліфікацій.

2) для Документів, виданих у країнах, з якими Україною укладено міжнародні договори, що регулюють питання визнання документів про освіту та визначають безумовну відповідність освітніх кваліфікацій,- на підставі положень відповідного міжнародного договору з урахуванням мети визнання;

3) для Документів, які визнаються виключно з метою продовження навчання у закладах вищої освіти України та не підпадають під дію підпунктів 1 і 2 цього пункту,- на підставі визначення рівня освіти, за яким відбувалося навчання, та встановлення відповідного освітнього або освітньо-професійного ступеня, за яким може бути продовжене навчання в Україні, шляхом аналізу інформації в офіційних джерелах національного або регіонального рівня: реєстрах органів акредитації / забезпечення якості освіти, профільних органів управління, асоціацій агенцій з акредитацій / забезпечення якості освіти та інших офіційних установ, офіційних національних публікаціях про систему освіти;

4) для Документів, які не підпадають під дію підпунктів 1-3 цього пункту, або якщо міжнародний договір між Україною і країною походження Документа не визначає безумовну відповідність освітніх, освітньо-професійних ступенів, кваліфікацій, що присуджуються в країнах-учасницях договору,- встановлення відповідності кваліфікації, зазначеної в Документі, кваліфікації вищої освіти України здійснюється шляхом порівняльного аналізу Програми (плану), за якою (яким) видано такий Документ, зі змістом Програми (плану) в межах відповідної або наближеної галузі, спеціальності тощо, за якою (яким) видаються Документи відповідного рівня в Україні (далі - Порівняльний аналіз);

5) оцінка кваліфікації може здійснюватися компетентним органом з визнання на підставі іншого Порівняльного аналізу аналогічної Програми, що суттєво не відрізняється за періодом та результатом навчання.

Якщо Документ виданий у країні, з якою Україною укладений міжнародний договір, що регулює питання визнання документів про освіту, в процесі процедури визнання компетентний орган з визнання перевіряє чи підпадає Документ під дію відповідного міжнародного договору.

Наявність міжнародного договору між Україною та державою, освітньою установою та/або освітнім провайдером, якою видано Документ, не скасовує необхідності отримання офіційного рішення компетентного органу з визнання про результати процедури визнання.

У разі неможливості прийняття рішення про визнання, у зв’язку із встановленням суттєвої різниці між освітніми програмами, заклад вищої освіти може надати Власнику право на продовження навчання для здобуття відповідного ступеня вищої освіти з рівня, визначеного закладом вищої освіти України.

У разі, якщо Порівняльним аналізом визначено відмінності між освітніми програмами України та країни походження Документа, без усунення яких визнання кваліфікації Власника неможливе,- йому може бути запропоновано проходження додаткового навчання та/або тестування на компетентність тощо, або визнання із заниженням рівня вищої освіти.

Додаткове навчання, проходження тестів на компетентність, проходження практики, захист курсових, дипломних робіт або проєктів, співбесіди, підготовчі курси тощо для компенсації відмінностей між освітніми програмами з метою визнання кваліфікації в Україні здійснюється Власником у закладі вищої освіти, який провадить підготовку фахівців на відповідному рівні вищої освіти України за освітнім чи освітньо-професійним ступенем, у центрі фахової підготовки, підвищення кваліфікації тощо.

На час проходження Власником додаткового навчання, тестів на компетентність тощо для компенсації відмінностей процедура визнання призупиняється.

У разі ненадання компетентному органу з визнання результатів додаткового навчання, тестів на компетентність тощо протягом 1 року з дати направлення відповідного повідомлення або заяви про продовження цього строку, компетентним органом з визнання приймається рішення про відмову у визнанні поданого Документа відповідно до вимог підпункту 17 пункту 3 розділу VII цього Порядку.

