Право на майно жінки та чоловіка, які проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі

Нормативна база

• Сімейний кодекс України (СК України)
• Закон України «Про судовий збір»
• Цивільний кодекс України (ЦК України)
• Цивільний процесуальний кодекс України
• Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»
• Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування»

Фактичні шлюбні відносини

Фактичні шлюбні відносини (цивільний шлюб) — це відносини жінки та чоловіка, які проживають однією сім’єю та при цьому не є одруженими.

Ознаки «фактичного шлюбу»

• особи проживають на одній території
• особи ведуть спільне господарство
• особи не реєструють свої відносини в органах державної влади

Спільна сумісна власність - спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності (частина перша статті 368 ЦК України).

Правовий статус майна, набутого за час спільного проживання

Відповідно до вимог статті 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Отже для застосування до майнових відносин осіб, які перебувають у фактичному шлюбі статті 74 СК України, ці стосунки мають мати такі ознаки:

• відбуваються між чоловіком та жінкою;
• ці чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі;
• між ними склалися усталені відносини характерні для подружжя.

На майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 СК України.

Фактично подружжя вправі закріпити режим майна, набутого під час спільного проживання, порядок користування роздільним майном жінки та чоловіка, правила, що стосуються витрат на утримання майна.

Поділ майна осіб, які проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі

Чоловік і жінка мають право поділити майно:

1. за взаємною згодою;
2. шляхом укладення нотаріально посвідченого договору;
3. шляхом звернення до суду з позовом про визнання факту проживання однією сім’єю, визнання майна спільною сумісною власністю і поділ такого майна.

Вирішуючи спір про поділ майна, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна і з’ясувати час та джерела його придбання, а вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу, суд має встановити факти: спільного проживання однією сім’єю; спільний побут; взаємні права та обов’язки (статті 3, 74 СК України).

Стаття 74 СК України не обмежує і не встановлює часу спільного проживання чоловіка та жінки без шлюбу для поділу спільно набутого майна - вони повинні довести суду початок і кінець такого проживання і набуття в цей період спірного майна.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», при застосуванні статті 74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності осіб що проживали в цивільному шлюбі, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Порядок звернення до суду

При зверненні до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім’єю та позовом про поділ майна слід зважати на одну з головних обставин - особи, які перебувають у цивільному шлюбі, не можуть одночасно перебувати в будь-якому іншому шлюбі.

Заява про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу в порядку окремого провадження подається до суду за місцем проживання заявника. Предметом доказування в заяві має бути:

1. спільне проживання чоловіка та жінки однією сім’єю;
2. термін спільного проживання не менше п’яти років;
3. мета встановлення факту (розподіл спільно набутого майна);
4. відсутність спору.

Позовна заява про поділ майна, набутого за час спільного проживання, пред’являється в суд за місцем проживання відповідача, а у разі, якщо спір виник з приводу нерухомого майна – за місцем знаходження майна або основної його частини.

Вартість

Розмір судового збору за подання заяви в порядку окремого провадження становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір судового збору за подання позовної заяви становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Спадкування в цивільному шлюбі

Проживання однією сім’єю жінки й чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них права на спадкування за законом у першу чергу (пункт 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування»).

Особу, яка проживала з померлим однією сім’єю, законодавцем віднесено до четвертої черги спадкоємців за законом. Щоб потрапити до четвертої черги спадкування, обов’язковим є проживання із спадкодавцем однією сім’єю не менше п’яти років до часу відкриття спадщини. За таких умов, отримати спадщину, перебуваючи в четвертій черзі, можна лише за умови відсутності спадкоємців попередніх черг (тобто за відсутності у померлого дітей, батьків, братів, сестер, баби, діда, дядька, тітки).

Спадщину можна отримати також якщо на користь особи, яка проживала з померлим однією сім’єю був залишений заповіт або якщо вона знаходилась на утриманні померлого.