Повернення суми авансу: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Мітка: редагування коду 2017
м (внесено незначні зміни, додано посилання на постанову КМУ від 18 січня 2003 р. N 72)
 
(Не показані 12 проміжних версій ще одного користувача)
Рядок 5: Рядок 5:


== Поняття авансу ==
== Поняття авансу ==
Термін аванс зустрічається в багатьох галузях права, але найпоширеніше застосування він здобув в цивільних правовідносинах.
Чіткого визначення поняття терміну "аванс" в українському законодавстві <u>не визначено</u>.
Однак, він все ж таки зустрічається, найбільше - в цивільних правовідносинах.


Відповідно до  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ed20060220#o2702 ч. 2 ст. 570 ЦКУ], а саме: «Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом». Насправді з першого погляду важко здогадатись, що саме мав на увазі Законодавець, але якщо логічно подумати, то виходить, що аванс це сума, яка за характером своїх істотних умов та властивостей буде протилежна завдатку.
Так, '''<u>Аванс''' - це відмінний від завдатка попередній платіж, а саме - визначена грошова сума або цінності, які покупець чи замовник передають продавцю чи виконавцю робіт у рахунок майбутніх платежів за передане майно, виконану роботу чи надані послуги</u>.


Як визначено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ed20060220#o2702 ч. 1 ст. 570 ЦКУ] завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
'''Ознаки авансу:'''
*попередній платіж;
*чітко визначений (у грошовій формі);
*не виконує функцію забезпечення взятих сторонами на себе зобов'язань;
*не є доказом укладання договору;
*зараховується в рахунок кінцевого платежу;
*у разі розірвання договору - підлягає обов'язковому поверненню.


'''Аванс''' - це лише спосіб платкжу, він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функції попередньої оплати,яка підлягає поверненню у випадку не виконання зобов'язання.
== Застосування авансу==
'''<u>Поняття авансу застосовується у наступних сферах:</u>'''
Аванс залишиться авансом, навіть якщо в документі зазначити, що це завдаток.
*як частина авторської винагороди ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/72-2003-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України №72 від 18 січня 2003 року "Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав])'';
*як часткова оплата заявленого на наступний розрахунковий період обсягу електричної енергії ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n22 п. 1.1.2 ПРРЕЕ, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312])'';
*трудові правовідносини: як кошти, що виплачуються робочим у середині місяця за рахунок заробітної плати/щодо службових відряджень/для оплати робіт чи послуг в установі;
*'''найбільша практична користь авансу - Торгівля''' ''(аванс- як своєрідна форма кредитування покупцями продавців (постачальників), що виступає джерелом поповнення оборотних коштів постачальника та дає можливість постачальнику придбати або виробити для покупця цей товар)''.


На практиці дуже часто зустрічаються документи (наприклад розписки, попередні договори, договори завдатку та ін.), за якими в рахунок забезпечення укладання у майбутньому основного договору клієнт дає продавцю або виконавцю послуг певну суму коштів і називає це завдатком.
==Повернення суми авансу==
<u>Для повернення авансу, необхідно розуміти його природу та не плутати із завдатком.</u>


== Повернення суми авансу ==
{| class="wikitable"
|-
!Аванс!!Завдаток
|-
|''спосіб платежу, направлений на виконання зобов'язання чи інших правовідносин''||''спосіб платежу; спосіб забезпечення виконання зобов'язання; міра цивільно-правової відповідальності''
|-
|''предмет - тільки гроші''||''предмет - гроші та рухоме майно''
|-
|''немає чітких вимог до форми''||''лише у письмовій формі''
|-
|''повертається в однократному розмірі''||''повертається як в однократному розмірі, так і в подвійному''
|-
|''передається відносно зобов'язання, яке виникне в майбутньому''||''вноситься на виконання лише наявного (дійсного) зобов'язання''
|-
| ''функції: платіжна, підтверджувальна''||''функція: забезпечувальна''
|-
|''відсутні "штрафні санкції"''||''наявні "штрафні санкції".''
|}


Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ed20060220#o2702 ч. 1 ст. 571 ЦКУ] якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора, а якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.
{| class="wikitable"
 
|-  
Зрозуміло, що у випадку порушення зобов’язання за таким документом, яке сталось з вини кредитора, боржник вимагає від нього повернення завдатку у подвійному розмірі.  
|'''Якщо за відповідними ознаками <u>не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника (покупця тощо) платежів, є завдатком, вона вважається авансом.</u>'''
 
'''Таким чином, аванс при виконанні зобов’язання зараховується до основного платежу, а ''<u>у разі не виконання зобов’язання - підлягає поверненню в тому розмірі, в якому він надавався та незалежно від того, з вини якої сторони таке зобов'язання не виконано.</u>'''''
'''Існують дві істотні умови, які характеризують завдаток:'''
|}
 
1) Завдаток може мати місце лише в разі наявності зобов'язання, яке виникло на підставі укладених договорів;
 
2) Завдаток одночасно є формою підтвердження зобов'язання та засобом забезпечення його виконання – тобто він виконує забезпечувальну функцію поряд з гарантією, порукою, заставою та ін.
 
Таким чином, аванс як, умовно кажучи, антонім завдатку буде мати повністю протилежні властивості, а саме:
 
1) Якщо певна сума сплачується до укладання основного договору, то ця сума буде авансом. Виключення є окрема категорія платежів (авансу) – «попередня оплата товару», яка визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ed20060220#o2702 статтею 693 ЦКУ];
 
2) Аванс не виконує забезпечувальну функцію – тобто, якщо договір не укладений з ініціативи будь-якої з сторін, то аванс, безумовно, повертається його власнику.
 
Про вищезазначені відмінності треба пам’ятати, але на практиці зустрічають дуже багато помилок, які знайшли своє відображення в судових спорах.
 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ed20060220#o2702 ст. 693 ЦКУ] якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу або законом.
 
Нерідко в договорах сторони передбачають попередню оплату за товар, не розуміючи її правовий зміст та навіть ототожнюючи з завдатком. Відверто кажучи спутати легко, адже завдаток і попередня оплата можуть сплачуватись за вже укладеним договором до передачі товару.
 
Однак, попередня оплата (яка є авансом) і завдаток за своєю правовою природою і правовими наслідками є різними поняттями.
 
Попередня оплата товару здійснюється на виконання умов договору, зокрема купівлі-продажу, до передання товару продавцем. Шляхом попередньої оплати може бути оплачена повна вартість товару або її частина, а завдаток надається покупцем продавцю у рахунок належних з нього за договором платежів на підтвердження своїх зобов'язань і є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання.
 
Простіше кажучи завдаток одночасно виступає і способом платежу, і способом забезпечення виконання зобов'язання ([http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VS090150.html Рішення ВСУ від 15.04.2009 р. № 6-15883св0]), а попередня оплата є лише авансом, який сплачується покупцем до передачі товару.


При цьому на суму попередньої оплати нараховується окрема категорія процентів відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ed20060220#o2702 ст. 536 ЦКУ] від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором також може бути встановлений обов’язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
==Судова практика==
 
Цікавим також є те, що на суму попередньої оплати у випадки не передачі продавцем товару у встановлений строк не можна застосовувати положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ed20060220#o2702 ч. 2 ст. 625 ЦК] та стягувати з продавця 3% річних, оскільки повернення суми попередньої оплати є поверненням суми авансу, а не грошовим зобов’язанням. Дана позиція викладена в постанові ВСУ від 16 вересня 2014 року №3-90гс14.
 
Аванс це тільки кошти, а не матеріальні цінності.
 
Враховуючи те, що термін аванс в українському законодавстві чітко не визначений, є доволі багато наукових матеріалів, в яких автори намагаються, використовуючи порівняльний метод законодавство інших країн, надати власне визначення цьому терміну. Як результат маємо певні протиріччя, зокрема в тому, що стосується предмету авансу.
 
Найбільш популярним є визначення авансу, який є грошовою сумою або іншими матеріальними цінностями, що видаються наперед у рахунок заробітку, належних платежів за товари, роботи, послуги і т. ін. Тобто тут до предмету авансу крім коштів також зараховуються інші матеріальні цінності.
 