Визнанню не підлягають:

• дипломи про наукові ступені, які не є документами державного (встановленого) зразка;
• диплом доктора наук без визнання диплома доктора філософії або прирівняного до нього, виданого громадянину України органами атестації іншої держави;
• документи, які засвідчують кваліфікацію, що за рівнем не відповідає кваліфікації доктора наук (доктора філософії), на яку претендує особа;
• документи, які видані за результатами неправомірно проведеного захисту дисертації іноземним вищим навчальним закладом;
• документи, що є неавтентичними;
• документи, які не можуть бути співвіднесені з третім освітньо-науковим або науковим рівнями вищої освіти відповідно до законодавства України.

У цьому разі матеріали повертаються заявнику без розгляду.

Процедура визнання в Україні здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів проводиться такими суб’єктами:

вищим навчальним закладом або науковою установою;

Міністерством освіти і науки України.

Вчений має право самостійно вибрати суб’єкта проведення процедури визнання здобутого ним в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня з урахуванням положень пункту 1 розділу ІІ та пункту 1 розділу ІІІ цього Порядку.

Документи, стосовно визнання яких вчений подав заяву до суб’єкта визнання, повинні бути легалізовані в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними угодами та конвенціями.

Документи (атестаційна справа), оформлені з порушенням вимог, передбачених пунктом 3 розділу ІІ та пунктами 4, 6 розділу ІІІ цього Порядку, повертаються заявнику суб’єктом визнання для доопрацювання.

У випадку встановлення на будь-якому етапі проходження документів (атестаційної справи) факту подання недостовірної інформації, зазначеної у поданих для визнання документах про здобуття в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів (крім орфографічних та технічних помилок), суб’єкт визнання приймає рішення про відмову у визнанні здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня, а відомості про неавтентичний документ, особу, яка зазначена у ньому як власник, передаються до правоохоронних органів України.

Проведення Міністерством освіти і науки України процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів

Дія Порядку визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 952, поширюється на:

• дипломи доктора наук і доктора філософії, які є документами державного (установленого) зразка і видані уповноваженими органами атестації інших держав;
• документи про присудження наукових ступенів, які є еквівалентними таким документам, що видаються в Україні, а саме: доктора з галузі наук, кандидата наук, що відповідають кваліфікації доктора філософії; доктора габілітованого, що відповідає кваліфікації доктора наук.

Процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів вищим навчальним закладом або науковою установою

Вчена рада вищого навчального закладу або наукової установи приймає остаточні рішення про визнання іноземних документів про наукові ступені під час прийняття на роботу педагогічних, наукових, науково-педагогічних та інших працівників, а також під час зарахування вступників на навчання.

2. Вищий навчальний заклад або наукова установа проводить процедуру визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів:

іноземцями, у тому числі такими, що мають посвідку на постійне проживання в Україні, статус біженця, особи без громадянства, які претендують на продовження навчання та/або на посаду наукового чи науково-педагогічного працівника цього вищого навчального закладу або наукової установи;

громадянами України, які претендують на посаду наукового чи науково-педагогічного працівника цього вищого навчального закладу або наукової установи.

У разі наявності у вченого Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь, виданого Міністерством освіти і науки України, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку вищий навчальний заклад або наукова установа не проводить процедуру визнання.

3. Вчений або інша особа, яка представляє його інтереси з питань процедури визнання, подає до вищого навчального закладу або наукової установи документи щодо визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня відповідно до переліку

Для проведення процедури визнання вищий навчальний заклад або наукова установа доручає розглянути дисертацію та атестаційну справу одному з органів:

спеціалізованій вченій раді, що функціонує у цьому вищому навчальному закладі або науковій установі, зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь;

структурному підрозділу, де працюють доктори наук, доктори філософії (кандидати наук), які є компетентними вченими зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь, та є штатними працівниками цього вищого навчального закладу або наукової установи.

У разі відсутності у вищому навчальному закладі або науковій установі достатньої кількості докторів наук, докторів філософії (кандидатів наук), які є компетентними вченими зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь, відповідний структурний підрозділ проводить розширене засідання із залученням фахівців інших вищих навчальних закладів або наукових установ, які є докторами наук, докторами філософії (кандидатами наук) або мають наукові статті, монографії зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь.

Визнання дипломів про наукові ступені, виданих освітніми установами, що входять до академічного рейтингу університетів світу - Academic Ranking of World Universities (ARWU), проводиться без розгляду відповідним органом.

5. Визначений вищим навчальним закладом або науковою установою орган:

встановлює співвіднесення здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів з рівнями вищої освіти України;

звертається до відповідних офіційних органів інших держав щодо достовірності та правомірності видачі поданих для визнання документів про присудження наукових ступенів;

проводить співбесіду для визначення професійної підготовленості вченого до роботи за відповідним напрямом;

відстежує наявність публікацій, в яких відображені основні наукові результати дисертації.

6. Рішення щодо визнання приймається Вченою радою вищого навчального закладу (наукової установи) відкритим голосуванням на підставі рекомендації органу і підписується керівником та вченим секретарем відповідної Вченої ради вищого навчального закладу (наукової установи).

7. На підставі рішення Вченої ради вищого навчального закладу (наукової установи) про визнання/відмову у визнанні здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня видається наказ вищого навчального закладу (наукової установи), який розміщується на його веб-сайті.

8. Наказ вищого навчального закладу або наукової установи про визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня підтверджує право особи на продовження навчання та/або працевлаштування у цьому вищому навчальному закладі або науковій установі.

9. На рішення вищого навчального закладу або наукової установи щодо визнання/невизнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня вчений може подати апеляцію до вищого навчального закладу або наукової установи не пізніше ніж через два місяці з дня його прийняття.

10. У разі надходження апеляції вищий навчальний заклад або наукова установа утворює апеляційну комісію із залученням фахівців з відповідної галузі науки.

До складу апеляційної комісії вищий навчальний заклад або наукова установа може залучати фахівців інших вищих навчальних закладів або наукових установ за їх згодою.

11. Апеляційна комісія протягом місяця готує висновок, що підписується всіма членами комісії. На підставі висновку апеляційної комісії вищий навчальний заклад або наукова установа приймає рішення про задоволення/відмову у задоволенні апеляції, про що видається наказ вищого навчального закладу або наукової установи.

У разі задоволення апеляції питання про визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня розглядається повторно із залученням фахівців, які не брали участі у розгляді цього питання раніше.

Проведення Міністерством освіти і науки України процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів

Міністерство освіти і науки України проводить процедуру визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів громадянами України, які на території України претендують на продовження навчання, на посади наукових чи науково-педагогічних працівників та на набуття прав на державні гарантії, встановлені законодавством України для наукових працівників.

2. Міністерство освіти і науки України проводить процедуру визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів відповідно до законодавства України, міжнародних угод та конвенцій, а також цього Порядку.

Наявність міжнародних угод між Україною та державою, уповноваженим органом якої видано документ про присудження наукового ступеня, не скасовує необхідності проведення Міністерством освіти і науки України процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів для набуття прав на державні гарантії, встановлені законодавством України для наукових працівників.

3. Процедура визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів проводиться Міністерством освіти і науки України за особистою заявою вченого, у якій:

вказуються найменування іноземного вищого навчального закладу або наукової установи, в якому (якій) здобуто науковий ступінь, і дата захисту;

зазначається, що до атестаційної справи включено документи з метою визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня з використанням таких категорій персональних даних: прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані, освіта, спеціальність, кваліфікація.

4. Вчений або інша особа, яка представляє його інтереси з питань процедури визнання, подає до Міністерства освіти і науки України документи щодо визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня відповідно до переліку (додаток 2).

5. Копії документів, легалізованих в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними угодами та конвенціями, засвідчуються в установленому порядку.

Обкладинка атестаційної справи щодо визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня оформлюється згідно з додатком 3 до цього Порядку.