'''Матеріальні цінності''' – це речі, що мають певну цінність у вигляді майна, предметів, товарів (тобто є цінностями в речовій формі). На справді на відміну від завдатку, предметом якого може бути грошова сума або рухоме майно, предметом авансу є виключно грошова сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів. Даний висновок слідує з аналізу частин 1 та 2 ст. 570 ЦКУ, в яких про жодні інші матеріальні цінності мова не йде. Це ще одна відмінність авансу від завдатку.
 
== Застосування авансу ==
 
'''Єдина сфера, в якій можна відзначити практичну користь авансу, це торгівля''', в якій використовується попередня оплата, як своєрідна форма кредитування покупцями продавців (постачальників). Такий аванс є джерелом поповнення оборотних коштів постачальника та дає можливість постачальнику придбати або виробити для покупця цей товар.
 
Кожен кредитор повинен самостійно вирішити для себе питання доцільності отримання авансу від боржника, так як судова практика показує, що кредитору у будь-якому випадку не варто наперед розраховувати на ці кошти, якщо основний договір ще не був укладений.
 
== Судова практика ==
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/29791300 Постанова Верховного Суду України від 13 лютого 2013 року у справі № 6-176цс12].
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/29791300 Постанова Верховного Суду України від 13 лютого 2013 року у справі № 6-176цс12].
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/75690039 Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 липня 2018 року у справі № 461/5297/16-ц].
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/75690039 Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 липня 2018 року у справі № 461/5297/16-ц].
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/91958530 Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18].
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/91958530 Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18].
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/97771767 Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 червня 2021 року у справі № 711/5065/15-ц].
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/97771767 Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 червня 2021 року у справі № 711/5065/15-ц].
Рядок 76: Рядок 64:
<u>аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, незалежно від того, з вини якої сторони не відбулося укладення договору</u>.
<u>аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, незалежно від того, з вини якої сторони не відбулося укладення договору</u>.
|}
|}
==Див. також==
*[[Аванс та завдаток]] 


[[Категорія:Цивільне право‏‎]]
[[Категорія:Цивільне право‏‎]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Суди‏‎]]
[[Категорія:Суди‏‎]]

Поточна версія на 08:24, 11 вересня 2024

Нормативна база

Поняття авансу

Чіткого визначення поняття терміну "аванс" в українському законодавстві не визначено. Однак, він все ж таки зустрічається, найбільше - в цивільних правовідносинах.

Так, Аванс - це відмінний від завдатка попередній платіж, а саме - визначена грошова сума або цінності, які покупець чи замовник передають продавцю чи виконавцю робіт у рахунок майбутніх платежів за передане майно, виконану роботу чи надані послуги.

Ознаки авансу:

  • попередній платіж;
  • чітко визначений (у грошовій формі);
  • не виконує функцію забезпечення взятих сторонами на себе зобов'язань;
  • не є доказом укладання договору;
  • зараховується в рахунок кінцевого платежу;
  • у разі розірвання договору - підлягає обов'язковому поверненню.

Застосування авансу

Поняття авансу застосовується у наступних сферах:

Повернення суми авансу

Для повернення авансу, необхідно розуміти його природу та не плутати із завдатком.

Аванс Завдаток
спосіб платежу, направлений на виконання зобов'язання чи інших правовідносин спосіб платежу; спосіб забезпечення виконання зобов'язання; міра цивільно-правової відповідальності
предмет - тільки гроші предмет - гроші та рухоме майно
немає чітких вимог до форми лише у письмовій формі
повертається в однократному розмірі повертається як в однократному розмірі, так і в подвійному
передається відносно зобов'язання, яке виникне в майбутньому вноситься на виконання лише наявного (дійсного) зобов'язання
функції: платіжна, підтверджувальна функція: забезпечувальна
відсутні "штрафні санкції" наявні "штрафні санкції".
Якщо за відповідними ознаками не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника (покупця тощо) платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Таким чином, аванс при виконанні зобов’язання зараховується до основного платежу, а у разі не виконання зобов’язання - підлягає поверненню в тому розмірі, в якому він надавався та незалежно від того, з вини якої сторони таке зобов'язання не виконано.

Судова практика

Дані постанови містять аналогічні правові позиції, а саме:

аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, незалежно від того, з вини якої сторони не відбулося укладення договору.

Див. також

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Повернення_суми_авансу&oldid=50084