6. До атестаційної справи щодо визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня додаються:

один примірник дисертації (наукових досягнень), переплетений і підписаний вченим на титульному аркуші, у паперовому та електронному вигляді;

автореферат іноземною мовою та його переклад державною мовою, засвідчений підписом вченого. Якщо законодавством держави, у вищому навчальному закладі якої вчений здобув науковий ступінь, не передбачено друкування автореферату, вчений подає паперовий примірник анотації дисертації державною мовою, засвідчений його підписом, та його електронний примірник;

автореферат дисертації (наукових досягнень) доктора філософії (кандидатської дисертації) при визнанні здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня доктора наук. Якщо законодавством держави, у вищому навчальному закладі якої вчений здобув науковий ступінь, не передбачено друкування автореферату, вчений подає паперовий примірник анотації цієї дисертації державною мовою, засвідчений його підписом, та його електронний примірник.

7. Для проведення процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів Міністерство освіти і науки України:

встановлює співвіднесення здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів з рівнями вищої освіти України;

звертається до відповідних офіційних органів інших держав щодо достовірності та правомірності видачі поданих для визнання документів про присудження наукових ступенів або використовує інформацію, наведену у національних офіційних джерелах (реєстри органів акредитації/забезпечення якості освіти, міністерств освіти, асоціацій агенцій з акредитацій/забезпечення якості освіти, офіційні національні публікації про освітню систему), або у міжнародних офіційних джерелах (веб-сайти визнаних міжнародних організацій, веб-сайти мереж оцінювачів дипломів).

8. Після отримання підтвердження автентичності поданого для визнання диплома про науковий ступінь та правомірності проведення захисту в іноземному вищому навчальному закладі з метою підготовки висновку щодо наукової і практичної цінності дисертації протягом десяти робочих днів дисертація та атестаційна справа надсилаються до вищого навчального закладу або наукової установи, де функціонує спеціалізована вчена рада зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь, або працюють доктори наук, доктори філософії (кандидати наук), які є компетентними вченими зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь, та є штатними фахівцями цього вищого навчального закладу або наукової установи.

Визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах, що входять до академічного рейтингу університетів світу - Academic Ranking of World Universities (ARWU), наукових ступенів проводиться без підготовки висновку щодо наукової і практичної цінності дисертації.

9. Вищий навчальний заклад або наукова установа розглядає дисертацію вченого, надіслану разом з атестаційною справою для визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня, протягом двох місяців за участю одного з органів:

спеціалізованої вченої ради, що функціонує у цьому вищому навчальному закладі або науковій установі, зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь;

структурного підрозділу цього вищого навчального закладу або наукової установи, де працюють доктори наук, доктори філософії (кандидати наук), які є компетентними вченими зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь, та є штатними фахівцями цього вищого навчального закладу або наукової установи.

10. Визначений вищим навчальним закладом або науковою установою орган з числа своїх членів створює комісію, доручає їй ознайомитися з дисертацією та матеріалами атестаційної справи і подати висновок щодо наукових результатів і практичного значення дисертації із зазначенням щодо відсутності (наявності) академічного плагіату.

11. Засідання органу для визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня може проводитися без участі вченого за його згодою.

У засіданні можуть брати участь інші особи, яких за потреби запрошує орган.

12. Висновок вищого навчального закладу або наукової установи щодо наукових результатів і практичного значення дисертації приймається відкритим голосуванням більшістю присутніх на засіданні членів органу, затверджується керівником вищого навчального закладу або наукової установи, скріплюється печаткою вищого навчального закладу або наукової установи (за її наявності) і разом з дисертацією та атестаційною справою протягом десяти робочих днів надсилається до Міністерства освіти і науки України.

13. На підставі висновку вищого навчального закладу або наукової установи Міністерство освіти і науки України приймає рішення про:

визнання/відмову у визнанні здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня;

видачу/відмову у видачі Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь.

Рішення Міністерства освіти і науки України щодо визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів розміщуються на веб-сайті Міністерства освіти і науки України.

14. Свідоцтво про визнання документа про науковий ступінь оформлюється за формою згідно з додатком 1  відповідно до Порядку визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 952;

15. Інформація про Свідоцтво про визнання документа про науковий ступінь заноситься Міністерством освіти і науки України до Реєстру документів про вищу освіту Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

16. Копії визнаного іноземного документа про науковий ступінь та виданого вченому Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь зберігаються в Міністерстві освіти і науки України.

Після прийняття Міністерством освіти і науки України рішення про видачу Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь атестаційна справа щодо визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня передається до архіву Міністерства освіти і науки України, а дисертація (наукові досягнення) повертається(ються) вченому.

17. У разі втрати, знищення або пошкодження Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь видається його дублікат з новим реєстраційним номером.

Для розгляду питання про видачу дубліката Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь до Міністерства освіти і науки України подаються:

особиста заява особи;

довідка органу внутрішніх справ про втрату атестата (за наявності);

копія першої сторінки паспорта або копія документа, що посвідчує особу (в разі необхідності);

копія втраченого, знищеного або пошкодженого Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь (за наявності).

18. На рішення Міністерства освіти і науки України щодо визнання/не визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня вчений може подати апеляцію до Міністерства освіти і науки України не пізніше ніж через два місяці з дня його прийняття або до суду.

19. У разі надходження апеляції утворюється апеляційна комісія із залученням фахівців з відповідної галузі науки.

Головою апеляційної комісії призначається, як правило, член атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України. Члени апеляційної комісії призначаються за пропозицією голови.

Апеляційна комісія готує висновок, що підписується всіма членами комісії, для розгляду атестаційною колегією Міністерства освіти і науки України.

У разі задоволення апеляції питання про визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня Міністерство освіти і науки України розглядає повторно із залученням іншого вищого навчального закладу або наукової установи та фахівців, які не брали участі у розгляді цього питання раніше.

Визнання кваліфікацій біженців та осіб, прирівняних до них

Біженці та особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту, мають право на визнання кваліфікації компетентним органом з визнання без наявності повного пакета документів, зазначеного у переліку документів.

Підставою для початку процедури визнання без наявності повного пакета документів є посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні.

Для проведення процедури визнання біженці та особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту, надають наявні у них освітні документи, у тому числі не зазначені у переліку документів, такі як: копії документів про освіту або періоди навчання, студентський квиток, довідку, академічну відомість, залікову книжку, опис курсів, документи про неформальне та інформальне навчання або інші документи, що можуть підтвердити факт навчання/здобуття освіти та/або здобуття кваліфікації; а також наявні документи про досвід роботи, такі як: свідоцтво про досвід роботи, трудовий договір, трудову книжку, довідки з місць роботи або інші документи, які можуть свідчити про відповідну кваліфікацію.

У разі недостатньої інформації процедура визнання іноземних освітніх кваліфікацій біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, може включати спеціально організовані екзамени, тестування, співбесіди, результати яких беруться до уваги компетентним органом з визнання під час прийняття рішення.

Перегляд і оскарження результатів

відмова у визнанні - офіційне рішення компетентного органу з визнання про відмову у визнанні іноземного документа про освіту;

повідомлення про відмову у визнанні Документа (далі - Повідомлення) - документ, що засвідчує офіційне рішення компетентного органу з визнання про відмову у визнанні іноземного документа про освіту;

Підстави відмови у визнанні:

Рішення про відмову у визнанні поданого документа приймається компетентним органом у разі, якщо:

1) щодо документів, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 1 розділу IV Порядку, компетентним органом з визнання отримано негативний результат верифікації;

2) компетентним органом з визнання отримано негативний результат перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за результатами якої виданий Документ;

3) Документи, зазначені у підпунктах 1-3 пункту 1 розділу IV Порядку, видані за результатами навчання/здобуття освіти в освітній установі, освітньому провайдері, яка(ий) не є офіційно визнаною(им) в системі освіти держави, до якої належить, та держави, на території якої здійснюється освітня діяльність;

4) Документ виданий за результатами навчання/здобуття освіти в освітній установі, освітньому провайдері, які не є офіційно визнані в державі, на території якої провадять освітню діяльність, якщо це передбачено законодавством цієї держави, та/або здійснюють освітню діяльність без дотримання вимог чинного законодавства цієї держави;

5) Документ виданий освітньою установою, освітнім провайдером невизнаних держав (територій) відповідно до зовнішніх правових відносин України;

6) Документ виданий освітньою установою, освітнім провайдером, що здійснюють освітню діяльність на тимчасово окупованій території України;

7) Документ виданий освітньою установою, освітнім провайдером, до якої(ого) застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), відповідно до рішення органів державної влади України (в межах дії рішення);

8) встановлено, що Документ виданий на підставі документів, що походять з освітніх установ, освітніх провайдерів, які провадять освітню діяльність на тимчасово окупованих територіях України;

9) встановлено, що Власник для здобуття рівня/ступеня вищої освіти, зазначеного в Документі, проходив окремий період навчання в освітніх установах, освітніх провайдерах, визначених підпунктами 3-8 пункту 3 цього розділу;

10) виявлені ознаки підробки, недостовірності інформації в поданих документах;

11) Документ виданий за результатами навчання, під час якого загальний обсяг навантаження менший за мінімально передбачений освітньою установою, освітнім провайдером обсяг навантаження для одного семестру навчання;

12) Документ виданий за результатами навчання за Програмою, яка не входить в систему вищої освіти країни походження документа;

13) Документи, зазначені в підпунктах 1-2 пункту 1 розділу IV Порядку, не містять повної інформації про Програму, необхідну для встановлення відповідного ступеня та/або освітньої програми в Україні;

14) Документ виданий за результатами навчання за період, що становить менше ніж один навчальний рік з дати вступу на освітню програму;

15) Документ виданий за результатами навчання за Програмою, яка не може бути співвіднесена з жодним ступенем вищої освіти в Україні;

16) під час здійснення Порівняльного аналізу, відповідно до підпункту 3 пункту 8 розділу V Порядку, встановлено суттєву різницю в освітніх програмах, що унеможливлює прийняття рішення про визнання;

17) протягом 1 року з дати направлення письмового повідомлення Заявнику до компетентного органу з визнання не надано додаткові документи: результати додаткового навчання, результати тестів на компетентність тощо або заяви про продовження цього строку;

18) встановлено, що Документ одержаний на підставі документа про попередню освіту або період навчання, який не надавав його Власнику відповідних академічних прав;

19) якщо текст Документа та/або його переклад неможливо прочитати внаслідок пошкодження, наявні незастережні виправлення або дописки, помилки, які суттєво змінюють зміст Документа.

У разі незгоди Власника з результатами процедури визнання, Власник або інша уповноважена ним особа, не пізніше 3 місяців з дати видачі Свідоцтва або Повідомлення може звернутися до компетентного органу з визнання, що здійснював процедуру визнання, із мотивованою письмовою заявою про перегляд рішення, в якій має бути зазначено дату реєстрації, номер документа про результат процедури визнання, та надати додаткові документи щодо Програми, отриманої кваліфікації тощо. У такому випадку компетентний орган з визнання розглядає всі додатково надані Власником документи та проводить їх дослідження, у результаті якого попереднє рішення може бути переглянуто.

За результатами перегляду рішення видається Свідоцтво або надсилається офіційний лист із зазначенням підстав відмови у перегляді рішення.

Перегляд рішення здійснюється у строк не більше 4 місяців з дати отримання всіх необхідних документів та інформації необхідної для здійснення перегляду рішення.

Якщо власник не згодний з результатами процедури визнання, здійсненої компетентним органом з визнання - закладом вищої освіти, Власник, або уповноважена ним особа, може звернутися до МОН для здійснення процедури визнання відповідно до положень Порядку.

Якщо у результаті моніторингу виявлено невідповідність рішення, прийнятого компетентним органом з визнання - закладом вищої освіти, вимогам пункту 3 розділу VIІ цього Порядку МОН скасовує таке рішення. Документ про результати процедури визнання у такому разі втрачає чинність і анулюється.

МОН надає компетентному органу з визнання - закладу вищої освіти, рішення якого скасовано, відповідне повідомлення із зазначенням підстав скасування рішення.

Рішення компетентного органу можуть бути оскаржені до суду.

Корисні посилання

• Визнання іноземних документів
• Визнання іноземних документів про освіту